РОСЛИННИЦТВО

Просо

Господарське значення. Просо одна з важливих круп'яних культур (рис. 8). Крупа із проса (пшоно) - високопоживна, а страви із його мають добрі смакові якості. Пшоно відрізняється від інших круп високим вмістом білка (12%) і жиру (3,5%), поступаючись лише вівсяній крупі, легко розварюється і добре засвоюється. Пшоно багате на зольні елементи, містить вітаміни В1, В2, РР і мікроелементи.

Відходи від переробки проса на пшоно - цінний концентрований корм для тварин. Зерно та пшоняна каша - незамінний корм для молодняку і дорослої птиці. В 1 кг зерна міститься 0,97 корм. од.

Просяна солома і полова належать до цінних грубих кормів. При збиранні проса солома зберігає зеленуватий стан, має приємний запах і за кормовими якостями наближається до середнього сіна. В 100 кг її міститься 50 корм. од. Вирощують просо на зелений корм і сіно. Зелена маса добре поїдається великою рогатою худобою і вівцями.

Просо

Рис. 8. Волоті підвидів проса звичайного:

1 - рідкорозлогого; 2 - розлогого; 3 - стиснутого; 4 - овального; 5 - кім’ястого.

Агротехнічне значення проса полягає в тому, що воно використовується як страхова культура для пересівання загиблої озимини, придатне для післяукісних і післяжнивних посівів, може використовуватись як покривна культура для багаторічних трав. При достатньому забезпеченні теплом і вологою, а також при зрошенні можна вирощувати два урожаї зерна в рік.

Походження та поширення. Просо, як і пшениця - давня зернова культура, яка була відома народам Східної і Центральної Азії за 4-5 тис. років до н. е. В Європу, як вважають, просо перемістилось із Азії з кочівними народами. В Росії просо почали вирощувати в ХІ ст.

Серед зернових культур просо за посівними площами (40 млн. га) у світовому землеробстві займає одне із останніх місць. Найбільші площі посіву припадають на Азіатські країни (Китай, Індія, Японія, Монголія та ін.). Поширене також просо в таких європейських країнах, як Болгарія, Югославія, Туреччина, Румунія.

В Україні просо найбільш поширене в Степу і Лісостепу. Площа посіву змінюється по роках в межах 260-300 тис. га. Середня урожайність коливається від 10,5 до 17,2 ц/га. Господарства, які вирощують просо за інтенсивною технологією одержують 40-50 ц/га і більше зерна.

Біологічні особливості. Просо - одна з найбільш теплолюбних і жаростійких хлібів другої групи. Насіння проса починає проростати при температурі 8-100С. При підвищенні температури насіння проростає швидше. Так, якщо при температурі 80С проростання наступає через 10-15 днів, то при 150С - через 4-5, а при 20-250С - через 3 дні. Про теплолюбність проса свідчить і те, що навіть при незначних заморозках (нижче мінус 20С) його посіви гинуть. Сходи проса дуже пошкоджуються при тривалій одночасній дії низьких температур (6-100С) і хмарної погоди. Знижені температури в період сходів негативно позначаються на подальшому рості і розвитку рослин. Сума середньодобових температур для ранньостиглих сортів становить близько 15000С, а середньопізніх - понад 16000С.

Жаростійкість проса (особливо після викидання волоті) набагато вища, ніж пшениці, ячменю і вівса. Параліч продихів при температурі 38-400С у його наступає лише через 48 год., тоді як у ячменю - через 25-35 год, ярої пшениці - через 17 год., у вівса - через 5-7 год.

По відношенню до вологи просо - посухостійка культура. Краще за інші культури переносить ґрунтову і повітряну посухи, економно витрачає вологу. Транспіраційний коефіцієнт проса низький - від 126 до 300, для проростання насіння витрачає, порівняно з іншими зерновими культурами, найменше води- всього 25-30% від його маси. Посухостійкість проса обумовлена, насамперед, здатністю рослин витримувати тривале в’янення і зневоднення тканин. Просо здатне формувати вузлові корені при мінімальній вологості ґрунту. У проса рідко спостерігається запал зерна навіть тоді, коли в ґрунті кількість вологи наближається до мертвого запасу. Проте слід враховувати, що просо відзначаючись високою посухостійкістю, підвищує урожайність при зрошенні.

Найвища вимогливість до вологи припадає на період за 20 днів до викидання волоті і до кінця цвітіння. Дефіцит вологи в цей період викликає стерильність квіток.

До ґрунтів просо не дуже вимоглива культура, але позитивно реагує на добрива. Здатність кореневої системи засвоювати поживні речовини у проса краща, ніж у пшениці, але гірша, ніж у вівса. Просо можна вирощувати на різноманітних ґрунтах - від легких супісків до важких суглинків. Кращими для проса є чорноземні і каштанові ґрунти причому у суху погоду вищі врожаї забезпечуються на середніх і важких за механічним складом, а при достатньому зволоженні - на легких ґрунтах. Просо солевитривала культура, не переносить кислі ґрунти, краще росте при нейтральній реакції ґрунтового розчину (рН 6,5-7,5), вимогливе до поживних речовин. На утворення 1 ц зерна виносить з ґрунту 3 кг азоту, 1,4 кг фосфору, 3,5 кг калію. Має високу вимогливість до азоту, особливо у період інтенсивного росту (фаза виходу в трубку - викидання волоті).

Просо - самозапильна, світлолюбна рослина короткого дня. Вегетаційний період залежно від сорту і умов вирощування становить від 70-90 днів у скоростиглих сортів, до 110-120 днів у пізньостиглих. На початку вегетації просо повільно росте і часто пригнічується бур’янами, а тому вирощувати його слід на чистих від бур’янів полях.

Сорти. На Україні районовано 15 сортів, із яких найбільш поширеними є: Веселоподолянське 176, Київське 87, Миронівське 51, Лілове, Старт, Сонячне, Сяйво, Слобожанське, Харківське 31, Харківське 57.

Технологія вирощування. Просо дуже вимогливе до попередників, що обумовлено, в першу чергу, дуже повільним ростом до фази кущення і пригніченням бур’янами. Розміщувати його в сівозміні слід на полях добре забезпечених вологою і чистих від бур’янів. Кращими для проса попередниками є озимі культури, багаторічні трави, зернобобові, картопля, цукрові буряки. Не слід сіяти просо після суданської трави, ячменю, соняшнику і кукурудзи. Кукурудза і просо пошкоджуються спільним шкідником - кукурудзяним мотильком.

Обробіток ґрунту. Обробіток ґрунту, в першу чергу, повинен бути спрямований на боротьбу з бур’янами і на збереження в ґрунті вологи. Після зернових і зернобобових культур зяблевий обробіток розпочинають з лущення стерні дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. Поля забур’янені кореневищними бур’янами (пирій) лущать у двох протилежних напрямках на глибину залягання кореневищ (10-12 см). При засміченості поля коренепаростковими бур’янами (осот, березка польова) лущення проводять двічі: перше - дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, друге - лемішними (ППЛ-10-25) на глибину 12-15 см. Поля, на яких вирощувались цукрові буряки і картопля, якщо вони не забур’янені, не лущать. Поля після кукурудзи і багаторічних трав дискують у двох напрямках дисковими боронами БДТ-7, БДТ-10 на глибину 12-14 см.

Для боротьби з бур’янами за допомогою наступних культивацій оранку слід проводити в ранні строки - в кінці серпня, на початку вересня. Орють поля плугами з передплужниками ПЛН-5-35 або ПЛН-6-35 на глибину 25-27 см чорноземні і на 20-22 см інші ґрунти. На дерново-підзолистих ґрунтах оранку проводять на глибину орного шару. В південних районах, де можлива вітрова ерозія ґрунтів, при вирощуванні проса після стерньових попередників застосовують плоскорізний обробіток. Поля послідовно обробляють голчастими боронами БІГ-3, культиваторами КПЕ-3,8А та плоскорізами - глибокорозрихлювачами КПГ-250, ПГ-3-5 на глибину 20-22 см.

Узимку на зоряних полях проводять снігозатримання, яке є важливим джерелом нагромадження вологи. Ґрунт під снігом промерзає на меншу глибину, навесні раніше відтає і краще вбирає талі води.

Передпосівний обробіток починається із ранньовесняного боронування боронами БЗТС-1,0 або боронування з одночасним шлейфуванням. Навесні проводять також дві культивації: першу одночасно з сівбою ранніх зернових культур на глибину 8-10 см в агрегаті з боронами, другу - перед сівбою проса на глибину загортання насіння (5-6 см) з одночасним коткуванням котками ЗККШ-6, яке сприяє підтягуванню вологи в посівний шар ґрунту. На легких ґрунтах замість першої культивації, щоб не пересушувати ґрунт, краще провести 2-3 боронування. Під передпосівну культивацію, для зменшення забур’яненості поля, вносять гербіцид пропазин (3-6 кг/га).

Удобрення. Просо позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Застосування добрив підвищує урожайність проса на 4-9 ц/га. Удобрюють просо переважно мінеральними добривами. Повне мінеральне добриво забезпечує прибавку урожаю до 8-9 ц/га. Вносити гній під просо не слід, бо у його складі є багато насіння бур’янів. Краще використовувати післядію гною, внесеного під попередник.

Мінеральні добрива рекомендується вносити в таких дозах: на Поліссі по 60-70 кг/га азоту, фосфору і калію; у Лісостепу 50-70 кг/га азоту і по 40-60 кг/га фосфору і калію; у Степу 40-60 кг/га азоту, 40-50 кг/га фосфору і 30-40 кг/га калію. Фосфорні і калійні добрива вносять під оранку, азотні - в передпосівну культивацію. В рядки під час сівби необхідно внести гранульований суперфосфат в дозі 10-15 кг/га діючої речовини. Використання частини азотних добрив для підживлення доцільно на широкорядних посівах в дозі 15-20 кг/га при першому міжрядному обробітку. Проведення позакореневих підживлень в період наливу зерна можливе тільки з метою збільшення білка в зерні.

На вилугуваних чорноземах, сірих лісових і підзолистих ґрунтах добрі наслідки одержують від внесення фосфоритної муки. Кислі ґрунти вапнують, вносячи 3-5 т/га вапняних добрив.

Сівба. Очищають і сортують насіння машинами ЗАВ-20, ЗАВ-40. Для сівби використовують насіння чистотою не нижче 98,5%, схожістю вище 90%. Насіння перед сівбою протруюють на машинах ПС-10, ПСШ-5 вітаваксом, або фундазолом (2-2,5 кг/т) із застосуванням плівкоутворювачів ПВС (0,5 кг/т) або NaK^ (0,2 кг/т).

Просо висіяне в непрогрітий ґрунт сильно заростає бур’янами, які сходять раніше. Тому його треба сіяти тоді, коли ґрунт на глибині 8-10 см прогріється до 12-140С. Період можливих строків посіву більш розтягнутий - з кінця квітня до кінця травня. Сіяти просо в пізніші строки треба на забур'янених полях з метою, щоб за допомогою 2-3 допосівних культивацій максимально очистити поля від бур’янів.

Спосіб сівби проса залежить від родючості ґрунту, попередника, забур’яненості поля, забезпечення вологою. На родючих ґрунтах після кращих попередників, при достатній зволоженості ґрунту, на чистих від бур’янів полях застосовують звичайний рядковий спосіб сівби. На забур’янених полях, при нестачі вологи в ґрунті перевагою користується широкорядний стрічковий посів за схемою 60х15х15 та 45х15х15 см і однострічковий з міжряддям 45 см. Сіють просо сівалками СЗТ-3,6, СЗА-3,6, СЗ-3,6. Застосовують також вузькорядну сівбу сівалками СЗУ-3,6, СЗЛ-3,6.

Середні рекомендовані норми висіву проса при звичайній рядковій сівбі: на Поліссі та в північному Лісостепу 3,7-4 млн. (26-18 кг/га), в південному Лісостепу 2,5-3 млн. (20-22 кг/га), у Степу 2,3-2,5 млн. схожих насінин на 1 га (18-20 кг/га). При широкорядній сівбі норму висіву зменшують на 0,5-0,7 млн. насінин, при вузькорядній - збільшують на 0,5-0,6 млн. схожих насінин на 1 га.

На чорноземних ґрунтах насіння загортають на глибину 3-5 см, на важких на 3-4 см. При пересиханні ґрунту насіння загортають на 1-2 см глибше (6-7 см).

Догляд і збирання. Після сівби проса проводять коткування кільчасто - шпоровими котками ЗККШ-6, а через 3-5 днів - боронування легкими боронами. Для боротьби з бур’янами у фазі кущення, в випадку необхідності, посіви обприскують гербіцидами 2,4Д (1,5-2 кг/га) або 2М-4Х (1,5-2 кг/га). На широкорядних посівах проводять міжрядні розпушування: перше - на глибину

4- 5 см при появі сходів, друге - на 6-8 см в період кущення, третє - на 10-12 см через 15-20 днів після другого. Міжрядні обробітки проводять культиваторами УСМК-5,4.

Просо дозріває нерівномірно, починаючи з верхньої частини волоті. Тому збирають його переважно роздільним способом при досягненні більшою частиною зерна воскової стиглості. В валки просо скошують жатками ЖБА-3,5, ЖНС-4,9А, ЖВР-10-03 на висоті зрізу 12-15 см. Через 3-4 дні валки підбирають і обмолочують комбайнами, зменшуючи частоту обертів барабана до 700-800 за хвилину.

Особливості вирощування проса при зрошенні. Характеризуючись високою посухостійкістю, просо позитивно реагує на зрошення. Так, на поливних землях півдня України звичайні урожаї зерна проса досягають 45-60 ц/га.

В посушливу осінь проводять вологозарядковий полив нормою

-5

800-1000 м /га. При недостатній вологості ґрунту навесні проводять передпосівний полив та 3-4 вегетаційних поливи: на початку кущення, перед викиданням волотей, наприкінці викидання волотей. Поливна норма одного

-5

вегетаційного поливу (при дощуванні) 300-400 м /га. Поливи повинні забезпечити вологість ґрунту на глибині до 60 см на рівні близько 70% НВ.

При зрошенні проса необхідно виконувати такі агротехнічні вимоги: застосовувати підвищені норми основного удобрення (30-40 т/га гною, або мінеральні добрива в дозах ^0-120Р90-120К60-90); сівбу проводити широкорядним способом, який сприяє знищенню бур’янів міжрядними обробітками; норму висіву збільшувати на 20-25% порівняно з посівами без зрошення.

РОСЛИННИЦТВО

Укісне використання травостою

Строки і частота скошування травостоїв значною мірою впливають на довголіття і урожайність природних та сіяних кормових угідь. Багаторазове скошування травостою в ранні строки призводить до зниження життєдіяльності рослин, що негативно …

Створення та раціональне використання культурних пасовищ

Значення пасовищ і пасовищного корму для тварин. Зелений пасовищний корм є основним кормом при літньому утриманні більшості видів сільськогосподарських тварин. Частка його в літньому раціоні великої рогатої худоби, залежно від …

Система докорінного поліпшення сіножатей і пасовищ

Докорінне поліпшення сіножатей і пасовищ проводиться тоді, коли поверхневим поліпшенням не досягається необхідний рівень їх продуктивності. Докорінне поліпшення - це система заходів, спрямованих на перетворення низькопродуктивних природних кормових угідь у …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов оборудования:

Внимание! На этом сайте большинство материалов - техническая литература в помощь предпринимателю. Так же большинство производственного оборудования сегодня не актуально. Уточнить можно по почте: Эл. почта: msd@msd.com.ua

+38 050 512 1194 Александр
- телефон для консультаций и заказов спец.оборудования, дробилок, уловителей, дражираторов, гереторных насосов и инженерных решений.