КОНСТРУЮВАННЯ МЕБЛІВ

Стандартизація

Підвищення якості продукції в умовах індустріального виробництва є основ­ною вимогою техніки і технології на базі стандартизації у найвищому розумінні цього слова.

Стандартизація - встановлення і застосування стандартів з метою впоряд­кування діяльності галузі, економного витрачання ресурсів, дотримання вимог техніки безпеки, підвищення якості продукції та послуг. Стандартизація - най­важливіший важіль боротьби за поліпшення якості продукції, її здешевлення, засіб спеціалізації і кооперування.

Стандартизація в широкому розумінні цього слова являє собою систе­му заходів з опрацювання, встановлення і впровадження одинакових обов’язкових властивостей І якостей виробів, їх частин, матеріалів, кон­структивних рішень, виробничих процесів, методів випробувань, які перед­бачають обмеження їх числа доцільним мінімумом.

Основні завдання стандартизації:

- встановлення прогресивних систем стандартів для формування потрібної якості кінцевої продукції на стадіях проектно-конструкторської документа­ції, виробництва й експлуатації;

- визначення єдиної системи показників якості продукції, методів і засобів її випробувань;

- встановлення таких норм на стадіях проектно-конструкторської документа­ції, виробництва й експлуатації, які б забезпечували оптимальну якість про­дукції і виключали нераціональну різноманітність видів, марок, типорозмірів;

- встановлення єдиних систем документації, класифікації і кодування продук­ції, техніко-економічної інформації, організації виробництва та праці. Стандарти на меблеві вироби регламентують функціональні розміри, показ­ники міцності, допустимі вади деревини й інші технічні вимоги. Але для дизайне­ра залишається відкритим питання створення зовнішнього образу і конструктив­не рішення виробу. Отже, стандартизація не обмежує творчі можливості дизай­нера, лише регулює їх у певних межах згідно з технічним завданням і позитивно впливає на процеси проектування і конструювання. Заслуговує на увагу серійне проектування, що дає можливість на базі однакових елементів отримати нові ви­роби, що відрізняються новим художнім обрисом і базуються на єдності техноло­гічних процесів і стабільній якості сконструйованих виробів. При серійному про­ектуванні стандартизація погоджує дві протилежні особливості виробництва, а саме: масовість виготовлення й індивідуальність споживання.

Існують різні системи стандартизації, утворені стандартами: Державна сис­тема стандартизації - ДСС, єдина система конструкторської документації - ЄСКД, єдина система технологічної документації - ЄСТД, система показників якості продукції - СПЯП та ін.

Стандарт - це документ, який встановлює комплекс норм., правил, вимог до об’єкта стандартизації і затверджується відповідним компетентним органом, За­лежно від сфери дії стандарти поділяють на такі категорії: державні, галузеві стандарти підприємтв, технічні умови.

Державні стандарти (ДСТУ) - поширюються головним чином на найваж­ливіші види сировини, продукцію масового і великосерійного виробництва, екс­портну продукцію, продукцію, яка пройшла державну атестацію. До прикладу, ДСТУ 2695-83: ДСТУ - назва категорії стандарту, 2695 - номер, під яким цей стандарт зарегістровано, 83 - рік затвердження стандарту.

Галузеві стандарти (ГС) - встановлюються на продукцію, що не € предметом державної стандартизації (товари народного вжитку, окремі види продукції). ГС обов’язкові для підприємств і організацій даної галузі або іншої галузі, яка засто­совує продукцію цієї галузі.

У стандарт на будь-яку продукцію входять такі компоненти: заголовок - назва стандарту, підзаголовок - назва виробу; розділи: 1 - інші вироби; 2 - технічні вимоги; 3 - правила приймання і методи випробування; 4 - пакування, марку­вання, зберігання і транспортування; 5 - гарантії.

Стандарт підприємства (СтП) - встановлюється на продукцію, яка випус­кається окремим підприємством.

Технічні умови (ТУ) - нормативно-технічні документи, які встановлюють комплекс вимог до якості окремих видів продукції малої серії, а також норми на сировину, матеріали, прилади, що мають внутрішньогалузеве застосування.

Керівні технічні матеріали (КТМ) - документація, яка дає рекомендації з оптимальних конструктивних рішень виробів, вузлів, складальних одиниць і де­талей стосовно серійного і масового виробництва.

Методами стандартизації є нормалізація, уніфікація, типізація.

Нормалізація (від лат. norma - правило, взірець, звичайний стан) - упоряд­кування, Від стандартизації нормалізація відрізняється тільки ступенем поши­рення. Її дії обмежуються певною галуззю, відомством, фірмою. Нормативні до­кументи (нормалі) опрацьовуються в галузі з метою скорочення кількості типів і розмірів або урізноманітнення їх розмірів і якісних показників. Нормалізація за­безпечує наступність окремих елементів у зв’язку зі збігом розмірів цих елемен­тів у новому виробі, який ще не випускається. Ця особливість цінна для мебле­вого виробництва, де часто змінюються типорозміри виробів, які випускаються, що сприяє застосуванню існуючого виробничого процесу.

Нормалізація встановлює єдині норми і вимоги до типів, параметрів роз­мірів і якості виробів або їх окремих елементів, вузлів. Нормалі (текстові або графічні документи) визначають конструкцію, застосовувані матеріали, вико­навчі розміри й інші технічні дані, необхідні для виготовлення виробів, які нор­малізуються. В конструюванні меблів для масового виробництва обов'язковим є використання нормалізованих перерізів окремих деталей стосовно їх призна­чення, столярних з’єднань тощо. Нормалізація перерізів ніжок стільців, столів, царг й інших деталей дає можливість раціонально використовувати деревину.

Нормалізація базується на математичній основі переважаючих чисел і рядів, пропорцій. Часто це геометричні прогресії, що включають число і мають знамен­ник ф = , де п є номером ряду. Державний стандарт передбачає застосування

основних рядів із знаменником

R5: ф5 = s/10 * 1,6/?і0: фіО = 'Ш « 1,6

R20: ф20 = 2-іУЇ0 «1,2 «40: <р40 = ^10*1,06

Кожен з рядів має п переважаючих чисел (1 і 10 вважаються одним числом), а саме: R5:1; 1,6; 2,5; 4; 6,3; 10; R10 1; 1,25:1,6; 3,15; 4,5; 6,3; 8; 10 і т. д.

Уніфікація (лат. unio єдність + factre робити) — приведення чого-небудь до єдиної норми, до однаковості. Меблеве виробництво постійно вимагас оновлен­ня асортиментів меблів, а при серійному виробництві потрібні значні витрати на переналадку обладнання. Урізноманітнення зовнішнього вигляду меблевих ви­робів можна досягти і при обмеженій кількості типорозмірів елементів методом їх комбінації. Нові види виробів можуть базуватися на елементах, що використо­вувалися раніше. Уніфікація є найпоширенішим і найефективнішим методом стандартизації. Сприяє прискоренню темпів науково-технічного прогресу, за­безпеченню високої якості виробів та взаємозамінності їх частин. Оптимальну кількість і найвигіднішу градацію типорозмірів встановлюють за умовами еко­номічності. Уніфікація є комплексним процесом, що пов’язаний з дизайн-проек - туванням, конструюванням, виготовленням, контролем, експлуатацією та обслу­говуванням виробів. На основі уніфікації різних видів і розмірів деталей і скла­дальних одиниць значно спрощується організація серійного проектування виробів. Уніфікації об'єктів передує типізація технологічних процесів - розроб­лення і засвоєння технологій виробництва однотипних деталей або складання подібних вузлів тощо. Уніфікація забезпечується системою проектно-конструк­торської документації. Об’єктами уніфікації у меблевому виробництві можуть бути деталі, складальні одиниці, вироби, функціональні групи, набори і комплек­си, а також технологічні процеси з їх виготовлення. Уніфікація може поширюва­тися на цілу галузь або може обмежуватися рамками виробничих об’єднань, фірм. Уніфікують у першу чергу стабільні елементи, які найповніше визначають властивості виробів і процесів. За рівнем охоплення уніфікованих параметрів розрізняють уніфікацію комплексну, повну і неповну. Комплексна уніфікація охоплює весь ланцюг створення нового виробу, починаючи з проектування і за­кінчуючи технологічним процесом. Повна і неповна уніфікація передбачає від­повідно внесення в цей процес всіх елементів виробів або якоїсь їх частини. Рі­вень уніфікації показує ступінь насиченості об’єкта уніфікованими елементами і визначається за формулою:

(2.23)

де: К - коефіцієнт уніфікації, %; п - загальна кількість уніфікованих типорозмірів елементів об’єкта уніфікації; т - загальна кількість елементів об’єкта уніфікації.

На рис. 2.15 показано формування меблів для відпочинку і журнального сто­лика з уніфікованих елементів. Уніфікованими елементами є: сидіння, боковина, опорна коробка, стільничка журнального столика і кріпильний елемент - скоба з’єднання. Із цих елементів можна зібрати різні вироби: банкетку, крісло для від­починку, дивани, тахту і журнальний столик. Таку групу м’яких меблів назива­ють технологічною серією.

Типізація (від гр, слова typos, відпечаток, зразок, модель для групи пред­метів) - зведення численних різноманітних форм виробів і їх вузлів, деталей або технологічних процесів до мінімальної кількості раціональних типів, марок, видів на основі загальних технічних чи конструктивних характеристик. Типіза­ція здійснюється на основі уніфікації, даючи змогу виявити необхідний мінімум схожих конструктивних, технологічних та інших ознак. У конструюванні меблів є нетипові конструктивні рішення: столярних з’єднань за призначенням; столяр­
них шухляд, їх установка; навішування накладних дверей, кріплення задньої стінки, підсадних ніжок тощо. Типізація конструктивних рішень є основою гру­пових методів оброблення деталей, організації потокового виробництва за най­досконалішою технологією. Вона прискорює проектування і конструювання меблів, створює умови для типових конструктивних рішень, опрацьовуються типові технологічні рішення з необхідним обладнанням.

Сертифікація (ДСТУ 2464-94) - це процедура, за допомогою якої третя сто­рона дає письмову гарантію (так званий «Сертифікат відповідності»), що ця продукція відповідає заданим вимогам. Б Україні діє державна система сертифі­кації продукції УкрСЕПРО (ДСТУ 3410-96). Таким чином, сертифікат відповід­ності - це документ, який видають на продукцію, що пройшла сертифікацію в системі УкрСЕПРО, і який свідчить про відповідність цієї продукції вимогам чинних в Україні стандартів на конструкційні матеріали, меблі. Сертифікат від­повідності, виданий в системі УкрСЕПРО, визнається іншими країнами згідно з укладеними угодами. Поки що в Україні конструкційні матеріали та меблі не під­лягають обов’язковій сертифікації. Орган із сертифікації меблів «Український інститут меблів» з 1994 р. (з моменту акредитації випробувальної лабораторії) вже сертифікував матеріали та вироби з деревини понад 100 підприємств. Ос­новними причинами зацікавлення виробника у сертифікації своєї продукції є освоєння нових ринків збуту, а також вимоги контрактів на поставку продукції. Слід врахувати, що вихід українського виробника на міжнародні, європейські ринки неможливий без функціонування в Україні міжнародно визнаних систем стандартизації та сертифікації - європейська директива. Зараз в Україні ведеть­ся активна робота в цьому напрямку.

Орган сертифікації меблів «Український інститут меблів» підготував та подав у Держстандарт України «Перелік першої групи продукції», яка підлягає обов’язковій сертифікації в системі УкрСЕПРО:

- меблі корпусні дитячі, дошкільні, шкільні;

- столи дитячі, дошкільні, шкільні;

- стільці, табуретки, ліжка дитячі дошкільні.

Ці меблі відповідно до сфери використання (у дитячих закладах) передусім мають задовольняти обов’язкові вимоги безпеки для життя та здоров’я дітей. Якщо такі вимоги не дотримано, виробництво цих виробів призупиняється. В Україні також є велика кількість спільних підприємств, які неконтрольовану використовують проекти, технологію виробництва та сировину закордонного походження.

Для отримання сертифіката відповідності товаровиробник повинен пода - ти в орган з сертифікації меблів заявку з доданням копій, затверджених ко­місією з технічних описів на заявлену продукцію, її фотографії та список ма­теріалів, які використовуються при її виготовленні, з документами підтверд­ження їх якості.

Технологічна серія - група виробів одного або різного функціонального призначення, що складається з обмеженого числа уніфікованих елементів. У тех­нологічну серію завжди входять вироби, що мають загальні конструктивні і тех­нологічні ознаки: універсально-збірні меблі різних типів, серія стільців на базі уніфікованих деталей тощо. На рис. 2.16 показано технологічну серію корпусних виробів з прохідними вертикальними стінками з уніфікованих елементів: стінки, двері, полиці, шухляди, монтажний брусок тощо. На рисунку показано різні про­сті та комбіновані вироби різного функціонального призначення і пристінний блок шаф (стінка) з декоративними вертикальними монтажними брусками (конструктивне рішення див. рис. 4.11).

На основі уніфікації різних видів і розмірів деталей і складальних одиниць значно спрощується організація серійного проектування виробів. У результаті такого проектування отримуємо споживчі серії - ряд однорідних предметів, єд­ність яких базується на стабільному технологічному процесі. Серійне проекту­вання складається з опрацювання низки вихідних елементів, основою яких є мо­дельна база.

□

Модельна база — основна форма виробу, на основі якої створюється різно­манітність форм функціональних призначень і конструктивних рішень. Модель­ною базою можуть служити прості деталі, складальні одиниці тощо. Вироби тех­нологічної серії відрізняються моделями для виконання. Утворення нових моде­лей досягається застосуванням компонувальних елементів, які змінюють структуру загальної модельної бази і художніх параметрів.

Компонувальні елементи можуть змінювати модельну базу за кольором, ком­позицією, личкувальними матеріалами, видом опорядження тощо практично без перебудови технологічного процесу.

Технологічні серії можуть бути простими, спеціальними і розширеними. Про­ста технологічна серія об'єднує вироби, моделі яких розвинуті на одній модель­ній базі. Спеціальна технологічна серія об'єднує групу простих технологічних серій і здійснюється на основі спеціалізації виробництва. Розширена технологіч­на серія об'єднує групи простих або спеціальних серій, що розвинуті на декіль­кох, пов’язаних між собою, модельних базах.

На рис. 2.17 показано технологічну серію гнутоклеєних стільців, які виготов­ляються з п’яти базових блоків: 6, 7 (у проекціях) - стільці з жорстким наклад­ним сидінням і ґратчастою спинкою, 8-11 - стільці з м’яким накладним або вставним сидінням, 12-15 - стільці з суцільним сидінням-спинкою. Таку техно­логічну серію можна розвивати і далі, отримуючи стільці різного зовнішнього вигляду.

Структурна серія - ряд предметів, що відрізняються структурно-компону­вальними змінами базової моделі з метою розширення споживчих властивостей виробу за функціональним призначенням.

Морфологічна серія - ряд художньо-декоративних засобів, які змінюють зовнішній вигляд І форму виробів структурної серії.

Взаємозамінність - забезпечення практично спадкоємних параметрів і властивостей об’єктів стандартизації. Взаємозамінність у конструюванні меблів забезпечує виготовлення всіх деталей і складальних одиниць з такою точністю, що при складанні у виріб вони не потребують додаткових підгонок і припасовок. Взаємозамінність розглядається в окремому розділі.

Агрегатування - конструювання на основі використання уніфікованих об'єктів і типових рішень із забезпеченням їх взаємозамінності. Метод агрегату­вання використовують при проектуванні інтер'єрних комплексів.

При прогнозуванні умов стандартизації використовують три методи: моде - лювання, екстраполяцію й евристичний. При моделюванні використовуються експериментальні (макетування) і математичні моделі. Метод екстраполяції за­стосовується у тих випадках, коли передбачаються конкретні зміни умов. Екс­траполяція в просторі грунтується на вибірковому спостереженні, результати якого поширюються на сукупність у цілому.

Екстраполяція в часі, що притаманна проектуванню меблів, полягає в поши­ренні виявлених за певний час тенденцій. Екстраполяція може бути перспектив­ною {на майбутнє) і ретроспективною (на минуле).

Евристичні методи являють собою гіпотези спеціалістів з результатів екс­пертних оцінок, опитувань. Прогнозування дизайну меблів на майбутнє може грунтуватися на загальному досвіді спеціалістів у цій галузі, грунтується також на евристиці.

Оптимальність (лат. optimus - найкращий) - рішення народногосподарських проблем забезпечується комплексною стандартизацією, яка здійснюється за принципом від окремого до цілого.

Міжнародна організація стандартизації була створена 1946 р. в Лондоні (ISO). Основний орган цієї організації - виконавчий комітет, рада, асамблея. Основна мета ISO - сприяння стандартизації в усьому світі.

Якщо впроваджується нова продукція, яка не має достатньої експертної ап­робації і оцінки, то опрацьовуються ТУ (технічні умови), що мають обмежений термін дії, але за змістом є прообразом майбутнього стандарту. У конструюванні меблів широко застосовуються КТМ (керівні технічні матеріали), які дають оп­тимальні конструктивні рішення виробів, вузлів, складальних одиниць і деталей стосовно серійного і масового виробництва. КТМ значно полегшують роботу конструктора, сприяють застосуванню нових конструктивних рішень.

Український науково-дослідний інститут стандартизації (УНДІСТ) опрацьо­вує науково-технічні основи стандартизації, перспективні плани, здійснює екс­пертизу стандартів, їх затвердження, аналізує рівень стандартизації за кордоном. Мережа обласних лабораторій державного нагляду за стандартами і вимірю­вальною технікою здійснює нагляд за дотриманням стандартів усіма організа­ціями. У міністерствах і комітетах є відділи стандартизації, які координують від­повідні галузеві організації. Інститут УКРДІПРОМЕБЛІ (Український державний інститут проектування меблів) в Києві з його філіалами, а також великі підпри­ємства мають свої відділи стандартизації, що здійснюють нормо-контроль про - ектно-конструкторської документації, забезпечують відповідні служби норма - тивно-технічною документацією.

За допомогою стандартизації здійснюється вплив на рівень і стабільність оп­тимальної якості всієї продукції, з урахуванням наявності матеріальних ресурсів і якості матеріалів.