ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ
Розвиток форм меблів різних стилів тісно пов’язаний з архітектурою історичних періодів. Основні закономірності формотворення в архітектурі та в меблях збігаються, різниця полягає лише в утилітарно-функціональному призначенні. Велика розбіжність проявилась у матеріальній реалізації цих форм, що пов’язано з використанням різних матеріалів у будівництві та виготовленні меблів. Індустріалізація промисловості призвела до утворення окремих галузей і технологій з виготовлення будівельних напівфабрикатів (балок, плит, столярних виробів, вікон, дверей тощо) і напівфабрикатів для виготовлення меблів (плити деревностружкові, волокнисті; фанера, шпон тощо). Сучасні меблі за своїм зовнішнім виглядом є витвором ужиткового образотворчого мистецтва, яке реалізується індустріальним промисловим способом. Особливість сучасних меблів масового виробництва полягає саме в тому, що вони є промисловою продукцією ужитково-прикладного характеру. Отже, стає зрозумілим, що сучасні меблі за своєю внутрішньою структурою різко відрізняються від собі подібних аналогів минулих епох, а саме: різні конструкційні матеріали, інші з’єднання, інші клеї, інші лакофарбові матеріали і т. п., і, як результат, інші архітектурні форми. У конструюванні та проектуванні меблів на сучасному етапі розвинулось три основних напрями — етнографічний, промисловий і авангардний. Суть етнографічного в тому, що архітектурна форма і оздоба меблів носить регіональний або національний характер і при виготовленні таких меблів необхідні значні затрати творчої, часто ручної праці; промислового - архітектурна форма і конструкція підпорядковані високопродуктивному індустріальному масовому виробництву з використанням відповідних масових напівфабрикатів і матеріалів; авангардного - нова, синтезована форма й утилітарні властивості, що базуються на прогресивних нетрадиційних матеріалах і технологіях. Мабуть, зрозуміло, що конструювання цих різних меблів не може базуватися на старих засадах — змінюється архітектурна форма, змінюється підхід до конструктивного рішення.
Дизайнер повинен знати надбання минулих епох і сучасних досягнень у галузі проектування та конструювання. Перш ніж приступити до конструктивних рішень окремих вузлів і виробів меблів, треба ознайомитися з відповідною термінологією окремих архітектурних, декоративних, столярних і конструктивних елементів, їх змістом.
Розділ стосується вивчення і розуміння термінології, притаманної проектуванню і конструюванню меблів, яка охоплює багато іншомовних слів історично-архітектурного, мистецького і конструктивно-технологічного походження. Автором проведена класифікація цієї термінології, проте деякі архітектурні терміни одночасно є елементами декору, тому віднесення цих термінів до тієї чи іншої категорії понять може бути неоднозначним.
