“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ РОМАШКИ ЛІКАРСЬКОЇ
О. В. Калюх, студ.
Науковий керівник: Т. О. Белова, доц.
Полтавська державна аграрна академія
Ромашка лікарська (Chamomilla recutita L.) - однорічна рослина 15-60 см заввишки родини айстрових - одна з найстародавніших лікарських рослин.
Вона росте невеликими заростями майже по всій території України як бур’ян на полях і городах, на пустирях та понад дорогами. На території Полтавської та інших областей України її культивують в спеціалізованих та фермерських господарствах.
Для медичних потреб використовують сушені квіткові кошики ромашки лікарської. Заготовляють кошики, збираючи їх у стадії горизонтального розташування язичкових квіток протягом усього періоду цвітіння рослин в суху погоду. Сушать при температурі не вище 40° С. Сухої сировини виходить 25-27%. Термін її зберігання 1 рік.
Квіти ромашки лікарської містять 0,2-0,8% ефірної олії, що виявляє дезинфікуючі та протизапальні властивості.
Лікарі стародавності Гіппократ і Діоскорид використовували цю рослину при захворюваннях печінки, нирок, сечового міхура і при головному болі. Нині ромашка лікарська застосовується у вигляді настою як протизапальний, спазмолітичний засіб при захворюваннях органів травлення, для стимуляції жовчовиділення та як потогінний засіб.
У Франції настій ромашки застосовується при розладах травлення, при перевтомі, фізичному перевантаженні, надмірному вживанні кави і тютюну, при поганому самопочутті та застуді. В Польщі ромашку вживають для підвищення апетиту, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і деяких видах гіпертонії як болезаспокійливий засіб. В західноєвропейській медицині препарати ромашки лікарської застосовують при виразці шлунка.
В народній медицині України відвар і настій з ромашки широко використовують при мігренях і безсонниці, виразці шлунка, підвищеній збудливості, зубному болю і простудних захворюваннях. Настоянку з неї рекомендують для примочок і обмивань при екземі, наривах, виразках, запаленнях, висипах, фурункулах і пітливості.
Медичний препарат ромазулан застосовують при гастритах, колітах і інших захворюваннях шлунка, зовнішньо при запаленні ротової порожнини, зовнішнього вуха, дерматозах та трофічних виразках.
Ромашка лікарська - невибаглива до умов росту рослина. Однак кращі врожаї вона дає на добре освітлених, родючих, достатньо вологих Грунтах. Її досить часто вирощують 2- 3 роки підряд на одному полі, так як насіння осипається і дає густий самосів.
Роки досліджень були сприятливими для росту і розвитку рослин ромашки лікарської.
Мета досліджень: встановити оптимальні строки сівби, норми висіву насіння та густоту стояння рослин для отримання максимальної врожайності кошиків і насіння ромашки лікарської в конкретних умовах. Облікова площа ділянки 10 м2, повторність 4-х разова. Розміщення ділянок рендомізоване.
Найкращі попередники для ромашки зернові, зернобобові і просапні культури, її також можна розміщувати і на запільних ділянках.
Основну, зяблеву оранку слід проводити як найраніше на глибину 22-25 см. Для передпосівного обробітку Грунту доцільно використовувати культиватори обладнані стрільчастими лапами. Культивацію проводять одночасно з боронуванням зубовими боронами, а при недостатній вологості Грунту - з коткуванням. Для кращого вирівнювання поверхні Грунту і проведення якісної сівби культивацію проводять під кутом до оранки на глибину 4-6 см. На більш важких Грунтах замість культиваторів використовують комбіновані Грунтообробні машини.
Ромашку лікарську сіють рано навесні, влітку, восени або під зиму, а також одночасно із ранніми яровими культурами овочевими сівалками на глибину 0,5 см, широкорядним способом (45 см).
Насіння починає проростати при температурі 4-5°С, оптимальна температура проростання 20-25°С. На протязі перших 20-30 днів після з’явлення сходів рослини формують розетку із 6-9 листків. Цвітіння ромашки лікарської при нормальних умовах вегетації починається на 40-50 день після з’явлення сходів і продовжується до пізньої осені. Суховійні явища з підвищенням температури повітря до 28-30°С негативно відображається на рості рослин, інтенсивності цвітіння і масі окремих корзинок. Найбільш оптимальна середньодобова температура вегетаційного періоду 19-21 °С.
Насіння ромашки лікарської в період проростання виключно вимогливе до Грунтової вологи. На протязі години воно поглинає 4 частини води по відношенню до своєї маси. Сходи дуже дрібні, не переносять пересихання верхнього шару Грунту, розвиваються повільно, легко заглушуються бур’янами, тому під культуру відводять чисті від бур’янів ділянки.
Найкращими вважаються літньо-осінні строки сівби, за умов достатньої вологості Грунту. При цих строках сівби рослини входять у зиму у фазі розетки, добре зимують, весною активно ростуть і зацвітають на 15-20 днів раніше, ніж при підзимовому і на 20-30 раніше, ніж при весняному. Підзимню і ранньовесняну сівбу доцільно проводити по мерзлоталому Грунту.
Норма висіву становить до 4 кг/га. Глибина загортання 0,5 см. Оптимальна густота 12-15 рослин на метрі погонному. На плантації протягом усієї вегетації проводять міжрядні розпушування (до змикання рядків).
На протязі вегетації проводять 5-6 зборів кошиків. До першого приступають на початку цвітіння, коли у 70% суцвіть білі крайні язичкові квітки знаходяться у горизонтальному положенні. Запізнення з першим збиранням знижує інтенсивність утворення нових суцвіть, а відтак і урожайність.
Ромашка відносяться до рослин, сировину яких протягом року збирають багато разів. Період збору сировини в зв’язку з цим сильно розтягнутий; він продовжується 80-90 днів з початку липня до кінця вересня, аж до настання перших заморозків. Збирають свіжорозкрите суцвіття в фазі розкриття в них не менше за половину язичкових квіток. При цьому зривають суцвіття у самої основи. У перший період цвітіння ромашки суцвіття розкриваються через кожні 3 дні, в подальшому - через 4-5 днів і рідше. Протягом сезону з кожної ділянки проводять до 15 зборів суцвіть. Запізнення з проведенням збору приводить до зав’язування насіння, зниження інтенсивності цвітіння і погіршення якості сировини. Урожайність сухих суцвіть становить 4-10 ц/га.
Висновки
1. Сходи ромашки лікарської з’являються через 5-7 днів після сівби, розвиваються повільно і тому легко приглушуються бур’янами. Враховуючи цю обставину, ми рекомендуємо вирощувати її на чистих від бур’янів з достатньою кількістю поживних речовин Грунтах з під зернових попередників, які рано звільняють поле.
2. В результаті проведених досліджень встановлена оптимальна для умов Черкаської області густота стояння рослин - 222 тис. шт/га, яка забезпечила максимальну врожайність сировини - 8,7 ц/га і 148 тис. шт/га, яка забезпечила максимальну врожайність насіння - 5,0 ц/га.