РОЗРАХУНКОВА ДОВЖИНА ТА ГРАНИЧНА ГНУЧКІСТЬ СТЕРЖНІВ
Стержні ферм працюють переважно на поздовжні зусилля стиску або розтягу. Для стиснених стержнів суттєве значення має гнучкість X =
K f...
= -—, від якої залежить стійкість при поздовж-
Гтіп
Ньому згині. Звідси випливає, що несуча здатність стисненого стержня також залежить від його розрахункової довжини le[ = рі, де І — геометрична довжина; р — коефіцієнт, що враховує спосіб закріплення кінців стержня; imin — мінімальний радіус інерції.
Оскільки наперед невідомо, в якому напрямку вигнеться стержень під час втрати стійкості, необхідно знати розрахункову довжину та стійкість як у площині ферми, так і в напрямку, перпендикулярному до площини ферми, тобто з площини.
Міцність розтягнених стержнів не залежить від їх довжини, проте занадто довгі й тонкі стержні можуть провисати під власною масою, а також деренчати або коливатись під дією другорядних сил. Ось чому гнучкість розтягнених елементів ферм також обмежується нормами, тобто треба знати розрахункову довжину розтягнених стержнів у площині і з площини ферми.
Розрахункову довжину стержнів плоских ферм відповідно до норм проектування приймають із табл. 6.3, а гнучкість стержнів не повинна перевищувати граничну Я.1іт, наведену в табл. 6.4.
Таблиця 6.3
Розрахункові довжини стиснених елементів ферм
Поздовжній згин |
Стержні із кутників і таврів |
Стержні і гнуто: про( |
Із труб тарних )ІЛІВ |
||
Верхній пояс |
Опорний Розкіс |
Інші розкоси та стояки |
Верхній пояс |
Розкоси і стояки |
|
У площині ферми |
1 |
1 |
0,8 г |
0,91 |
О. эг |
Із площини ферми |
H |
1 |
1 |
0,9їі |
0,9/1 |
Примітка. За геометричну довжину стержня І у площині ферми і довжину U з площини приймають найменші розміри між точками закріплення стержня відповідно в площині та з площини ферми. |
Таблиця 6.4 Граничні гнучкості стиснених розтягнених елементів ферм, балок, колон
|
6.6.2. ТИПИ ПОПЕРЕЧНИХ ПЕРЕРІЗІВ ТА ПІДБІР СТЕРЖНІВ ФЕРМ
Стержні ферм працюють в основному на центральний стиск або розтяг і тому їхній попере - чнии переріз доцільно приимати рівностійким у площинах головних осей.
Для ферм найбільш характерними є перерізи, складені з двох рівнополичкових або нерівнопо - личкових кутників, швелерів або прямокутних труб (рис. 6.10). Для більшої стійкості верхнього стисненого поясу ферм доцільно використовувати нерівнополичкові кутники, встановлюючи ширші полички в горизонтальній площині.
Поперечний переріз всіх елементів ферм може бути виконаний з поодиноких кутників. Останнім часом у будівництві застосовують легкі ферми, виконані повністю з рівнополичкових поодиноких кутників. У таких ферм витрати сталі такі ж, як і у звичайних фермах, але трудомісткість виготовлення менша за рахунок меншої кількості деталей. Окрім цього, такі ферми мають більш високу корозійну стійкість і тому використовуються в приміщеннях з агресивним середовищем.
Порівняно з новими конструктивними рішеннями ферм з ефективних прокатних, гнутих і гну - тозварних профілів ферми із парних кутників мають більшу масу та трудомісткість виготовлення і тому останнім часом менше застосовуються у практиці. Кутники з розмірами, меншими за 50x4, недоцільно застосовувати, оскільки вони можуть легко погнутися під час перевезення. Найбільш економічними за витратами сталі є ферми з круглих електрозварних труб, проте вони більш трудомісткі у виготовленні, ніж ферми із прямокутних труб і поодиноких кутників.
Стержні ферм з алюмінієвих сплавів виконуються аналогічно до сталевих.
Потрібну площу поперечного перерізу розтягненого елемента визначають відповідно до формули
Поперечний переріз розтягнених елементів підбирають з жорстких профілів, щоб ферма не могла деформуватися під час транспортування та монтажу, а також, щоб нижній пояс не провисав від власної маси. Тому норми проектування не допускають гнучкості розтягнених елементів понад 400.
Потрібну площу поперечного перерізу стисненого елемента визначають згідно з формулою
N
Ас al = ---------------------------------- — . (6.5)
Усф Ry
Площа поперечного перерізу стисненого елемента залежить від коефіцієнта поздовжнього згину ф, тому розрахунок стиснених елементів виконується методом послідовних наближень.
Коефіцієнт поздовжнього згину ф залежить від гнучкості X (табл. 1 додатка 8):
Л let
От
Ра
Де Lvf — розрахункова довжина; і = уІ І/А діус інерції поперечного перерізу.
За заданою гнучкістю знаходять відповідне значення ф і потрібну площу перерізу.
Попередньо підбираючи пояси легких ферм, приймають X = 80...60, а для решітки X = 120...100.
Задавшись гнучкістю X, знаходять потрібний радіус інерції перерізу за формулами:
. __ ^І'І. Г. __ іеїу
Ty~ X "
Відповідно за потрібними радіусами інерції та площею таблиць сортаменту вибирають розмір профілю. Невідповідність табличних значень і та А потрібним свідчить про неправильне прийняття X, а звідси і ф. Після цього приймають профіль з проміжним значенням площі та відповідним радіусом інерції. Далі в другому наближенні визначають гнучкість, коефіцієнт ф та перевіряють стійкість.
Стиснені стержні ферми можуть втратити стійкість як у площині, так і з площини ферми, тому основою для вибору поперечного перерізу профілю є максимальна гнучкість стержня, якій відповідає мінімальний коефіцієнт поздовжнього згину.
Розрахунок вважають закінченим, а поперечний переріз економічно підібраним, якщо міцність — значення напруження в розтягненому або в стисненому стержні — не перевищує ±5 % розрахункового опору прийнятої сталі для ферми.
Деякі стержні легких форм мають незначні зусилля. До таких стержнів належать додаткові стояки в трикутній решітці, розкоси в середніх панелях, елементи зв'язків по верхньому та нижньому поясах ферм тощо.
Поперечний переріз цих стержнів призначається залежно від граничної гнучкості, зумовленої вимогами сучасних норм.
Якщо відомі розрахункова довжина стержня їе£ і гранична гнучкість ї1іт, визначають потрібний
... .let.
Радіус інерції г — -— і за сортаментом приймають
-Чіт
Поперечний переріз стержня з найменшою площею.
Підбір перерізів стержнів рекомендується подавати у вигляді таблиці.