Соняшник

Соняшник

Описано народногосподарське значения соняшнику, св/'тове ви - робництво його нас'1ння та 'ihllihx ол! Йних культур. Наведено дина - м! ку пос1вних площ / валового ви - робництва соняшнику в Укра!'н1 в 1986-2010 pp.. Проанал'!ЗОвано реа - л1зац1ю потенц/йно! продуктивнос­ти сучасних сорпв /' пбрид/'в соняш - нику на державних сортодослщних станц/ях на теренах кра/ни. Пока - зано nociBHi площ'1 соняшнику по областях i IX частку в структур/ по- cieiB сшьськогосподарських куль­тур в 2011 р. ОбГрунтовано значен­ия шюддивих opraHi3MiB (шкщни - юв i збудниюв хвороб) в обмежен - н1 урожайносп нас'шня. Наведено обсяги застосування пестицид'^ на nocieax соняшнику. Запропонова - но систему заход! в!з захисту по - ciBie культури, в тому числ'1 — за ви - робництва nociBHoro матер/алу.

соняшник, виробництво поавного матерйалу, фггосаштарний стан nociBie, nociBHi площ!, шкщники, хвороби, система захисту

Соняшник — Helianthus annus L. [1,6] син. Н. cultus sativus Wenzl [2]. До роду Helianthus належить близь - ко 110 вид1в, з яких 100 — багато - р1чники МО — однор1чники [2].

Соняшник переважно пошире - ний у ГНвденнм Америцк У Сврогп вирощуеться у культуршй форм1 соняшник однор1чний i значно менше — декоративний. Найбшь - ше значения мае представник со­няшнику польового — соняшник оле­ний.

3 археолопчних дослщжень в - домо, що насшня соняшнику куль­турного (однор1чного) використо - вували в Тжу понад 2000 роюв то - му. До бвропи BiH потрапив ще в XVI CTopi44i, будучи завезеним ic - панськими мореплавцями. В Ук­рашу (на той перюд Рос1йську iM - перю) вЫ потрапив на початку XVIII стор1ччя. Спочатку його культиву - вали як декоративну рослину, а згодом — на насЫня, як ласощг Як

С. О. ТРИ БЕЛЬ,

доктор

сшьськогосподарських наук, професор О. О. СТРИГУН,

кандидат сшьськогосподарських наук 1нститут захисту рослин НААН

олмну культуру соняшник вперше почали використовувати в Poci'f з XIX стор1ччя. Цжаво, що тутешнм нащадок колись завезеного з Америки декоративного соняшни­ку повернувся в XX стор1чч! на батьювщину ол‘1Йною культурою

[3].

В KiHuj XIX стор1ччя (в 1881 р.) в десяти украТ'нських губершях Ро - айськоУ iMnepii соняшником на олм - Hi потреби було зааяно 9,9 тис. га, а в 1913 р. — 76 тис. га. В 20-Ti ро­ки минулого стор! ччя (вже в УРСР) соняшником було зааяно до 1,2 млн га. В 1945-1955 pp. загальна пло - ща пщ соняшником залишалась стабшьною — в межах 900 тис. га. Проте в 1960 р. площа пщ nociBa - ми соняшнику збшьшилась до 1,5 млн га, а в 1965 р. — до 1,7 млн га. Тепер соняшник в УкраТы вирощу - ють на плои_и понад 4 млн га i вона входить до четв1рки найпотужш - ших виробниюв соняшникового наання, поступаючись Аргентиш i Pocii (табл. 1,2).

Соняшник вирощують пере­важно для отримання насЫня, з якого виробляють високоякюну ол1ю, що за смаковими якостями прир1внюеться до оливковоУ i ши­роко використовуеться на харчов! потреби, як висококалормний про­дукт. OKpiM того, i3 соняшниковоУ олiY виготовляють маргарин, ма - йонез, ТУ використовують за виго - товлення рибних i овочевих кон - серв1в, кондитерських i хл1бобулоч- них вироб1в. Частина оли, що не придатна на харчов1 потреби ви­користовуеться для виготовлення мила, оливи, лшолеуму, б1одизе - ля, що набуло поширення в остан - не десятир1ччя, та 1нших вироб1в. Шрот (макуха) е щнним бшковим кормом для тварин. Стебла вико­ристовують для виготовлення па - перу, поташу. Соняшник е цшною медоносною культурою, зб1р меду з гектара становить 35-40 кг.

НАСШНИЦТВО квДень 2012

ють потенцмну продуктивн1сть 4,96~ 5,5 т/га, вмют олiT — 49-52% [13-16].

Таю пбриди за роки передре - естращйного випробування в ме­реж! державних сортодослщних стан ■ щй забезпечували урожайнють 2,46-3,56 т/га настня (табл. 5), а реал1зац1я Ух потенцюноУ продуктив - ност! сягала 49,1-69,7%. Тому у виробничих умовах УкраУни се - редня урожайнють насЫня соняш­нику залежно вщ умов вегетащй - ного перюду е реальною в межах 2,4-3,0 т/га за правильного вико - ристання високопродуктивних ri6-

Соняшник е економ1чно вигщ - ною культурою. Так, за урожай - HOCTi 2,5 т/га настня отримують 1,2 т олп, 0,9 т шроту, 0,5 лушпин - ня, що використовуеться для ви - готовлення 70 кг др1ждж1в, a 36ip меду сягае 30 кг. Чистий прибуток вщ реал1зацм u, iei продукщУ дося - гае 10000 грн/га [1].

Значна кшьюсть соняшниковоУ оли вщправляеться на експорт. За пщсумками 2009/2010 маркетин­гового року було вщвантажено на експорт 2,65 млн тонн продукцп на суму 2,04 млрд долар1в [1].

УкраУна постачае соняшникову ОЛ1Ю у 88 краУн. Основними perio - нами експорту е краУни GC (27% загального обсягу), ГИвденна Аз1я (23%), ГТвычна Америка (22%), Близький Схщ (16%), СНД (10%) [«АПКЧнформ»].

Ящерами i3 закушвл! украУн - ськоУ соняшниковоУ олif е: 1нд1я (598 тис. т), бгипет (379), Нщер - ланди (170), 1спашя (156), Алжир (144), ipaH (133), Туреччина (125). Збшьшились УУ поставки в Китай до 36,2 тис. тонн [1].

Отже, соняшник для УкраУни е важливим джерелом надходжень валюти до бюджету держави i за- слуговуе на зростання обсяпв виробництва його насЫня та про­дукте переробки.

За темпами зростання свпгово - го виробництва насюня олмних культур протягом останшх 50 ро - KiB соняшник поступаеться лише рюаку, соУ i пальмовому ядру (табл. 3). Так, у 2009 р. свпюве вироб - ництво наа'ння олмних культур ста- новило 408,2 млн тонн, в тому чис - л! соУ — 222,27 млн тонн (54,45%); ртаку — 61,63 (15,10%); соняшни - ку 32,0 (7,84%), Ыших культур — 92,3 млн тонн (22,61%) [7]. Вироб - ництво соевого настня за остан - Hix 50 роюв збшьшилось у 8,27 ра - за, pinaKOBoro — в 17,14, пальмо­вого ядра — в 10,99, соняшнико - вого — в 4,69 раза.

Динамку збшьшення поавних площ пщ соняшником в УкраУш, урожайносЯ та валових збор1в на - щння наведено в таблищ 4. 3 да - них таблиц!' випливае, що в перюд до перебудови агропромислового сектора (1986-1990 pp.) площа пщ поавами соняшнику стабшьно утримувалась у межах 1,5 млн га. Починаючи з 1991 р. площа пщ по - авами культури невпинно збшь - шуеться. Так, у 1995 р. вона сяг - нула 2,02 млн га, в 2000 р. — 2,84 млн га, в 2005 р. — 3,74, в 2010 р. — 4,53 млн га [1]. Проте урожай - н1сть наання за цей перюд не до - сягла р! вня 1986-1990 pp. — 1,65 т/га, а спостерюаеться тенденщя зменшення урожайносЯ насЫня до 2004 р., коли вона знизилась до 0,89 т/га, а з 2005 р. урожайнють по - ступово починае зростати; в 2008- 2010 pp. вона наблизилась до piB - ня 1,5-1,58 т/га. i це при тому, що потенщйна урожайнють насшня сучасних пбрид1в соняшнику, за - несених до «Каталогу сорЯв рос - лин, придатних до поширення в Ук - paiHi», становить 3,7- 5,5 т/га, а серед 269 пбрид1в понад 15% ма-

2. Седове виробництво наання соняшнику у 2005-2009 pp.

(за даними FAS US DA цит. за [2].)

3. Динам! ка виробництва нас1ння найважлив/ших ол1йних культур [7].

4. Динам'ка виробництва нас/ння соняшнику в У крат i [1].

Стьське господарство Укра/ни, 2009. Департамент статистики.

5. Потенфйна продуктивн'ють та фактична урожайнють пбрид'ю соняшнику на державних сортодослщних станшях (2005-2009 pp.) [15].

В умовах 2011 р. в ТОВ «Лан» ЮровоградськоУ облает Новоукра - Унського району врожайнють пбри - да соняшнику ЕС Bi6a становила 3,26 т/га [7]. За його потенщйноУ продуктивное^ 4,67 т/га, тобто по - тенщйна продуктивнють реал1зо - вана на 69,8%.

Серед низки чинниюв, що iCTOT - но обмежують урожайнють насшня соняшнику, важливу роль вщюрае надм1рна спещал1защя госпо- дарств, перенасичення орних зе­мель соняшником та тшими тех - жчними культурами, недотриман - ня науково обфунтованих ciB03MiH (табл. 6) та порушення технологи вирощування культури, що при - зводить до незадовшьного ф1 - тосажтарного стану агроценоз1в i до втрат урожаУв наання, що сяга - ють 30-50%.

Так, насиченють соняшником структури nociBHHX площ в степо - вих областях в середньому стано - вить 25%, а в таких областях як Запор1зька (37,1%), Луганська (33,4 %), Донецька (29,5%) наси­ченють соняшником ciB03MiH знач - но вища, що не дае змоги уникати повторних nociBiB. Саме в цих об­ластях icTOTHO збшьшилась чисель - нють соняшниковоУ шипоноски та шших шкгдливих opraHi3MiB.

У Черкасьюй облает за перюд з 1995 р. насиченють соняшником орноУ земл1 з 4,29% збшьшилась у 2010 р. до 12,28%. Оскшьки ця об­ласть з 60-х роюв минулого сто - р1ччя вщзначалась найвищим piB - нем культури ршьництва, ц! тради - u, ii утримуються i дотепер, то уро - жайнють соняшнику тут невпинно збтьшуеться (табл. 7). Проте в об­лает! е можливосЛ зростання уро - жайносЛ наання соняшнику до 2,5— 3,0 т/га. Для цього необхщно на - самперед посилити р1вень захис - ту nociBiB вщ шкщник1в, збудниюв хвороб та бур’ятв.

Шкщники соняшнику. Соняш­ник в YKpaiHi пошкоджують близь - ко 60 вид1в фтофапв [8-10], се - ред яких найпоширешшими е ба - гатоУдн1 комахи. За характером по - шкодження рослин Ух дшять на та - Ki групп:

■ ШКЩНИКИ CXOfliB — личинки ко - валиюв (дротяники), личинки чор - ниш! в i пилкоУщв (неспрявжньо - дротяники), степовий цв'щкун, дов - гоносики (твденний с! рий, чорний буряковий та арий), кравчик-го - ловач, коник шкщпивий, гусенищ пщгризаючих совок, капустянка;

■ шкщники стебел — соняшнико - вий вусач, соняшникова шипонос­ка;

■ шкщники листюв — лучний ме - телик, полинова та капустяна ци - кадки, люцернова, капустяна сов­ки, попелищ, павутинний кл! щ, са - paHOBi (1тал! йський прус, кобилка блакитнокрила, сарана перелита, хрестовичка мала);

■ шкщники кошиюв та нас1ння — соняшникова воп-нвка, клопи, (бу­ряковий, люцерновий, польовий, гостроплечий, клоп-черепашка та

iH.).

Серед найпоширен1ших шкщ - ниюв переважно багатоУдн1 види (38) i тшьки 3 види належить до
спещал1зованих (соняшникова вог - HiBKa, соняшниковий вусач i со­няшникова шипоноска).

Перелк основних шкщниюв за перюдами шкщливост1 та характе­ром завдаваних пошкоджень на­ведено в таблиц! 8.

За розширеност1 nociBHnx площ пщ соняшником та недотримання науково обфунтованих ciB03MiH, спрощення системи обробггку збть - шилась чисельнють фунтових та ряду наземних шкщниюв соняш­нику, яю icTOTHO зр! джують густоту рослин на noai й унеможпивлюють отримання належного урожаю без застосування цшеспрямованих за - ход1в захисту. 3 тих самих причин збшьшилась чисельнють спещалн зованих вид1в (соняшникового ву - сача, соняшниково! шипоноски) та пол1фапв, що пошкоджують назем - Hi органи рослин, зрщжують Тх гус­тоту (шкщниюв сход1в) пригшчу - ють picT i розвиток рослин, обме - жують Тх продуктивнють та norip - шують технолотж i HaciHHSBi якос - Ti насюня.

Ретроспективний анал1з мате - р1ал1в Головдержзахисту [8] щодо динамки чисельносл основних шюд - ниюв соняшнику за перюд з 1986 по 2010 piK свщчить, що спещали зоваш шкщники в перюд стабиль­но) структури пос1вних площ i3 на - сиченням ciB03MiH соняшником до 10% (1986-1990 pp.) не мали ic - тотного значения. В матер1алах за цей перюд навггь була вщсутня руб­рика «Шкщники соняшнику». Пе - реважно соняшнику в цей перюд шкодили багатощн1 види ф1тофа - пв (личинки ковалиюв, чорниилв, хрушф, пщаний мщляк, с1рий, niB - денний арий, чорний буряков1 дов - гоносики, пщгризаюч1 i листогри - 3y4i совки, лучний метелик). Най - бтьшу небезпеку у цей перюд ста - новив лучний метелик, спалах ма - сового розмноження якого тривав з 1986 по 1988 рк.

Починаючи з 1994 р. в матер1а - лах Головдержзахисту з’являеться рубрика «Хвороби i шкщники со­няшнику». Починають вщчутжше шкодити сисн! шкщники (клопи, ге - л1хризова попелиця) (табл. 9).

3 послаблениям контролю що­до завезення насшня пбрид1в со­няшнику з-за кордону почала шко-