КОРПУСНІ МЕБЛІ
4.1. Загальні визначення
Корпус - коробка як основний конструктивний елемент. Призначення корпусу - ємність для розміщення і зберігання споживчих предметів. Найпоширеніші корпуси прямокутної форми, як правило, корпуси мають задню стінку, яка і стабілізує прямокутну форму, малогабаритні корпуси можуть бути і без задньої стінки або з її частиною. Корпус з фасадної сторони може бути відкритою нішею або мати прозорі чи непрозорі (глухі) двері, які повністю або частково ізолюють (закривають) ємність від навколишнього середовища. Ємності корпусів, залежно від призначення, можуть заповнюватись різними елементами і обладнанням: перегородки, шухляди, лотки тощо. Корпусні меблі ставлять на опори (ніжки, коробки тощо) або без них безпосередньо на підлогу.
Якщо корпусні меблі мають одне функціональне призначення й архітектурно оформлені окремими виробами, то їм присвоюється власна назва за ДСТУ 2080- 92: шафа, комод, сервант та інша. Коли корпуси меблевих виробів різного функціонального призначення формують єдиний блок, то окремі корпуси в такому блоці називають секціями (лат. sectio — одна частина в системі). Компонування секцій у різних сполученнях дас змогу створити вироби багатофункціонального призначення, різні за формою, розмірами і зовнішнім виглядом. Такі великі меблеві блоки секцій називають меблевими стінками. Архітектурно-художнє рішення однієї секції з блоку не може бути індивідуальним - воно обов'язково підпорядковане художньому рішенню блока в цілому.
Основним конструктивним показником корпусу є його розбірність або нерозбірність. Тумби і малі секції виконувати розбірними недоцільно. Великі секції, стінки яких довжиною більше одного метра, обов'язково виконуються розбірними, елементи яких виробник упаковує в пачки і додає комплект метви- робів і фурнітури, за допомогою яких споживач складає виріб за місцем його експлуатації.
