“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”
ГІСОП ЛІКАРСЬКИЙ В КУЛЬТУРУ
С. В. Сизоненко, студ.
Науковий керівник: Т. О. Белова, доц.
Полтавська державна аграрна академія
Актуальність використання лікарських рослин безмежно виросла в останнє десятиріччя. Зважаючи на велику цінність гісопу лікарського в зв’язку із значним поширенням хвороб дихальних шляхів, зокрема туберкульозу легень, як джерело лікарської сировини пропонуємо введення його в культуру в господарствах різних форм власності.
Гісоп лікарський - Hyssopus officinalis L. - багаторічна гілляста напівкущова рослина родини губоцвітих (Lamiaceae).
Насіння гісопу лікарського проростає при температурі 6-8 °С. Рослини другого і послідуючих років життя навесні відростають при температурі 5-6 °С. Оптимальна температура для росту й розвитку 18-25 °С. Високі температури в літні місяці знижують продуктивність рослин. В перший місяць після з’явлення сходів рослини гісопу лікарського ростуть повільно і дуже страждають від затінення бур’янами, що ростуть швидко. Через 45- 60 днів ріст рослин підсилюється і до кінця вегетації вони утворюють розетку листя, 20- 40% рослин зацвітають.
Строк продуктивного використання плантації понад 20 років, але максимальна продуктивність культури складає 7-9 років.
Маловибаглива до умов росту рослина, але краще росте і розвивається на добре освітлених, родючих Грунтах з нейтральною кислотністю. До Грунтів гісоп лікарський невимогливий. Добре росте на Грунтах легкого або середнього механічного складу. Непридатні заболочені з підвищеною кислотністю і близьким заляганням грунтових вод та засолені Грунти. Гісоп лікарський невибагливий до тепла. Це світло - та вологолюбна рослина довгого дня. В умовах затінення його пагони витягуються, зменшується розмір квіток, знижується вміст ефірної олії в них.
Використовують траву (верхівки стебла до 20 см завдовжки), зібрану під час цвітіння рослини. Сушать при температурі 30-40°С. Сухої сировини виходить 18-20%. Вологість не вище 13%. Строк придатності - 1 рік.
Ефірну олію гісопу широко використовують у медицині, парфумерно - косметичній та харчовій промисловості, для ароматизації вин та напоїв. Настойки або настої гісопу з лікувальною метою вживають при катарах верхніх дихальних шляхів, кашлі, бронхіті, бронхіальній астмі, запаленні і туберкульозі легень, стенокардії, неврозах, ревматизмі, поліартриті та ін.
Зовнішньо настій трави використовують для полоскань, промивань і компресів при запаленні очей, стоматиті, захворюваннях глотки, для лікування забитих місць, синців, ран, хвороб шкіри.
Молоді, нездерев’янілі пагони, зібрані на початку цвітіння, мають приємний аромат і терпкий гіркуватий смак, тому їх широко використовують у свіжому або сушеному вигляді як приправу до салатів, перших і других страв, при консервуванні овочів.
Мета досліджень: встановити оптимальні строки сівби та норми висіву гісопу лікарського для конкретних умов. Облікова площа ділянки -10 м2. Повторність чотириразова. Розміщення ділянок рендомізоване.
Під гісоп лікарський вибирають освітлені, середньородючі, дреновані ділянки з вапняковими Грунтами, з таким розрахунком, щоб на одному місці вирощувати культуру 7- 9 років.
Гісоп розмножується насінням і вегетативно - живцями, поділом куща і відгалуженнями. При вегетативному розмноженні живці завдовжки 8-10см нарізають у вересні-жовтні з однорічних напівздерев’янілих пагонів, які беруть з 4-5 річних маточних кущів і висаджують у парники або теплиці для одержання саджанців. Оптимальні строки висаджування у відкритий грунт - рано навесні або у жовтні-листопаді. Висаджують саджанці за схемою 70Х25см. Під час садіння кореневу шийку заглиблюють нижче поверхні грунту на 5-6см, кожен саджанець поливають і загортають шаром грунту 3-5см. Насінням гісоп лікарський можна висівати восени і навесні. Сходи рослин підзимового строку сівби з’являються у другій декаді травня. Фаза бутонізації настає в другій, а цвітіння в третій декаді червня. Тривалість цвітіння 104 днів. Масове цвітіння настає в другій декаді липня і триває до другої декади вересня. Насіння дозріває в серпні-вересні. Фаза плодоношення розтягується майже на два місяці, весь період вегетації триває 160-170 днів. Сівбу проводять широкорядним способом з шириною міжрядь 70 см на глибину 1.5 -2 см і нормою висіву 4-5 кг/га.
Після сівби гісопу лікарського, незважаючи на з’явлення сходів, починають догляд за посівами, захист їх від забур’янення із застосуванням до - і післясходових боронувань. Боронувати сходи гісопу слід у фазі 2-3 справжніх листків у денні години (коли зменшується тургор і рослини стають менш ламкими) легкими або середніми боронами впоперек рядків. Кількість культивацій міжрядь залежить від забур’яненості посіву. На другий і послідуючі роки вегетації догляд за гісопом складається із ранньовесняного боронування, підживлення аміачною селітрою, міжрядних культивацій на глибину не більше 8 - 10 см у міру необхідності. Крім робіт з утримання грунту в розпушеному і чистому від бур’янів стані, щороку після збирання суцвіть проводять легке обрізування кущів, видаляючи сухі й пошкоджені гілочки. Услід за цим кущі омолоджують, зрізуючи їх на 12 однорічного приросту. Після омолодження рослини підживлюють мінеральними добривами (N60P60). Омолодження плантації проводять через кожні 5-6 років промислової експлуатації.
Збирання урожаю проводять у червні - липні у фазу початок - масове цвітіння погонів. У сприятливі роки можливий другий укіс у серпні - вересні. Урожайність сухої трави з плантацій першого року життя складає 23 - ЗО ц/га, другого і послідуючих до 80 ц/га
Висновки
1. Сходи гісопу лікарського з’являються через 8-10 днів після сівби. В перший місяць після з’явлення сходів рослини дуже дрібні (3-4 мм), розвиваються повільно і тому пригнічуються бур’янами. Враховуючи цю обставину, ми рекомендуємо під гісоп лікарський відводити чисті від бур’янів з достатньою кількістю поживних речовин Грунти з під зернових попередників, які рано звільняють поле.
2. В результаті проведених досліджень встановлений кращий для умов Полтавської області строк сівби гісопу лікарського. Максимальну врожайність сировини - 10,8 ц/га забезпечив ранньовесняний строк сівби. Підзимній строк виявився неефективним, так як призвів до зменшення врожайності сировини в середньому за роки досліджень на 6,8 ц/га в порівнянні з ранньовесняним. Він також не дав нормального травостою і посіви легко заглушувались бур’янами.
3. Оптимальна норма висіву насіння для гісопу лікарського - 1,5 кг/га, яка забезпечила отримання максимальної врожайності сировини 10,6 ц/га.
2009. .