КОНСТРУЮВАННЯ МЕБЛІВ

Елементи декору

Меблі як продукт індустріального виробництва повинні відповідати вимогам прикладного і декоративного мистецтва. Ми звикли розуміти, що всі види мистецтва є індивідуальною творчістю, так воно і <s. Сучасне меблеве виробниц­тво поєднує індивідуальну творчість дизайнера та високомеханізоване й автома­тизоване виробництво. Створити меблі зовнішньо приємними і навіть захоплю­ючими можна тільки засобами композиції з використанням системи архітектур­них і декоративних елементів. Декор - це система, сукупність декоративних елементів (оздоб). Отже, треба розуміти, що декор надає виробу пристойності,

Алегорія (гр. allagoria) - іносказан­ня, в мистецтві - вираження абстракт­ного поняттячерез конкретний образ (доброчинність, щирість, правдивість і т. п.).

Амур (фр. amour) - любов; у старо - римській міфології - бог кохання, яко­го зображують у вигляді крилатого

хлопчика з луком і стрілами; ширше - зображення оголеної дитини в мистец­тві; інша назва - Купідон; у старогрець­кій міфології - Ерот.

Аплікація (лат. applikatio) - спосіб створення орнаментів чи інших зоб­ражень на основному тлі іншого матеріалу - паперу, пластин, плівок тощо.

Арабески (фр. arabesque) - особ­ливий арабський вид декоративного орнаменту, що складається з геомет­ричних фігур і стилізованого листя, квітів тощо; розвивайся під впливом мусульманських зразків. Арабески широко використовувались у мистец­тві маркетрі (інкрустації).

Античний (лат. antiquus) - висхід - ний до греко-римської старовини. АН­ТИК: зазвичай будь-якого роду пред­мети, що несуть відбиток старовини, рідкісності.

«Арт енд крафт» (англ. art and craft) - рух за досягнення найвищої якості ручної продукції в Англії, поча­тий і очолюваний У. Моррісом (1875- 1890).

Асгерії (гр. aster - зірка) - «морська зірка», представник голкошкірих тва­рин, див. біонічні форми.

Архівольт (іт. archivolto) - зовніш­нє обрамлення (лиштва, профільний арковий карниз) прорізу арки, най­частіше профільоване, можливе вико­ристання архівольти як чисто декора­тивного елемента, наприклад на фа­садній площині дверей меблевих виробів. На рисунку також зображено замковий камінь - верхня деталь, що завершує арку, часто прикрашена ор­наментом.

Бароко (іт. вагоссо - вигаданий, примхливий, химерний) - назва сти­лю, що походить від характерного мо­тиву мушлі.

Бісквіт (фр. biscuit) - двічі випале­ний, білий, особливо приготований фарфор з матовою поверхнею, не вкритий глазур'ю. У класицизмі ним інкрустували меблеві вироби.

Борозенка (жолобинка) - у меб­лях фрезерована вигнута поверхня, що утворює смужки - 1 - пряма, 2 - обер­нена (величини а і г визначаються ди­зайнером).

Якщо плиту личкувати два рази і дати підличку з білого лущеного шпо­ну, а личко з темного струганого шпо­ну (можна й бейцувати в темний колір), а потім фрезерувати борозенки, дістав­шись до підлички, то отримаємо на по­верхні світлі борозенки - 3.

з

Буси - орнаментальний мотив у виг­ляді ряду нанизаних кульок або видов­жених скручених форм, можуть імітува­тися різні плоди; зустрічаються в капіте­лях доричної й іонічної колони. На меблевих елементах використовуються у вигляді стрічок з рельєфною різьбою.

Вітраж (фр. vitrage) - кольорове скло у вікнах, дверях, являє собою ор­наментальну або сюжетну компози­цію. Частинки різнокольорового скла, інколи з нанесеним рисунком, скріплю­ються між собою свинцевими про­кладками - пайками. У сучасній архі­тектурі вітражами називають суцільне засклення фасаду будинку або його якоїсь частини. Вітраж у меблях - де­коративне засклення дверей, виконане імітацією - матуванням, розкладками, ґратками або наклеюванням синте­тичних плівок з готовим кольоровим орнаментом.

Веджвуд - англійський не глазуро­ваний фаянс, друга половина XVLI1 ст„ названий іменем J. Wedgewood. Ба­рельєфні плитки з білими рельєфними фігурами. Цей фаянс використовував­ся як вставки на меблях.

Вінок - пластичний орнамент, пря­молінійний, дугоподібний з рослинних елементів - листя, квіти, плоди, часто перехоплений стрічкою. На відміну від гірлянди вінок завершує композицію.

Гірлянда (фр. guirlande) - квіти і зелень, сплетені у вигляді звисаючої стрічки, яка має рапортне членування, тобто повторюється.

Гофр (фр. goufre) - хвиляста, спа­диста поверхня з випуклостей і впа­дин, що повторюється. В меблях часто стрічковим гофром прикрашають горішню частину виробу - карнизи.

Драперія, драпірувати {фр. drapr) - тканина зібрана в складки, покрив­на тканина м’яких меблі», зібрана в складки.

Імітація (лат. imitatio) — підробка, наслідування. У меблевому виробни­цтві використовується з метою зобра­ження дешевими способами текстури цінних порід деревини. Таку функцію виконує тепер різного виду синтетич­ний шпон або плівка, на поверхню яких нанесено друком не тільки колір, але й текстуру і фактуру різних порід деревини. Таким чином, теперішні ма­теріали фальсифікують натуральну де­ревину і часто нефахівцю цю підробку важко відрізнити від натуральної тек - стури.

Інкрустація (лат. incrustation) - прикраси з шматочків різного мате­ріалу (кістки, дерева, перламутру, ме­талу, бісеру тощо), врізані в поверхню прикрашуваної основи (щита). У меб­лях інкрустацію широко застосовували в минулі епохи (бароко, рококо). Інкрустація використовується одно­часно з різьбою, прикрашаючи І зба­гачуючи її. На рисунку показано гу­цульський підсвічник, інкрустований бісером.

Інтарсія (іт. intarsio) - дерев’яна, відполірована інкрустація, що скла­дається з шматочків дерева різних порід - шпону. Інтарсія, на відміну від інкрустації, виконується виключно шпоном різних порід, без використан­ня інших матеріалів, закриваючи пов­ністю поверхню основи. Інколи допус­кають підфарбовування (травлення)

шпону 8 різні кольори для збагачення композиції. Інтарсія - один з кращих методів декорування личкованих по - верхонь меблів: 1 - портрет (фр. por­trait), мистецьке (живописне, скуль­птурне, фотографічне, різьбярське) зображення людини. На рисунку зоб­ражено портрет єгипетської цариці Нефертіті, 2 - фасад меблевих дверей, личкованих різними породами шпо­ну - геометрична композиція.

Іоніка (див. кима) - орнаменталь­ний мотив, що використовувався в ар­хітектурі Греції. Будується з випуклос - тей і впадин, розділених гострокінце­вим листям. Іоніка була поширена у всіх п’яти ордерах (автори Вітрувій, Серіло, Брюм).

Канелюри (фр. cannelure) - верти­кальні жолобки, вибрані по периметру поверхні колони вздовж її осі, піляст­ри, що імітують складки одягу; ] - до­рична колона; 2 — іонічна і коринфська

колона, коли канелюри розділені неве­личкою дугою; 3 - стінна пілястра.

Кілім - початково китайський зві­риний орнамент (лев, олень тощо).

Кима (див. рапорт) - «набігаюча хвиля», прикраса у вигляді облямівки зі стилізованих листків, властива для грецьких храмів, є багато варіантів, але подібність зберігається: дорична - назва від дорійських племен, іонічна - від назви країни Іонії, коринфська - від назви Коринфського перешийка.

Клісмос - елегантна форма грець­кого стільця з однаково розігнутими ніжками.

Кнорпель - орнамент раннього ба­роко нідерландського походження, ви­користовувався в різьбі. Форма орна­менту складається з хрящовидних, здутих мушлеподібних волют.

Лаубверк - плоский рисунок з ши­роких листків, характерний для пів - деннонімецьких меблів.

Маркетрі (фр. marqueterie) - ін­крустація по дереву. Вид мозаїки, коли композиція повністю складається зі шматків шпону різного кольору і текс­тури, щільно підігнаних один до одно­го (див. інтарсія). Складена компози­ція (за допомогою клейкої стрічки) наклеюється на основу, закриваючи її повністю. Техніка маркетрі розквітала в епоху Відродження в Італії, а потім поширилася по всій Європі.

-• 'Л ir 1 u: L ^ r-r jgjTTg

■ШЕИіШШЗДИВ

Мозаїка (фр. mosaique, іт. mosaico) - зображення або орнамент, виконані з окремих луже щільно припасованих шматочків скла, мармуру, кольорових каменів, емалі, металів тощо. Мозаїка, виконана з дерева, - маркетрі.

Пальмета (фр. paimette) - декора­тивний елемент орнаменту, що являє собою розпластане, віялоподібне паль­мове листя з завитками при основі.

Патина (фр. patine) - наліт зелено­го, бурого або синього кольору, що ут­ворюється на поверхні бронзи під впливом навколишнього вологого се­редовища. Такі ж зміни кольору відбу­ваються і на поверхні деревини - зміна кольору, втрата блиску, зміна фізично­го стану поверхні - свідчення шляхет­ної старовини.

Ріг достатку - улюблений декора­тивний мотив у всіх стилях починаю­чи з часів римлян.

Рифлення - ймовірно від слова риф (нім. riff), скелі, що трохи висту­пають з води. Рифлення в меблях - ввігнуті жолобки, що утворюють ряд гострокінцевих ребер. Рифлення, як і гофр, використовують у декоруванні горішніх або долішніх частин корпус­них меблів (див. борозенка, гофр).

Різьба художня по дереву - вид поширеного з незапам’ятних часів на - родного декоративного мистецтва. Різьба - спосіб художньої обробки дерена, кістки, каменю, рогу. Ук­раїнські народні різьбярі створили високохудожні вироби з дерева, в яких зберегли національні традиції, утвердили своєрідні територіальні види: тригранновиїмкова - на Пол­тавщині, Київщині та Чернігівщині; плоска з інкрустацією перламутром, бісером, металом тощо на Гуцуль - щині; рельєфна та скульптурна на Лемківщині, Поділлі; відроджені Яворівська (рослинний мотив) і При­карпатська (геометричні мотиви). Різьбою прикрашають (оздоблюють) предмети мініатюрної пластики, різні побутові вироби, в тому числі й меб­лі. Нижче подано рисунки основних видів різьби, що використовуються в меблярстві.

Різьба плосковиїмкова геомет­рична - характерна тим, що її фоном є плоска поверхня виробу, яка деко­рується. Рисунок утворюють різної форми заглиблення - виїмки. На ри­сунку показана тригранновиїмкова різьба, в основі якої лежать пірамідки - тригранні, чотиригранні, квадратні, ромбічні, дугові, сегментні тощо.

Різьба скобчаста, або нігтевидна -

е різновидом геометричної різьби. Ос­новним ЇЇ елементом є скобчаста виїм­ка, так званий «нігтик», який вико­нується напівкруглим різаком.

Різьба контурна - є різнови­дом плосковиїмкової різьби. Харак­теризується неглибокими, тонкими двогранними виїмками, що прохо­дять по контуру малюнка. На відміну від геометричної, в контурній різьбі переважають тематичні мотиви: квіти, листя, фігури тварин і птахів. На ілюстрації показано контурну розетку, виконану різними за глиби­ною і шириною криволінійними виїмками.

Різьба плоскорельєфна - дає змо­гу отримати на поверхні плоского рельєфу об’ємні орнаментальні фор­ми, що виступають над тлом: 1 - різьба на площині із контурами; 2 ~ різьба з вибраним тлом.

Різьба рельєфна - виконується шляхом підрізки плоского орнаменту, залишеного на поглибленому тлі, і проробки форм на поверхні цього ор­наменту. Вона практично не має плос­кої поверхні: а - барельєфна різьба, тобто з низьким рельефом; б - го­рельєфна, тобто з високим рельєфом, яскравіше виражена і має багату гру світлотіней. Рельєфну різьбу широко використовують у меблевих виробах на спинках стільців, тахлях дверей.

Різьба прорізна - в якої видалено тло. Різьба може бути виконана в тех­ніці плоскорельєфної, тобто з плоским орнаментом, і рельєфної. На рисунку зображена прорізна різьба стільця XVIII ст. Прорізну різьбу також нази­вають ажурною - наскрізною.

Різьба накладна - відноситься до рельєфно-ажурних і використовуєть­ся для декорування площин. Деталі такої різьби виконуються окремо, а потім наклеюються або ставляться на шкантах чи прибиваються шпильками на належне місце. Накладна різьба ши­роко використовується при декору­ванні фасадів корпусних меблів. Виго­товляється з деревини, а також з плас­тичних мас, які імітують за кольором і фактурою цінні породи деревини.

Різьба скульптурна - характерна тим, що вона об’ємна і в ній рельєфне оздоблення частково або повністю відділяється від тла. Ця різьба з влас­тивою скульптурі круговою огля до віс­тю, тобто з таким обробленням усієї поверхні, при якій скульптурна ком­позиція може бути оглянута з різних точок зору. На ілюстрації зображено м’яке крісло стилю Людовіка XVI (французький класицизм) з характер­ною формою ніжок у вигляді лап лева і грифонів.

Рокайль (фр. rocaille - черепашка) - орнамент у вигляді черепашки, харак - тсринй для европейслnoj и ми(. і ецтва початку XVIH ст. стилю рококо.

Силует (фр. silhouette) - від іме­ні французького міністра XV111 ст. £. де-Сілуетта, на якого зробили кари­катуру у вигляді тіньового профілю - обрис предмета, контурна лінія форми.

Сирена - старогрецька міфологіч­на істота з тілом птиці й жіночою го­ловою; у стилізованому виді фігурує в усіх стилях. Найбільш популярна в ро­манському стилі.

Сфінкс (гр. sphinx) - у стародавніх греків міфологічна казкова тварина з лапами лева, тулубом собаки, з голо­вою і грудьми жінки та з крилами — уособлення влади фараона.

Текстура (лат. texture) - сполучен­ня, зв’язок. Текстура деревини - при­родний рисунок на обробленій повер­хні деревини, утворений її волокнами, серцевинними променями, річними кільцями. Форма цього рисунка зале­жить від породи дерева, напряму зрізу (радіальний, тангенціальний тощо), місця виростання дерева. Колір текс­тури залежить від кольору дерева. Прозорі лакопі покриття пролв^улмге> (підсилюють) натуральну текстуру де­ревини. ГІри забарвленні поверхні де­ревини водорозчинними барвниками (бейцами), протравами й іншими не покривистими фарбами текстура де­ревини вуалюється. Вуаль (фр. voile) - покривало, серпанок (сітка); наліт, що знижує контрастність зображення. Різноманітність текстур деревини можна характеризувати за дванад­цятьма видами.

Текстура з слабовидимим рисун­ком - спокійний рівномірний колір поверхні, на якій майже не помітно на­пряму волокон - груша, платан, клен, липа, чорне дерево. Безтекстурні ді­лянки шпону можна знайти майже в усіх породах. Такий шпон часто вико­ристовують для створення спокійного тла, дрібних елементів, прожилок і окантовок тощо.

Дрібнокрапчастий рисунок тек- стури - отримують при перетині серцевинних променів - бук, дуб, чи­нара.

Муаровий рисунок текстури (фр. morie - шовкова тканина з хвилястим полиском) - мають такі породи, як червоне дерево і сірий клен, полиск яких особливо проявляється під пря­мими сонячними променями. Таку текстуру також одержують при лущен­ні шпону хвилястим ножем.

Смугастий рисунок текстури -

характерний для червоного (махагоні), лимонного, атласного, горіхового і палісандрового дерева; текстура скла­дається з вузьких або широких смуг, що проявляються при радіальному струганні Використовують на великих фасадних поверхнях.

Хвилястий рисунок текстури мо­жуть дати дерева внаслідок специфіч­них умов росту, але частіше ЇЇ штучно отримують при струганні деревини ножем спеціальної хвилястої форми. Хвиляста текстура добре сприймаєть­ся на відстані.

Прляндоподібний рисунок текс­тури має форму смуг, що розходяться від основи, його одержують в резуль­таті тангенціального перерізу річних кілець, що характерний для всіх порід з різною насиченістю кольору ранньої і пізньої деревини; має універсальне використання.

Завиткуватий рисунок текстури

е результатом ненормальних умов росту (викривлення стовбура, нарос­ти, скручення стовбура від вітру) і тан­генціального перетину таких порід, як горіх, ясен, карагач тощо. Така тексту­ра високодекоративна.

Гостролистий рисунок текстури отримують при тангенціальному пере­різі деревини в зоні розгалуження стовбура.

Рисунок текстури з сучками от­римують з порід, у яких велика кіль­кість зарощених сучків - акація, топо­ля, сосна, смерека, ялиця тощо. Меблі з такою текстурою характерні для скандинавських країн.

Черепашковий (завилькуватий) рисунок текстур трапляється в від­земках і розгалуженнях кавказького горіха, карагача, ясена. На відносно рівній поверхні деревини можна поба­чити завилькуватості із заплутаним рисунком ліній і темними плямами.

Така текстура дуже цінна для ак­центування окремих місць сюжетних композицій.

Текстурний рисунок «пташине око» являє собою окремо розкидані черепашки (мушлі) з плямами різних'
розмірів, що обвиті заплутаними лінія­ми. Така текстура виникає від непро­рослих бруньок, що утворилися під ко­рою в таких порід: клен, карельська бе­реза, карпатська тополя (особливий вид). Це надзвичайно цінна текстура, що переливається барвами перламутру.

Напливна текстура мав найбільш характерні живописні переходи в ко­льорі, лініях, плямах, вони то розтіка­ються, то звиваються в різних напрям­ках, що може викликати асоціацію з контурами комах, чудовиськ. Таку тек­стуру отримують в результаті струган­ня капів і напливів. Вона має найвищу естетичну якість.

Трофей (фр. trophee) - орналіен - тальна прикраса у вигляді військових обладунків, виконується рельєфною або накладною різьбою. У меблях ми­нулих епох символізувала владу, пере­могу тощо, тобто була символом мілі­тарної ідеології. *

Фактура (лат. factura - роблення) - в образотворчому мистецтві викорис­товується як засіб виразності: ведення пензля, накладання шарів, узори різця, полірування тощо. Стосовно меблевого виробництва ця особливість оброблен­ня поверхні деревини включає покрит­тя захисними і захисно-декоративними лакофарбовими матеріалами, що мо­жуть бути: блискучими (полірованими до дзеркального блиску), матовими, на - півматовими з відкритими або закри­тими порами; у художній різьбі по де­реву - подушкове тло (повністю із за - овалинками або карбоване тло у виг­ляді точок сітки, зірочок тощо).

Особливе значення має і фактура личкувальних тканин м'яких меблів - гладка, ворсиста, волохата, - і спеціаль­ні види плетення тканини, можуть імітувати рибну луску, шкіру крокодила або інші орнаментальні візерунки.

Фацет (фр. facette) - грань шліфо­ваного каменю, скла, мармуру тощо. Шліфовані меблеві стекла і дзеркала виготовляються з фасетами на край - ках, що передусім покращує їх естетич­ний вигляд і притупляє гострі ребра.

Фігурний набір шпону - декору­вання фасадних поверхонь натуральним шпоном різними геометричними фор­мами з урахуванням напряму волокон деревини. Найпоширенішими варіанта­ми фігурного набору шпону є такі.

Ф’юзинг (англ. Fuse - плавитись, плавка) - термічне оброблення худож­нього скла у вигляді крапель, геомет­ричних або біонічних форм, накле­юється на поверхню скловиробів.