Розроблення технічного проекту
У виконанні деяких курсових проектів опрацювання конструкції меблів ведеться на стадії «Технічний проект» {див. п. 2.1.) і включає таку номенклатуру графічних і текстових конструкторських документів: габаритне креслення виробу (ГК), архітектурне креслення (АК), вигляд загальний (ВЗ), розширену специфікацію на виріб (СП), технічний опис виробу (ТО).
3.4.1. Габаритне креслення
У курсових проектах розробляється габаритне креслення І перспектива заданого виробу. Креслення виконується в ортогональних проекціях з нанесенням текстури, тіней і фактури матеріалів, габаритних та основних функціональних розмірів.
Габаритне креслення і перспектива комплексу виконується на листах формату А4 або АЗ. Масштаб креслень 1:5,1:10. Основний напис виконується за формою 1 (див. рис. 2а). Над основним написом розміщуються технічні вимоги. Перспективу одного виробу краще виконувати за методом архітектора - з двох точок сходу, правильно вибравши лінію горизонту.
Габаритне креслення і перспектива є ілюстрацією до технічного опису комплексу або виробу і при виконанні його на форматах А4, АЗ підшиваються в пояснювальну записку. Приклад виконання габаритного креслення виробу наведено в додатку 4, перспектива - в додатку 2.
3.4.2. Креслення вигляду загального
Креслення вигляду загального розробляється на виріб, а на його складові частини (складальні одиниці) - складальне креслення.
Незалежно від об’єкта розроблення креслення вигляду загального повинно мати таку кількість зображень, розрізів, виглядів, виносних елементів, розмірів та інших даних, які дають змогу повністю вияснити конструкцію виробу і, користуючись цим кресленням, забезпечити його складання (виготовлення) і контроль.
Креслення вигляду загального виробу виконується, як правило, в трьох основних ортогональних проекціях з простими або складними розрізами і виносними елементами основних з'єднань, кріпильні деталі яких і фурнітура зображаються спрощено або умовно, рис. 10 і 11.
На кресленні вигляду загального - на розрізах і виносних елементах слід проставляти таку кількість розмірів, яка б дала змогу визначити розміри зовнішніх і внутрішніх габаритів виробу, номінальні й установочні розміри складальних одиниць і окремих деталей без додаткових розрахунків. Крім того, слід проставити розміри, необхідні для контролю окремих елементів (звіси, технологічні уступи і т. п.) в готовому виробі, додержання яких, у певних межах, регламентується технічними умовами на меблі. Не допускається повторення розмірів одного і того ж елемента на одному або різних зображеннях.
На кресленні не показують граничні відхилення розмірів і позначення шорсткості поверхні. На виносних елементах позначають граничні відхилення з’єднань буквенно. Від усіх складових частин виробу проводять лінії-виноски, на поличках яких вказують номери позицій відповідно до специфікації на виріб.
Креслення вигляду загального виробу виконується на аркуші формату А! або в додаткових форматах у масштабі 1:5 або 1:10 для основних проекцій і в масштабі 1:1 для виносних елементів. Основний напис виконується за рекомендаціями, наведеними в п. 3.3.
При виконанні креслення виробу на двох і більше аркушах на першому з них зображують проекції виробу з необхідними розмірами, на других - виносні елементи. На першому аркуші розміщається основний напис за формою І, на других - основні написи за формою 2а (див. рис. 3).
Приклад виконання креслення вигляду загального виробу наведено у додатку 6.
НІ
Специфікація технічного проекту - основний текстовий конструкторський документ, що вміщує перелік усіх складових частин виробу. Специфікація виконується на одному або декількох аркушах формату А4 по формі 1 для головного (першого) аркуша і формі 2 для наступних, з заповненням граф по формі 2а, ГОСТ 2.106.96 (див. рис. З і додаток 5).
Специфікації складають по розділах у такій послідовності: документація, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби (метвироби), фурнітура та інші куповані вироби.
У розділ «Документація» для виробу входить: габаритне креслення; архітектурне креслення; технічний опис, специфікація, креслення вигляду загального виробу.
У розділ «Складальні одиниці» вносять назву кожної складальної одиниці згідно з наданою позицією і кількістю кожної з них у виробі.
Після назви перераховують усі деталі, які входять у таку складальну одиницю без креслення.
У розділ «Деталі» вносять деталі, які безпосередньо входять у специфікований виріб, наприклад: стінка задня шафи, виготовлена з деревноволокнистої плити, і присвоюють їм номер позиції.
Для деталей, які не мають креслень (БК>, у специфікації вказують усі дані, необхідні для їх виготовлення а такій послідовності: назва деталі, назва матеріалу з якого її виготовляють, стандарт на матеріал, номінальні розміри деталі. Деталі БК в специфікацію записують в порядку технологічної послідовності виготовлення виробів, наприклад, спочатку записують основу, потім личківку пластей і крайок.
Для деталей БК, які мають одну назву, виготовляються з одного матеріалу, але відрізняються розмірами, допускається записувати загальну назву деталей, матеріалів і стандартів один раз у вигляді заголовка. Під ним записують для кожної деталі позначення, розміри, кількість та інші параметри.
У специфікаціях для деталей БК, а також в основних надписах креслень деталей вказують скорочену назву матеріалів. Перелік найбільш часто застосовуваних для виготовлення меблів матеріалів і їх скорочене (умовне) позначення у документації наведено в табл. 6. У розділі «Стандартні вироби» записують вироби, застосовувані відповідно до державних, республіканських і галузевих стандартів. Назви стандартних виробів записують в алфавітному порядку, а в межах однієї назви - від меншого розміру виробу до більшого, наприклад: шурупи ГОСТ 1145-80 2 - 4 х 13, 2 - 3 х 16, 2 - 3 х 25.
Вигляди найбільш часто застосовуваних шурупів і їх розміри наведені в додатку S.
У розділі «Інші вироби» спочатку записують вироби за технічними умовами, потім за керівними технічними матеріалами, каталогами меблевої фурнітури, по одному і тому ж каталогу в графі «Назва» записують назву каталогу, автора і рік випуску. Один раз у вигляді заголовку, під ним записують назву і позначення фурнітури, розміщаючи їх в алфавітному порядку. Назви виробів по каталогах меблевої фурнітури допускається записувати зі скороченням слів, наприклад: стяжка ф. 2.11.05 замість стяжка гвинтова ф. 2.11.05.51, або код з фірмового каталога.
Заповнення граф специфікації подано в додатку 5.
ГОСТ 2.108-68 встановлює порядок заповнення окремих граф специфікації.
Графа «Формати». У цій графі вказують формати тих конструкторських документів, яким присвоєні позначення у графі «Позначення».
При записі в специфікацію деталей, на які креслення не розробляються, в графі пишуть «БК». Графу не заповнюють для виробів, записаних у розділи «Стандартні вироби» та «Інші вироби».
Графа «Зона». Графа заповнюється тільки у випадку розбивки поля креслення на зони.
Графа «Поз.», (позиція). У графу записують порядкові номери позицій, нанесених на кресленні для показу складових частин, що входять у виріб, послідовно записують їх у специфікації.
Графа «Позначення». У розділах «Документація», «Складальні одиниці», «Деталі» у графі вказують присвоєні згідно з приведеною в розділі 3.4. структурою позначення основних конструкторських документів на вироби. Графу не заповнюють для розділів «Стандартні вироби» та «Інші вироби».
Графа «Назва». Графа заповнюється у послідовності розділів, назви і зміст яких наведено вище.
Графа «Кількість». У графу записують кількість складових частин виробів, які записуються у специфікацію завжди на один специфікований виріб.
Графа «Примітки». Графа використовується для додаткових відомостей щодо виробів, матеріалів і т. п.
Умовні позначення основних конструктивних та личкувальних матеріалів, що застосовуються при виготовленні меблів, наведено в табл. 6.19.
Таблиця 6.19
|
Стандарт, ТУ |
Назва матеріалів |
Приклад умовного позначення в документації |
|
проектній |
робочій |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
ГОСТ 5533-86 |
Скло листове візерунчасте |
скло 4 ГОСТ 5533-86 |
Скло 4 ГОСТ 5533-86 |
ГОСТ 6769-80 |
Скловироби для меблів |
скловиріб 5,0 ГОСТ 6769-80 |
Скловиріб 5 ГОСТ 6769-80 |
ГОСТ 7132-78 |
Скло листове термічне поліроване |
скловиріб 5,0 ГОСТ 7132-78 |
Скловиріб 5 ГОСТ 7132-78 |
ГОСТ 111-90 |
Скло вітринне неполіроване |
скловиріб 10 ГОСТ Ш-90 |
Скловиріб 10 ГОСТ 111-90 |
ГОСТ 17716-91 |
Дзеркала для меблів |
дзеркало 5 ГОСТ 17716-91 |
Дзеркало 5 ГОСТ 17716-91 |
гост 6.05-406-80 |
Полістирол ударостійкий |
полістирол удар. |
Полістирол ГОСТ 6.05-406-80 |
3.4.4. Технічний опис
Технічний опис (ТО) є текстовим документом, що входить до комплекту конструкторських документів і в сукупності з кресленням визначає склад і конструкцію набору меблів, окремих виробів і містить необхідні дані для його розроблення або виготовлення, контролю приймання, експлуатації.
Технічний опис виробу повинен включати:
Визначення - назва виробу, його призначення, елементи зовнішнього вигляду і архітектурно-утилітарні властивості. Личкування та захисно-декоративні покриття зовнішніх і внутрішніх поверхонь. Зовнішній вигляд і габаритні розміри. Конструкція виробу - конструкційні та личкувальні матеріали, види з’єднань і використана фурнітура та метвироби; відповідність технічним, ергономічним, функціональним та екологічним вимогам на експлуатацію опрацьованої продукції.
3.4.4.1. Порядок побудови, зміст та оформлення ТО
Із урахуванням специфіки курсового проектування ТО включає розділи, зміст яких наведений у додатку 3.
У розділі вказується визначення та призначення об'єкта, коротка характеристика естетичних, конструктивно-технологічних і функціональних особливостей.
У ТО на набори корпусних меблів по кожному виробу, який входить до складу набору, мають бути відображені конструктивні особливості, оснащення внутрішнім обладнанням (полиці скляні, касети, метабокси, дзеркала і т. п.), варіанти декоративного оформлення фасаду, лицьова фурнітура та ін.
У виробах меблів для сидіння і лежання повинно бути вказано конструктивні особливості, вид м’якого елементу, група складності, категорія м’якості, вид основи, а також опис елементів виробів (спинки, сидіння, боків, механізмів трансформації, опор, декоративних елементів, група тканин тощо).
Технічний проект на меблевий виріб
Умовні позначення: НЩ - низька щільність, крупна фракція стружки (розміри), шорсткість поверхні Rm 500*600; СЩ - середня щільність; НВЩ - найвища щільність, напилення дрібних частинок деревини, фракція стружки зростає рівномірно до осі симетрії перерізу._______________________
Загальні вимоги до плит усіх типів (ДСТУ EN 312-1:2003) мають відповідати наведеним у табл. 5.7, інші вимоги слід погоджувати додатково.
Вимоги до плит загального призначення, що використовуються в сухих умовах експлуатації (ДСТУ TN 312-2:2003 і ДСТУ TN 312-3:2003), визначають механічні показники, щільність, міцність поверхні, розбухання за товщиною тощо.