“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ НА ПОКАЗНИКИ УРОЖАЙНОСТІ ТА ПОСІВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НА СІННЯ ЕРЕЧКИ СОРТУ КАРА-ДАЕ

Д. В. Бі. іоіо. іона, магістр.

Науковий керівник: JI. B. Сало, канд. с.-г. наук Кіровоградський національний технічний університет

Гречка є важливою харчовою, дієтичною та медоносною культурою. Навіть у високотехнологічних господарствах її врожайність залишається невисокою і помітно залежить від елементів агротехніки, серед яких мінеральні добрива відіграють вирішальну роль [1]. Сучасним перспективним напрямом у землеробстві є використання комплексних добрив, які, крім NPK, містять ще й мікроелементи [2,3]. Це забезпечує краще живлення рослин та покращує проходження біохімічних процесів. Встановлено, що мікроелементи шляхом позакореневого підживлення засвоюються в 30-40 раз швидше, ніж при Грунтовому застосуванні [2].

В зв'язку з вищевказаним є актуальним вивчення впливу комплексних добрив на формування урожайності гречки. Протягом 2010-2011 pp. вивчали вплив мікродобрив на врожайність та посівні властивості насіння гречки. Серед методів використовували: польовий - для виявлення достовірних різниць між варіантами досліду та кількісної оцінки впливу чинників на врожайність; математично-статистичний для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; лабораторний - для визначення посівних властивостей насіння.

Польовий дослід складався з 7 варіантів: 1. Контроль; 2.Басфоліар 6-12-6 (бл/га);

З. Басфоліар 6-12-6(3+3л/га); 4.Басфоліар 6-12-6(2+2+2л/га); 5.Новоферт,6л/га; 6.Новоферт,3+3 л/га;7.Новоферт,2+2+2 л/га. Ґрунт дослідної ділянки чорнозем звичайний малогумусний глибокий важкосуглинковий. В орному шарі міститься: гумусу 4,4%, азоту 10,3, фосфору 4,8, калію 10,2 мг/ІООг Грунту. Гідролітична кислотність 0,47-0,53мг-екв./100 г Грунту, pH 7,1-7,3. Добрива вносили по вегетуючих рослинах шляхом обприскування через кожні 10 днів. Облік врожаю проводили суцільним способом.

Лабораторні дослідження по визначенню посівних властивостей насіння здійснювали за схемою з семи варіантів - насіння, зібране у відповідних варіантах польового досліду у 2011р. обробляли водою.

Як показали результати польових досліджень, у 2010 році варіанти із застосуванням комплексних добрив мали вищу урожайність, порівняно з контролем (табл. 1).

Незалежно від препарату, одноразова обробка була неефективною. Так, у варіантах 2 і 5 прибавка до контролю склала відповідно 1,4 та 1,1ц/га при НІР 3,7. При дворазовій обробці отримали кращі результати та істотно вищу прибавку врожаю.

У відсотковому виразі врожайність від 2-х послідовних обробок зросла майже в половину(45,6 та 54,4%). Найвищі результати обидва препарати показали при триразовій обробці. Урожайність у варіантах 4 і 7 в 2,5-2,0 рази перевищувала контроль. Тобто, максимальний ефект від дії Басфоліару та Новоферту виявився після останньої обробки на фоні двох попередніх. Це можна пояснити тим, що третя обробка припала на фазу плодоутворення і очевидно, викликала покращення морфологічних показників врожаю. Слід відмітити, що Басфоліар був більш ефективним, порівняно з Новофертом - отримана прибавка відрізнялась на 5,1ц/га у бік збільшення при НІР 3,7. У 2011 році завдяки кращим погодним умовам періоду вегетації гречки отримали значно вищі дані урожайності порівняно з 2010 роком. В зв’язку з цим, ефект від застосування комплексних добрив був виражений менш помітно. Як і в попередньому році, одноразова обробка Басфоліаром і Новофертом не викликала очікуваної достовірної прибавки врожаю насіння гречки. Але і при дворазовій обробці прибавка була в межах помилки досліду і склала 3,6 та 3,4ц/га при НІР 3,4. Найвищі результати отримані при триразовій обробці обома препаратами. Застосування Басфоліару, в даному році є також більш ефективним, порівняно з Новофертом. Але, слід зазначити, що у даному році урожайність у варіантах 4 і 7 була близькою і становила 24,5 та 23,9 ц/га, тобто різниця між триразово обробленими варіантами була неістотна і склала лише 0,64ц/га при НІР 3,4.

В середньому за 2 роки спостерігалась чітка залежність підвищення врожайності від збільшення кратності обробок. Більш помітний вплив мав Басфоліар. За дворічними спостереженнями можна зробити висновок, що комплексні добрива ефективніше діють у посушливий рік.

Важливими показниками посівних якостей насіння, від яких залежить врожайність є енергія проростання та лабораторна схожість. З метою виявлення впливу обробки рослин комплексними добривами на схожість насіння гречки у 2011 році провели лабораторні дослідження. Високий рівень врожайності не завжди супроводжувався максимальними показниками посівної придатності насіння. Це підтверджено лабораторним дослідом. Отримані результати, наведені на рис.1, показали, що варіанти насінням з оброблених рослин хоча і відрізнялись від контролю вищими показниками енергії проростання та лабораторної схожості, але чіткої залежності від кратності обробок не виявили.

°4оо 80 60 40 20 0

Рисунок 1 - Вплив обробки рослин комплексними добривами на посівні властивості насіння гречки

Так, при застосуванні Басфоліару триразова обробка мала кращий ефект, ніж одноразова, а при застосуванні Новоферту навпаки. Максимальні значення лабораторної схожості - 98 та 95% - мали варіанти з дворазовою обробкою рослин комплексними добривами.

Висновки: Дія комплексних добрив більш помітна у посушливі роки. Врожайність гречки зростає при збільшенні кратності обробок, максимальна 25,1 та 22,3ц/га при триразовій обробці Басфоліаром та Новофертом. Більш впливовим є Басфоліар. Найбільш висока енергія проростання та лабораторна схожість була у насіння рослин, двічі оброблених Басфоліаром (96 та 98%) та Новофертом(92 і 95%). Обробка насіння комплексними добривами значно підвищує показники схожості, максимально при обробці Басфоліаром (96%).

Список .літератури

1. Мащенко Ю. В., Семеняка І. М., Андрієнко A. J1. Ще раз про строки сівби гречки та добрива // Агроном. - 2011.-№ 2.-е. 126-129.

2. Біотехнології XXI століття. Басфоліари. http://www. rodpom. ru/basfoliar

3. Бердніков О. М. Ефективність NPK з мікроелементами (марки «Новоферг»)// http://www. novofert. com