“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ПОСІВНИХ ЯКОСТЕЙ НАСІННЯ ВИСАДКІВ БУРЯКА ЦУКРОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ПІДЖИВЛЕННЯ МІНЕРАЛЬНИМИ ДОБРИВАМИ

М. М. Скрипник, студ.

Науковий керівник: С. В. Філоненко, доц., канд. с.-г. наук Полтавської державної аграрної академії

Буряківництво було і залишається стратегічно важливою галуззю для України. Адже буряк цукровий у нашій країні є єдиною сировиною для виробництва цукру - продукту, вкрай необхідного для підтримки життєдіяльності людського організму, стійкості його до захворювань, відновлення працездатності у разі фізичної втоми та в екстремальних ситуаціях [2].

Сьогодні ситуація у буряківництві нашої країни досить складна. Скорочення посівних площ до критичного рівня, значна енеро - і матеріаломісткість культури разом із низьким виходом цукру на цукрових заводах - все це і багато іншого призвели до критичного стану галузі. Багато бурякосіючих господарств відмовилися від вирощування цієї до недавнього часу стратегічної культури [3].

Крім того, зараз склалася досить серйозна ситуація із насінництвом, тому що ринок насіння цукрового буряка перенасичений іноземною продукцією. Зрозуміло, що це в першу чергу удар по вітчизняним селекції і насінництву [7].

Якість бурякового насіння - комплексний показник, що формується під впливом багатьох факторів, основними із яких є Грунтово-кліматичні та погодні умови, біологічний потенціал сорту чи гібриду, умови зберігання садивного матеріалу, агротехніка вирощування насінників, одним із складових елементів якої і є оптимальна система удобрення [4, 5].

Роль мінеральних добрив у підвищенні врожаю насіння буряка цукрового надзвичайно зростає. Саме використання мінеральних добрив під цю культуру збільшує не тільки її врожайність, але разом із тим підвищує ефективність застосування останніх, що позитивно позначається і на якості насіння культури [1]. Тому метою наших досліджень і було вивчення насіннєвої продуктивності висадків залежно від підживлення рідкими комплексними добривами та їх вплив на посівні якості бурякового насіння в умовах товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Червонозаводське бурякогосподарство» Лохвицького району Полтавської області.

Ґрунт ділянки, де проводились дослідження - чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий. Об’єктом досліджень слугував триплоїдний гібрид буряка цукрового Іванівсько-Веселоподільський ЧС 84, що рекомендований для вирощування в Полтавській області.

Схема досліду включала 5 варіантів:

1. Фон (ЗО т/га гною +N90P90K90 під основний обробіток) - контроль;

2. Фон + локальне внесення РКД одночасно з садінням висадків із розрахунку N15P51 (без підживлення);

3. Фон + локальне внесення РКД одночасно з садінням висадків із розрахунку N15P51 з наступним підживленням рослин РКД у фазі розетки листків із розрахунку N10P34;

4. Фон + локальне внесення РКД одночасно з садінням висадків із розрахунку N15P51 з наступним підживленням рослин РКД у фазі розетки листків із розрахунку N15P51 .

5. Фон + локальне внесення РКД одночасно з садінням висадків із розрахунку N15P51 з наступним підживленням насінників в фазі розетки листків нітроамофоскою із розрахунку N17P17K17;

Розміщення варіантів досліду і повторень - систематичне. Ширина ділянки при розрахунку облікової площі дорівнювала ширині смуги ЧС-компоненту - 11,2 м. При розрахунку загальної площі враховувалася ще й смуга багатонасінного запилювача, яка мала ширину 2,8 м.

В цілому, зважаючи на те, що довжина гінки поля становила 760 м, загальна площа ділянки 1,06 га, а облікова - 0,85 га. Повторність досліду триразова.

В дослідах застосовувалася загальноприйнята технологія вирощування гібридного насіння відповідно до рекомендацій Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.

Внесення рідких комплексних добрив здійснювалось одночасно з садінням насінників за допомогою спеціального пристрою, що монтувався на тракторі. Рідкі комплексні добрива, що знаходились у баках, які були закріплені на тракторі, по системі трубопроводів подавались локально у зону рядка до коренеплодів, що висаджувались.

Таким же чином, але з використанням культиватора КРН-2,8, вносили РКД у підживлення висадків. Дозу добрив регулювали за допомогою кранів на баках, що знаходилися на тракторі.

Підживлення висадків твердими мінеральними добривами здійснювалось теж у фазі розетки за допомогою культиватора-рослинопідживлювача КРН-2,8. При цьому використовувалось тверде мінеральне добриво - нітроамофоска із вмістом елементів живлення N17P17K17.

Під час проведення дослідів передбачалось:

1. Встановити найоптимальніші способи і дози внесення мінеральних добрив для насінників буряка цукрового.

2. Вивчити дію даних добрив на посівні якості насіння буряка цукрового.

3. Дослідити вплив вищевказаних добрив на продуктивність цієї культури.

Спостереження, аналізи та обліки проводили у відповідності із загальноприйнятими

методиками, що розроблені науковцями Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України[6].

Результати наших досліджень представлені у таблиці 1.

Аналізуючи дані відповідної таблиці, варто відмітити, що за час досліджень спостерігалася позитивна дія стартового внесення рідких комплексних добрив під час садіння висадків і підживлення їх у фазі розетки листків. Так, наприклад, найвища врожайність насіння на ділянках варіантів досліду була отримана саме на варіантах із внесенням рідких комплексних добрив під час садіння коренеплодів і у підживлення. Вона становила 14,9 ц/га на третьому варіанті і 15,2 ц/га на четвертому варіанті.

Найнижчий урожай гібридного бурякового насіння був отриманий на контролі -11,8 ц/га. І це є очевидним, адже тут висадки вирощували тільки на удобреному з осені фоні.

Внесення рідких комплексних добрив під час садіння насінників у дозі N15P51 призвело до збільшення урожайності насіння буряка цукрового відповідного гібриду на 1,4 ц/га.

Застосування у підживлення висадків твердого комплексного мінерального добрива нітроамофоски у дозі N17P17K17 (1 ц у фізичній вазі), спричинило також, хоч і незначне, але все ж збільшення врожайності культури. Тут із ділянок зібрали по 13,9 ц/га бурякового насіння, що перевищило контроль на 2,1 ц/га.

Зростання врожайності гібридного бурякового насіння на варіантах, де на фоні стартового внесення РКД проводили ще й підживлення висадків цим добривом у різних дозах, обумовлено позитивною дією макроелементів, що входять до складу цього виду добрива, і, звичайно, їх доступною формою для рослин культури та сприятливими погодними умовами вегетаційного періоду. Саме за таких умов рослини висадків сформували більш продуктивніші кущі, мали вищі лінійні розміри, а це позитивно вплинуло на показник продуктивності насінників.

Після збирання врожаю з кожної ділянки були відібрані зразки насіння і направлені в районну насіннєву інспекцію для визначення посівних якостей насіння буряка цукрового. Результати цих аналізів показали, що застосування рідких комплексних добрив позитивно впливає на показники якості бурякового насіння.

Так, наприклад, енергія проростання насіння на варіанті з локальним внесенням рідких комплексних добрив під час садіння становила близько 80%, що на 3% перевищило цей показник на контролі.

Це саме стосується і схожості насіння, яка на цьому варіанті була 84%, що на 2% перевищило контроль.

Проведення підживлення РКД на фоні його стартового внесення обумовило збільшення енергії проростання в порівнянні із контролем на 4%, схожості - на 4-5%, маси 1000 плодів - на 2,1 г.

Слід відмітити, що не виявлено суттєвих відмінностей між варіантами із внесенням РКД у підживлення у різних дозах за показниками якості насіння буряка цукрового, за врожайністю і за морфологією кущів. Тобто, підживлення насінників буряка цукрового підвищеною дозою рідких комплексних добрив не мало того очікуваного результату, який би окупив витрати на застосування збільшених доз такого виду добрив.

Отже, аналізуючи все вище викладене, можна зробити наступні попередні висновки:

1. У буряконасінницьких господарствах зони нестійкого зволоження підживлення насінників буряка цукрового рідкими комплексними добривами є досить ефективним і дієвим заходом, що сприяє зростанню продуктивності культури.

2. Оптимальним є підживлення висадків у фазі розвинутої розетки рідкими комплексними добривами у дозі 1,5 ц/га фізичної маси. При цьому значно зростає врожайність насіння буряка цукрового і покращуються його посівні якості та фракційний склад.

3. Використання твердих мінеральних добрив у підживлення насінників можливе за достатньої кількості продуктивної вологи в Грунті, яка сприяє кращому засвоєнню поживних речовин цих добрив.