РЕЗЕРВУАРИ ДЛЯ ВОДИ
Резервуари встановлюють на водонапірних баштах, вони складаються з циліндричної частини, днища та покрівлі. Днища резервуара залежно від обсягу бувають різної форми (рис. 9.1). Плоскі днища найбільш прості для виготовлення, працюють на згин при опиранні на балки і тому мають товщину листів більшу, ніж днища іншої форми. Плоскі днища складні в експлуатації, тому що огляд їх утруднений.
Конічні днища (9.1, в) простіші для виготовлення, ніж сферичні, їх зручно очищати від осадів. За витратою металу конічні днища менш економічні порівняно зі сферичними.
Сферичні днища застосовують двох видів (9.1, г, б): у вигляді сферичного сегмента висотою 1/6 діаметра резервуара; у вигляді напівсфери.
Загальний недолік сферичного днища — складність згину листа по поверхні сфери, чого неможливо виконати на звичайних вальцях. Днища із циліндричних пелюстків або підків (9.1, є, ж) не мають цього недоліку, але потребують підвищеної точності при виготовленні пелюстків.
При значних діаметрах резервуара застосовують днища системи Інтце, які виконують з конічної та сферичної частин (9.1, з, і). Кути нахилу конічної частини та дотичної до сферичної частини мають бути однаковими, близько 45°. Днище при цьому працює на напруження стиску і не створює розпору, тобто на опорне кільце передається тільки вертикальний тиск, якщо
Де d — діаметр опорного кільця; D — діаметр циліндричної частини резервуара. Це співвідношення одержимо тоді, коли об'єми води Vl і V2 будуть рівнозначними. Недоліком днища є робота на стиск. Для забезпечення стійкості стисненої оболонки днища треба його підкріпляти ребрами
'45' |
ІЕ^
R/2
D=D<212
----- V---
Piic. 9.1. Схеми резервуарів водонапірних башт: а, б — з плоскими днищами; в — з конічними днищами; г, д, с — зі сферичними днищами; є, ж — днища з циліндричних пелюстків або підків; з, и — днища системи Інтца.
Або збільшувати товщину, порівняно з днищами, які працюють на розтяг.
Магістральні трубопроводи, резервуари спеціального призначення, кожухи доменних печей, повітронагрівачі виготовляють зі спеціальних сталей.
У резервуарах для кислот й інших агресивних рідин доцільно застосовувати алюмінієві сплави або біметали — сталеві листи, плаковані з боку агресивного середовища нержавіючою сталлю. Для захисту від корозії зовнішню поверхню резервуарів або газгольдерів покривають лакофарбовою плівкою.
З точки зору розрахунку листові конструкції — це тонкостінні оболонки, які здебільшого розраховують за безмоментною теорією. З цього випливає, що напруження розтягу й стиску по товщині оболонки розподіляється рівномірно, а згинальний момент досягає значної величини тільки в місцях зміни контуру, наприклад, у місці з'єднання оболонки з плоским днищем.
Основи розрахунку. Для оболонки подвійної кривизни залежність між нормальними напруженнями Cj і Сг, які діють на поверхні оболонки
F= |
14 «1-і перпендикулярно одне одному, описується формулою
+
П Г2
Де Г] і г2 — радіуси кривизни оболонки; q — інтенсивність тиску; t — товщина оболонки. Для циліндричної частини резервуара (рис. 9.1, б) один із радіусів дорівнює нескінченності, і тоді залежність (9.2) має вигляд
TOC o "1-3" h z с/г = q/t, (9.3)
Звідки товщина стінки
T = qr/a. (9.4)
Товщину стінки за існуючим методом граничних умов визначаємо за формулою
T = Ж. (9.5)
vYr4,
Де q = yh — гідростатичний тиск; у — об'ємна маса рідини; h — висота рівня резервуара, на якому визначається товщина стінки; Y/ — коефіцієнт надійності щодо навантаження; кс — коефіцієнт міцності в стиках листів.
У резервуарах зі стінками змінної товщини товщина листів кожного яруса визначається за величиною тиску в нижньому його краї. Найменшу товщину стінки приймають рівною 4 мм.
У сферичному днищі (рис. 9.2) виникають як меридіальні напруження аь так і напруження СТ2, напрямлені вздовж дотичної до горизонтальної сфери днища. Для визначення at і а2 запишемо два рівняння. Вирізавши частину днища і проектуючи всі діючі зусилля на вісь у, одержимо o^iir-,. t cos а = G, (9.6)
Де G — маса води, що знаходиться над вирізаною частиною днища. Звідси меридіальне напруження
Ох = ---------------------------------- :--------- ■ (9.7)
А Ґ |
(9.2) |
2ягт t cos а
СТі - |
209 |
Для визначення кільцевого напруження С7:, використовуємо рівняння оболонки, яке виражає залежність між Gi і с2: QJo t
(9.8)
Рис. 9.2. Розрахункова схема резервуара. |
Р |
|
Ц/^от |
■о / |
N
Рис. 9.3. Розрахункова схема кільця резервуара.
Легко пересвідчитися, що 02 < Gj, крім центральної точки днища, для якої О'і = а2. Для центральної точки днища з основного рівняння „ qr°
Тобто напруження вдвічі менше, ніж для циліндра того ж радіуса.
T0,00 |
Товщину сферичного днища постійної товщини визначають за формулою
T = qY/7° . (9.10)
2 Іс^у^і й у
У резервуарах великого діаметра для економії металу застосовують для днища листи різної товщини. Позначивши місця стиків листів, визначають товщину листів за формулою
Gyf
T =------------------------------------ U ---------- . (9.11)
2nrx cos akcycRy
Розрахунок опорних кілець. Зусилля в кільці на одиницю довжини визначають за формулою
(9.12) |
(9.13) |
N = pr = |
Gt sin a G tg а
Р = Oitsm а =
2лrt cos a 2nr Опорне кільце навантажене рівномірно розподіленими радіальними силами, які діють на ділянці з'єднання днища зі стінкою у вигляді горизонтальної складової від напружень Gj (рис. 9.3). Склавши рівняння проекції на вісь z для половини кільця, одержимо внутрішнє стискальне зусилля в кільці:
G Tga 271
Відповідно для цього зусилля вибирають переріз кільця, як центрово-стисненого елемента. Додатково стиснене кільце перевіряють на стійкість за формулою
З EL
N |
(9.9) |
Ncr = —(9.14)
Де г — радіус кільця; Іу — момент інерції кільця відносно його вертикальної центральної осі. Надійність стійкості кільця визначають за формулою
Ncr
Пу=-^> 1,2-1,3. (9.15)
Крім горизонтальної складової напружень оь на опорне кільце діють вертикальні зусилля
(9.16) |
Рис. 9.4. Конструкції опорних кілець із кутників (а); з листів (б); з швелерів (в); з кутників і листів (г). |
G
Qi = Git cos а =
2nr
Якщо кільце опирається по всій довжині на цегляні або залізобетонні стіни башт, то воно не працює на згин, а в ньому виникають невеликі напруження стиску.
Якщо опорне кільце опирається на окремі стояки (колони) башт, то воно працює на згин та стиск і розраховується за формулою
N Мх
0 = (9-17)
Де Мх — згинальний момент, що визначається як для нерозрізної балки, опорами якої служать стояки башти.
Опорне кільце резервуара виконують з кутників, листів, швелерів (рис. 9.4). У розрахунковий переріз кільця входить горизонтальний лист, зовнішній пояс і частина циліндричної стінки резер-
Вуара по 15t (8) з кожного боку горизонтального листа.
Якщо резервуар не має утеплювального шару, покрівлі виконуються з листів товщиною 2...4 мм, опорами яких є крокви або інші конструктивні рішення.