Озиме жито
Вимоги до ґрунту
Жито невибагливе до грунту і добре росте на різних грунтах. Проте кращими для нього є чорноземи та сірі лісові грунти. Жито добре витримує підвищену кислотність (рН<5,5) та незначну засоленість грунту.
Вибір попередників
Порівняно з озимою пшеницею жито менш вибагливе до попередників, у тому числі, й до повторного вирощування. Все ж потенційні можливості районованих сортів найбільшою мірою проявляються при вирощуванні їх після кращих попередників, особливо при достатньому внесенні добрив. За даними дослідів наукових установ, врожайність жита за рахунок кращих попередників підвищується на 6-40 %.
Найкращими попередниками для жита є багаторічні трави на один укіс, озимі та кукурудза на зелений корм, вико-вівсяні сумішки на зелений корм і сіно, горох на зерно, озима пшениця, ячмінь. Проте, зазвичай, жито розміщують переважно після кукурудзи на силос та стерньових попередників, а кращі попередники використовують під озиму пшеницю. При вирощуванні жита слід враховувати можливість вилягання посівів високорослих сортів при розміщенні їх після удобрених зайнятих парів і багаторічних трав на родючих грунтах. В такому разі ці попередники доцільно використовувати під озиму пшеницю, а жито сіяти після інших рекомендованих попередників.
27
Система удобрення
Важливою умовою підвищення врожайності озимого жита є застосування органічних та мінеральних добрив. Вносять органічні добрива переважно під попередник озимого жита, яке добре використовує їх післядію. Мінеральні добрива вносять під основний обробіток грунту, в рядки та при підживленні. Норми їх, як правило, нижчі, ніж під озиму пшеницю. Орієнтовна середня доза добрив на чорноземах типових складає N40-60P40^0, чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових грунтах - N60P40-60^0-60, сірих лісових грунтах - N60P60^0 [6]. Рекомендовані дози внесення добрив і співвідношення корегуються згідно даних картограм за вмістом поживних речовин в грунті, програмованого урожаю. Фосфорні та калійні добрива вносять з осені під основний обробіток, а азотні - роздрібнено під час весняно - літньої вегетації рослин з урахуванням стану посівів. Частину азотних добрив (25-35 % від загальної норми) можна внести під основний обробіток. Якщо основне добриво не внесено, під час сівби вносять N10-15P10-15K10-15.
Дослідження показують, що способи внесення азотних добрив під озиме жито залежать від кількості опадів. У підзоні недостатнього зволоження (східний Лісостеп) роздрібне внесення азотних добрив забезпечило достовірний приріст врожайності зерна озимого жита тільки в умовах достатнього зволоження. В посушливі роки ефективність дії азотного підживлення незначна.
Обробіток ґрунту
Підготовка грунту під посіви озимого жита залежить від попередника, грунтово-кліматичних умов, забур'яненості поля і практично не відрізняється від обробітку грунту під озиму пшеницю.
Після непарових попередників застосовують поверхневий або мілкий безполицевий обробіток на глибину до 16 см. Кращі результати досягаються при застосуванні комбінованих агрегатів вітчизняного та зарубіжного виробництва.
На грунтах придатних для мінімального обробітку можлива пряма сівба по стерні за допомогою спеціальних посівних агрегатів зарубіжного виробництва.
Вибір сорту
В Україні включено до Державного реєстру близько 35 сортів озимого жита, з них найпоширенішими є такі: Харківське 88, Харківське 98, Хасто, Боротьба, Інтенсивне 99, Вересень та ін. Максимальна врожайність становить 70-80 ц/га. Вперше в Україні в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва створено гібрид озимого жита „Первісток", який має потенційну врожайність 90 ц/ га.
28
Для сівби використовують очищене та відсортоване кондиційне насіння. Воно має бути вирівняне за розміром і мати масу 1000 зерен не менше 35-40 г. Сильно травмоване насіння, а також з полеглих і вражених грибковими хворобами посівів, висівати недоцільно. Перед сівбою насіння протруюють від збудників хвороб та шкідників рекомендованими препаратами (таблиця 1.3).
Перелік пестицидів для захисту озимого жита від хвороб,
|
Назва препарату |
Об’єкт, проти якого використовується |
Норма внесення |
Строки та спосіб проведення обробітку |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Протруювання насіння |
|||
|
Байтан Універсал, з. п. |
Снігова пліснява, гельмінтоспоріозна та фузаріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння |
2 кг/т |
Протруювання насіння суспензією препарату |
|
Вінцит CS 050, к. с. |
Сажкові хвороби, септоріоз, гельмінтоспоріоз, снігова пліснява, кореневі гнилі |
1,5-2,0 л/т |
Протруювання насіння суспензією препарату |
|
Вітавакс 200 ФФ, в. с.к. |
Летюча і стеблова сажка, кореневі гнилі, снігова пліснява |
2,5-3,0 л/т |
Протруювання насіння суспензією препарату |
|
Корріоліс, т. с.к. |
Тверда та летюча сажки, смугаста та сітчаста плямистості, кореневі гнилі, септоріоз, ринхоспоріоз |
0,2 л/т |
Обробка насіння перед висіванням |
|
Реал 200, т. к.с. |
Летюча, тверда сажка, плямистості листя, кореневі гнилі |
0,2 кг/т |
Обробка насіння перед висіванням |
|
Сарфун Т 65 DS, з. п. |
Летюча, тверда сажки, кореневі гнилі |
2,0-3,0 л/т + 10 л/т води |
Протруювання насіння суспензією препарату |
|
Фундазол, з. п. |
Летюча, тверда сажка, церкоспорельозна і фузаріозна кореневі гнилі, снігова пліснява |
2,0-3,0 кг/т |
Обробка насіння перед висіванням |
|
Гербіциди |
|||
|
2,4Д 500, в. р. |
Однорічні дводольні бур’яни |
0,9-1,7 л/га |
Обприскування від фази кущення до виходу в трубку культури |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
2М-4Х 750, в. к. |
Однорічні дводольні бур’яни |
0,9-1,5 л/га |
Обприскування від фази кущення до виходу в трубку культури |
|
Агрітокс, в. р. |
Однорічні дводольні бур’яни |
1,0—1,5 л/га |
Обприскування від фази кущення до виходу в трубку культури |
|
Базагран, ВР. |
Однорічні дводольні, у т. ч. стійкі до 2М-4Х та 2,4-Д бур’яни |
2,0-3,0 л/га |
Обприскування посівів навесні у фазі кущення |
|
Гранстар 75, в. г. |
Однорічні та багаторічні дводольні, в т. ч. стійкі до 2,4Д |
20,0-25 г/га |
Обприскування посівів починаючи з фази 2-3 листків до виходу в трубку культури |
|
Дікопур Ф 600, в. р. |
Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур’яни |
0,8-1,4 л/га |
Обприскування посівів від фази кущення до виходу в трубку культури |
|
Ковбой, в. р. |
Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур’яни |
120-190 мл/га |
Обприскування посівів від фази кущення до виходу в трубку культури |
|
Лонтрел 300, вр. |
Однорічні дводольні, в т. ч. стійкі до 2,4-Д та багаторічні коренепаросткові бур’яни |
0,3 л/га |
Обприскування від фази кущення до виходу в трубку культури |
|
Пріма, с. е. |
Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни |
0,4-0,6 л/га |
Обприскування від фази кущення до виходу в трубку культури |
|
Пума супер, м. в.е. |
Однорічні злакові бур’яни (вівсюг, мітлиця, плоскуха, мишій) |
1,0 л/га |
Обприскування вегетуючих бур’янів, починаючи з фази 2-го листка до кінця кущіння (незалежно від фази розвитку культури) |
|
Інсектициди |
|||
|
БІ-58 новий, к. е. |
Трипси, п’явиці, злакові попелиці, злакові мухи |
1,0-1,2 л/га |
Обприскування в період вегетації |
|
30 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Діметрин, к. е. |
Клоп шкідлива черепашка, трипси, п’явиці, попелиці, хлібні жуки |
1,0-1,5 л/га |
Обприскування в період вегетації |
|
Фунгіциди |
|||
|
Альто 400 SC, к. с. |
Борошниста роса, іржа бура, ринхоспоріоз, гельмінтоспоріозна плямистість |
0,15-0,2 кг/га |
Обприскування в період вегетації |
|
Дерозал, к. с. |
Борошниста роса, септоріоз |
0,5 кг/га |
Обприскування в період вегетації |
|
Імпакт 25 SC, к. с. |
Борошниста роса, іржа, церкоспорельоз, Фузаріозна коренева гниль |
0,5 л/га |
Обприскування в період вегетації |
|
Сарфун 500 SC, к. с. |
Борошниста роса, септоріоз |
0,4-0,5 л/га |
Обприскування в період вегетації |
|
Форсаж 500 SC, к. с. |
Борошниста роса, септоріоз |
0,4-0,5 л/га |
Обприскування в період вегетації |
|
Фундазол, з. п. |
Фузаріозна коренева гниль, снігова пліснява, церкоспорельоз, офіобольоз |
0,3-0,6 кг/га |
Обприскування в період вегетації |
|
Родентициди |
|||
|
Бродісан А, р. |
Польові миші та пацюки |
3,0 г в нору |
Принади закладають в нірки в осінньо-зимовий період з послідуючим її засипанням |
|
Варат Г, гранульована принада |
Мишовидні гризуни |
5,0-10,0 г в нору |
Закладання принади в нору з послідуючим її засипанням |
|
Крисолов, принада, р. |
Мишовидні гризуни |
3,0-4,0 кг/га |
При великій заселеності гризунами (1530 колоній/га) |
|
Крисолов, принада, р. |
Мишовидні гризуни |
1,5-2,0 кг/га |
При низькій заселеності гризунами (до 10 колоній/га) |
|
Раттідіон Г, 0,005 %, гранульована принада |
Мишовидні гризуни |
5,0-10,0 г в нору |
Закладання принади в нору з послідуючим її засипанням |
|
Реденфос, зернова принада |
Польові мишовидні гризуни |
3,0 г в нору |
Принади закладають у нору в осінній період з послідуючим її засипанням |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Смерть щурам № 1, тістоподібна принада |
Проти мишей |
1 пакет (10 г) в нору |
Закладання принади в нору з послідуючим її засипанням |
|
Шторм, 0,005 % воскові брикети |
Полівки, домові миші |
1 брикет в нору |
Розкладають брикети в польових умовах на відстані 10-15 м один від одного та по одному в кожну нору. Брикети поновлюють через 7-10 днів до досягнення бажаного ефекту |
|
Ретарданти |
|||
|
Стабілан 750 SL р. |
Для запобігання вилягання рослин |
0,75-2,0 л/га |
Обприскування у фазу кущення та виходу в трубку |
|
Терпал С, р. к. |
Для запобігання вилягання рослин |
2,5 л/га |
Обприскування наприкінці фази кущення |
|
Хлормекват - хлорид 460, к. с. |
Для запобігання вилягання рослин |
2,0 л/га |
Обприскування у фазу кущення |
|
Хлормекват - хлорид (ССС - 720), в. р. |
Для запобігання вилягання рослин |
1,0-2,0 л/га |
Обприскування посівів у фазу кущення або виходу в трубку |
|
Чаркор, р. |
Для запобігання вилягання рослин |
1,5 л/га |
Обприскування посівів |
Строки сівби. Врожайність озимого жита значною мірою залежить від строків сівби. Рослини озимого жита краще всього зимують, коли до закінчення осінньої вегетації сформувалися 45 стебел. Для цього необхідно мати близько 5000С активних температур.
З урахуванням конкретних умов вирощування озиме жито краще сіяти у Лісостепу в другій половині вересня (5-20 вересня).
В кожному конкретному господарстві строки сівби жита потрібно уточнювати з урахуванням особливостей сорту, вологості
грунту, попередника, погодних умов. Слід також враховувати, що в ранні строки рослини озимого жита сильно пошкоджуються злаковими мухами, а через переростання - сніговою пліснявою, і тому посіви менш врожайні. Строки сівби також впливають на якість зерна. За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва маса зерна, натура, вихід хліба та його якість, були кращими при виконанні посівних робіт в кінці оптимальних строків.
Способи сівби. Основний спосіб сівби - звичайний рядковий з утворенням технологічної колії або маркерної лінії при вирощуванні за інтенсивною технологією.
Норма висіву жита залежить від грунтово-кліматичних умов. Оптимальною нормою висіву озимого жита є 3,8-4,2 млн. схожих насінин на гектар. На грунтах, багатих на елементи живлення та чистих від бур'янів, норму висіву зменшують на 10 %. В перші дні оптимальних строків сівби норми висіву також повинні бути зменшені на 10 % від рекомендованих, а при запізненні з сівбою - збільшені на 15-20 %.
Глибина загортання насіння. При оптимальній вологості грунту насіння жита загортають на глибину 3-4 (4-5) см, на легких грунтах - на 5-6 см, при сівбі в суху погоду - на 6-7 см.
Боротьба з бур'янами. На забур'янених полях для боротьби з бур'янами в оптимально розвиненому травостої озимого жита застосовують рекомендовані гербіциди (таблиця 1.3).
Боротьба з шкідниками та хворобами. Озиме жито стійкіше до ураження шкідниками і хворобами, ніж озима пшениця. Тому догляд за його посівами менш складний. Для захисту рослин від озимої совки, хлібної жужелиці, злакових мух та інших шкідників, сходи обприскують тими самими препаратами, що і озиму пшеницю. При ураженні посівів хворобами вносять рекомендовані фунгіциди.
Перелік препаратів дозволених для використання та економічні пороги шкодочинності наведені в таблицях 1.3 , 1.4 [25].
Для запобігання виляганню посіву жита його обприскують у фазі виходу в трубку рекомендованими ретардантами (таблиця 1.3).
33
|
Шкідливі види |
Строки обліку |
Поріг шкодочинності |
|
1 |
2 |
3 |
|
Хлібна жужелиця Личинки |
Восени в період сходів |
1-2 лич. на кв. м. |
|
Кущіння - ІІІ етап органогенезу. Осінь, весна |
3-4 екз./кв. м або при пошкодженні 2 % і більше рослин на добре розвинутих |
|
|
Хлібна жужелиця Жуки |
Налив - воскова стиглість зерна |
3-5 екз./кв. м. |
|
Клоп - шкідлива черепашка |
Кущіння - початок виходу у трубку |
2-4 екз. Імаго/кв. м |
|
Формування - молочна стиглість зерна |
4-6 личинок/кв. м посіву |
|
|
Злакові попелиці |
Сходи - кущіння |
100-150 екз./кв. м або 23 особини на 1 рослину |
|
Кінець цвітіння |
5-6 особин на стебло |
|
|
Формування - молочна стиглість |
20-30 екз./стебло |
|
|
Злакові мухи |
Сходи - кущіння |
30-40 мух/100 помахів сачка |
|
Личинки шведської мухи |
Кущіння навесні |
10-15 життєздатних пупаріїв на кв. м |
|
Злакова листовійка |
Вихід у трубку |
50 гусениць/кв. м за теплої сухої весни і 100150 екз. - за помірно вологої і теплої погоди |
|
Озима совка |
Сходи - кущіння |
2-3 екз./кв. м |
|
Цикадки |
Сходи |
40 екз./кв. м або 150 екз./100 помахів сачка |
|
Хлібні пильщики |
Вихід в трубку - колосіння |
4 екз./кв. м - імаго |
|
32 екз./кв. м - личинки |
||
|
Хлібна п’явиця жуки |
Кущіння - вихід в трубку |
15-20 особин/кв. м |
|
Хлібна п’явиця личинки |
Колосіння |
3-5 екз./кв. м або при загрозі пошкодження 810 % листової поверхні |
|
Пшеничний трипс імаго |
Трубкування - колосіння - налив зерна |
50-100 трипсів на 100 помахів сачка або 810 екз./колог - імаго |
|
Пшеничний трипс личинки |
Трубкування - колосіння - налив зерна |
20-30 екз./колос - личинки |
|
Хлібні жуки імаго |
Цвітіння - початок молочної стиглості |
3-4 екз./кв. м |
|
Дротяники та несправжні дротяники |
Перед сівбою |
5-8 екз./кв. м |
|
Мишоподібні гризуни |
Кущіння - осінь, весна |
3-5 жилих колоній/га |
|
Ховрахи |
Кущіння - весна |
5 жилих нір на 1 га |
|
Таблиця 1.4 |
|
Приблизні економічні пороги шкодочинності шкідників і хвороб |
|
1 |
2 |
3 |
|
Борошниста роса, бура листова іржа, гельмінтоспоріозні плямистості та ринхоспоріоз, септоріоз листя |
Вихід у трубку |
За інтенсивності ураження 1-3 % |
|
Борошниста роса, бура листова іржа, гельмінтоспоріозні плямистості та ринхоспоріоз, септоріоз листя |
Кінець фази виходу в трубку — початок формування зернівки |
За поновлення і наростання їх розвитку після проведення обробки посівів фунгіцидами, а також хвороби колосся (фузаріоз і септоріоз) за умов теплої, вологої погоди, з частими дощами і росами повторна обробка посівів |
Збирання врожаю
Збирати озиме жито потрібно в стислі строки і, як правило, прямим комбайнуванням, у фазі повної стиглості зерна.
Зібране зерно очищають, сортують, при потребі підсушують до вологості 14-15 % та закладають на зберігання.
