КОМБІНОВАНІ З’ЄДНАННЯ
З'єднання, що мають різні види швів, називають комбінованими. Прикладом можуть бути з'єднання на лобових і флангових швах (рис. 4.1(5, а). Хоча деформованість цих швів різна (флангові є відносно пластичними, а лобові — крихкими), в граничному стані, безпосередньо перед руйнуванням, напруження у них близькі й шви працюють спільно. Тому розрахунок виконують за сумарною площею швів обох видів, підставляючи в (4.12) і (4.13) загальну довжину швів з одного боку стику.
У практиці трапляються поєднання стикових і кутових швів (рис. 4.16, б), хоча через підвищену трудомісткість гаке поєднання невдале. Оброблення граней під стиковий шов, а також зачищення стикового шва до одного рівня з поверхнею з'єднуваних елементів (інакше неможливо щільно вкласти накладки) вимагають значних витрат праці. Окрім цього, накладки збільшують матеріаломісткість стику.
При розрахунку спочатку визначають несучу здатність стикового шва:
^и: ~~ R~iuy Ус ^rnin ц: • (4.24)
Далі за різницею зусиль обчислюють зусилля у накладці:
А,= |
Nf = N~Nw, (4.25)
Де N — зусилля, що діє. Визначають її розміри:
Nr
(4.26)
V Yc
Та розраховують шви кріплення накладок, як це подано вище.