“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ І ЯКОСТІ КОРЕНЕПЛОДІВ БУРЯКА ЦУКРОВОЕО ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОСНОВНОЕО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

М. В. Шевченко, студ.

Науковий керівник: С. В. Філоненко, доц., канд. с.-г. наук Полтавська державна аграрна академія

Буряк цукровий, порівняно з іншими культурами, досить вимогливий до вирощування, проте нині за здану сировину сільськогосподарські товаровиробники різних формувань отримують плату лише за вміст цукру, при цьому не враховується коефіцієнт його вилучення. Усі ж інші цінні компоненти сьогодні ідуть на корм худобі (жом, меляса). Але ж мелясу можна використовувати для виробництва гліцерину, харчових дріжджів, молочної, лимонної та глютамінової кислоти, бетаїну тощо [2].

У країнах Західної Європи буряк цукровий вже давно став надзвичайно прибутковою культурою, гектар посівів якої дає близько 1000 доларів чистого прибутку [6].

Загальновідомо, що у системі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості Грунту і продуктивності сільськогосподарських культур, в тому числі і буряка цукрового, велике значення має правильний обробіток Грунту. Він сприяє окультуренню посівних площ, поліпшує водно-повітряний, тепловий і поживний режими для вирощування сільськогосподарських культур [3]. За допомогою обробітку регулюють агрофізичні, біологічні та агрохімічні процеси, що відбуваються в Грунті, інтенсивність розкладання і нагромадження органічної речовини, Грунтової вологи у кореневмісному шарі й ефективне використання внесених добрив. Обробіток Грунту - один із найефективніших агротехнічних заходів боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур [1].

Отже, враховуючи все вищесказане, слід відмітити, що дослідження щодо впливу основного обробітку Грунту на врожайність буряка цукрового є досить важливими і ніколи не втрачали своєї актуальності, особливо зараз, коли є достатня кількість нової техніки і сучасних прогресивних технологій. Тому досліди з вивчення способів основного обробітку Грунту за вирощування буряка цукрового у виробничих умовах одного із бурякосіючих господарств Харківської області є досить цікавими і мають неабияке практичне значення. Відповідні дослідження ми і проводили на полях товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Обрій» Красноградського району Харківської області, що знаходиться в зоні недостатнього зволоження бурякосіючого поясу України.

Об’єктом досліджень слугував триплоїдний гібрид буряка цукрового Шевченківський, що рекомендований для вирощування у відповідному регіоні.

Метою наших досліджень було вивчення продуктивності буряка цукрового залежно від найпоширеніших способів основного обробітку Грунту, що застосовуються в бурякових сівозмінах Харківської області.

Дослідження проводились за такою схемою:

1. Лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 5-6 см + дискування важкими дисковими боронами на глибину 14-16 см + культивації паровими культиваторами (по мірі відростання бур’янів) + звичайна оранка в жовтні на 30-32 см - контроль.

2. Лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 5-6 см + дискування важкими дисковими боронами на глибину 14-16 см + культивації паровими культиваторами (по мірі відростання бур’янів) + ярусна оранка в жовтні на 30-32 см.

3. Дискування стерні важкими дисковими боронами на глибину 14-16 см + культивації паровими культиваторами (по мірі відростання бур’янів) + плоскорізний обробіток на глибину 30-32 см на початку жовтня.

4. Лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 5-6 см + дискування важкими дисковими боронами на глибину 14-16 см + культивації паровими культиваторами (по мірі відростання бур’янів).

Повторність досліду - дворазова. Розміщення ділянок і варіантів досліду - систематичне. Загальна площа ділянки становила 1,8 га, а облікова - 0,9 га.

Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем глибокий малогумусний залишково слабосолонцюватий. Вміст гумусу в орному шарі 4,3-4,7%; pH Грунтового розчину 7,1-7,3.

Згідно з програмою досліджень, системою удобрення під буряк цукровий передбачалось внесення ЗО т/га гною TaN90P100K120.

В досліді використовувалась загальноприйнята технологія вирощування буряка цукрового за виключенням варіантів, що різнилися способами основного обробітку Грунту.

Програмою наших досліджень передбачалось проведення таких спостережень, обліків і аналізів:

1. Спостереження за фазами росту і розвитку рослин буряка цукрового.

2. Визначення густоти насаджень до і після її формування, а також перед збиранням урожаю.

3. Облік в динаміці приросту маси коренеплодів і гички.

4. Аналіз та облік забур’яненості посівів та видового складу бур’янів.

5. Облік урожайності коренеплодів, цукристості та збору цукру з гектара.

Спостереження, аналізи та обліки проводили у відповідності із загальноприйнятими

методиками, що розроблені науковцями Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України [5].

Результати наших досліджень представлені у таблиці 1.

Загальновідомо, що врожайність буряка цукрового, вміст цукру в коренеплодах та їх технологічні якості визначаються комплексом агротехнічних заходів, чільне місце серед яких надається місцю буряка цукрового у сівозміні, способу основного обробітку Грунту та удобренню [4].

Всі названі фактори можуть бути регульовані у бажаному напрямку для досягнення максимально можливої врожайності коренеплодів і їх якості. Саме тому упродовж тривалого часу до них прикута увага дослідників у всіх зонах бурякосіяння. Цьому також сприяло виготовлення і застосування, окрім традиційного плуга, інших технічних засобів для основного обробітку Грунту, застосування яких впливає на формування врожайності буряка цукрового [7].

За даним наших досліджень, найсприятливіші умови для формування врожайності буряка цукрового створювались у разі оранки на глибину 30-32 см. Саме тут урожайність коренеплодів становила 485 ц/га. Вона достовірно перевищувала урожайність на варіантах із плоскорізним та поверхневим способами основного обробітку - 384 і 357 ц/га відповідно (таблиця 1).

На ділянках, де проводили ярусну оранку, урожайність коренеплодів була дещо нижчою, ніж на контролі, всього на 15 ц/га і склала 470 ц/га.

Найнижчою продуктивність культури виявилася, як і можна було очікувати, на варіанті і поверхневим обробітком на 14-16 см, - 357 ц/га.

Аналіз цукристості коренеплодів свідчить про певну тенденцію щодо зростання цього показника на варіантах із плоскорізним та поверхневим обробітками. Саме на цих варіантах цукристість була найвищою і становила 17,9 і 17,8 % відповідно.

На варіантах із звичайною оранкою (варіант 1) і ярусною оранкою (варіант 2) цукристість коренеплодів була на ОД-0,2% нижчою. Можливо, це доводить, що у буряка цукрового існує зворотній кореляційний зв’язок між цукристістю коренеплодів і їх урожайністю.

Продовжуючи аналізувати дані таблиці 1, варто відмітити, що валовий збір цукру, який є процентним вираженням добутку двох чисел - врожайності і цукристості коренеплодів, виявився найвищим на варіанті із звичайною оранкою на глибину 30-32 см -

85,8 ц/га.

Дещо нижчим цей показник був на варіанті з ярусною оранкою (83,2 ц/га). А найменшим збір цукру виявився на варіанті з поверхневим обробітком - 63,5 ц/га. Варіант із плоскорізним обробітком за відповідним показником зайняв проміжне положення між 2 і 4 варіантами.

Отже, узагальнюючи результати досліджень, ми дійшли висновку, що найоптимальнішим способом основного обробітку Грунту під буряк цукровий є звичайна, або ярусна, оранки на глибину 30-32 см. Саме за таких способів основного обробітку Грунту створюються більш сприятливі умови для розвитку рослин, інтенсивного наростання маси коренеплодів і накопичення в них цукру. Все це - фактори, що позитивно спрацьовують на головний показник цієї культури - збір цукру.

Аналізуючи все вище викладене, можна зробити наступні попередні висновки:

1. Для забезпечення високої врожайності коренеплодів буряка цукрового з підвищеним вмістом цукру в них у зоні недостатнього зволоження на чорноземах глибоких слабосолонцюватих доцільно проводити звичайну оранку на глибину 30-32 см. Саме за такого способу основного обробітку Грунту створюються більш сприятливіші умови для росту рослин, знижується забур’яненість посівів, поліпшується фітосанітарний стан Грунту в цілому, що позитивно відображається на продуктивності цукроносної культури.

2. У разі наявності потужного гумусового горизонту на полях, доцільно застосовувати ярусну оранку, за якої значно знижується рівень забур’яненості посівів культури, а її продуктивність залишається такою ж, як і за звичайної оранки

3. Застосування плоскорізного обробітку Грунту під буряк цукровий можливе у господарствах із високою культурою землеробства, де є достатня кількість хімічних засобів боротьби із шкідниками, збудниками хвороб та бур’янами.