ВИБІР РОЗРАХУНКОВОЇ СХЕМИ РАМИ
У процесі компонування поперечної рами цеху виявляють її конструктивну схему, визначають конфігурацію й основні розміри елементів (колон, ригелів), типи перерізів цих стержнів (суцільний, наскрізний), схеми і способи вузлових з'єднань (жорсткі, шарнірні, на болтах, зварні тощо).
Розрахункова схема повинна найповніше відповідати конструктивній схемі. Однак тут вводяться деякі умовності й спрощення, які суттєво не впливають на точність розрахунку, але значно його полегшують.
Конструктивні елементи в розрахунковій схемі рами замінюють геометричними осями, які проходять через центри ваги перерізів. При відсутності попередньо призначених розмірів перерізів приймають геометричні осі елементів посередині їх висоти. Висоту колони рахують від низу опорної плити бази. За розрахунковий проліт рами приймають відстань між геометричними осями надкранових частин колон. Розрахункові осі колон постійного перерізу приймають прямолінійними по всій висоті рами, в східчастих колонах — ламаними. Відстань між осями верхньої і нижньої частин обчислюють за формулою є = (0,45...0,55) х х Ь„ — (0,5 • Ьв), де Ьв і Ьн — ширина відповідно верхньої й нижньої частин колони.
При жорстких з'єднаннях ригелів з колонами за геометричну вісь ригеля здебільшого приймають вісь нижнього поясу. Ламаний обрис нижніх поясів при незначному нахилі прямолінійних ділянок, а також при ригелях з незначним нахилом (до 1 : 10) приймають горизонтальним. У рамах з шарнірним з'єднанням ригеля з колоною за вісь ригеля приймають лінію, яка з'єднує центри опорних шарнірів.
З метою спрощення розрахунку рам осі підкранових і надкранових частин східчастих колон суміщають. Позацентрово прикладене вертикальне навантаження від ригеля рами, підкроквяної ферми і частини поздовжньої стіни в межах верхньої ділянки колони враховується додатковим зосередженим моментом у місці східчастого зламу вертикальних осей рами.
