РОСЛИННИЦТВО

Яра пшениця

Яра пшениця на Україні має незначне поширення. Пояснюється це значно нижчою її урожайністю порівняно з озимою. Яра пшениця забезпечує високобілкове зерно (14-16%) із борошна якого випікають високоякісні хлібобулочні вироби, а тверду пшеницю використовують для виробництва макаронів, вермішелі, манної крупи.

Зерно ярої пшениці і відходи, які одержують від його переробки (висівки), використовують як концентрований корм, солому і полову - як грубі корми.

В основних районах вирощування озимої пшениці яра пшениця або взагалі не вирощується, або займає незначні площі. Тут вона вважається страховою культурою на випадок пересіву площ, на яких загинула озима пшениця. Так, наприклад, якщо в 1985 році яра пшениця вирощувалась на площі всього 15 тис. га, то в 2002 р, в зв’язку з загибеллю значних площ озимої пшениці при перезимівлі, площі посіву її збільшились до 293 тис. га. На цій площі посіву урожайність склала 21.2 ц/га або вона була майже на 10 ц/га нижчою порівняно з середньою урожайністю озимої пшениці.

Потенційно кращі умови для вирощування м'якої ярої пшениці в правобережних районах Лісостепу і Полісся, для твердої - в південних і східних районах Степу.

Біологічні особливості. Серед ярих зернових яра пшениця - найбільш холодостійка культура. Насіння проростає при температурі 1-20С, сходи з'являються при 4-50С. Сходи переносять заморозки до мінус 8-100С, а рослини в фазі кущення - до мінус 7-90С. Оптимальна температура для кущення - 10-120С, для колосіння і наливу зерна - 16-200С, для достигання - 23-250С. Тверда пшениця більш вимоглива до тепла.

Яра пшениця більш вибаглива до вологи, ніж, наприклад, ярий ячмінь. Насіння м'якої пшениці проростає при поглинанні 50-55% води від своєї маси, твердої - на 5-7% більше. Транспіраційний коефіцієнт м'якої пшениці 415, твердої 406. Тверда пшениця, в зв’язку з кращою поглинаючою здатністю кореневої системи, більш стійка до ґрунтової посухи і краще переносить повітряну посуху. Критичним по відношенню до вологи є період, який включає фази кущення і вихід в трубку. Недостача вологи в цей період викликає збільшення кількості безплідних колосків. Для нормального розвитку ярої пшениці необхідно, щоб весняні запаси вологи в метровому шарі ґрунту досягали більше 100 мм.

Кращими для ярої пшениці є чорноземні, каштанові, темно-сірі опідзолені суглинкові ґрунти з слабо кислою або нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,5-7,5). Кислі ґрунти необхідно вапнувати. Тверда пшениця більш вимоглива до ґрунтів, ніж м'яка. На формування 1ц. зерна яра пшениця поглинає з ґрунту 3,5-4 кг азоту, 1-1,2 кг фосфору, 2-3 кг калію.

Тривалість вегетаційного періоду сортів м'якої пшениці 85-105, твердої - 110-115 днів Продуктивна кущистість ярої пшениці нижча, ніж озимої, ячменю і вівса.

Кращими серед сортів м'якої пшениці є Білоруська 12, Дніпрянка, Волга, Катюша, Луганська 4, Миронівська яра та інші, твердої Неодюр, Ольга, Харківська 23 та ін.

Технологія вирощування. Яра пшениця вимоглива до попередників. В Степу і Лісостепу її висівають після зайнятих парів, парової озимої пшениці, коренеплодів, зернових бобових культур, кукурудзи, цукрових буряків, багаторічних трав, а на Поліссі - після люпину, льону, картоплі, коренеплодів.

При вирощуванні ярої пшениці після стерньових попередників основний обробіток ґрунту проводять по типу напівпару. Після збирання попередника поле лущать на глибину 6-8 см і боронують. При з'явленні сходів бур'янів (через 10-12 днів) проводять ранню зяблеву оранку на глибину 23-25 см (на дерново-підзолистих ґрунтах на глибину одного шару). В літньо-осінній період поле утримують в чистому від бур’янів стані, проводячи культивації і боронування.

Якщо поля засмічені багаторічними бур’янами, застосовують покращений зяблевий обробіток. Через 10-12 днів після першого дискового лущення проводять друге. Якщо поле забур’янене кореневищними бур’янами, повторне лущення проводять дисковими лущильниками на глибину 10-12, а якщо коренепаростковими - на глибину до 15 см лемішними лущильниками. При появі сходів багаторічних бур’янів (через 12-14 днів) проводять зяблеву оранку на глибину орного шару (дерново-підзолисті ґрунти), а на чорноземних - на 25-27 см.

Після збирання кукурудзи і багаторічних трав поля лущать в два сліди важкими дисковими боронами на глибину 10-12 см. Після картоплі і цукрових буряків проводять оранку без попереднього лущення на глибину 20-22 см.

В південних районах, де є загроза вітрової і водної ерозії, застосовують протиерозійний обробіток. Після збирання попередника поле обробляють голчастими боронами БИГ-3 на глибину 5-6 см. Слідом ґрунт рихлять плоскорізом КПП-2,3 на глибину 8-10 см. Наприкінці літа поле рихлять плоскорізом глибокорозрихлювачем КПГ - 250 на глибину 22-25 см. Навесні закривають вологу і проводять передпосівну культивацію на глибину 6-7 см.

Яра пшениця вибаглива до родючості ґрунту і добре реагує на внесення добрив. Система удобрення її орієнтована на використання післядії органічних добрив і застосування на цьому фоні розрахункових норм мінеральних добрив. Фосфорно-калійні добрива по 40-60 кг/га вносять під основний обробіток ґрунту. Азотні добрива вносять весною під культивацію і в підживлення під час вегетації. Перше підживлення проводять перед виходом рослин в трубку (30 кг/га азоту), друге - в період формування і наливу зерна обприскуючи посів розчином сечовини (40 кг/га). В рядки при сівбі вносять гранульований суперфосфат у дозі 10-15 кг/га поживної речовини.

Насіння повинно бути високо кондиційним і мати схожість не нижче 92% для м'якої і 87% для твердої пшениці, чистоту відповідно - не нижче 98,5 і 98%. Насіння перед сівбою протруюють вітаваксом (3-3,5 кг/т), фундазолом (2­3 кг/т) та ін. і інкрустують.

Сіють пшеницю у перші дні весняних польових робіт, коли ґрунт досягне фізичної стиглості. За даними науково-дослідних установ, запізнення з сівбою на 8-10 днів знижує урожайність на 22-25%. Сіють звичайним рядковим, вузькорядним або перехресним способом, але здебільшого звичайним рядковим сівалками СЗ-3,6, СЗТ-3,6. Норма висіву у Степу 4-4,5 млн. схожих насінин на 1 га, в Лісостепу - 4,5-5 млн., на Поліссі - 5-6 млн. При вузькорядному і перехресному посіві норму висіву збільшують на 10-15%. Норму висіву збільшують також на забур’янених полях і на малородючих ґрунтах. Насіння загортають на 4-5 см, а в суху погоду на 6-7 см.

Після сівби проводять боронування, а в суху погоду коткування кільчасто-шпоровими котками з одноразовим боронуванням. Для руйнування кірки і боротьби з бур’янами, до і після появи сходів і під час кущення, посіви боронують легкими боронами, або обробляють ротаційними мотиками. Бур’яни знищують також за допомогою гербіцидів, обприскуючи посіви в фазу кущення амінною сіллю 2,4Д (1,5-2,5 кг/га), 2М-4Х (1,3-2 кг/га), діаленом (1,7­2 кг/га) та ін. Проти вилягання, на початку виходу рослин в трубку посіви обприскують розчином ТУР (4-6 кг/га), поєднуючи його з обробітком проти борошнистої роси, бурої листкової іржі і кореневих гнилей фундазолом (0,6-0,8 кг/га).

При зрошенні в посушливих умовах урожайність ярої пшениці може підвищитись в 4-5 разів. На зрошуваних землях орють після стернових попередників на 25-27 см, багаторічних трав - на 27-30 см. Під оранку на чорноземах вносять мінеральні добрива в дозах: 80-100 кг/га фосфору і 60-90 кг/га калію. Навесні під культивацію вносять 45-60 кг/га азоту. Норму висіву підвищують на 0,5 млн. схожих насінин на 1 га порівняно з незрошуваними посівами.

-5

Вологозарядковий полив поливною нормою 1000-1500 м /га проводять після зяблевої оранки. Навесні і влітку проводять вегетаційні поливи з таким розрахунком, щоб вологість в шарі ґрунту була постійно не нижча 60% НВ.

Починають збирати яру пшеницю роздільним способом в середині воскової стиглості зерна і закінчують прямим комбайнуванням в період повної стиглості. Запізнення з збиранням веде до значних втрат зерна через його обсипання.

РОСЛИННИЦТВО

Укісне використання травостою

Строки і частота скошування травостоїв значною мірою впливають на довголіття і урожайність природних та сіяних кормових угідь. Багаторазове скошування травостою в ранні строки призводить до зниження життєдіяльності рослин, що негативно …

Створення та раціональне використання культурних пасовищ

Значення пасовищ і пасовищного корму для тварин. Зелений пасовищний корм є основним кормом при літньому утриманні більшості видів сільськогосподарських тварин. Частка його в літньому раціоні великої рогатої худоби, залежно від …

Система докорінного поліпшення сіножатей і пасовищ

Докорінне поліпшення сіножатей і пасовищ проводиться тоді, коли поверхневим поліпшенням не досягається необхідний рівень їх продуктивності. Докорінне поліпшення - це система заходів, спрямованих на перетворення низькопродуктивних природних кормових угідь у …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов оборудования:

Внимание! На этом сайте большинство материалов - техническая литература в помощь предпринимателю. Так же большинство производственного оборудования сегодня не актуально. Уточнить можно по почте: Эл. почта: msd@msd.com.ua

+38 050 512 1194 Александр
- телефон для консультаций и заказов спец.оборудования, дробилок, уловителей, дражираторов, гереторных насосов и инженерных решений.