“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

ВПЛИВ НОРМ ВИСІВУ НА УРОЖАЙНІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ в ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Р. В. Курятенко, магістр.

Кіровоградський національний технічний університет

Серед найважливіших зенових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є провідною продовольчою культурою [1,2]. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволені людей високоякісними продуктами харчування.

Основне призначення озимої пшениці - забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна[3].

Але урожайність озимої пшениці у сільськогосподарському виробництві поки що залишається низькою. Причин такого становища дуже багато. Досить часто порушуються основні складові частини технології вирощування такі як строки сівби та норми висіву.

Головна мета досліджень полягала у визначити оптимальні норми висіву озимої пшениці за різних строків сівби та розробити рекомендації сільськогосподарському виробництву по підвищенню її врожайності.

Завданням досліджень передбачено такі обліки та спостереження:

- провести спостереження за настанням фаз росту та розвитку рослин озимої пшениці;

- визначити показники польової схожості насіння за різних норм висіву при зміні строків сівби;

- встановити вплив норм висіву та строків сівби на кущистість рослин озимої пшениці на час припинення осінньої вегетації;

- обгрунтувати вплив норм висіву за різних строків сівби на кількість вторинних коренів, висоту рослин та їх повітряно-суху масу на час припинення осінньої вегетації;

- визначити зимостійкість рослин озимої пшениці залежно від строків сівби та норм

висіву;

- вивчити вплив строків сівби на врожайність озимої пшениці та якісні показники

зерна.

Дослідження проведені у СТОВ Ясенівське Олександрівського району Кіровоградської області впродовж 2008 - 2011 років. Висівали сорт Славна. Повторність досліду дворазова. Облікова площа ділянки 1,25 та. Основні обліки та спостереження проведені за загальноприйнятими методиками.

Обліки висоти рослин озимої пшениці на час припинення осінньої вегетації показали, що зміщення сівби із 5 на 25 вересня у всі роки досліджень зменшувало висоту рослин. У середньому за роки досліджень висота рослин при сівбі 5 вересня становила від

21,8 до 23,4 см, а при сівбі 25 вересня - 10,9 - 12,8 см. Збільшення норми висіву з 4 до 6 млн. ex.. насінин за всіх строків сівби сприяло збільшенню висоти рослин. Так, при сівбі 5 вересня висота збільшувалася з 21,8 до 23,4 см, а при сівбі 25 вересня - з 10,9 до 12,8 см.

Строки сівби та норми висіву впливали на кущистисть рослин на час припинення осінньої вегетації. Чим пізніше проводилася сівба тим меншою була кущистисть. При сівбі 5 вересня кущистисть становила від 3,9 до 4,3 шт/м2, а при сівбі 25 вересня - 1,0 - 1,1 шт. Збільшення норми висіву за всіх строків сівби зменшувало кущистисть рослин. Так, при сівбі 5 вересня збільшення норми висіву з 4 до 6 млн. ex.. насінин на гектар зменшувало кущистисть з 4,3 до 3,9 шт/рослину, а при сівбі 25 вересня - з 1,1 до 1,0 шт. Відповідно змінювалися і показники щільності стеблостою. Більш високими вони були при першому строкові сівби, а меншими при пізньому. Збільшення норми висіву за всіх строків сівби збільшувало щільність стеблостою.

Кількість вторинних коренів також залежала від строків сівби та норм висіву. При ранньому строкові сівби кількість вторинних коренів на одну рослину складала від 4,3 до

4,6 шт/рослину, а при сівбі 25 вересня вторинні корені у рослин озимої пшениці у всі роки досліджень не утворювалися.

Рівень зимостійкості озимої пшениці у роки проведення досліджень як свідчать отримані результати досліджень був високим. Поряд з цим показники зимостійкості залежали як від погодних умов у роки досліджень, так і досліджуваних факторів. В усі роки досліджень переміщення сівби з 5 вересня на 25 вересня сприяло підвищенню зимостійкості рослин озимої пшениці. У 2008/09 році зимостійкість рослин зі зміною терміну сівби збільшувалася з 92,8 до 97,6 %, у 2009/10 році - з 86,1 до 97,0%, а у 2010/11 році - з 89,5 до

97,4 %.

Зміна норми висіву з 3 до 6 млн. схожих насінин на 1 гектар у меншій мірі впливала на зимостійкість озимої пшениці. До того ж напрямок дії збільшення норми висіву з 3 до 6 млн. ex.. насінин на гектар залежав як від строків сівби так і погодних умов вегетації рослин. В одних випадках спостерігалося зростання рівня зимостійкості, в інших навпаки - зменшення, а в більшості випадків - напрямок дії визначити неможливо. Так, у 2008/09 році за сівби 5 вересня зміна норми висіву з 3 до 6 млн. ex.. насінин на гектар сприяла збільшенню зимостійкості рослин з 91,2 % до 94,6%. У 2009/10 році за цього ж строку сівби така зміна норми висіву навпаки викликала зменшення показників зимостійкості рослин з 87,2 до 85,6%. У більшості ж випадків зміна норми висіву не мала чітко визначеного впливу на показники зимостійкості рослин озимої пшениці. Так, у 2009/10 році зимостійкість озимої пшениці за сівби 25 вересня у варіантах з різними нормами висіву становила від 96,7 до 97,4%.

У 2009 році при сівбі 5 вересня найбільша врожайність була отримана у варіанті з нормою висіву 6 млн. ex.. насінин на гектар і склала 57,2 ц/га, при сівбі 15 вересня у варіанті з сівбою 5 млн. - 64,9 ц/га, а при сівбі 25 вересня у варіанті з сівбою 5 млн. і становила 66,1 ц/га. У 2010 році при ранньому строкові сівби найбільш висока врожайність

40,8 ц/га отримана у варіанті з сівбою 4 млн. га, при середньому строкові сівби - 5 млн/га і склала 50,8 ц/га, а при пізньому строкові у варіанті з сівбою 6 млн./га і становила 57,4 ц/га.

У 2011 році при першому строкові найбільш висока врожайність 40,6 ц/га була у варіанті з нормою 5 млн/га, при середньому строкові - 50,9 ц/га у варіанті з нормою 5 млн/га і при третьому строкові 50,6 ц/га у варіанті з нормою висіву 6 млн/га.

Строки сівби та норми висіву не мали чітко визначеного впливу на якісні показники зерна озимої пшениці. Вміст білка та клейковини а також її якість змінювалися без чітких залежностей.

Розрахунки показників економічної ефективності показують, що при першому строкові сівби найбільш висока рентабельність досягається у варіанті з нормою висіву З млн. ex.. насінин на гектар і складає 125,2 %. При другому строкові сівби найбільша рентабельність досягається при висіві 5 млн. ex.. насінин на гектар і становить 176,0%, а при третьому строкові у варіанті з нормою висіву 6 млн. ex.. насінин на гектар і становить

171,0 %.

Отже, на основі економіко-біоенергетичного аналізу рекомендуємо за ранніх строків (5 вересня) проводити сівбу з нормою 3 млн. схожих насінин на гектар, при сівбі 15 та 25 вересня - відповідно 5 та 6 млн. ex.. насінин на гектар, що забезпечує найбільш високий рівень рентабельності, який відповідно складає 125,2 %, 176,0 та 171,0 %.

Список літератури

1. Кузнецов В. Рослинництво: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1996.- 213 с.

2. Лихочвар В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур - Київ.: Центр навчальної літератури, 2004 - 808 с.

3. Жемела Т. П. Якість зерна озимої пшениці.-К.: “Урожай”, 1973.-173 с.