СУЦІЛЬНІ ПІДКРАНОВІ БАЛКИ
Конструктивне рішення підкранових балок (рис. 6.39) залежить від величини навантаження, прольоту та режиму роботи мостових кранів. При кранах вантажністю до 500 кН на прольотах 6,0 м застосовують прокатні двотаврові профілі, підсилені горизонтальними листами або кутниками. Для більших прольотів і кранів більшої вантажності використовують зварні двотаврові балки з горизонтальною гальмівною конструкцією. Типи суцільних підкранових та гальмівних балок зображені на рис. 6.40, 6.41.
При кранах вантажністю 500 кН і більше та прольотах понад 6 м конструюють спеціальні гальмівні балки або ферми. Для гальмівної конструкції з відстанню від осі підкранової балки до зовнішньої грані гальмівної конструкції крайнього ряду до 1,25 м застосовують гальмівну балку зі стінкою з рифленого сталевого листа товщиною
|
"З |
6...8 мм. При ширині гальмівних конструкцій понад 1,25 м доцільно застосовувати гальмівні ферми з трикутною решіткою і стояками.
Особливості розрахунку суцільних підкранових балок. Суцільні підкранові балки розраховують подібно до суцільних балок на статичне навантаження з цілим рядом особливостей.
|
Рис. 6.41. Схеми гальмівних зв'язкових ферм: гальмівна феркїі на крайньому (а) і середньому (б) рядах; зв'язкова ферма по нижніх поясах балок (в). |
Визначення розрахункових моментів і поперечних сил від кранових навантажень виконують за лініями впливу від двох спарених кранів або за рахунок побудови епюри моментів і поперечних сил від найневигіднішого розміщення рухомого навантаження від коліс мостових кранів у прольоті балки. Для визначення найбільшого згинального моменту слід знайти навантаження від коліс крана таким чином, щоб середина балки знаходилась на однаковій відстані від рівнодійної всіх навантажень і від найближчого до неї колеса з навантаженням, під яким і буде діяти найбільший згинальний момент (рис. 6.42).
