“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

ВПЛИВ СТРОКІВ ЗБИРАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ДЕСИКАЦІЇ ПОСІВІВ ЯРОЕО ЯЧМЕНЮ

В. Ю. Нестеренко, магістр. Кіровоградський національний технічний університет

Ярий ячмінь як на Україні в цілому, так і у Кіровоградській області є однією із найбільш важливих зернофуражних культур[1]. До недавнього часу він був основною зернофуражною культурою у Кіровоградській області[2]. Проте в останні роки посівні площі ярого ячменю почали стрімко зменшуватися. Причинами цього є не лише низькі закупівельні ціни на зерно ячменю, а й низькі його врожаї.

Однією із причин низької урожайності ярого ячменю можуть бути втрати врожаю при його збиранні[3]. Особливо це проявилося в умовах 2008 та 2009 роках. Погодні умови впродовж періоду вегетації рослин ярого ячменю цілком сприяли формуванню високого урожаю, але у період жнив вони навпаки вели до значних втрат урожаю.

Зменшення втрат при збиранні - це один із реальних шляхів підвищення урожайності ярого ячменю. Але втрати можуть бути викликані різними причинами. Це можуть бути як суб’єктивні, так і об’єктивні фактори.

Головна мета дослідження полягала у визначенні реальних втрат урожаю ярого ячменю сорту Одеський 115 внаслідок перестою рослин на пні та розробці рекомендацій ТОВ “Славія - Агро” Олександрійського району Кіровоградської області щодо оптимальних термінів збирання урожаю та норм застосування гліфосату для десикації його посівів.

До основних завдань дослідження було віднесено:

- вивчити урожайність ярого ячменю залежно від строків збирання та норм використання гліфосату для проведення десикації посівів;

- вивчити масу 1000 зерен залежно від строків збирання та норм використання гліфосату;

- вивчити натурну вагу зерна ярого ячменю залежно від строків збирання та норм використання гліфосату;

- вивчити посівні властивості ярого ячменю залежно від строків збирання;

- вивчити вплив строків збирання урожаю на якісні показники зерна.

Дослідження проведені впродовж 2010 - 2011 років у товаристві з обмеженою

відповідальністю “Славія - Агро” Олександрійського району Кіровоградської області. Висівали сорт Одеський 115. Обліки та спостереження проведені за загальноприйнятими методиками.

Облік врожаю зерна ярого ячменю показав, що збирання врожаю у фазу твердої стиглості та через 3 дні після її настання забезпечує найбільш високу його врожайність. Вона становить відповідно 37,8 та 37,3 ц/га. Збирання врожаю через 5 днів викликає істотне зменшення рівня врожайності на 7,7 ц/га, а через 10 днів - на 11,5 ц/га (НІР05 = 1,3).

Запізнення із збиранням врожаю викликає зменшення маси 1000 зерен та натурної ваги зерна ярого ячменю. Чим більш тривалим є запізнення із збиранням врожаю тим більш значним є зменшення цих показників. Так, при збиранні врожаю через 3 дні зменшення маси 1000 зерен становило 1,2 г, а натурної ваги - 12 г, а при збиранні через 5 днів ці показники становили відповідно 5,0 та ЗО г.

Строки збирання врожаю впливають на посівні властивості насіння ярого ячменю та якісні показники зерна. Кондиційне насіння ярого ячменю можливо отримати за умови, що збирання проводиться у фазу твердої стиглості та не пізніше ніж через 3 дні після її настання. Дані показують, що у цих варіантах лабораторна схожість становить 92 % та більше відсотків. Запізнення із збиранням на 5 днів зменшує лабораторну схожість до 87 %, а через 10 днів - до 76 %.

Найбільш високий вміст білка та крохмалю забезпечує збирання врожаю у фазу твердої стиглості та не пізніше ніж через три дні після її настання. У цих варіантах вміст білка склав 12.41 та 12,32 %, а крохмалю відповідно 67,2 та 66,4 %. Збирання врожаю через 10 днів після настання твердої стиглості зерна зменшує вміст білка до 9,72 %.

В умовах виробництва провести збирання врожаю в науково-обгрунтовані терміни досить складно. Вищенаведений матеріал свідчить про значні втрати врожаю внаслідок запізнення із збиральними роботами. До того ж посіви ярого ячменю досить часто дозрівають нерівномірно, що також збільшує втрати врожаю при збиранні або ж вимагає застосування роздільного способу збирання врожаю. Тому надзвичайно актуальним є питання пошуку ефективних шляхів зменшення втрат врожаю при збиранні.

Застосування десикації як показують отримані результати досліджень сприяє підвищенню врожайності ярого ячменю. У 2010 році істотно більша врожайність була отримана у варіантах з використанням гліфосату у нормі 3 л/га і більше. Приріст врожаю становив від 3,1 до 4,0 ц/га при НІР05 = 2,1. Обробка посівів гліфосатом у нормі 2 л/га не забезпечувала істотного приросту врожайності. У 2011 році істотно більша врожайність зерна ярого ячменю ніж у контрольному варіанті отримана у варіанті з використанням гліфосату у нормі 4 та 5 л/га. Вона склала відповідно 50,3 та 49,8 ц/га, що на 4,7 та 4,2 ц/га більше ніж у контролі (НІР05 = 2,3).

У середньому за два роки досліджень найбільш висока врожайність отримана у варіанті з використанням гліфосату у нормі 4 л/га і склала 44,3 ц/га, що на 4,4 ц/га більше за контрольний варіант.

Застосування гліфосату сприяло зменшенню вологості зерна ярого ячменю на час збирання врожаю. Найменша вологість формувалася у варіанті з використанням гліфосату у нормі 5 л/га і становила 13,1 % тоді як у контрольному варіанті - 13,1 %. Найбільш високі показники маси 1000 зерен та натурної ваги отримані у варіанті з використанням гліфосату у нормі 4 л/га і становили відповідно 46,4 та 788 г/л проти 44,9 та 770,5 г/л у контрольному варіанті.

Проведення десикації посівів ярого ячменю впливає також на якісні показники зерна та посівні властивості. Більший вміст білка у зерні ярого ячменю у середньому за роки досліджень був у четвертому та п’ятому варіантах і склав 12,7 % проти 12,0% у контрольному варіанті.

Застосування гліфосату в якості десиканта посівів ярого ячменю не має негативного впливу на посівні властивості ярого ячменю, а навпаки сприяє їх поліпшенню. В контрольному варіанті енергія проростання склала 89,0%, а у варіантах з десикаціє - 90,1 - 90,8% тобто була більшою на 1,2 - 1,8 %.