Технология
7. Динам'!ка виробництва нас/'ння соняшнику в Черкасьюй облает! (1995-2010 pp.) [за iнтернетом]
|
PiK |
ПоЫвна площа, тис. га |
Урожайнють, т/га |
Валовий 36ip, тис. т |
Насиченють авозмш,* % |
|
1995 |
55,8 |
15,3 |
85,47 |
4,29 |
|
1996 |
62,3 |
15,3 |
94,68 |
4,79 |
|
1997 |
66,8 |
8,0 |
48,86 |
5,13 |
|
1998 |
71,5 |
7,1 |
49,67 |
5,49 |
|
1999 |
61,3 |
12,7 |
75,84 |
4,71 |
|
2000 |
81,5 |
13,4 |
107,33 |
6,26 |
|
2001 |
56,4 |
9,3 |
48,04 |
4,33 |
|
2002 |
65,4 |
13,6 |
85,55 |
5,03 |
|
2003 |
118,0 |
14,0 |
158,36 |
9,07 |
|
2004 |
96,7 |
11,1 |
103,17 |
7,47 |
|
2005 |
125,5 |
15,0 |
181,43 |
9,65 |
|
2006 |
113,0 |
15,8 |
170,57 |
8,68 |
|
2007 |
90,3 |
17,1 |
151,60 I |
6,94 |
|
2008 |
124,2 |
19,3 |
238,12 |
9,55 |
|
2009 |
135,3 |
22,8 |
306,55 |
10,40 |
|
2010 |
146,8 |
20,9 |
303,16 |
12,28 |
дити соняшникова вогшвка, якою в 1999 р. було пошкоджено 9-35% коиииюв. А збтьшення nociBHnx площ пщ соняшником i надм1рне насичення ним ciB03MiH сприяло збшьшенню чисельносш шших спе - щал! зованих шкщниюв (СОНЯШНИКОВОУ шипоноски, соняшникового вусача). Збшьшилась чисельнють i шюдливють р1зних BHfliB юпотв, шкодять гусенищ листогризучих совок (гамми, полиновоУ, люцер - новоТ, бавовниковоУ) та кукурудзя - ного стеблового метелика, сара - HOBi ^талшський прус) та лучний метелик в перюд cnaaaxiB масо- вого розмноження. Оскшьки в 2011 р. розпочався спалах масо - вого розмноження лучного метелика, що може тривати 3-5 роюв, то для nociBiB соняшнику цей шкщ - ник становитиме велику небезпеку.
Такий фгтосаштарний стан nociBiB потребуе посилення заход! в i3 захисту рослин. Зокрема, обо - в’язкового протруювання насшня системними шеектицидами та за - стосування прийом! в i3 захисту рос - лин вщ шкщниюв. Незважаючи на iCTOTHe збтьшення nociBHnx площ соняшнику, що в 2008-2010 pp. пе - ревищили 4 млн га (табл. 4), об - сяги застосування шеектищадв в u, i роки становлять вщ 4,13% (2008 р.), 2,65% (2009 p.), i 3,22% (2010 р.), а за 2006-2010 pp. — 2,51% (табл. 10), що не може за - безпечити надшного захисту культури вщ комплексу шкщниюв.
Отже, система захисту вщ шкщ - ниюв соняшнику потребуе вдоско - налення та штенсифкаци до р1вня, який би зменшував втрати насшня вщ фпюфапв на 80-85% та забез - печував отримання 2,8-3,0 т/га насшня у середньому по краУнг Ад - же в роки спалах! в масового розмноження саранових, лучного ме - телика та шших фтофапв OKpeMi nociBH соняшнику можуть бути зни - щеними.
До виведення панцирних сор - TiB соняшнику найнебезпечышим шюдником культури була соняшникова вогывка, гусенищ якоУ жив - ляться пиляками, пелюстками квн TiB, виУдають ядро в HaciHHi. OKpiM того, вони проточують ходи всере - диш кошика, обгризають краУ об - горток. Переважно пошкоджують насшня починаючи з L3 вжу, опови - вають кошик павутинням. За до - щовоУ погоди Taxi кошики загни - вають. Впровадження панцирних соршв соняшнику усунуло небезпеку шюдливосш цього фтофага i стало класичним прикладом роз - в’язання проблеми захисту рослин за допомогою цшеспрямованоУ селекщУ на стшюсть.
Велику небезпеку для соняшнику становлять сисш шкщники — попелищ, клопи. Серед групп по - пелиць (гел! хр1зовоУ, буряковоУ, персиковоУ, акащевоУ) найпоши - решшою е гел! хр! зова. На соняшнику попелищ живляться кв^ками, верх1вковими листками, шкщди-
BicTb Ух надзвичайно велика. Вони спричиняють пожовтшня i зморщу- вання листюв. OxpiM того, попели - ui е потенщйними переносниками збудниюв BipycHnx захворювань.
Клопи на соняшнику вщзнача - ються багатогранною шкщдивютю. На щй культур! зустр1чаеться по - над 20 вид1в кло^в, i шкодять вони впродовж вегетаци. Проте най - штенсивыше заселяють nociBH соняшнику на початку цвтння. Клопи слшняки перед початком цвн тшня соняшнику перелтають i3 ба - гатор! чних трав та вщкладають яйця на тильний 6ix кошика, вер - хню частину стебла. При розкри - BaHHi кошиюв личинки й iMaro пе - реходять пщ листочки обгорток та язички кв1ток i пошкоджують труб - часш квцки, зав’язь, що за сильного пошкодження вщмирають. За пошкодження квпюк, що розкрили - ся, ядро насшня не утворюеться.
У фазу наливания с! м’янок кошики заселяють щитники i ромбо - вики. За пошкодженосш насшня на початку наливания в ньому не ут - ворюеться ядро, а залишаеться порожня оболонка, в бшьш тзнш пе - рюд — насшня стае легковаговим i йде у вдооди. Насшня, пошкод - жене в перюд достигання, залишаеться повноваговим, але втра - чае схожють, а ол1я з пошкоджено - го насшня мае пщвищену кислот - HicTb.
Отже, комплекс шкщниюв соняшнику е надзвичайно важливим
8. OcHOBHi шкщники соняшнику, пер/од шюдливостi та характер пошкодженост/ рослин
|
Перюд, фенофаза рослин |
Характер пошкодженосл |
Шкщники |
Шкщливють |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
ГpyHTOBi ШКЩНИКИ СХОД1В |
|||
|
Вис1яне насшня — сходи |
Вищають проростаюче насшня, пере - гризають паростки та KopiHpi |
Личинки: ковалиюв - nociBHoro (Agriotes sputator L.), степового (Agriote степового (A. gurgistanus Fald.), смугастого (A. lineatus L.), темного (A. obscurus L.); хругщв - травневого (Melolontha melolontha L.), кв1тневого (Miltotrogus aeguinoctialis Hrbst.), червневого (Aphimallon solstitialis L.), жука кузьки - (Anisoplia austriaca Hrbst.); чорни- i±iiB - чорниш кукурудзяний (Pedinus femoralis L.), мщляк широкогрудий (Blaps iethifera Mash. ), мщляк степо - вий (В. halophila Fisch. ), капустянка - (Gryllotalpa gryllotalpa L.) |
Зр1джують густоту рослин, спри - яють проникненню збудниюв хвороб, знижують продуктивнють рослин i урожайнють насшня |
|
Наземж шкщники сход1в |
|||
|
С1м’ядол1 - дв1 пари листюв |
Ом’ядол1 та листки обгризають з краТв, перегризають стебло бшя основи |
Пщаний мщляк - (Opartum sabulosum L.), с! рий довгоносик (Tanymecus palliatus F.); твденний Ырий довгоносик (T. dilaticollis Gyll ); чорний буряковий довгоносик (Psallidium maxillosum F.); мщляк широкогрудий - (Blaps Iethifera Mash.); кравчик-головач (Lethrus apterus Laxm.); степовий ищркун (Cryllus desertus PalL); озима совка (Agrotis segetum Schiff.) та iHi±ii види пщгризаючих совок |
Зр! джують густоту рослин, при - гн|'чують picT i розвиток рослин, зменшують Тх продуктивнють |
|
Шкщники листя |
|||
|
Формування кошиюв - достигання насшня |
Скелетують та об’Тдають листки Ссуть СОКИ 3 ЛИСТЮВ, ЛИСТКИ ЗМ1НЮ - ють кол1р, скручуються, всихають |
Ьишйський прус (Caliptamus italicus L. ); сарана азшська (Locusta migratoria L.); хрестовичка мала (Dociostaurus brevicoilis Ev.); кобилка блакитнокрила (Oediopoda coeruiscens L.); лучний метелик (Megraritia sticticalis L.); листогризуч1 совки: люцернова (Heliothis veriplaca Hfn.); полинова (Protoschinia scutosa Schiff.); капустяна (Mamestra brassicae L.). Попелиця reaixpi30Ba (Brachycaudus helichrysi Kalt.); звичайний павутин - ний клщ (Tetranychus urticae Koch.) |
Знижуеться продуктивнють рослин, попршуються TOBapHi та HaciHHGBi якосл насшня Переносять Bipycni хвороби |
|
Шкщники стебел |
|||
|
Те саме |
Проробляють ходи в серцевиш стебел згори - донизу, за сильно! пошкод-женосл рослини в’януть |
Соняшниковий вусач (Agapanthia dahli Richt.), соняшникова шипоноска (Mordellistena parvula Gyll.) |
Пригжчують picT i розвиток рослин, за сильноТ' пошкодженосл рослини передчасно в’януть |
|
Шкщники кошиюв i насшня |
|||
|
Цвтння - достигання насшня |
Гусенищ спочатку живляться квггка - ми, згодом проробляють д1рку в обо - лонщ i вищають вмютиме, прогриза - ють ходи в денщ кошика оповиваючи його павутинням Клопи та Тх личинки пошкоджують кв1тки та зав’язь. За сильного пошкодження квпгки вщми - рають, в HaciHHi не утворюеться ядро. За пошкодженосл ядра в фазах наливания i дозр1вання на насшинах утворюються вдавлеш темы плями |
Соняшникова воп-ивка (Homoesoma nebulellum Schiff.), люцернова совка (Heliothis veriplaca Hfn.) Клопи oriin - няки: люцерновий (Adelphocoris lineolatus L.); польовий (Lygus pratensis L.); трав’яний (Lygus rugulipennis Popp. ); буряковий (Polymerus cognatus Fieb.); Щитники: ягщний (Dolicoris baccarum L.); roc - троплечий (Carpocoris fuscispinus L.); клоп-черепашка (Eurygaster integri - ceps Put.) |
Знижуеться продуктивнють рослинЗа пошкоджень насшня клопами пщвищуеться кислотне число олп в 10 pa3iB, насшня втрачае схожють, на ньому розвиваються отменяв! гриби. В роки масового розмноження юпотв пошкодженють насшня може сягати 35-50 % |
чинником обмеження потенщйно!' продуктивности сучасних сордв i пбрид1в соняшнику, попршення то - варноТ якост1 насЫня, що потре - буе посиленоУ уваги до обмеження Тх шюдливосп.
