ФЕРМИ З ПООДИНОКИХ І ПАРНИХ КУТНИКІВ
Порівняно з фермами з парних кутників ферми з поодиноких кутників мають ряд переваг: більшу стійкість проти корозії завдяки меншій площі відкритої поверхні, що дає змогу без труднощів виконувати чистку, фарбування та періодичний огляд; значно нижчу трудомісткість виготовлення завдяки меншій кількості деталей і маси наплавленого металу зварних швів; меншу масу ферми з поодиноких кутників через відсутність прокладок, малі розміри або взагалі відсутність вузлових фасонок.
У фермах із поодиноких кутників вузли проектують без фасонок. Стержні решітки в даному випадку приварюють з внутрішнього боку до полички поясного кутника кутовими швами. Доцільно приварювати одним фланговим (по обушку) і лобовим швами (рис. 6.11).
Якщо для кріплення стержнів решітки до полички кутника недостатньо місця, то до полички приварюють планку, яка розширює вузол. У деяких випадках доцільна центрація осей стержнів решітки на грань обушка.
У сучасній практиці будівництва застосовують як жорстке кріплення ферми збоку до колони,
А-А |
Рис. 6.11. Вузли ферм з поодиноких кутників: з горизонтальним розміщенням поясів (а) і похилим (б) |
Рис. 6.12. Опорні вузли типових ферм, що опираються зверху на колону крайню (а, б); на середню (в). |
Так і шарнірне зверху колони чи збоку. У типових рішеннях при спиранні ферм на сталеві або залізобетонні колони зверху застосовують шарнірне з'єднання ферми з колоною (рис. 6.12).
У цьому рішенні опорна реакція ферми передається на оголовок колони через струганий торець вертикального опорного ребра.
На рис. 6.13 зображені конструктивні рішення жорсткого з'єднання опорних вузлів ферм з парних кутників.
Найбільш відповідальними вузлами ферми є монтажні стикові вузли (рис. 6.14), які поділяють кроквяну ферму на два окремих відправних елементи — півферми. З умов взаємозамінності півферм ферму поділяють таким чином, щоб кожна відправна марка в монтажному вузлі мала фасонку з двох рівних частин.
У даному випадку стики поясів перекриваються листовими накладками, кріплення яких розраховують на величину зусилля 1,2N, де N — зусилля в поясі. Практика свідчить, що стики є завжди слабким місцем конструкції і тому розраховують їх на зусилля, збільшене на 20 %.
Стики поясів можна перекривати кутниковими накладками з обробленими обушками та зрізаними поличками.
Заводські стики поясів є наслідком обмеженої довжини прокатних профілів. Стики доцільно виконувати поза вузлами. Конструктивне рішення проміжного вузла ферми зображене на рис. 6.15.
У місцях опирання на ферму ребристих залізобетонних плит при незначній товщині поличок поясних кутників їх посилюють горизонтальними пластинами розміром 150...150 мм.
У стержнях з двох кутників, швелерів сумісна робота елементів забезпечується постановкою між ними з'єднувальних листових планок (рис. 6.15, д). За довжиною стиснених стержнів планки розміщуються з кроком < 40га., де гх — радіус інерції кутника відносно осі а:—зо, а для розтягнених елементів — з кроком < 80іх. Товщина планок дорівнює товщині основних вузлових фасонок ферми.