Металеві конструкції

З’ЄДНАННЯ ЛОБОВИМИ ШВАМИ

Лобові шви (рис 4.13, а) передають зусилля по ширині з'єднуваних елементів більш рівномірно, ніж флангові, але надзвичайно концентровано внаслідок малої ширини шва. їх робота пов'язана зі значними концентраціями напружень, зумов­леними викривленням силових ліній та наявністю щілини між з'єднуваними елементами. Найкруті - ше викривлення силових ліній спостерігається у корені шва біля щілини. Саме там концентрації напружень найбільші (рис. 4.13, б).

Зі збільшенням глибини проплавлення кон­центрація напружень поблизу кореня шва може дещо зменшуватися. Але уникнути її повністю не вдасться, оскільки основною причиною є на­явність у з'єднанні щілини між з'єднуваними еле-

Ментами. Концентрація напружень у верхній час­тині валика шва може бути зменшена внаслідок застосування пологих та увігнутих швів (рис. 4.13, в, г) чи механічного оброблення шва з метою за­безпечення плавного переходу від одного елемен­та до іншого.

Як і у флангових швах, у даному випадку руй­нування відбувається за наплавленим металом або межею сплавлення (відповідно перерізи 1 — 1 або 2—2, рис. 4.12). Внаслідок значних концент­рацій напружень у шві характер руйнування ло­бового шва крихкий.

Аналітичний запис умов міцності з'єднання аналогічний фланговим швам (4.12), (4.13). Обме­ження на граничну розрахункову довжину лобо­вого шва відсутнє, оскільки зусилля передається рівномірно всією шириною з'єднання.