Кутові нероз’ємні з’єднання стінок
Нероз'ємні з’єднання стінок корпусних меблів можна здійснити різними способами на клею, рис. 4.1. Найбільш поширеним кінцевим з'єднанням стінок є з'єднання на вставних круглих шипах, або, як їх називають, шкантах. Графічне зображення цього виносного елемента показує і передбачає, що шкант спочатку ставиться до дна в отвір крайки стінки, а потім приєднується стінка з отвором у пласті, а. При цьому між дном отвору в пласті і торцем шканта має залишитися щілина близко 2 мм, яка гарантує щільний контакт поверхонь, що з'єднуються. Потреба в щілині зумовлюється тим, що в отворі можуть бути залишки стружки, клею або пластмасова оболонка капсули з клею. З'єднання на вус на клею застосовують з метою покращення естетичних якостей з’єднання.
Особливої уваги заслуговують потайні з’єднання «на вус», які є більш естетичними, рис. 4.2. З’єднання під кутом з гранями або закруглені виконуються методом складання (показано стрілками), з вкладками або без них. При невеликій ширині стінок можна використовувати пластмасові шипи. На рис. 4.3г показано геометричні параметри елементів, що з'єднуються із закругленням. З'єднання стінок із закругленнями можна пропонувати, коли личкувальний матеріал гнучкий, еластичний. Складання корпусів на вус характерно для корпусів типу 7 і 8, табл. 4.3. Такі з'єднання рекомендуються для малогабаритних корпусів.
Рис. 4.2. Потайні нерозємні з’єднання стінок: а - на кус, 6 - з гранню (фаскою), н - із закругленням радіусом, що дорівнює товщині стінки, г - закруглення радіусом, більшим за товщину стінки, д, є - на вус з допомогою двутаврого або «метеликом» пластмасових шипів |
Р=- j 1-2 (Н |
л, |
z =5 -<5 ш - задасться Рис. 4.3. Геометричні параметри конструкції при закругленні вкладкою, до рис. 4.2г
У нероз’ємних з’єднаннях стінок корпусів шканти координуються відносно лицьової (базової) крайки і повинні відповідати рекомендаціям, що наведені в табл. 4.5.
Кутові з’єднання стінок корпусів можна здійснити й іншими виробами, рис. 4.4. Поширення мають з’єднання стінок металевими або пластмасовими кутниками. Особливої уваги заслуговують з'єднання на спеціальних стяжках - конфірматах, рис. 4.5. Ця стяжка нагадує собою звичайний шуруп, але її геометричні параметри пристосовані до використання в ДСП. Для свердління отворів під цю стяжку використовують і спеціальні свердла, що призначені для цієї мети. Ці свердла мають різні діаметри під нарізну і ненарізну частини стяжки, залежно від її типу. Застосування конфірматів набуло значного поширення завдяки простоті операції з’єднання у виготовленні корпусів невеликих розмірів, коли недоцільно їх складати на місці призначення.
Рис. 4.4. З'єднання стінок метвиробами: а - кутником, б - конфірматом; 1 - стінка, 2 - кутник, 3 - шуруп, 4 - конфірмат, S - заслінка конфірмата |
Діаметр стержня 5 7 Довжина, І 38, 50 38,50.70 Діаметр головки 8 10 Діаметр нарізної частини стержня 4,5 5 Рис. 4.5. Геометричні параметри стяжки-конфірмата: а - конфірмат, б - головка під шестигранний ключ, в - головка під хрестоподібну викрутку, г - пластмасова заслінка на головку конфірмата |
Кутові роз’ємні з’єднання виконуються на стяжках. Стяжка - комплект елементів, що жорстко з'єднують стінки корпусів між собою і дають змогу за потреби, знову роз’єднати і з'єднати їх декілька разів. Назва стяжки залежить від її елемента, що передає зусилля з'єднання; вони бувають болтові, клинові, гвинтові, ексцентрикові. Гвинтові і ексцентрикові стяжки прості за конструкцією і надійні в експлуатації. Стяжки ставляться виключно на внутрішніх поверхнях стінок корпуса. В табл, 4,6 подано найбільш поширені методи з'єднань на стяжках, виносні елементи і деталі стяжок.
I. Стяжка-болт, головка стяжки видима на зовнішній поверхні, стержень стяжки - звичайний болт, 1. Як опорні елементи застосовуються сегментні і круглі поперечні гайки 2, 2а, ицо вставляються у відповідні заглиблення в непрохідній стінці.
II. Стяжка потайна гвинтова. Букша (втулка) 3 вкручується в пласть непрохідної стінки. Варіант букші - коли замість зовнішньої різьби вона має нарізку у вигляді зрізаних конусів, якими втискається в отвір. Якщо букшу 3 можна викрутити, то букшу За вийняти з отвору без руйнувань поверхні стінки неможливо. Непрохідна стінка має два отвори, які сходяться: один отвір для проходження гвинта 4 - в крайці, і другий - для розміщення головки гвинта з двома мимобіжними отворами (3 мм) - в пласті. Спочатку гпинт наживляють у букшу і разом з прохідною стінкою просувають в отвір крайки непрохідної стінки.
Після цього в отвір пласті ставлять дужку 5, яка своїм вирізом охоплює бортик гвинта 4. Гвинт закручують ключем (загострений стержень), почергово вставляючи його в мимобіжні отвори головки гвинта. Дужка при цьому впирається випуклою поверхнею в стінку отвору (0 =30 мм), і відбувається щільне з’єднання стінок корпуса. Потім отвір закривається пластмасовою заслінкою.
III. Стяжка кутникова складається з металічного кутника 7, що має один отвір і гніздо (прорізаний отвір), двох гвинтів 8 і двох букш 3. З’єднання просте і надійне.
Кутник спочатку приєднують до прохідної стінки, а потім приєднують непрохідну стінку з наживленим гвинтом у гніздо кутника і після щільного контактування стінок докручують другий гвинт. Недолік - стяжка накладна, проглядається в ємності корпусу.
IV. Стяжка гвинтова ексцентрикова, подібна до стяжки типу II, з’єднання здійснюється за рахунок повороту корпуса ексцентрика 10, який має паз для входження в нього головки гвинта 9, що входить з нею в щеплення. Поворот корпусу ексцентрика здійснюють викруткою, що вставляється в гніздо лицьової пласті корпусу ексцентрика. Стяжка може бути відкритою або закривається заслінкою 11.
V. Міні-стяжка ексцентрикова (іт. miniatura, що-небудь у зменшеному розмірі), корпус стяжки (0 = 12 мм) складається з двох елементів - гвинта 12 і корпуса стяжки 13. Гвинт має різьбу, якою безпосередньо вкручується в крайку непрохідної стінки (типу конфірмата), сам же стержень гвинта має додатково пластмасову обойму, яка щільно входить в отвір крайки стінки і не допускає зміщення стінок при з'єднанні. Корпус ексцентрика вставляється в отвір у пласті
Деталі стяжки |
Виносний елемент
Стяжка гвинтова А. А |
1 - гвинт
2 - гайка сегмента
3 - гайка кругла
Стяжка гвинтова ^♦4 (потайна) |
П |
3 - гайка (букша) За - варіант гайки 4 - гвинт 5 - дужка 6 - заслінка |
Стяжка куганкова |
Б-Б |
Ш |
1 - кутник 8 - гвинт |
Деталі стяжки |
Виносний елемент
Стяжка ексцентрикова |
IV |
9 - гвинт 10 - ексцентрик 11 - заслінка |
Міні-стяжка ексцентрикова (Hafele)
V |
12 •гвинт
13 - ексцентрик
1? _ 2? |
14 - гвинт 15 - стяжка |
Міні-стяжка важільно-гвинтова (Ьіит) Н — U |
L. і |
|
п г |
16 - гвинт важеля 17 - важіль |
кою. При з'єднанні стінок скріплювач 25 охоплює колодку 24 і гвинтом 27 виконується затяжка.
X. Стяжка кутникова коробчастої конструкції кріпиться двома шурупами (с варіанти на чотири шурупи), перевага її в полягає в тому, що вона фіксує пря - мий кут між з'єднуваними стінками.
XI. Геометричні параметри конструктивного рішення з’єднання на клею круглими вставними шипами, рейкою або вставними плоскими шипами.
Інколи виникає потреба приєднувати стінки до брусків (табл. 4.7 - 56, я) які можуть мати в розрізі форму багатогранника. Доцільним тут є використання |
На рис. 4.6 зображено кутові з'єднання стінок корпусу універсально-збірно - розбірних меблів (УЗРМ) на монтажних брусках квадратного перерізу зі стороною квадрата рівною товщині стінки. Такий метод формування секцій дає змогу, на високому рівні уніфікації елементів, складати пристінну шафу багатофункціонального призначення за вимогами споживача (див. табл. 4.3, корпус 9), Монтажний брусок 1 виготовляється з твердолистяної деревини і має по два попарні мимобіжні отвори - для проходження стержнів стяжок у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Для монтажу кутових (відкритих) з’єднань використовують болтову стяжку для наскрізних скріплень - двобічну стяжку 3, яка має канавку для установки кільця-фіксатора д, що обмежує (фіксує) зміщення стержня стяжки по осі. Виконання таких з'єднань також можна здійснити і через букшу з внутрішньою і зовнішньою різьбою, яка вкручується в отвори монтажних брусків. Формування блоку шаф УЗРМ див. Додаток 4.2.
Рис. 4.6. Кутові з’еднення стінок на брусках (УЗРМ): а - кутове, б - з П-подібною гнутоклеєною ніжкою, 8 - Т-подібне, г - хрестоподібне; 1 - брусок, 2 - ніжка, 3 - стяжка ексцентикова двостороння, 4 - кільце-фіксатор, 5 - ексцентрик стяжки, 6 - стяжка ексцентрикова однобічна |
ексцентрико-гачкояої врізної стяжки, рис. 4.7. Стяжка складається з трьох елементів корпусу, планки і заслінки. Корпус стяжки, з вмонтованим у нього тачковим ексцентриком, врізається в стінку с закріплюється двома шурупами, планка, з двома пазами, аналогічно кріпиться до монтажного бруска двома шурупами. Операція з’єднання виконується гачком ексцентрика, одо входить у паз планки монтажного бруска, повертаючи який шестигранним ключем (7 мм) щільно з’єднуємо елементи між собою. Верхівка осі ексцентрика закривається заслінкою. Такого типу стяжки доцільні при швидкому монтажі і розбиранні конструкції, наприклад виставкові бокси.
А І
а - корпус стяжки б - планка в - заслінка
Рис. 4.7. З’єднання стінки з брусками на ганково-ексцентрикову стяжку
Розглянуті види стяжок найбільш поширені, але існує багато їх різновидів як за призначенням, так і за використанням, залежно від конструктивних особливостей корпусу. Через те, що в ряді розглянутих стяжок є стержні, які вводять у отвори зі значним люзом, може відбуватися зміщення лицьових крайок стінок після затяжки кріпильних елементів. Щоб запобігти цьому явищу, необхідно ставити додатково присадні шканти, які унеможливлять таке зміщення. У табл. 4.7. наведено рекомендації з розміщення отворів у крайках стінок під стяжки і присадні шканти.