Забиваємо труби, палі й ін. підручними засобами Коли мені було 15 років ми із братом вирішили зробити шпару в будинку, що він будував для всієї "нашої родини". Будинок будували біля ріки Аргун, у м. Аргуні. Завдяки відомим сумним подіям це містечко в цей час відомий многим... Спочатку ми вирили яму-колодязь діаметром біля метра й у глибину як змогли (близько 4 метрів). До води ми не дістали. Вставили товстостінну трубу й почали забивати. Забивали за допомогою троса й важкої гирі - через ролик, підвішений на тринозі над трубою був натягнутий трос із гирею над трубою... Тягли за трос, піднімаючи гирю, і відпускали - гиря падала й забивала трубу. Так ми мучались пари днів - потихеньку наближаючись до результату... поки мені не прийшла ІДЕЯ: напроти другого кінця троса поставили "задом" автомобіль (у нас був УАЗ-469), поддамкратили заднє колесо, надягли диск без гуми, зав'язали трос у диску, тобто просмикнули трос в отвір "для соска" і зав'язали вузол... Потім, зміцнивши як покладений автомобіль (щоб не зіскочив з домкрата або підставки...), я "рушав" і вичавлював муфту, а брат стежив за ударами "гирі-молотка"... Так трубу забили за кілька годин! Жаль тільки, що від цього будинку, що ми будували 20 років, зараз майже нічого не залишилося... крім забитої труби. |