ПАКУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

Загальні дані про споживчу упаковку

Відповідно діючим ДСТУ упаковка визначається як засіб чи комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкоджень або втрат під час транспортування, складування, перевантаження, що полегшують виконання логістичних операцій, процесів інформування, реалізації і споживання продукції. Поряд із цим упаковка повинна, відповідаючи вимогам продукції, споживача, ринку, вироблятися, наповнюватися, транспортуватися, виставлятися, продаватися, вико-ристовуватися і ліквідуватися. Загалом упаковка повинна забезпечувати виконання п’яти основних функцій:

. захист продукції;

. функціональність;

• інформативність;

• інструмент маркетингу;

• екологічність.

З розвитком глобалізації економіки, нових технологій реалізації продукції кількість функцій, що покладається на упаковку, збільшується. Споживча упаковка — це один із різновидів упаковки, яка попадає з продукцією до споживача, є невід’ємною частиною товарної продукції і входить в її вартість, а після реалізації переходить із товаром в повну власність споживача. Така упаковка, як правило, не призначена для самостійного транспортування і не утворює окрему транспортну одиницю, має обмежені розміри, масу і ємність.

Упаковка складається з тари і допоміжних пакувальних засобів. До допоміжних пакувальних засобів належать: пакувальний матеріал, закупорювальні засоби, етикетки, клей тощо.

Тара є найбільш важливим, а інколи і єдиним елементом упаковки, призначеним для розміщення в ній продукції. Тара виконує функцію упаковки самостійно або разом із допоміжними пакувальними засобами. А тому упаковка — це сукупність тари і допоміжних пакувальних засобів. Із впровадженням нових технологій виготовлення упаковки із термозварних матеріалів можна вважати, що в цих випадках упаковка — це допоміжний пакувальний засіб. В залежності від матеріалу тари та допоміжних пакувальних засобів упаковку поділяють на: полімерну, паперову, картонну, металеву, скляну, керамічну, дерев’яну, з комбінованого матеріалу. За технологією виготовлення упаковка буває клеєна, зварена, зшита, роздута, відлита, штампована тощо. За конструкцією споживчу упаковку поділяють на: пачки, пакети, банки, пляшки, туби та ін. За сту­пенем деформування під час дії на упаковку навантаження: жорстка, напівжорстка і м’яка.

Загальновідомо, що для продуктів харчування важливим є вибір тієї упаковки, матеріал і конструкція якої будуть сприяти тривалому і безпечному їх зберіганню. Для одержання конкурентоздатної упаковки за різними показниками якості і економічності питання потрібно розглядати комплексно на стадії розробки самої упаковки. При цьому потрібно враховувати такі важливі фактори: вид матеріалу, конструкцію, зовнішній вигляд.

Вибір матеріалу ґрунтується головним чином на вимогах, що ви­значаються умовами зберігання продукції. Раціональне конструктивне рішення у визначенні параметрів упаковки дозволяє скоротити витрати пакувальних матеріалів. При цьому зовнішнє оформлення упаковки повинно бути достатньо інформативним і мати привабливий вигляд, підсилюючи зорове сприйняття товару і торгової марки.