“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ АМЕРИКАНСЬКОГО БІЛОГО МЕТЕЛИКА ТА АМБРОЗІЇ ПОЛИНОЛИСТОЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

В. В. Михайленко, магістр.

Кіровоградський національний технічний університет

Суттєву роль в «забрудненні» середовища відіграють чужоземні живі організми - це можуть бути тварини (від найпростіших до хребетних), рослини, мікроорганізми [3].

В багатьох випадках інвазійні види, входячи в контакт з популяціями видів - аборигенів, суттєво перетворюють структуру біоценозів, та їх поява має глобальні екологічні, економічні, а іноді і соціальні наслідки [1].

Серед проблем захисту рослин особливе місце займає захист сільськогосподарських культур від адвентивних шкідливих комах, які проникли в регіони, де вони раніше не мешкали і влаштувалися там. До числа таких комах відносять багато видів, які не менш шкідливі ніж аборигенні рослиноїдні комахи, а нерідко і перевершують їх в цьому відношенні [3].

Одним з цих шкідливих комах є надзвичайно агресивний і небезпечний карантинний шкідник, американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury), який ушкоджує близько 300 видів деревних, чагарникових і трав’янистих рослин [5]. Основне середовище його існування - насадження в населених пунктах, деревна і чагарникова рослинність уздовж доріг, водоймищ, лісосмуг, сади. Рідше він ушкоджує дерева на узліссях невеликих гаїв.

Віддає перевагу шовковиці, клену американському, яблуні, груші, сливі, айві, черешні, в’язу, бузині, волоському горіху.

Дефоліація насаджень, викликана гусеницями американського білого метелика, приводить до ослаблення та загибелі окремих рослин, особливо при багатократному пошкодженні. У результаті знижується захисна, декоративна та естетична функція лісових насаджень та декоративних культур, погіршуються умови існування фауни і скорочуються рекреаційні площі. Гусениці є харчовими конкурентами тутового шовкопряда. Волоски гусені можуть викликати у людини алергічні реакції. При зменшенні площі листкових пластинок у плодових дерев до 20% урожайність знижується на 5-10%, до 50% - на 50-55%, а при їх об’їданні на 75% - врожай практично відсутній [2].

Аналіз ареалу розповсюдження американського білого метелика на території держави показує, що впродовж останніх восьми років, починаючи з 2003 і до 2010 року, площа території, на якій був виявлений цей шкідник складала від 67356,6 га до 107522,8 гектарів. З 2003 до 2004 років площа території, на якій був виявлений американський білий метелик, в невеликій мірі зменшувалася з 70371,6 до 67356,6 га, а в продовж 2005 року стрімко зросла і досягла рівня 107522,8 га, і потім знову поступово зменшувалася, і в 2010 році склала 74365,1 гектари. Проте це є дещо більше у порівнянні з 2003 роком (табл.1) [7].

Впродовж 2003 — 2010 років американський білий метелик був зовсім відсутній на територіях Волинської, Житомирської, Львівської, Рівненської та Сумської областях.

У 2003 році найбільшу територію американський білий метелик займав у Запорізькій області та Автономній Республіці Крим. Територія заселення відповідно становила 15609 та 14641 гектари. Третьою за площею розповсюдження цього шкідника була Дніпропетровська область (10178,2 га), але з 2005 і по 2010 роки ця область почала займати лідируючу позицію. Площа зараження в цій області становила в 2005 році 43952,8 га, а в 2010 - 24107,4 гектара. Водночас у деяких західних та північних областях України були менші площі розповсюдження цього карантинного шкідника, а в Хмельницькій та Чернігівській він навіть не був виявлений. Але починаючи з 2004 року в Хмельницькій, та з 2007 року в Чернігівській області, цей карантинний шкідник був виявлений на площі відповідно 127,5 та 18,7 гектара.

У Закарпатській області, в порівнянні з вищезгаданими Хмельницькою та Чернігівською областями, спостерігалась протилежна закономірність. Так, у 2003 та 2004 - 2007 роках площа зараження американським білим метеликом становила відповідно 1886 та

1835,6 гектара, а в 2008 році зменшилася до 1,6 га і, починаючи з 2009 року, ураження території області цим шкідником не було зафіксовано.

У Вінницькій області з 2003 по 2010 роки площа, на якій було виявлено шкідника, не змінювалась і становила 3932 га.

Майже не змінювалась площа розповсюдження американського білого метелика в Івано-Франківській, Тернопільській та Черкаській областях.

У Донецькій області впродовж 2003 - 2009 років показник площі розповсюдження шкідника на території коливався в незначній мірі і становив у 2003 році 6042,9 га а у 2009 - 6027,9 га однак, у 2010 році цей показник знизився до 165 гектарів.

Виходячи з вищенаведених показників розповсюдження американського білого метелика на адміністративних територіях України видно: найбільшу інтенсивність розповсюдження шкідника мали Дніпропетровська та Херсонська області, де площа зараження у 2010 році збільшилась відповідно на 13929,2 і 5526,1 гектари. Для Дніпропетровської області це більше ніж у два рази, а для Херсонської області це більше ніж у двадцять разів порівняно з 2003 роком. Також ріст площі зараження, але вже незначний, відбувся у Хмельницькій (на 96,5 га), Харківській (на 25,7 га), Черкаській (на

24,8 га), Чернігівській (на 25,2 га) та Івано-Франківській (на 14 га) областях; у Донецькій області площа зараження зменшилася на 5877,9 га (майже у 37 разів). Також суттєве зменшення площі зараження (у середньому у два рази) відбулося у Запорізькій (на 2163,9

га), Закарпатській (на 1886 га), Київській (на 293,9 га), Кіровоградській (на 1785,3 га), Луганській (на 320,4 га), Одеській (на 1276,5 га), Полтавській (на 886,7 га) та Миколаївській (на 467 га) областях. В Автономній Республіці Крим, Чернівецькій та Тернопільській областях відбулося невелике зменшення площі розповсюдження шкідника, яке відповідно становило 668 га, 20,6 га та 2 гектари.

Не менш вагомою проблемою захисту рослин є шкідливість бур’янів. Вона проявляється, передусім, у зниженні врожайності сільськогосподарських культур, луків і пасовищ; засміченні урожаю та погіршенні його якості; перенесенні збудників захворювань та накопиченні шкідників сільськогосподарських культур; токсичності для тварин, у збитках тваринництву; в негативному впливі на здоров’я людей; порушенні складу та структури місцевих фітоценозів.

Щорічно внаслідок шкодочинної дії бур’янів у господарствах України втрачаються мільйони тонн зерна і багато іншої рослинної продукції. Особливу небезпеку являє собою карантинний бур’ян амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), який останніми роками спорадично поширився практично на всій території України.

Амброзія полинолиста - надзвичайно небезпечний бур’ян. Засмічує всі польові культури (особливо просапні і ярі зернові), овочеві, плодові, виноград, пасовища, чагарники. Вона щільно росте на узбіччях доріг, берегах зрошувальних каналів, ставків і

річок, на пустирях та інших необроблюваних землях (будівельних майданчиках, територіях портів, комбінатів хлібопродуктів і елеваторів, тваринницьких комплексів, машинних дворів; на вулицях і садибах населених пунктів).

За середньої густоти стояння амброзія споживає з 1 гектара до 2000 т води, що відповідає 200 мм опадів, виносить з Грунту поживні речовини, еквівалентні 7-8 центнерам мінеральних добрив. Цієї кількості води і елементів живлення достатньо для формування 40-50 ц/га зерна. Дослідження показали: на утворення однієї тонни сухої речовини амброзія виносить з Грунту 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також витрачає близько 950 т води. Транспіраційний коефіцієнт амброзії в 2 рази більший ніж у проса та кукурудзи, і в 4 рази більший ніж у сорго. При потраплянні в поля сівозміни протягом 3-5-ти років амброзія може засмітити всі поля, а за відсутності систематичного захисту проти неї - і землі всього господарства. Протягом 10 років цей бур’ян може захопити земельні угіддя одного району [4]'

Також ця рослина викликає алергійні захворювання у людей. Згідно з оцінками вчених, амброзію полинолисту віднесено до небезпечних рослин-алергенів. Її пилок викликає масові алергійні захворювання. Це так звана «осіння пропасниця» - поліноз, що протікає в формі риніту, кон’юнктивіту, мігрені, кропивниці, бронхоспазму, бронхіальної астми, гострого бронхіту. У хворого набрякають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, болить голова, посилюється виділення мокроти, настає задишка, сльозотеча, погіршується зір, підвищується температура, виникає слабкість, а то й втрачається працездатність [6].

Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале й важке, а часом і безрезультатне.

Аналіз ареалу розповсюдження амброзії полинолистої на території держави показує, що впродовж останніх восьми років починаючи з 2003 і до 2010 року площа території, на якій був виявлений цей карантинний бур’ян, складала від 1169340,4 га до 3726866,8 гектарів. За цей період засмічена площа постійно зростала і досягла свого піку в 2010 році (табл.2) [7].

Найбільш стрімкий ріст площ засмічених амброзією полинолистою спостерігався з 2006 по 2008 роки. Так, коли в 2005 році засмічена площа становила 1328354,3 га, то вже в 2006 році вона збільшилась до 1934550,5 га, а в 2008 році становила вже 3529010,2 гектара. Тобто приріст за чотири роки склав 2200655,9 гектара. Це в середньому по 550163,97 га на рік.

Слід зазначити, що станом на початок 2011 року амброзія полинолиста була виявлена на всіх адміністративних територіях України.

В 2003 році в Волинській, Житомирській та Івано-Франківській областях цього карантинного бур’яну зовсім не було виявлено. Однак, починаючи з 2004 року амброзія з'явилась на площі 14,2 га в Житомирській області та з 2008 року в Волинській та Івано - Франківській областях на площі 1,8 га та 0,5 га відповідно. А вже в 2010 році в Волинській області площа засмічена бур'яном становила 2,9 га, в Житомирській області - 50,4 га та в Івано-Франківській області - 2,2 гектара.

Невелику площу на якій було виявлено амброзію полинолисту в 2003 році мали Львівська (2,2 га), Рівненська (7 га), Тернопільська (0,7 га) та Хмельницька (23,5 га) області. Однак, у цих областях впродовж восьми років теж відбулося збільшення площ засмічених карантинним бур'яном. Так в 2010 році у Львівській області площа засмічення становила 205 га, у Рівненській області - 66,4 га, у Тернопільській області - ЗО га та у Хмельницькій області - 113,4 гектара.

В 2003 році найбільші площі засмічені амброзією мали такі області: Запорізька область - 427385 га; Кіровоградська область - 364085,6 га; Херсонська область - 175525,9 га. Також достатньо високі показники засмічення мали Дніпропетровська, Донецька, та Миколаївська області. Де засмічені площі відповідно мали розмір 72734 га, 68228 га та

24964,8 гектара.

У Запорізькій області стрімке збільшення площ, засмічених бур'яном, розпочалося з 2006 року. В 2007 році ця площа збільшилася у двічі в порівнянні з показником 2003 року та досягла показника 992857,4 гектара. Площа, засмічена карантинним бур'яном, в цій області в 2010 році становила 1338482,4 га, тобто половину від загальної площі області. Також цей показник являється найбільшим в Україні.

У Донецькій області за період з 2003 по 2010 роки зростання площі засміченої амброзією полинолистою відбувалося спочатку у 2005 році до розміру 98590,7 га, а потім кожного року починаючи з 2007 по 2010 роки. В результаті, за останні чотири роки площа зросла до показника у 1338482,4 гектара. Це вивело Донецьку область на другу позицию по засміченості амброзією в Україні.

У Херсонській області суттєве збільшення засміченої площі (більше ніж на 100 тис. га) відбулося в 2004 році. Потім зростання цієї площі фіксували один раз на два роки, але воно вже не було таким стрімким в порівнянні з 2004 роком. В результаті у 2010 році в цій області засмічена площа становила 291196,3 гектара.

У Дніпропетровській області в 2003 - 2005 роках площі засмічені бур'яном лишались незмінними, однак у 2006 році ця площа зросла більше ніж у сім разів і коли у 2008 році зростання зупинилося то площа засмічення мала розмір 554060,4 гектара. Однак, вже в 2009 році ця площа зменшилась більш ніж на 100 тис. га і в 2010 році зупинилась на показнику в

425031,5 га.

З 2003 по 2008 роки у Миколаївській області відбувався ріст засмічених площ приблизно на дві тисячі гектар щороку. Але в 2009 році ця площа зросла відносно показника попереднього року більш ніж у два рази і становила 77858,9 га. В 2010 році площа збільшилася вже до розміру 111878,9 гектара.

В Луганській області стрімке зростання засмічених площ відбулося у 2005 році. Тут за рік площі зайняті амброзією зросли з 7341,1 га до 14546,3 гектарів. В наступні роки зростання продовжилось але не такими високими темпами і зупинилося в 2009 році на позначці 20973,6 га. Такою площа лишалась і в 2010 році.

У решти адміністративних територій України впродовж восьми років також відбувалося поступове збільшення площ засмічених амброзією.

Окремо слід звернути увагу на Кіровоградську область. Ця область мала в 2003 році одну з найбільших засмічених площ, однак вона єдина в Україні, де впродовж восьми років спостерігалося зменшення площі, засміченої амброзією полинолистою. Тут майже кожного року відбувалося зменшення площі зайнятої цим карантинним бур'яном.

Виходячи з вищенаведених показників, розповсюдження амброзії полинолистої на адміністративних територіях України видно: найбільшу інтенсивність розповсюдження карантинного бур’яну мали Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, та Херсонська області, де площі зараження за вісім років збільшились відповідно на 1112273,5 га, 352297,5 га

911097,4 га та 115670,4 гектара. В порівнянні з показниками 2003 року для Донецької області це більше ніж у сімнадцять разів, для Дніпропетровської області - майже у шість разів, для Запорізької області - більше ніж у три рази, а для Херсонської області це більше ніж у півтора рази. Великий ріст площі розповсюдження відбувся в АР Крим (на 11983,1 га), Миколаївській (на 86914,8 га), Луганській (на 16349,1 га), Харківській (на 9469,6 га), Полтавській (на 6221,5 га), Закарпатській (на 4014,8 га), та Одеській (на 2423,8 га) області; зменшення площі розповсюдження амброзії відбувалось тільки у Кіровоградській області, де ця площа скоротилась на 76216,7 гектара.