Вплив екологічних умов та агротехніки на якість насіння
Екологічні умови. Якість насіння в значній мірі залежить від комплексу екологічних умов, в яких відбувається його формування і достигання. Екологічні умови, викликаючи певні зміни в біології рослин, впливають і на якість насіння. Відомо, що насіння вирощене в різних ґрунтово-кліматичних зонах, має неоднакові посівні і урожайні якості. Зернові культури формують більш якісне насіння в зонах і в роки, коли під час наливання і достигання стоїть тепла, сонячна, помірно волога погода. В ці роки треба формувати страхові і перехідні фонди зернових культур. В роки з надмірним зволоженням і особливо, коли в таких умовах посіви уражуються грибними хворобами, посівні і урожайні якості насіння різко погіршуються.
Причинами погіршення посівних і урожайних якостей насіння можуть бути також вилягання хлібів, надмірне удобрення азотом і густий стеблостій. При виляганні знижується біологічний урожай, зростають втрати зерна при збиранні, спостерігається також його стікання. Тому полеглі насінні посіви треба збирати окремо і вилучати з насінного фонду.
Агротехнічні прийоми, оптимізуючи умови вирощування і підвищуючи урожайність культур, здебільшого позитивно впливають на посівні якості насіння. Це є наслідком того, що рослини формують високий урожай і якісне насіння тільки в сприятливих умовах вирощування. Проте не завжди при високому урожаї формується високоякісне насіння, що залежить від різного впливу того чи іншого агротехнічного заходу на величину урожаю і урожайні якості насіння. Тому високоякісне насіння можна виростити тільки на насінницьких посівах з запровадженням спеціальної насінницької агротехніки, яка забезпечує в залежності з біологічними особливостями і вимогами різних сортів і гібридів найкращі умови для розвитку рослин.
Насінницькі посіви слід розміщувати по кращих попередниках. Для озимих культур - це чорний і зайнятий пар, зернобобові культури, багаторічні бобові трави; для ярих культур - зернові бобові і просапні культури, багаторічні і однорічні трави.
Формування повноцінного насіння забезпечується також застосуванням оптимальних норм висіву, які на насінницьких посівах повинні бути такими ж, як і на товарних посівах, або нижчими на 10-15%. Широкорядні посіви застосовують для розмноження дефіцитних сортів.
Суттєво впливають на якість насіння і строки сівби. Сіяти озимі зернові культури треба в такі строки, які б забезпечили сприятливі умови для їх осіннього розвитку і підготовки до перезимівлі. Для ранніх ярих зернових культур найбільш сприятливим є ранній строк сівби - при настанні фізичної стиглості ґрунту; для пізніх ярих культур - настання оптимальної температури посівного шару ґрунту.
Формування високоякісного насіння забезпечується при раціональному застосуванні добрив. Азотні добрива слід вносити в оптимальних дозах. Підвищені дози азоту збільшують урожайність зернових культур, однак при цьому знижуються посівні якості насіння. В зерні нагромаджується нітратний і аміачний азот, який шкідливо впливає на зародок.
Фосфорно-калійні добрива майже завжди поліпшують якість насіння зернових культур. Фосфорні добрива позитивно впливають на насінну продуктивність, підвищують стійкість рослин до несприятливих умов, прискорюють дозрівання насіння. Калійні добрива підсилюють стійкість рослин до вилягання, сприяють утворенню в насінні вуглеводів і покращують їх посівні якості.
Правильне і вчасне застосування пестицидів проти хвороб, шкідників і бур’янів поліпшує умови розвитку рослин і підвищує якість насіння. Пошкоджені хворобами і шкідниками рослини пригнічуються настільки, що сформоване за таких умов насіння має низькі посівні якості.
Спосіб збирання насінницьких посівів залежить від біологічного стану рослин і зерна. Наприклад, роздільне збирання зернових культур слід розпочинати у фазі воскової стиглості при вологості зерна 35-20%, а пряме збирання - в фазі повної стиглості при вологості зерна 18-14%. Науковими дослідженнями доведено, що урожайні якості насіння були високими як при роздільному збиранні у фазі воскової стиглості, так і при своєчасному прямому комбайнуванні. Насінницькі посіви слід збирати протягом 6-8 днів. Затримка з підбором валків, збирання перезрілого зерна погіршують якість насіння при значних втратах врожаю.
При збиранні нерівномірно достигаючих круп'яних культур (гречка, просо, рис) і зернових бобових культур доцільно проводити подвійний обмолот. При першому обмолоті на м'якому режимі відділяється 60-70% більш цінного для сівби не травмованого насіння.
Основною причиною зниження якості насіння при збиранні є його травмування. До травмованого насіння належить бите, обрушене, з пошкодженим зародком, ендоспермом і покровами. Травмованим вважається також насіння на поверхні якого виявлені мікротравми. Середня травмованість насіння кукурудзи може становити 90-95%, жита - 85-90, пшениці м'якої - 45-50, твердої - 80-85%. За даними І. Т. Строни у Лісостепу України кожний відсоток висіяного травмованого насіння знижує урожайність в середньому на 5 кг/га. Зниження врожайності при висіванні травмованого насіння відбувається за рахунок зменшення його польової схожості (на 57-69%), виживання (на 10-15%) та продуктивності рослин (на 21-28%). Найбільш шкідливими є мікро - і макротравми зародка і зони, що прилягає до нього.
Травмованим вважається також насіння пошкоджене шкідниками та хворобами, зміною вологості і температури, запізненням збирання і тривалим перебуванням в валках тощо.
Одним із основних заходів зменшення шкоди від травмування є протруєння насіння, яке нейтралізує негативну дію мікроорганізмів та спор грибів на насіння. Травмування насіння зменшується також при збиранні зернових культур при оптимальній вологості зерна. Для різних культур вона неоднакова: для кукурудзи, наприклад, - 12-22%, пшениці - 16-19%. Травмування насіння зменшується при встановленні правильних строків збирання, зменшенні швидкості обертів барабана, регулюванні робочих зазорів, рівномірному подаванні обмолочуваної маси, застосуванні подвійного обмолоту, використанні комбайнів з виминаючим молотильним апаратом.
Щоб зменшити травмованість насіння під час післязбиральної обробки на очисних, сушильних та сортувальних машинах, треба комплектувати машини в потокові лінії і регулювати їх так, щоб насіння за один прохід якомога повніше очищалось від домішок і бур’янів. Посівний матеріал потрібно сушити без різких коливань температури, враховуючи, що чим воно крупніше і чим більша вологість і вища температура теплоносія, тим більше утворюється тріщин.
Своєчасна боротьба з шкідниками і хворобами запобігають екологічному травмуванню насіння.
