Елементи архітектурні
Абака (гр. abax, дошка) - верхня плита капітелі колони, півколони класичних архітектурних ордерів. У меблях - вінцева частина колони, що приймає на себе вагу карниза {див. антаблемент).
Акротерій (rp. acroteria) — скульптурні прикраси (у формі пальмети або статуї), що поставлені по наріжних елементах будови, або на вершині фронтону, застосовується в корпусних меблях.
Антаблемент (фр. entablement, від table - стіл, дошка) - верхня частина будови, що спирається на колони, складовий елемент класичного архітектурного ордера.
Стрижень колони (стовбур) |
Арка (іт, агсо) - рис. 2.1 - криволінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, дверей, воріт) або прогонів між двома колонами й інше. Як бачимо з ілюстрацій, різна форма арки залежно від стилю використовується в меблях:
2- 1,2-2,3-3 - у вигляді півкола, сегмента і кошика; 2-4, 2-S і 2-6 - гострокінцеві; 2-7, 2-8 і 2-9 у вигляді ослячого хребта; 2-10 - у вигляді завіси; 2-11 - підковоподібна; 2-12, 2-13 - подвійна гострокінцева і округлена; 2-14, 2-15 - у вигляді трилиста; 2-16 - віялоподібна; 2-17, 2-18 - кутова пірамідальна і кутова округлена, при цьому 90° > а > > 0 °. Тією чи іншою формою арки опрацьовують фасад окремих елементів корпусних виробів, що створює відповідний зовнішній образ меблів.
Аркада (фр. arcade) - ряд арок, що утворюють балюстраду, тобто загорожу. У меблях використовується у відкритих нішах, тобто в заглибленнях; може бути використана на відкритих робочих поверхнях як обмежувач.
Архітрав (фр. architrave) - головна балка, нижня частина антаблемента. В античному мистецтві ніс фриз і вінчальний карниз (див. карниз).
Астрагал {гр. astragalos - хребець, кістка) - деталь у класичній архітектурі у формі валика, об'єднує колону з капітеллю. Див. карниз - 4.
Атлант (гр. Atlas (Atlantos) - за старогрецьким міфом - титан (велетень), який з наказу Зевса тримав на голові і на руках небозвід. В архітектурі - несуча колона у вигляді могутної чолові-
Рис. 2.1. Види арок |
Розділ II. Загальні основи конструювання |
чої фігури на будинках або меблевих виробах. |
Аттик (гр. attikos) - стінка, що стоїть над карнизом, який увінчує споруду, часто корпусний меблевий виріб.
Балюстрада (фр. balustrade) - огорожа балконів, сходів, див. аркада. Стійки балюстради називаються балясинами, виконуються методом точіння, часто прикрашені ще різьбою.
Біонічна форма (біо...гр. bios - життя + форма (лат. Forma - зовнішній вигляд, обрис). - Напрямок у проектуванні меблів - логічно стилізоване використання структурно-біологічної будови живих систем з метою формотворення (композиції і конструкції) меблевих виробів: а - Mallovonas paludosa -
б |
Балдахін (іт. baldaccino) - запона, намет над ліжком, троном, олтарем. Балдахін може підтримуватися роз - кішними колонами, часто оформляється драпіруванням; характерний для середніх віків. Балдахін використовують і у сучасних елітних меблях.
ряска, що водиться в кислих болотистих водах; б - канапа, що відтворює зовнішний образ описаної рослини (автор А. Бенько); в - Callitaera hireta - метелик, що зустрічається в Еквадорі в верхній течії Амазонки; г - дзеркало з полицями і долішніми тумбами для передпокою силует якого. нагадує метелика (автор - О. Сороківська),
Бордюр (фр. bordure) - низька смужка, що обрамлює краї чого-небудь. Найпростішим бордюром може бути розкладка на площині поверхні щита, поставлена при крайці. Бордюр може бути виконаний і у вигляді низької балюстради.
і V |
/ |
----------------------- 'V---------- |
ш |
Взір стрічковий - архітектурно - декоративний переплетений орнамент: а - месопотамський,6 - грецький, 8 - мавританський. В українських національних меблях часто зустрічаються стрічкові взори, які відображають вишивання у вигляді інтарсії, різьби тощо.
Борт (нім. bord) - низька стінка судна, передній край піджака. У меблях борт служить як обмежувач для предметів, що можуть сповзти з поверхні, наприклад на столах транспорту (кораблів, потягів і т. п.). Борт може використовуватись одночасно з обкладкою крайки, що показано на малюнку. У м’яких меблях борт (кант) зміцнює край елемента і декорує його. У м'яких елементах по лицьовій крайці (ліжок, дивана) використовується прихований внутрішній борт, який зміцнює цей край і надає йому стабільної форми, запобігає деформації.
Вітрина (лат. vitrum - скло) - за- шклєна коробка, шафа або вікно, що призначене для демонстрування різних предметів.
Волюта (лат. voluta) - орнамент у вигляді завитка або спіралі, У меблях такі завитки використовуються в по - руччях або опорах.
товувалась на фасадах шаф: 1 - доро- Гриф (гр. gryps) - в античній міфо- |
Гаридон - столик або декоративна підставка, що стоїть на ніжці-колонці. |
Гротеск (фр. grotesque) - смішний, кумедний, незвичайний; орнамент у вигляді переплетених зображень тварин, рослин та ін., що виник в епоху Відродження, зображення людей у фантастично перебільшеному, потворно-комічному вигляді. |
Герма (гр. від імені Hermes) - у старогрецькій міфології - бог торгівлі, покровитель отар, шляхів. В архітектурі - коротка колона, що завершується бюстом, часто завужена донизу. У період Ренесансу і бароко ьикорис- |
Декор (фр. decor) - система, сукупність декоративних елементів (оздоба). Дельфін (гр. delphinos) - орнамент стилізованого ссавця. |
Евольвента (лат. evolutus) - розгорнутий, той що розгортає. Еволютою плоскої кривої називають геометричне місце центрів її кривизни; по відношенню до своєї еволюти крива називається евольвентою. Практично евольвенту будують так; а - на дугу еволюти натягується нерозтяжна нитка (в наведеному прикладі на коло) і закріплюється в точці О, а другий кінець нитки, відтягуваний з точки А по стрілці, змотується з еволюти, і точка А опише дугу евольвенти; 6 - приклад побудови евольвенти на довільній плоскій кривій. Евольвентою користуються при побудові орнаментів.
тивного посуду, який проглядається з різних сторін, завдяки випуклій, заскленій його формі.
Евольвента |
Еволюта |
Еркер (нім. егсег) - напівкруглий або багатогранний виступ в об’ємі (стіні) архітектурної споруди, освітлений вікнами, що проходить через декілька поверхів, але не на всю висоту. У меблевих виробах еркер як засіб композиції збільшує п функціональний об’єм. У середині еркера є полиці, розміри і форма яких копіюють виступ і тим самим забезпечують раціональне використання об'єму. Еркери призначені для зберігання дрібного декора- |
Завиток — орнамент, краї якого для підсилення пластичності, закочені. Особливо був поширений у середині XV] ст. у фламандському мистецтві. Звірина лапа - засіб оформлення, що походить з Єгипту, долішньої частини меблевих ніжок, часто стилізованих. Замок (в архітектурі - замковий камінь) - горішній замок (форми зрізаної трапеції), що завершує арку або склепіння. На рисунку показано фрагмент шафи в сталі ренесанс з аркою і замком. |
Ентазис (гр. entasis) - випуклі стержні грецької колони, що створюють враження напруженості дії сили згори вниз уздовж осі цього стержня. Колона без ентазису створює враження втиснутої в основу (в землю). |
Зізена - вертикальна смуга, що виступає на стіні.
Кабріоль - імовірно, китайського походження. Тип високих ніжок (столи, стільці, крісла), що мають згори донизу випукло-вгнутий згин.
Широко застосовується у меблях сталю рококо. Використання такого типу ніжок передбачає, що верхня випуклість має бути нижче царгового пояса, а сама стільниця або сидіння повинні мати малий звис або взагалі бути без нього. Наведені ілюстрації показують розвиток від раннього бароко до китайського рококо: 1, 2, 3 - ранні неприкрашен! форми з волютами і опорою у вигляді копита; 4, 5 - гладкі форми ніжок з опорами в стилі епохи королеви Анни; 6, 7, В - ускладнені варіанти з використанням лап звірів; 9-12 - форми ніжок рококо і високохудожні ніжки чиппендейл. Ніжки сучасних форм виготовляються на копіювальних автоматах з програмним керуванням за заданим взірцем.
Канделябр (фр. kandelabre) - великий свічник із розгалуженнями для вставляння свічок, використовують як орнамент.
Жирандоль - канделябр, настінний світильник.
Капітель (фр. capitellum) - головка, верхня частина колони, яка мала в різні часи і в різних стилях різні форми. База (фр. base) - нижня частина колони.
Архітектурні ордери - система архітектурних засобів і прийомів композиції, заснована на певній структурі й художньо-образному вияві складових частин стояко-балкової конструкції споруди. Застосовувалась у будівництві ще з давніх часів. Види колон; 1 - проста дорична, 2 - візантійська подвійна, З - романська кубічна, 4 - готична, 5 - іонічна, 6 - коринфська, 7 - римсько-коринфська.
Карниз (фр. carniche) - горизонтальний виступ, що завершує стіну будинку або йде над вікнами, дверима. У меблевих виробах - горішня частина корпусу. Головний карниз виробу називають вінцем. Головний карниз може мати різне членування. Головний, або вінцевий, карниз завершує будинок або меблевий виріб у горішній частині.
Прикладом може служити головний карниз грецького храму, складається з трьох частин: блока, фриза і вінця 1.
Єгипетський карниз є єдиним, що складається тільки з плити, стелі і ввігнутого з'єднувального елемента - 2.
Для романського стилю характерні масивні, важкі карнизи й профілі.
Часто використовувався оперізуючий карниз з аркадами - 3.
LwAWAWAs! |
В англійському класицизмі в меблях використовували карниз, орнаментований листям - 4,
4
Профілі карниза в бароко відрізняються тим, що к них не дотримуються
класичних пропорцій - 5. Готичні ж карнизи глибоко профільовані, зрізані навскіс, для них характерна гра тіней, дотримано класичних пропорцій - 6,7,8.
Профілі карнизів у різних стилях меблів відмінні. Вони запозичені з архітектури, проте трактуються більш вільно - 9,10.
Див. розділ 2.4.4.
Каріатида (гр. karyatides) - карій - ські діви, в архітектурі - статуя, що підтримує балкове перекриття і виконує функцію опори. У меблях була поширена в стилі ампір, який наслідував взірці античного мистецтва.
Картуш (фр. cartouche) - архітектурна прикраса у вигляді горельєфа, що зображує не зовсім розгорнутий листок із завитками по боках і полем посередині для написів, емблем тощо. Часто вживався в пізньому ренесансі і бароко. На рисунку поле заповнене емблемою Національного лісотехнічного університету України. Нині картуш інтерпретується по-різному.
Кесон (фр. caisson) - архітектурно оформлена частина стелі, що заповнює проміжки між балками горизонтального перекриття. Чотирикутне(не обов’язково прямокутне, сторони можуть мати дугоподібну форму) заглиблення балкового перекриття.
Кессоне - великий сундук (скриня) для зберігання одежі і начиння, одночасно служить для сидіння.
Каса-панка - також велика скриня, в якої сидіння (віко) піднімалось і під ним відкрився ящик для зберігання. Винахід італійського ренесансу - І. У Західній Україні подібний виріб був
дуже поширений у XIX і першій половині XX ст. під назвою «бамбе - тель» (лежанка) - «лавка - ліжко» - 2, (походить від двох німецьких слів: bank + bette - лавка + ліжко). Віко (до - щате сидіння) знімалось, передня побічня висувалась, у проймі царгово - го пояса лежав сінний матрац.
релом усього зразкового в мистецтві. Отже, класичні ніжки - це похідні від колон, які звужуються донизу; членування, прикраси з листків і розеток, канелюри й інші декоративні елементи ще більше підкреслюють класичний характер.
Колона (фр. coJonne, лат. columns) - опора круглого, квадратного або інших перерізів, в архітектурних спорудах звужується до верху, в меблевих виробах може бути і навпаки. Ії поверхня може бути гладка, з канелюрами або орнаментована за стильовими ознаками.
Кронштейн (фр. console) - підтри - мувальний елемент виступаючих частин. Консоллю називають кімнатну пересувну колонку або тумбочку для квітів, пристінний столик з явно підкресленою однобічною орієнтацією для розміщення впритул до стіни. Часто такий столик ставлять до пристінка |
Класичний - 1 - відноситься до греко-римської культури, античний; 2 - взірцевий, досконалий; 3 - те ж, що і класицистичний.
Класицистичні форми ніжок (лат. classicus - першокласний) - стосуються старогрецького або староримсько - го світу, який з XV-XV1 століття аж до наших часів вважається в Європі дже-
Приклад використання колони у меблях подано на фрагменті шафи (креденца) стилю ренесанс французької роботи.
між вікнами, а на пристінок вішають велике дзеркало - трюмо (фр. trumeau) для відбиття у повний ріст. У меблях кронштейн може мати різне призначення, кронштейн вішака а також використовується як додаткова деталь для зміцнення конструкції - з’єднання задньої ніжки з царгою - б. Консоль як підставка - полиця при стіні - в, також має кронштейн.
неним або мальованим багатим орнаментом. Застосовували для стінових шпалер, оббивали м’які меблі. Початково виконували в Іспанії - в Кордобі та Барселоні. До Іспанії техніка виконання прийшла від арабів в Хі ст.
Ланцюгова лінія - плоска крива, форма якої збігається формою (від дії гравітації) з однорідною нерозтяжною важкою ниткою (ланцюгом), закріпленою на кінцях. Форма гірлянди - ланцюгова лінія.
Люнет (фр. lunette) - отвір у стіні, розташований над вікнами або дверима, часто прикрашається. Люнети в меблях виконують заскленими над дверима або відкритими над нішами.
Меандр (за назвою річки в Малій Азії) - архітектурний, орнаментальний узор, що утворюється безперервною ламаною лінією під прямим кутом з двобічною орієнтацією.
Медальйон (фр. modallon) - декоративний елемент у вигляді круглого, овального і т. п. обрамлення навколо якогось зображення.
Ліра (гр. Іуга) - старогрецький струнний музичний інструмент, символ поетичної творчості; у селах України зберігся під назвою кобза.
Маска - гротескна голова або лице, декоративний елемент в архітектурі, часто на кронштейні; в меблях на тах - ляхтощо.
Модуль (лат. modulus) - частина будови, що служить одиницею виміру для надання пропорційності будові в цілому та її частинам; у класичній архітектурі модуль дорівнює радіусу або діаметру колони при її основі,
У меблях - див. 4.2.
Нервюра (фр. nervure) - вступаюче і профільоване ребро характерне для готичного хрестового склепіння і служить для міцності конструкції. Нервюри мають стінки пластмасових виробів. (Див. рис. 5.13)
Ніжки меблеві - опорний стояк (брусок) меблевого виробу, який органічно з ним пов'язаний. Високі ніжки характерні для столів: 1 - ніжка форми кабріоль у стилі рококо, 2 - ніжка в стилі ренесанс, характерними є точені елементи, що мають посередині кулю. Римські форми ніжок: 3 - людська фігура, що закінчується лапою звіра, 4 - горішня частина має форму голови лева - бронза, мармур.
прикраса, мистецька оздоба як художньо оформлена річ; за своїм стилем вія поєднує геометричні або інші стилізовані образотворчі елементи і с суттєвим елементом художнього образу в архітектурі й ужитковому мистецтві.
Орнамент ажурний, наскрізний, прорізний, гратчастий, майстерно і тонко зроблений. В основі ажурного, як й інших орнаментів, не лежить якась органічна форма, а він створюється за допомогою циркуля і лекал, тобто сконструйований. Ажурний орнамент поширився і на меблі, особливо на скло дверей. Форма цього орнаменту дуже різноманітна. Найбільш уживаними є троянди, польові квіти тощо: 1 - триконтурна форма в готичному стилі. Форми цього орнаменту надзвичайно різноманітні, найулюбленішими є троянди, або різні контурні форми складових частин круга - 2 (відповідно - тригранна, чотиригранна, шестигранна і форми «рибний міхур»); .3 - рослинний, 4 - «вушна раковина», або хрящ, орнамент пізнього ренесансу; 5 - орнамент мотиву бароко, що складається з S - і О-подібних елементів і завитків аканта, 6 - стилізований у вигляді шишки пінії, поширений у східному мистецтві.
Півколона - колона, яка наполовину виступає зі стіни, часто для досягнення кращого візуального ефекту - 1-У меблях використовується у оформленні фасадних площин - 2.
1 2
Пілястра (фр. pilastre) - чотиригранна півколона, що виступає із стіни - 1. Вона тримає антаблемент, зміцнює і розчленовує стіну, може бути гладкою, мати канелюри, базу і капітель. Часто виступає з стіни більше, ніж на половину діаметра. Починаючи з Ренесансу зустрічається і в меблях, головним чином, по боках шаф, виконує роль опори, або імітує її - 2. Також може застосовуватися у оформленні граней при оформленні наріжних граней корпуса (поєднання дверей та бічної стінки) тоді вона закруглена.
Підзір - декорована фігурна планка, що закріплюється в горішній частині відкритої ємності. Нижня крайка фігурна, може бути з орнаментом.
Пропорції (лат. proportion) - певне співвідношення частин між собою. За Вітрувієм, відповідність між частинами всього твору та його цілим за відношенням до його частини, що прийнята за вихідну, на цьому і заснована вся розмірність. Пропорції як засіб гармонізації привертали і привертають увагу вчених і дизайнерів усіх часів. Геометрична подібність відрізків і фігур є ознакою пропорціональної залежності - 1 і 2. Графічний вираз пропорціональних залежностей: З-за арифметичною прогресією, 4 - за геометричною прогресією при к = 1,2 (к > 1). Наведено відповідне пропорціонуван - ня тумби з шухлядами.
2
Пломеніюча готика (фр. flamboyant) - стильовий варіант пізньої готики у Франції, в якому складна форма ажурного орнаменту має вигляд язика полум’я.
Особливе місце займає пропорція «золотого перерізу» - 5, відома ще архітекторам і митцям античності. Ряд «золотого перерізу»: 0,146 - 0,236 - 0,382 - 0,618 - 3,00 - 2,618 - 2,618і т. д. - сума двох сусідніх членів цього ряду дорівнює наступному його члену. При вираженні такого ряду цілими числами: 3 - Ь - 8 - 13 - 21 - 34 - 55 - і т. д. - ряд Фібоначчі (італ. математик ХІІЇ ст.). Схеми формування фігур - 6.
1 |
Ризаліт (іт. risaiita) - виступ, що виходить за лінію фасаду споруди на всю його висоту, часто його використовують при компонуванні пристінних шаф секційно-комбінованих меблів, коли секції мають різні глибини, Може бути прямокутної, трапеціевидної і скруглено;' форми. У меблях переважно засклений і сприяє оглядовості предметів ємності.
Рапорт (фр. rapport) - частина яко - го-небудь малюнка, що повторюється: З - стародавній грецький акант, 2 - російська плетениця. |
5 |
М _ М+ш М = 0,618, m “ М ’ га = 0,382
Решітка ~ улюблений мотив меблів XVIII ст., що виконувався за китайськими взірцями на царгах і спинках стільців, на склі.
Розетка (фр. rosette - зменшене від rose - розочка), - орнаментальний мотив у вигляді стилізованої квітки з однаковими пелюстками: 1 - виконана тригранновиїмковою різьбою, б - виконана високорельєфною різьбою з випуклим зображенням квіткового орнаменту.
Сталактитове склепіння - склепіння ісламської архітектури, яке складається з ніш і звисаючих загострених закінчень, що нагадують нарости сталактитової печери.
Стілець віндзорський (місто в Англії, прізвище королівської династії) - виготовлений у Англії у 1750 р. Основною ознакою є точені елементи каркасу. Прості і гарні вироби, що в різних модифікаціях виготовляються й нині.
Спинка стільця англійського -
видозмінені форми бароко, що в XVIII столітті набули форми скрипки або балясини, пізніше стали наскрізними. Прямолінійність спинки з’явилася в часи класицизму.
Тимпан (гр. tympanou - бубон) - архітектурне поле фронтону, у горішній частині може мати скульптурну прикрасу, У меблях завершує горішню частину корпусного виробу. Форма залежить від стилю (див. фронтон).
Фестон (фр. feston, іт. festone) - гірлянда, що виконується у вигляді зубчастого або хвилястого узору.
Фіал (гр. phiale) - у стародавніх греків - чаша у вигляді широкої пляшки з вузькою шийкою, пізніше чаша, кубок. Використовується в готиці як наконечник колони або пілястри, аналогічне використання спостерігаємо в меблевому дизайні.
Фриз (фр. frise) - 1) середня частина антаблемента, розміщена між архітравом і карнизом; широка художньо оформлена смуга у верхній частині стіни споруди, меблевого виробу.
Первісно смуги на античних храмах часто буди прикрасами у вигляді фігур; тепер - будь-які орнаментальні смуги, що йдуть по крайці меблів або стіни. Часто у вигляді зубчиків (дентикули), одинарні або подвійні - 1. Членується на метопи (квадратні плити, іноді прикрашені барельєфом або розписом) і тригліфи (прямокутні плити з Вертикальними жолобками); в іонічному та коринфському ордерах являє собою гладку або з рельєфними зображеннями суцільну смугу; 2 - фрагмент стола Генріха 111 з орнаментальним фризом.
А-А
2) Суцільна декоративна (орнаментальна або одноколірна) смуга, що обрамляє площину підлоги, стіни. Фризом також називають широку облямівку дверей - рамку зібрану «на вус», коли тахля розміщена в площині рамки - 3, або імітують таку конструкцію набором шпону - 4. У всіх випадках фриз несе на собі тільки декоративне навантаження.
АІ |
А - А
3D |
GE
Фронтон (фр. fronton) - причілок, трикутне або півкругле поле під двосхилим дахом будівлі. В. меблях чисто декоративний елемент, що використовується в різних стилях. Фронтон кре - денсу високого ренесансу в Німеччині XVII століття, що закінчується двосхилим фронтоном, прикрашеним гротеском - орнаментом (смішним і кумедним) фантастичних сполучень фігур людей, рослинних і тваринних форм, архітектурних деталей. Фронтон може бути вгорі розірваним. Трикутне поле фронтону називається тимпан (гр. tumpanon) - бубон {див. тимпан).
Химера (гр, chimasra) - у старогрецькій міфології - потвора з вогнедишною пащею лева, хвостом дракона і козячим тулубом. Химерний - нездійсненний, примарний. Будинок з химерами у Києві.
Цоколь - {іт. zoccojo) - опорна долішня частина виробу, будови. У меблях - долішня частина корпусу, яка може бути виконана у вигляді коробки - 1, рамки - 2, щитка - 3. Якщо бокові стінки корпусу є прохідними та опорними, то поняття окремого цоколя втрачає зміст.
Поширений термін - «цокольна частина» означає долішню частину виробу. Є помилковим використання тут термінів «плінтуси, «плінтусна коробка» (гр. pliuthos) - плита, профільований брусок при стіні, що закриває щілину між стіною і підлогою. Якщо корпус меблевого виробу ставлять безпосередньо на нижню пласть, тоді долішню частину його можна оформити плінтусом - 4.
І 2
Членування - візуальне розділення окремих елементів, або частин виробу за законами архітектури (композиційних пропорцій). Виконується за рахунок заглиблень або виступів.
Ярус - ряд, стрій, порядок у довжину, шар. У проектуванні меблів - секції або їх елементи, що утворюють горизонтальні ряди. З метою візуального прояву ярусної системи використовують різного характеру членування.
У меблевих пристінних шафах (стінках) виконується за допомогою горизонтального членування.
1' |
1 |
|