“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”
УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ЖИТА ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ДІЇ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
С. О. Дяченко, студ.
Науковий керівник: О. А. Антонець, доц.
Полтавська державна аграрна академія
Озиме жито в нашій країні є другою важливою після пшениці культурою. Продовольча цінність його визначається значним вмістом в зерні білків (12,8 %) та вуглеводів (69,1%).
Озиме жито є також цінною кормовою культурою. У тваринництві у вигляді концентрованого корму використовують житні висівки та кормове борошно, які містять 11- 12 % білків і добре засвоюються тваринами. Сіють озиме жито на зелений корм, яким забезпечують велику рогату худобу в ранньовесняний період. За вмістом білка в зеленій масі (13,9 %) жито переважає озиму пшеницю і кукурудзу у фазі викидання волотей. Нерідко озиме жито вирощують і на сіно.
Дослідження за темою дипломної роботи проводили у СТОВ «Ульяновське» Гребінківського району Полтавської області в 2009-2011 роках. Об’єктом дослідження є жито озиме сорту Слобожанець. Облікова площа ділянок 50 м2, повторність чотириразова. Розташування ділянок систематичне.
Схема досліду:
1. Контроль (без добрив);
2. N30P30K30 (до сівби);
3. Р30К30;
4. N60P60K60 (N30 до сівби + N30 IV етап );
5. Р60К60;
6. N90P90K90 (N30 до сівби + N30 IV етап ) + N30 IIV етап;
7. Р90 К900.
В досліді використовувалися добрива: аміачна селітра, гранульований суперфосфат, 40 % калійна сіль. Фосфорно-калійні добрива вносили під передпосівну культивацію у формі гранульованого суперфосфату (Р205 - 19,5%), калійної солі (К20 - 40%) і аміачної селітри (N2- 34%).
Фази розвитку реєстрували, коли 75 % рослин сягали цього ступеня розвитку. Облік густоти продуктивного стеблостою проводили перед збиранням урожаю на облікових ділянках розміром 1 м2 Коефіцієнт продуктивного кущіння встановлювали за результатами аналізу пробного снопа, співвідношенням кількості продуктивних стебел і рослин. Підживлення проводилось у фазу виходу в трубку жита озимого. Аналіз врожаю та його складових зроблено по пробному снопу з площі 1 м2 кожного повторення. Середні значення показників продуктивності отримані шляхом аналізу ЗО рослин з кожного повторення (всього 120 рослин). Сівбу жита озимого проводили 15 вересня 2009 і 2010 роках.
Збирання врожаю з ділянок проводили прямим комбайнуванням комбайном типу КЛАС „Мега-204” із послідуючим зважуванням зерна, перерахунком на 100 % чистоту і 14 % вологість.
Технологія вирощування жита озимого - загальноприйнята для зони Лісостепу України. Норма висіву 5 млн./га схожих зерен, що для сортів жита є загальноприйнятою в нашому регіоні.
У наших дослідженнях, вплив мінеральних добрив на прискорене настання сходів не встановлено. Період сівба - сходи тривав в основному до 9 днів, а період сходи - кущіння на всіх варіантах становив теж 9 днів. Дата настання повних сходів була 24 вересня. Фенофаза кущіння наставала в кінці І - на початку II декади жовтня.
Установлено, що у варіанті без внесення мінеральних добрив кущіння рослин було тривалішим відповідно до норми висіву на1-2 днів (порівняно варіанти N30P30K30, N60P60K60, N90P90K90). Так, на контролі (без добрив) тривалість кущіння становила 16 днів, у варіантах з внесенням мінеральних добрив вона була 14-15 днів. Це свідчить про те, що внесення мінерального живлення має здатність впливати на тривалість періоду кущіння - важливого процесу, який є визначальним у формуванні біологічної густоти посіву.
Розрахунки свідчать, що період повне цвітіння - рання воскова стиглість завдяки завдяки більш ранньому входженню жита в фазу цвітіння у варіантах мінеральних добрив виявився тривалішим. Наприклад, на контролі тривалість формування зернівки становила 29 днів, у варіантах з внесенням мінерального живлення була 31-34 днів. У результаті період повне цвітіння - рання воскова стиглість визначався різницею завдяки нормам внесення мінеральних добрив в 3 -5 днів.
Встановлено, що внесення мінеральних добрив неоднаково впливали на ріст і розвиток рослин жита озимого. При застосуванні мінерального живлення спостерігали зростання виживаності рослин, кількості їх до збирання, продуктивного кущіння та продуктивних стебел. Причому ця закономірність мала місце як на без азотному варіанті, так і при внесенні азотних добрив у дозі N90. Використання азоту підвищувало польову схожість жита озимого в середньому на 8,1-19,3%.
Враховуючи, що початок кущіння в досліді не залежав від норми мінерального удобрення, одержані дані є результативними. Щодо характеру змін є кількість продуктивних стебел залежно від норм внесення у варіантах удобрення N30P30K30, N60P60K60, N90P90K90
Важливою особливістю результатів досліджень є те, що при внесенні мінеральних добрив, де присутній азот, тривалість періоду кущення у рослин жита озимого зменшувався, але коефіцієнт продуктивного кущіння, як свідчать дані, при цьому зростав. Це доказом ефективність впливу мінеральних добрив внаслідок поліпшення оптимального режиму живлення у період закладання та формування вегетативних структур згідно з етапами органогенезу, який визначається в інтенсифікації пагоноутворення. Тобто процесу кущення, і сприяє кращому використанню рослинами енергії Сонця. Отже, норма внесення мінеральних добрив є визначальним за своїм впливом на формування продуктивного стеблостою жита озимого.
Внесення мінеральних добрив сприяло збільшенню кількості рослин до збирання, виживаності, кількості продуктивних стебел та коефіцієнту продуктивного кущення у порівняні з контролем без внесення добрив. Максимальні результати отримали при застосуванні N90P90K90 (N30 до сівби + N30 IV етап ) + N30 IIV етапі
Найвищу урожайність зерна жита озимого56,5 ц/га одержали при внесені N90P90K90 (N30 до сівби + N30 IV етап ) + N30 IIV етапі, у порівняні з контролем (без добрив), де отримали 40.5 ц/га.
Важливою особливістю результатів досліджень є те, що при внесенні мінеральних добрив, де присутній азот, урожайність зерна жита озимого була вищою, ніж при застосування фосфорно-калійних добрив.
На основі проведених у СТОВ «Ульяновське» Гребінківського району Полтавської області експериментальних досліджень з вивчення впливу мінеральних добрив на урожайність зерна жита озимого, можна зробити наступні висновки:
1. Установлено, що у варіанті без внесення мінеральних добрив кущіння рослин було тривалішим відповідно до норми висіву на 1-2 днів (порівняно варіанти N30P30K30, N60P60K60, N90P90K90). Так, на контролі (без добрив) тривалість кущіння становила 16 днів, у варіантах з внесенням мінеральних добрив вона була 14-15 днів.
2. Важливою особливістю результатів досліджень є те, що при внесенні мінеральних добрив, де присутній азот, тривалість періоду кущення у рослин жита озимого зменшувався на 1-2 дні, але коефіцієнт продуктивного кущіння, як свідчать дані, при цьому зростав від 1,6 до 2,5.
3. Внесення азотних добрив сприяло збільшенню кількості рослин до збирання від 579 до 621 штук/м2, виживаності 81-86% , кількості продуктивних стебел від 532 до570 штук/м2 та коефіцієнту продуктивного кущення від 1,8 до 2,5 у порівняні з контролем без внесення добрив (відповідно: 278 штук/м2 , 62,5%, 448 штук/м2 , 1,5)
4. Найвищу урожайність зерна жита озимого 56,5 ц/га отримано при внесенні мінеральних добрив у дозі N90P90K90 (N30 до сівби + N30 IV етап) + N30 IIV етапі
5. Найвищий рівень рентабельності 302%, отримали при внесенні N90P90K90 (N30 до сівби + N30 IV етап ) + N30 IIV етапі.
