РОСЛИННИЦТВО

Озиме жито

Господарське значення. Озиме жито - важлива продовольча і кормова культура. В зерні міститься 9-15% білка, близько 81% вуглеводів і вітаміни груп А, В, Е, РР. Житнє борошно використовується для випічки різних сортів хліба. Випікають також хліб із сумішей житнього і пшеничного борошна. Житній хліб характеризується високою калорійністю і за біологічною цінністю білка переважає пшеничний. Білок жита порівняно з пшеничним містить більше незамінних амінокислот, особливо лізина. В житньому хлібі містяться ненасичені жирні кислоти, здатні розчиняти холестерин в організмі людини. Тому його рекомендують вживати людям похилого віку.

Житнє зерно, висівки, борошно - цінний концентрований корм. Зелена маса за кормовими якостями не поступається багаторічним травам. В зеленій масі жита більше білка (14%) ніж у озимої пшениці і кукурудзи. Житню солому і полову використовують як грубий корм.

Зерно жита використовується і для технічних цілей. Воно переробляється на спирт, крохмаль, патоку. Із соломи виготовляють оцтову кислоту, лігнін, целюлозу та ін.

Агротехнічне значення жита полягає в здатності пригнічувати бур’яни внаслідок великої кущистості і швидкого росту. Озиме жито на зелений корм є добрим попередником для озимої пшениці, а на зерно - просапних і ярих культур.

Походження, поширення. Культурне жито виникло із бур’янисто - польового, яке засмічувало посіви пшениці. Порівняно з пшеницею жито більш молода культура. Походить з країн південно-східної Азії, Туреччини та Закавказзя. Перші відомості про вирощування жита в Росії відносяться до ІХ ст. На території України вперше почали вирощувати в першому тисячолітті до н. е.

В даний час жито вирощують у всіх країнах Західної Європи і США. В Росії основні площі посіву зосереджені в Нечорноземній зоні. В світовому землеробстві жито займає одне з останніх місць серед зернових злакових культур (близько 20 млн. га).

Посівна площа жита на Україні 650-700 тис. га. Основні площі посіву зосереджені на Поліссі. Вирощують жито і в Лісостепу.

Середня урожайність жита нижча, ніж пшениці, тому що його висівають на більш бідних ґрунтах. Так, в 2002 р. вона була 20,2 ц/га, що на 10,6 ц/га нижче порівняно з озимою пшеницею. Якщо жито вирощувати на родючих ґрунтах і вносити достатню кількість добрив, воно потенційно спроможне формувати більш високі урожаї, про що свідчать матеріали передового досвіду. Наприклад, на сортодільницях України його урожайність досягла 45-60 ц/га.

Біологічні особливості. Озиме жито менш вимоглива до умов зовнішнього середовища культура, ніж пшениця. По відношенню до тепла жито холодостійкіше за пшеницю. На рівні вузла кущення жито витримує морози до мінус 250С, а добре загартовані посіви - навіть мінус 350С. При наявності вологи в ґрунті жито може проростати при температурі 1-20С, а дружні сходи з’являються при температурі 8-120С. У період вегетації сприятливою для жита є температура 18-200С.

По відношенню до вологи жито менш вимогливе, ніж озима пшениця. Воно краще витримує весняні посухи завдяки добре розвиненій кореневій системі. Транспіраційний коефіцієнт 340-420. Зважаючи на те, що жито перехреснозапильна культура, воно погано переносить суху погоду, спеку і затяжні дощі в період цвітіння, що викликає череззерницю.

Озиме жито, завдяки добре розвиненій кореневій системі з підвищеною поглинаючою здатністю, відносно менш вимогливе до ґрунтів. Жито краще інших культур поглине фосфор із важкорозчинних сполук ґрунту. По засвоєнню із ґрунту калію дещо поступається тільки вівсу. Може рости і розвиватись на малородючих і піщаних ґрунтах. Проте високі врожаї

забезпечує на родючих ґрунтах. Витримує підвищену кислотність ґрунту (рН 5,5) і невелику засоленість. На утворення 1 ц зерна виноситься з ґрунту 3 кг азоту, 1,2-1,5 кг фосфору, 2-2,5 кг калію.

Озиме жито краще кущиться (3-5 пагонів на одну рослину), закладає вузол кущення близько від поверхні ґрунту (1,7-2 см) незалежно від глибини загортання насіння, при загущенні схильне до вилягання, є

перехреснозапильною культурою. Запилюється вітром, краще при відносно тихій погоді.

Достигає озиме жито на 8-10 днів раніше за озиму пшеницю. Вегетаційний період 270-350 днів.

Сорти. В нашій країні районовані диплоїдні і тетраплоїдні сорти.

Більшість з них належать до диплоїдної групи (кількість хромосом у

соматичних клітинах 14). В останні роки почали вирощувати сорти тетраплоїдної групи (28 хромосом). Із диплоїдних сортів найбільш поширені: Богуславка, Верхняцьке 94, Воля, Київське 90, Київське 93, Нива, Ніка, Харківське 95 та ін.; із тетраплоїдних - Вересень, Древлянське, Пуховчанка.

Технологія вирощування. Попередники. Жито, порівняно з пшеницею, менше реагує на повторне вирощування і вибагливість до попередників у нього не дуже висока. Проте на малородючих ґрунтах і при недостатньому внесенні добрив вимогливість до попередників зростає. До кращих попередників на Поліссі належать: зайняті люпином і вико-вівсяними сумішами пари, багаторічні трави на один укіс, рання картопля, льон-довгунець, кукурудза на зелений корм; у Лісостепу - багаторічні трави на один укіс, озимі та кукурудза на зелений корм, вико-вівсяні суміші, горох на зерно, озима пшениця. Не слід вирощувати озиме жито після удобрених зайнятих парів і урожайних багаторічних бобових трав. По цих попередниках внаслідок надмірного азотного живлення, особливо на родючих ґрунтах, жито часто вилягає.

Обробіток ґрунту. Основним завданням обробітку ґрунту є збереження вологи в орному шарі ґрунту, боротьба з бур’янами і нагромадження в ґрунті елементів живлення. В однакових кліматичних і ґрунтових умовах після одних і тих же попередників він майже не відрізняється від обробітку під озиму пшеницю. Після стерньових попередників (озима пшениця) проводять лущення стерні (ЛДГ-10, ЛДГ-15) і оранку плугами з передплужниками

(ПЛН-5-35, ПЛН-6-35): на Поліссі на глибину орного шару (16-18 см), в Лісостепу і Степу - на 20-22 см з одночасним коткуванням і боронуванням.

Основний обробіток після попередників, які рано звільняють поле (зайняті пари) проводять по типу напівпару. Після збирання цих попередників поле двічі лущать в залежності від забур’яненості дисковими або лемішними лущильниками (ППЛ-10-25) і орють плугами з передплужниками на глибину 20-22 см та двічі-тричі культивують культиваторами КПС-4, КПГ-4Г та іншими в агрегаті з боронами БЗТС-1,0 або БЗСС-1,0, зменшуючи кожну наступну культивацію на 2-3 см.

Після гороху, льону-довгунця, ранньої картоплі при незначній засміченості поля культивують культиваторами-плоскорізами КПГ-2-150 або ПГ-3-5 в агрегаті з голчастими боронами (БИГ-3) на глибину 10-12 см. Забур’янені поля лущать та орють з одночасним боронуванням на глибину

20- 22 см. Поля з під кукурудзи та багаторічних трав обробляють дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 на глибину 10-12 см і орють в агрегаті з котками ЗККШ-6 на глибину 25-27 см.

Оранку у всіх випадках проводять за 3-4 тижні до сівби жита і утримують ґрунт в чистому від бур’янів стані. Перед сівбою проводять культивацію на глибину загортання насіння або обробляють поле комбінованими агрегатами РВК-3,6 та ін.

Удобрення. В зв’язку з тим, що озиме жито в основному вирощують на легких малородючих дерново-підзолистих ґрунтах, воно дуже позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Так, за даними науково - дослідних установ внесення 30-40 т/га органічних добрив на дерново - підзолистих ґрунтах Полісся сприяє підвищенню урожаю на 7-8 ц/га. З органічних добрив використовують гній, торфогнойові компости, збагачені фосфоритним борошном. На ґрунтах Полісся вносять 30-40 т/га, на сірих лісових і чорноземних ґрунтах Лісостепу - 20-25 т/га органічних добрив здебільшого під попередники озимого жита, яке добре використовує їх післядію. В районах достатнього зволоження на малородючих ґрунтах висівають пожнивно люпин на зелене добриво, який приорюють одночасно з внесенням фосфорно-калійних добрив.

Маючи на увазі те, що озиме жито менш стійке до вилягання ніж пшениця, то, відповідно, і норми мінеральних добрив під нього нижчі. Крім того, жито краще за пшеницю засвоює поживні речовини з ґрунту.

Потреба в мінеральних добривах визначається за результатами ґрунтових аналізів і розраховується на запланований урожай. Залежно від родючості ґрунту під жито вносять повне мінеральне добриво в нормах N45-90P45-90R45-90 кг/га. Фосфорно-калійні добрива, як і під пшеницю, вносять під основний обробіток. Із фосфорних добрив можна використовувати фосфоритну муку, яка на дерново-підзолистих ґрунтах не поступається за ефективністю суперфосфату. Під час сівби в рядки доцільно внести 50 кг/га (Р10) гранульованого суперфосфату.

Азотні добрива використовують, як правило, для підживлення жита. Перше підживлення (30-60 кг/га) проводять на другому етапі органогенезу, друге - на четвертому (30 кг/га). На дерново-підзолистих і підзолистих ґрунтах до сівби жита також вносять 30-40 кг/га азоту.

На кислих ґрунтах обов’язково проводять вапнування, використовуючи

3- 5 т/га вапнякових добрив.

Сівба. Для сівби краще використовувати насіння попередніх років. Насіння повинно мати чистоту не нижче 98%, схожість - не нижче 92%. Перед сівбою або за 2-3 тижні до неї насіння протруюють байтаном (2 кг/т), вітаваксом (2-3 кг/т) та іншими з застосуванням причіплювачів (0,5 кг/т ПВС, 0,2 кг/т NaКМц). Для підвищення стійкості до вилягання одночасно з протруюванням обробляють насіння ретардантом ТУР (3 л/т).

Озиме жито менш вимогливе до строків сівби і вони більш розтягнені, ніж у озимої пшениці. Проте, щоб запобігти переростанню і зниженню зимостійкості, його слід висівати в рекомендовані оптимальні строки для кожної зони. На Поліссі жито слід висівати у першій декаді, у Лісостепу - у другій декаді, в Степу - у другій-третій декадах вересня. Проте в кожному конкретному випадку строки сівби слід коригувати в залежності від особливостей сорту, вологості ґрунту, попередника і ін. Осінній період вегетації жита повинен складати 40-45 днів з сумою середньодобових температур 450-5500С. Сіють озиме жито звичайним рядковим способом з

одночасним формуванням технологічної колії нормою висіву на Поліссі 5-6, в Лісостепу 3,5-4,5 млн. зерен на 1 га. Норму висіву тетраплоїдних сортів зменшують на 0,5-1 млн. зерен на 1 га.

Насіння на легких ґрунтах заробляють на глибину 5-6 см, важких - до 3 см, при сухій погоді глибину сівби збільшують на 1-2 см.

Догляд за посівами озимого жита і боротьба з шкідниками, хворобами і бур’янами в основному такі ж, як і озимої пшениці. При цьому треба враховувати, що жито дуже пошкоджується сніговою пліснявою, кореневими гнилями, бурою іржею, злаковими мухами, озимою совкою та ін.

Для запобігання вилягання жита, посіви обробляють у фазу виходу в трубку кампозаном (3-4 л/га) або сумішшю кампозану (1,5-2 л/га) і туру (3 л/га). Кампозан не слід змішувати з гербіцидами.

Збирання. Озиме жито збирають роздільним способом і прямим комбайнуванням. До роздільного збирання приступають при настанні воскової стиглості зерна, яке має вологість 20-30%. Роздільне збирання жита дуже доцільне в зв’язку з тим, що при повній стиглості зерно схильне до обсипання. Пряме комбайнування доцільне розпочинати, коли вологість зерна знижується до 16-18%. Зібране зерно для надання йому високих товарних якостей очищають, сортують і, при необхідності, просушують.

РОСЛИННИЦТВО

Укісне використання травостою

Строки і частота скошування травостоїв значною мірою впливають на довголіття і урожайність природних та сіяних кормових угідь. Багаторазове скошування травостою в ранні строки призводить до зниження життєдіяльності рослин, що негативно …

Створення та раціональне використання культурних пасовищ

Значення пасовищ і пасовищного корму для тварин. Зелений пасовищний корм є основним кормом при літньому утриманні більшості видів сільськогосподарських тварин. Частка його в літньому раціоні великої рогатої худоби, залежно від …

Система докорінного поліпшення сіножатей і пасовищ

Докорінне поліпшення сіножатей і пасовищ проводиться тоді, коли поверхневим поліпшенням не досягається необхідний рівень їх продуктивності. Докорінне поліпшення - це система заходів, спрямованих на перетворення низькопродуктивних природних кормових угідь у …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua