“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

ЕФЕКТИВНІСТЬ РИЗОБОФІТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЕОРОХУ

М. О. Охріменко, магістр.

Кіровоградський національний технічний університет

До недавнього часу горох був однією із найбільш поширених зернобобових культур в Україні[1,2]. Але в останні роки не дивлячись на створення високопродуктивних штамбових сортів гороху його посівні площі різко зменшилися. Головною причиною цього є низькі адаптивні властивості сучасних сортів, а відповідно спостерігається дуже велика мінливість врожайності гороху у різні за погодними умовами роки[3].

Головна мета досліджень полягала у встановленні ефективності біологічного препарату ризобофіт на фоні різних доз мінеральних добрив при вирощуванні гороху.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішення наступних завдань:

- виявити вплив азотфіксуючого препарату та мінеральних добрив на ріст та розвиток рослин гороху в умовах Північного степу України;

- встановити дію та взаємодію використання бактеріального препарату та мінеральних добрив на урожайність гороху та якість отриманої продукції;

- провести математичну обробку даних експериментального матеріалу;

- дати економічну та енергетичну оцінку ефективності досліджуваних елементів технології.

Дослідження проведені впродовж 2009 - 2011 років у фермерському господарстві “Охріменко М. О.”. Дослід включав 8 варіантів. Для обробки насіння використовували бактеріальний препарат ризобофіт. Сівбу гороху проводили на природному фоні та з використанням мінеральних добрив.

Основні обліки та спостереження впродовж вегетації рослин гороху проводили за загальноприйнятими методиками.

Дані табл. 2. показують, що у всі роки досліджень обробка насіння ризобофітом мала позитивний вплив на польову схожість насіння гороху. У середньому за три роки досліджень польова схожість насіння у варіанті без добрив у середньому склала 80,4 % тоді як у варіанті з обробкою насіння ризобофітом - 88,5 %. Внесення мінеральних добрив у нормі N20P20K20 та N40P40K40 не мало негативного впливу на польову схожість насіння гороху, а в окремі роки навіть сприяло незначному її підвищенню. У середньому за роки досліджень польова схожість у варіанті без добрив склала 80,4 %, а варіантах з внесенням мінеральних добрив у нормі N20P20K20 та N40P40K40 відповідно 81,1 та 82,6%. Збільшення норми мінеральних добрив до N60P60K60 викликало зменшення польової схожості насіння гороху. У середньому за три роки досліджень вона склала 76,2 % проти

80,4 % у контрольному варіанті. Інокуляція насіння гороху ризобофітом не зменшувала негативної дії мінеральних добрив у нормі N60P60K60 на польову схожість його насіння. У варіанті без добрив вона склала 88,5 %, а у варіанті з внесенням N60P60K60 - 78,3%.

Інокуляція насіння ризобофітом та внесення мінеральних добрив збільшувала показники висоти рослин гороху у фазу цвітіння. Така залежність простежувалася у всі роки досліджень. У середньому за роки досліджень висота рослин гороху у фазу цвітіння склала 44,9 см тоді як у варіантах з внесенням мінеральних добрив - 46,4 - 49,7 см. Найбільша висота рослин отримана у варіанті з використанням N20P20K20 і становила 49,7 см, що 4,8 см більше ніж у контрольному варіанті. Обробка насіння ризобофітом збільшувала висоту рослин гороху у середньому за роки досліджень з 44,9 до 47,6 см.

Застосування мінеральних добрив та ризобофіту для передпосівної обробки насіння гороху сприяло збільшенню його урожайності. В усі роки досліджень інокуляція насіння ризобофітом забезпечувала істотний приріст врожайності гороху. Так, у 2009 році урожайність гороху без інокуляції збільшувала урожайність гороху з 20,0 до 23,5 ц/га при НІР05 = 1,31 ц/га, а у 2011 році - з 26,9 до 30,5 ц/га при НІР05 = 2,05 ц/га.

Застосування мінеральних добрив у всіх досліджуваних нормах сприяло істотному підвищенню урожайності гороху. Але ефективність дії тієї чи іншої норми у різні за погодними умовами роки була різною. До того ж дія мінеральних добрив модифікувалася проведенням інокуляції насіння ризобофітом. У 2009 році істотно більша врожайність як у порівнянні з контролем так і іншими варіантами без інокуляції насіння отримана у варіанті з внесенням N60P60K60 і склала 26,3 ц/га проти 20,0 у контрольному варіанті. У 2010 році найбільш висока врожайність 9,8 ц/га отримана у варіанті з використанням N40P40K40 і становила 9,8 ц/га, що на 1,8 ц/га більше ніж у контролі (НІР05 = 0,42 ц/га). У 2011 році найбільш висока врожайність сформувалася у варіанті з внесенням N60P60K60 і становила 30,7 ц/га, що на 3,8 ц/га більше за контрольний варіант(НІР05= 2,05 ц/га). Відповідно у середньому за три роки досліджень у варіантах без інокуляції насіння найбільшу врожайність гороху забезпечило внесення N60P60K60 і вона склала 22,2 ц/га, що на 3,9 ц/га більше ніж у контрольному варіанті.

Сумісне застосування мінеральних добрив та інокуляції насіння мало дещо інший вплив на рівень врожайності гороху. У 2009 році істотну прибавку врожаю до варіанту без добрив забезпечило внесення лише мінеральних добрив у нормі N40P40K40 та N60P60K60. Урожайність у цих варіантах склала 26,9 та 27,7 ц/га проти 23,5 ц/га у контрольному варіанті (НІР05 = 1,86 ц/га). В 2010 році всі досліджувані норми мінеральних добрив у варіантах з використанням ризогуміну сприяли істотному підвищенню урожайності. Вона склала від 10,0 до 10,5 ц/га проти 8,0 ц/га у варіанті без добрив (НІР05=0,45 ц/га). У 2011 році внесення N20P20K20 та N40P40K40 істотно збільшували врожайність гороху порівняно з варіантом без добрив тоді як використання N60P60K60 не мало істотного впливу на його врожайність. У середньому за три роки досліджень найбільш висока врожайність у варіантах з використанням інокуляції насіння отримана у варіанті на фоні внесення N40P40K40 і склала 25,6 ц/га.

Обробка насіння ризобофітом та внесення мінеральних добрив позитивно впливало на елементи структури врожаю гороху. У середньому за роки досліджень найбільша кількість бобів з однієї рослини та маса зерен з рослини отримана у варіанті з внесенням N40P40K40 та інокуляцією насіння ризобофітом і відповідно склала 4,03 шт/рослину та 3,37 г/рослину. Найбільша маса 1000 зерен гороху отримана у варіанті з використанням N60P60K60 та інокуляцією насіння ризобофітом і склала 260 г проти 233 г у контрольному варіанті.

Досліджувані нами фактори мали позитивний вплив на вміст білку у зерні гороху. Застосування ризобофіту при вирощуванні гороху у середньому за три роки досліджень збільшувало вміст білка у зерні гороху на 1,0%. Так, у варіанті без інокуляції вміст білка у зерні гороху у середньому за три роки досліджень становив 21,0 % тоді як у варіанті з інокуляцією - 22,0%. Внесення мінеральних добрив збільшувало вміст білка у зерні гороху на 1,0 - 1,5% без інокуляції насіння та на 0,2 - 0,4 % з інокуляцією насіння.

Розрахунки показників економічної ефективності свідчать, що застосування мінеральних добрив у досліджуваних нами нормах на сьогоднішній день є економічно недоцільним у зв’язку з високою їх вартістю. Інокуляція насіння є високоефективним заходом. На фоні без добрив вона забезпечує отримання додаткового умовно чистого доходу на рівні 389,9 грн./га, а окупність додаткових витрат перевищує 10 разів.

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов оборудования:

Внимание! На этом сайте большинство материалов - техническая литература в помощь предпринимателю. Так же большинство производственного оборудования сегодня не актуально. Уточнить можно по почте: Эл. почта: msd@msd.com.ua

+38 050 512 1194 Александр
- телефон для консультаций и заказов спец.оборудования, дробилок, уловителей, дражираторов, гереторных насосов и инженерных решений.