МОНТАЖНІ СТИКИ
Для прокатних профілів конструкція монтажних стиків аналогічна заводським. У балках складених перерізів монтажні стики найчастіше виконують за допомогою зварювання та високоміцних болтів.
При використанні зварювання з'єднання виконують за допомогою стикових швів. Міцність стику перевіряють як суцільний переріз. Напруження у ньому не повинні перевищувати розрахункового опору стикового зварного з'єднання
Rwy, Rum. У зв'язку з тим, що за відсутності устаткування для фізичних методів контролю якості з'єднання у розтягненій зоні Rwy = 0,85Ry, доцільно монтажний стик розміщувати за межами зони дії найбільшого згинального моменту, в перерізах, для яких М < 0,85Мтах. Для забезпечення рівноміцності стику ефективним також є застосування навскісного стику розтягненої полички та вивідних планок для стикових швів обох поличок.
Для зменшення залишкових напружень заводські шви, що з'єднують стінку з поличками, не доводять до місця стику на 500 мм. З цією ж метою обов'язковим є дотримання порядку зварювання (рис. 5.18). Матеріали для зварювання повинні відповідати марці матеріалів поличок і стінки балки, а технологія зварювання — забезпечувати повне проплавлення з'єднуваних елементів.
Крім зварювання, у монтажних стиках використовують з'єднання на високоміцних болтах і болтах підвищеної точності. З'єднання на заклепках застосовують обмежено. Незважаючи на вищу вартість високоміцних болтів, вони технологіч - ніші, бо легко встановлюються і послаблення перерізу отворами при їх використанні часто не враховують.
У стиках з використанням болтів кожен елемент перерізу перекривають двосторонніми накладками. Це дає змогу зменшити кількість болтів та розміри накладок, оскільки болти працюють за двозрізною схемою. Відстані між болтами приймають 2,5...3,0 d. Це також забезпечує якнайменші розміри накладок. Площа перерізу накладок не повинна бути меншою за площу з'єднуваних елементів. З'єднання кожного з елементів розраховують незалежно, згідно з зусиллями, які в них діють.
Рис. 5.17. Конструкція заводського стику прокатної балки. |
Вважають, що вся перерізувальна сила передається через накладки на стінці. Згинальний мо-
Мент розподіляють між елементами перерізу пропорційно до їх моментів інерції. Таким чином, згинальний момент, який передається через накладки стінки:
Вид А |
U-JII ГПІГ |
M„,S = M, (5.79)
Де Ms. — згинальний момент І — моменти інерції стінки відносно центральної осі.
Частина згинального моменту, яка припадає на накладки поличок:
Mfs = Mt~ Мт. (5.80)
Як і в прокатних балках, момент Mys передається у вигляді пари сил, прикладених на рівні центру ваги накладок верхньої та нижньої поличок. Можна вважати, що плече пари сил г дорівнює відстані між центрами поличок:
Z = hw + tw. (5.81)
Місці стику; Іи |
Всього перерізу |
І М 11 11 І |
4 500 |
500 |
І |
Таким чином, зусилля, яке діє на накладки поличок
Вид Б Рис. 5.18. Конструкція зварного стику балки Складеного перерізу: 1—5 — послідовіфГть зварювання монтажних швів. |
(5.82) |
*n/.s, min |
Nf, =
А найменша сумарна площа накладок кожної з поличок:
(5.83)
Ry - Yc
Для приєднання накладок до поличок з одного боку від стику необхідна така кількість болтів: при болтах підвищеної точності
(5.84)
(5.85)
Qbh
Де, • Ry — несуча здатність накладок; Aefs — сумарна розрахункова площа накладок; Ry — розрахунковий опір матеріалу накладок; Nh та Qbu — несуча здатність болта підвищеної точності та високоміцного.
Нагадаємо, що розрахункову площу приймають рівною площі нетто для болтів підвищеної точності As, ti, = A„s; для високоміцних болтів: A-r. s = As (площі брутто) при Ans > 0,85 As і At. ts = 1.18A,1S. при Ans < 0,85AS, для динамічних навантажень AeЈ s. = Ans.
Довжину накладок визначають за розміщенням потрібної кількості болтів.
Накладки на стінці приймають двосторонніми з товщиною, що дорівнює товщині стінки, чи на 1...2 мм меншою.
R,, |
4>f,.s- |
П = |
N ь |
При високоміцних болтах Af.S" Ry |
П = |
Через накладки на стінці, окрім перерізувальної сили Qs, передається ще й частина згинального моменту Mll; v. Причому зусилля у болтах NM, які виникають від дії згинального моменту, розподіляються між болтами нерівномірно, а пропорційно відстані від нейтральної осі перерізу до болтів (рис. 5.19).
Найбільшими є зусилля у крайніх горизонтальних рядах болтів NMmax, розміщених від осі на відстані ук (рис. 5.19).
N |
М, і |
Звідси зусилля у будь-якому г-му ряді болтів
N
JVM, max,
Ук
Де Уі та ук — відстані від нейтральної осі до г-го та найдальшого болтів.
Кожна пара болтів, симетричних відносно нейтральної осі, створює момент М; = А'Мі • уь який є частиною зовнішнього M, us. Виходячи з умови рівноваги
К
(5.87)
Або в розгорнутій формі, підставляючи NMi, згідно з (5.86):
К
М, тах ' У і
■ У І = ,
Ук
;=і
Де т — кількість вертикальних рядів болтів з одного боку стику. Звідси найбільше зусилля у болті від дії згинального моменту:
NM, m ах= ;; • (5-89)
Т £ • у?
І= і
Зусилля Nq, ідо виникають від перерізувальної сили, розподіляються між болтами рівномірно.
Тобто на один болт припадає
Q,
= (5.90)
Де п — кількість болтів з одного боку стику.
Найбільша рівнодійна зусиль NM та Nq у болтах не повинна перевищувати несучої здатності болта:
Для болтів підвищеної точності
^M. ma* + N2Q<Nb - (5.91)
Для високоміцних болтів
+ < Qilh. (5.92)
Проектуючи стики, у першу чергу задаються типом і діаметром болтів, а також розміщують їх, виходячи з найменших кроків. При цьому кількість вертикальних рядів болтів, які припадають на накладки стінки з одного боку стику, доцільно приймати не менше двох і не більше трьох.
Далі перевіряють міцність з'єднання згідно з (5.84), (5.85), (5.91), (5.92). Якщо умова міцності не задовольняється, збільшують діаметр болтів. При значних запасах міцності зменшують кількість вертикальних рядів або збільшують кроки між болтами. Можна також зменшити діаметр. Але при цьому треба пам'ятати, що у межах одного стику всі болти мають бути одного діаметра.