“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”
ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ КОРЕНЕПЛОДІВ БУРЯКА ЦУКРОВОЕО ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З БУР’ЯНАМИ
К. Г. Тараненко, студ.
Науковий керівник: С. В. Філоненко, доц., канд. с.-г. наук Полтавська державна аграрна академія
Буряк цукровий є важливою технічною цукроносною культурою нашої держави та інших країн помірного клімату. Створивши потужну індустрію, він дав роботу мільйонам працівників. До того ж, вирощуючи буряк, отримують не тільки сировину для цукрової промисловості, але й достатню кількість побічної продукції: жом, мелясу та гичку[4].
Одним із головних факторів, що суттєво впливають на продуктивність буряка цукрового, є бур’яни. Загальновідомо, що рослини буряка, як ніяка інша сільськогосподарська культура, є досить чутливими до негативної дії бур’янів, що є серйозними конкурентами культурних рослин за головні фактори: воду, світло, елементи мінерального живлення і т. ін.[5].
Існує декілька способів знищення бур’янів, проте найбільш дієвим і економічно вигідним сьогодні вважається хімічний, який Грунтується на використанні різних хімічних препаратів - гербіцидів.
Зараз виробництву пропонується дві системи захисту посівів буряка цукрового від бур’янів - комбінована і посходова.
Комбінована передбачає використання Грунтових препаратів і 2-3-разове внесення післясходових гербіцидів. Посходова система Грунтується на 3-4-разовому використанні лише післясходових гербіцидів.
Враховуючи надзвичайно велику засміченість орного шару Грунту насінням бур’янів, рекомендовано застосовувати в більшості сільськогосподарських підприємств комбіновану систему захисту, проте вона є більш дорогою в порівнянні з посходовою [1].
Слід зазначити, що унікальних гербіцидів, які б повністю вирішували проблему забур’яненості бурякових полів, на жаль немає. Сьогодні ведуться пошуки таких препаратів, які мали б достатньо високу селективність і широкий спектр дії проти домінуючих видів бур’янів[3].
Щорічно виробництву пропонується кілька десятків нових, порівняно ефективних, гербіцидів як Грунтової, так і післясходової дії.
Нещодавно у нашій країні був зареєстрований і рекомендований до застосування новий післясходовий гербіцид Бета Профі німецької компанії «Хелм АГ», який вже довів свою ефективність на бурячних полях у країнах європейського союзу. Тому постала необхідність вивчення дії цього препарату в умовах нашої країни. Відповідні досліди проводили у виробничих умовах ТОВ «Агрофірми ім. Суворова» Чорнухинського району Полтавської області у 2010-2011 роках.
Бета Профі - новий гербіцид на Українському ринку; він містить три діючі речовини: фенмедифам, десмедифам і етофумезат. Завдяки ним він є системним гербіцидом, що
впливає на бур’яни як через листя, так і через грунт [2]. У рекомендаціях по його застосуванню говориться, що для повного очищення посівів вистачає 2-3 обробки відповідним препаратом дозою 1-1,5 л/га.
Ґрунт ділянки, де проводились дослідження з вивчення ефективності застосування гербіциду Бета Профі, - чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий.
Схема досліду включала 4 варіанти:
На першому варіанті проводили тільки міжрядний обробіток, без застосування гербіцидів. Цей варіант слугував контролем.
На ділянках другого варіанту вносили двічі Бетанал Прогрес ОФ (1 л/га) і третій раз застосовували грамініцид Центуріон із ПАР Аміго(0,3 + 0,9 л/га).
На третьому варіанті у фазі 1-ї пари справжніх листків буряку і через 6-8 днів по тому вносили гербіцид Бета Профі (1 л/га); трете обприскування проводили через 8-10 днів після другого, застосовуючи грамініцид Центуріон і ПАР Аміго (0,3 + 0,9 л/га)
Ділянки четвертого варіанту обробляли гербіцидами теж тричі: у перше і друге внесення застосовували суміш Бета Профі + Карібу + Тренд (0,75л/га + 0,03кг/га +0,2л/га). Під час третього внесення використовували грамініцид Центуріон із ПАР Аміго (0,3 + 0,9 л/га).
Повторність досліду дворазова. Розміщення ділянок і повторностей систематичне.
Об’єктом досліду був гібрид буряка цукрового нового покоління Ворскла.
Загальна площа ділянки у 2010 році 3,5 га, облікова - 3,2 га; у 2011 році відповідно
2,8 та 2,5 га. Гербіциди вносили оприскувачем ОП-2000-2-01. Перше обприскування проводили на ділянках кожного варіанту у фазі 1-ї пари справжніх листків буряка; друге - через 6-8 днів після першого; третє проводили через 8-10 днів після другого.
Агротехніка вирощування буряка цукрового - загальноприйнята для відповідної Грунтово-кліматичної зони.
Спостереження, аналізи та обліки проводили відповідно до загальноприйнятих методик, розроблених науковцями Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України.
Результати наших дворічних досліджень представлені у таблиці 1.
Аналізуючи дані відповідної таблиці, можна зробити висновок, що триразове застосування післясходових гербіцидів позитивно впливає на зменшення рівня забур’яненості бурякового поля.
Таблицяі - Вплив післясходових гербіцидів на масу бур’янів та продуктивність буряка цукрового
Варіанти |
Маса бур’янів перед збиранням врожаю (в середньому за два роки), і/м2 |
Густота рослин, тис. шг./га |
Урожайність, ц/га |
Цукристість, % |
Збір цукру, ц/га |
||||||||||
всього |
у тому числі |
||||||||||||||
2010 |
2011 |
середнє за два роки |
2010 |
2011 |
середнє за два роки |
2010 |
2011 |
середнє за два роки |
2010 |
2011 |
середнє за два роки |
||||
дводольні |
злакові |
||||||||||||||
1 |
1216 |
738 |
478 |
78,6 |
85,4 |
82,0 |
182 |
358 |
270 |
14,5 |
16,1 |
15,3 |
26,4 |
57,6 |
41,3 |
2 |
274 |
162 |
112 |
87,3 |
94,5 |
90,9 |
364 |
484 |
424 |
16,3 |
16,9 |
16,6 |
59,3 |
81,8 |
70,4 |
3 |
196 |
131 |
65 |
89,8 |
97,2 |
93,5 |
386 |
498 |
442 |
16,4 |
17,2 |
16,8 |
63,3 |
85,7 |
74,3 |
4 |
112 |
75 |
37 |
92,2 |
98,4 |
95,3 |
398 |
516 |
457 |
16,6 |
17,4 |
17,0 |
65,6 |
89,8 |
77,7 |
ш О o' |
24,3 |
18,6 |
0,20 |
0,16 |
2,4 |
3,4 |
Облік маси бур'янів, який проводили щорічно за два дні до збирання врожаю довів, що досліджувані препарати дозволяють надійно контролювати з’явлення різних видів бур'янів на дослідних ділянках.
Найменшою маса бур'янів на час обліку виявилась на ділянках четвертого варіанту і становила, в середньому за два роки, 112г. Саме тут вносили двічі суміш Бета Профі із Карібу та третій раз грамініцид Центуріон.
Дворазове ж застосування гербіциду Бета Профі із наступним обприскуванням грамініцидом Центуріон (третій варіант) мало дещо нижчу винищувальну дію, ніж на четвертому варіанті. На час обліку маса бур'янів тут становила, в середньому за роки досліджень, 196 г/м2.
Найслабший ефект зниження рівня забур’яненості серед дослідних гербіцидних варіантів мали на ділянках саме другого варіанту, де вносили двічі Бетанал Прогрес ОФ, - 274 г/м2.
Під час вивчення гербіцидної дії нового препарату досить важливим є питання його впливу на рослини відповідної культури. Саме тому нами був проведений облік густоти рослин буряка цукрового, який показав, що післясходовий гербіцид Бета Профі у відповідних дозах виявив високу селективність щодо рослин культури і за дотримання регламентів використання не викликав їх пригнічення навіть у найраніші фази органогенезу.
Отже, як свідчать результати нашого дворічного досліду, найменше рослин буряка цукрового в середньому за два роки випало на ділянках із гербіцидом Бета Профі. Так, наприклад, на варіанті, де застосовували його суміш із Карібу, густота рослин культури, в середньому, становила 95,3 тис. на 1 га. Дещо меншою вона була на 3-му варіанті - 93,5 тис. на га. На ділянках другого варіанту, де вносили Бетанал Прогрес ОФ, відповідний показник виявився нижчим за два роки в середньому на2,6 тис. у порівнянні із третім варіантом.
Значна забур’яненість ділянок першого варіанту, що слугував контролем, призвела до значного зниження густоти рослин буряка цукрового, яка і становила, в середньому за два роки,82,0 тис. шт.
Усунення конкурентів культурних рослин, якими і є бур’яни,- головне завдання технології вирощування будь-якої сільськогосподарської культури, в тому числі і буряка цукрового.
Результати наших дворічних досліджень показують, що на варіантах, де максимально були знищені бур'яни, виявилась найбільшою за два роки врожайність коренеплодів - 457 ц/га(4 варіант) і 442 ц/га (3 варіант).
Технологічні якості коренеплодів буряка цукрового значною мірою залежать від рівня забур’яненості дослідної ділянки. Оскільки бур'янів за два роки було найменше на четвертому варіанті, то саме тут цукристість коренеплодів виявилась найбільшою -17,0%.
Застосування післясходового гербіциду Бета Профі позитивно вплинуло також і на головний показник бурякоцукрового виробництва, яким і є збір цукру. Максимальним за два роки він був, як і можна було передбачити, на третьому та четвертому варіантах - 74,3 і 77,7ц/га відповідно.
Отже, аналізуючи все вище викладене, можна зробити наступні попередні висновки:
1. Застосування післясходового гербіциду Бета Профі, за дотримання регламентів внесення, призводить до значного зниження рівня забур’яненості буряка цукрового, що позитивно відображається на рівні його продуктивності.
2. Максимальний гербіцидний ефект досягається за внесення Бета Профі в суміші із гербіцидом Карібу(0,75 + 0,03).