КОНСТРУЮВАННЯ МЕБЛІВ

Кутові нероз’ємні з’єднання стінок

Нероз'ємні з’єднання стінок корпусних меблів можна здійснити різними способами на клею, рис. 4.1. Найбільш поширеним кінцевим з'єднанням сті­нок є з'єднання на вставних круглих шипах, або, як їх називають, шкантах. Гра­фічне зображення цього виносного елемента показує і передбачає, що шкант спочатку ставиться до дна в отвір крайки стінки, а потім приєднується стінка з отвором у пласті, а. При цьому між дном отвору в пласті і торцем шканта має залишитися щілина близко 2 мм, яка гарантує щільний контакт поверхонь, що з'єднуються. Потреба в щілині зумовлюється тим, що в отворі можуть бути залишки стружки, клею або пластмасова оболонка капсули з клею. З'єднання на вус на клею застосовують з метою покращення естетичних якостей з’єднання.

Особливої уваги заслуговують потайні з’єднання «на вус», які є більш есте­тичними, рис. 4.2. З’єднання під кутом з гранями або закруглені виконуються ме­тодом складання (показано стрілками), з вкладками або без них. При невеликій ширині стінок можна використовувати пластмасові шипи. На рис. 4.3г показано геометричні параметри елементів, що з'єднуються із закругленням. З'єднання стінок із закругленнями можна пропонувати, коли личкувальний матеріал гнуч­кий, еластичний. Складання корпусів на вус характерно для корпусів типу 7 і 8, табл. 4.3. Такі з'єднання рекомендуються для малогабаритних корпусів.

z =5 -<5 ш - задасться Рис. 4.3. Геометричні параметри конструкції при закругленні вкладкою, до рис. 4.2г

У нероз’ємних з’єднаннях стінок корпусів шканти координуються відносно лицьової (базової) крайки і повинні відповідати рекомендаціям, що наведені в табл. 4.5.

Кутові з’єднання стінок корпусів можна здійснити й іншими виробами, рис. 4.4. Поширення мають з’єднання стінок металевими або пластмасовими кутниками. Особливої уваги заслуговують з'єднання на спеціальних стяжках - конфірматах, рис. 4.5. Ця стяжка нагадує собою звичайний шуруп, але її геомет­ричні параметри пристосовані до використання в ДСП. Для свердління отворів під цю стяжку використовують і спеціальні свердла, що призначені для цієї мети. Ці свердла мають різні діаметри під нарізну і ненарізну частини стяжки, залежно від її типу. Застосування конфірматів набуло значного поширення завдяки про­стоті операції з’єднання у виготовленні корпусів невеликих розмірів, коли недо­цільно їх складати на місці призначення.

Кутові роз’ємні з’єднання виконуються на стяжках. Стяжка - комплект еле­ментів, що жорстко з'єднують стінки корпусів між собою і дають змогу за потре­би, знову роз’єднати і з'єднати їх декілька разів. Назва стяжки залежить від її елемента, що передає зусилля з'єднання; вони бувають болтові, клинові, гвин­тові, ексцентрикові. Гвинтові і ексцентрикові стяжки прості за конструкцією і надійні в експлуатації. Стяжки ставляться виключно на внутрішніх поверхнях стінок корпуса. В табл, 4,6 подано найбільш поширені методи з'єднань на стяж­ках, виносні елементи і деталі стяжок.

I. Стяжка-болт, головка стяжки видима на зовнішній поверхні, стержень стяжки - звичайний болт, 1. Як опорні елементи застосовуються сегментні і круглі поперечні гайки 2, 2а, ицо вставляються у відповідні заглиблення в непро­хідній стінці.

II. Стяжка потайна гвинтова. Букша (втулка) 3 вкручується в пласть непрохід­ної стінки. Варіант букші - коли замість зовнішньої різьби вона має нарізку у вигляді зрізаних конусів, якими втискається в отвір. Якщо букшу 3 можна викру­тити, то букшу За вийняти з отвору без руйнувань поверхні стінки неможливо. Непрохідна стінка має два отвори, які сходяться: один отвір для проходження гвинта 4 - в крайці, і другий - для розміщення головки гвинта з двома мимобіж­ними отворами (3 мм) - в пласті. Спочатку гпинт наживляють у букшу і разом з прохідною стінкою просувають в отвір крайки непрохідної стінки.

Після цього в отвір пласті ставлять дужку 5, яка своїм вирізом охоплює бор­тик гвинта 4. Гвинт закручують ключем (загострений стержень), почергово вставляючи його в мимобіжні отвори головки гвинта. Дужка при цьому впи­рається випуклою поверхнею в стінку отвору (0 =30 мм), і відбувається щільне з’єднання стінок корпуса. Потім отвір закривається пластмасовою заслінкою.

III. Стяжка кутникова складається з металічного кутника 7, що має один от­вір і гніздо (прорізаний отвір), двох гвинтів 8 і двох букш 3. З’єднання просте і надійне.

Кутник спочатку приєднують до прохідної стінки, а потім приєднують непро­хідну стінку з наживленим гвинтом у гніздо кутника і після щільного контакту­вання стінок докручують другий гвинт. Недолік - стяжка накладна, проглядаєть­ся в ємності корпусу.

IV. Стяжка гвинтова ексцентрикова, подібна до стяжки типу II, з’єднання здійснюється за рахунок повороту корпуса ексцентрика 10, який має паз для входження в нього головки гвинта 9, що входить з нею в щеплення. Поворот корпусу ексцентрика здійснюють викруткою, що вставляється в гніздо лицьової пласті корпусу ексцентрика. Стяжка може бути відкритою або закривається за­слінкою 11.

V. Міні-стяжка ексцентрикова (іт. miniatura, що-небудь у зменшеному роз­мірі), корпус стяжки (0 = 12 мм) складається з двох елементів - гвинта 12 і кор­пуса стяжки 13. Гвинт має різьбу, якою безпосередньо вкручується в крайку не­прохідної стінки (типу конфірмата), сам же стержень гвинта має додатково плас­тмасову обойму, яка щільно входить в отвір крайки стінки і не допускає зміщення стінок при з'єднанні. Корпус ексцентрика вставляється в отвір у пласті

Виносний елемент

1 - гвинт

2 - гайка сегмента

3 - гайка кругла

Виносний елемент

Міні-стяжка ексцентрикова (Hafele)

12 •гвинт

13 - ексцентрик

кою. При з'єднанні стінок скріплювач 25 охоплює колодку 24 і гвинтом 27 вико­нується затяжка.

X. Стяжка кутникова коробчастої конструкції кріпиться двома шурупами (с варіанти на чотири шурупи), перевага її в полягає в тому, що вона фіксує пря - мий кут між з'єднуваними стінками.

XI. Геометричні параметри конструктивного рішення з’єднання на клею круг­лими вставними шипами, рейкою або вставними плоскими шипами.

На рис. 4.6 зображено кутові з'єднання стінок корпусу універсально-збірно - розбірних меблів (УЗРМ) на монтажних брусках квадратного перерізу зі сторо­ною квадрата рівною товщині стінки. Такий метод формування секцій дає змогу, на високому рівні уніфікації елементів, складати пристінну шафу багатофункціо­нального призначення за вимогами споживача (див. табл. 4.3, корпус 9), Мон­тажний брусок 1 виготовляється з твердолистяної деревини і має по два попарні мимобіжні отвори - для проходження стержнів стяжок у двох взаємно перпен­дикулярних напрямках. Для монтажу кутових (відкритих) з’єднань використо­вують болтову стяжку для наскрізних скріплень - двобічну стяжку 3, яка має канавку для установки кільця-фіксатора д, що обмежує (фіксує) зміщення стерж­ня стяжки по осі. Виконання таких з'єднань також можна здійснити і через бук­шу з внутрішньою і зовнішньою різьбою, яка вкручується в отвори монтажних брусків. Формування блоку шаф УЗРМ див. Додаток 4.2.

ексцентрико-гачкояої врізної стяжки, рис. 4.7. Стяжка складається з трьох еле­ментів корпусу, планки і заслінки. Корпус стяжки, з вмонтованим у нього тачко­вим ексцентриком, врізається в стінку с закріплюється двома шурупами, планка, з двома пазами, аналогічно кріпиться до монтажного бруска двома шурупами. Операція з’єднання виконується гачком ексцентрика, одо входить у паз планки монтажного бруска, повертаючи який шестигранним ключем (7 мм) щільно з’єднуємо елементи між собою. Верхівка осі ексцентрика закривається заслін­кою. Такого типу стяжки доцільні при швидкому монтажі і розбиранні конструк­ції, наприклад виставкові бокси.

А І

а - корпус стяжки б - планка в - заслінка

Рис. 4.7. З’єднання стінки з брусками на ганково-ексцентрикову стяжку

Розглянуті види стяжок найбільш поширені, але існує багато їх різновидів як за призначенням, так і за використанням, залежно від конструктивних особли­востей корпусу. Через те, що в ряді розглянутих стяжок є стержні, які вводять у отвори зі значним люзом, може відбуватися зміщення лицьових крайок стінок після затяжки кріпильних елементів. Щоб запобігти цьому явищу, необ­хідно ставити додатково присадні шканти, які унеможливлять таке зміщення. У табл. 4.7. наведено рекомендації з розміщення отворів у крайках стінок під стяжки і присадні шканти.