Металеві конструкції

ПОСТІЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ

Маса конструкцій покриття. Розрахункове на­вантаження від маси конструкцій покриття в кН на 1 м горизонтальної проекції покрівлі стано­вить

9а = = 0і + (У 2 + 9з + 9Ї) У/, (6.15) де уj — розрахункове навантаження від покрівлі включно з прогонами (панелями) (див. табл. 6.2, 6.5); с/Г,' = 0,15...0,20 кН/м[5] — маса ліхтаря з бор­товими стінками і заскленням; д" — маса зв'язків покриття; уj = 1,05 — коефіцієнт надійності - за навантаженням; д% — маса кроквяної ферми, об­числюють за формулою

9ф =

Тут а — коефіцієнт маси ферми, приймають рів­ним 0,006-0,010 кН на 1 м2 горизонтальної про­екції покрівлі цеху (для ферм прольотом 24-42 м); І — проліт ригеля (ферми).

Розрахункове навантаження на один метр ри­геля:

Q = д0(В/cos a), (6.16)

Де В — крок кроквяних ферм; a — кут між покриттям і горизонтальною площиною.

Власна маса покрівлі і конструкцій покриття передається на колону у вигляді опорного тиску. Розрахунковий опорний тиск ферми (ригеля) на колону:

(6.17)

Для покриття з підкроквяними фермами до­датково потрібно врахувати зосереджене наван­таження від проміжних ферм і масу підкроквяної ферми СПф.

Сумарний розрахунковий тиск на колону

Fq = ql/2 + щдІ/2 + СІіф, (6.18) де щ — кількість проміжних ферм, що опираю­ться на одну підкроквяну ферму. Маса підкроквяної ферми

С„.Ф = дп. ф0,5Шф. (6 19)

Навантаження від маси підкроквяної ферми зі сталі марки СтЗ при кроці рам 12...24 м

Таблиця 6.5

Орієнтовні витрати сталі на елементи сталевого каркаса промислових будинків, кг/1 м" будівлі

Група цехів

Елементи каркаса g„.ф = (0.02...0,04)(q1 + q2 + g3 + q4 + s())—, (6.20)

1 M

Де s(t — навантаження від снігу (табл. 6.6, 6.7).

Розрахунковий зосереджений момент у місці уступу від позацентрової передачі навантаження з верхньої частини колони на нижню Мq = Fq • е,

Де

Е = (hH —hJ/2 — (6.21)

Відстань між осями надкранової і підкранової частини колони.

На рівні нижнього поясу ригеля при спиранні ферми на столик

M°q = Fq ■ 0,5К (6.22)

Цим ексцентриситетом можна знехтувати і вва­жати навантаження прикладеним уздовж осі ко­лони.

Маса підкранової балки умовно враховується разом з вертикальним тиском кранів.

Маса колон. Для колони крайнього ряду

GK= l, lqK-0,5Z-Bp; (6.23)

Для колони середнього ряду

GK=l, lqK-l-BK. (6.24)

При цьому маса колони розподіляється між надкрановою і підкрановою частинами відповідно до співвідношення 1 : 4.

Маса стінового заповнення. Маса самонесучих стін (з панелей товщиною 300...400 мм, блоків і цегли) передається на фундаменті балки і при обчисленні рам не враховується. Маса навішува­них стін з панелей товщиною 200...400 мм пере­дається на колони в місці опирання панелей — перемичок. Масу панелей опалюваних будинків приймають 2,5 кН на 1 м2 стіни, для холодних будинків — 1,5 кН на 1 м2 стіни, маса подвійного засклення — 0,5 кН на 1 м2 вікна, одинарного — 0,3 кН на 1 м" вікна. Маса навішуваних стін з хвилястих листів (для будівель, які не опалюють­ся) передається на колони в місці опирання ри­гелів фахверка і приймається 0,2...0,24 кН на 1 м2 стіни, а маса (іїїємЛгів фахверка — 0,06...0,10 кН на 1 м~ стіни. Зосереджені сили від стінового за­повнення передаються через панелі або перемич­ки на спеціальні опорні столики, приварені до зовнішніх граней сталевих колон на рівні верху віконного отвору. Практично їх зосереджують на рівні нижнього поясу ферми і в місці уступу ко­лони. Ексцентриситет прикладання навантаження від маси стінового заповнення приймають рівним відстані від зовнішньої грані до центра колони.

Наближено масу колони qK можна обчислити за формулою

Qk = (LN/kR) yfW, (6.25)

Де ZZV — найбільше стискальне зусилля в колоні від розрахункових вертикальних навантажень для верхньої частини колони на рівні підкранової сходинки, для нижньої — на рівні низу колони, кН; k — коефіцієнт, який враховує вплив рам­ного загального моменту і приймається рівним 0,25—0,3 для підкранової частини колони і 0,4— 0,5 — для надкранової; R — розрахунковий опір матеріалу колон МПа; і|/ — конструктивний ко­ефіцієнт; для підкранової частини і|/ = 2—2,5, надкранової — |/ = 1,2—1,4; — коефіцієнт надійності за навантаженням.