Профілі архітектурні
У проектуванні меблів дизайнери часто використовують складні криволінійні контури виробу з різною формою елементів. При конструктивному вирішенні окремих деталей і складальних одиниць таких меблевих виробів виникає проблема точності побудови криволінійних поверхонь, особливо профільних крайок. Профілювання крайок має відповідати законам композиції, що сприятиме мистецькій довершеності виробу.
Профіль (фр. profil) - вид обличчя або предмета збоку. В архітектурі - контури, що підкреслюють межі архітектурної деталі, ще їх називають архітектурними обломами. Це скульптурні елементи, прикраси з гладкими і вигнутими поверхнями і гранями (кантами), вони досягли високого розвитку в Стародавньому світі, середньовіччі.
Ретельно опрацьована нормалізація профілів, які використовуються в меблевому виробництві з урахуванням попередніх розробок (Н. В, Михайлов). Для дослідження цього питання було систематизовано профілі різних часів, і побудова їх базувалася на «золотому перерізі». Згідно з теорією композиції, окремі елементи профілю будуються за пропорціями:
а <р
~ = якщо а = 1, «>=0,618
<р Д-ф
Поділ розмірів за «золотим перерізом» можна використовувати не тільки для основних елементів профілю, а й у відношенні його окремих частин. Побудова ряду чисел із знаменником (р = 0,618 дає нам і пропорційний, ряд який при побудові профілю використовується максимально: 0,056; 0,090; 0,146; 0.236; 0,382; 0,618; 1,000; 1,618; 2,618; 4,236, де наступне число дорівнює сумі двох інших none - редніх.
Висоту профілю Н приймаємо за основу, тоді його ширину можна визначити як (pH.
Усі види профілів систематизовано в сім груп і наведено в додатку 2.1, а саме:
I - Прямі скошені, рис. 1;
II - Зі штабом, рис. 2;
III - 3 прямими і дугоподібними фасками, рис. 3;
IV - 3 галтеллю, рис. 4;
V - 3 закругленою фаскою, рис. 5;
VI - 3 фальцом, рис. 6;
VII ~ Класичні архітектурні профілі, рис. 7.
Висота профілю Н вибирається з перерізу нормалізованих товщин елементів, або міркувань, обумовлених архітектурно-художніми вимогами. Нормалізація профілів сприяє і нормалізації ріжучого інструменту, що впливає на зниження його собівартості. Дані геометричної побудови профілів можуть бути закладені в програму персонального комп'ютера.
Наводимо приклади побудови профілів за «золотим перерізом», рис. 2.10 (згідно з додатком 2.1).
|
Рис. 2.10. Побудова профілів: а — профіль зі штабом (ІІ. б), б - профіль з галтеллю (1V.1G), в - профіль з фальцом (VL7) |
1. Профіль ІІ.6, рис. 2.9 а.
З Д ОСЕ знаходимо:
ОЕ2 = ОО + СЕ2, приймаємо R = <рС£ і отримаємо:
4R* = Я74 + і?2/ф2 (2.1)
і, зробивши деякі перетворення, дістанемо:
R = HI ^— = 0,424H (22)
j 4(4ф -1) K-l l)
i: R/(p -2R - a; a =2R - R/q> = 0Д70Я. , (2.3)
2. Профіль IV.10, рис. 2.96.
З малюнка маемо такі вихідні дані:
02В = <рЯ/2 (2.4)
СОЇ = НІ2 - фЯ/2 - Rt (2.5)
З Д О. ДО^ визначаємо: ОгЕ2 + ЕО = (Rl + R, )2, або R; + (Н!2 - Л, )‘ = (Л, + /?, )2, звідки масмо:
"І— (2-6)
4(// + 2Л3)
З подібності А ОґАВ ~ АСОскладаємо відношення:
^ = тоді Ri = “Mz*>. (2.7)
02В R/ 1 2R2+(f, H
Прирівнявши вирази (6) і (7), складаємо рівняння:
8(1 - <р)Я? - 2Н (2 ф - 1)Д2 - (?Н} = 0, і
2H(2V-n±^H2^l
2 16(1 - ф)
R} = 0,533Н (2.9)
Тоді за формулою (6) визначаємо:
R, = 0Д21Я (2.10)
Приймаємо: R^ - 0,55Н; R} = 0,12Я
3. Профіль VI.7, рис. 2.9в.
З геометрії профілю маємо: М = фЯ; т-Н{ 1— ф), і
а = ж(1-ф) = Мі-<р)2 = 0,146Я (2.11)
Тоді записуємо рівняння визначення радіуса:
3R = H-2a, R = ] 2(1 Ф) Я = 0,236Я (2.12).
Усі сім груп профілів опрацьовані за «золотим перерізом», що сприяє їх довершеному естетичному сприйняттю. Це дає конструктору змогу оперативно
вирішувати поставлені проблеми стосовно побудови геометрії профілю, (див. Додаток 2.1).
