“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

За даними зарубіжної і вітчизняної біологічної і сільськогосподарської науки [1-3], азот грунту впливає одночасно на процеси росту і розвитку рослин.

Згідно даних Уманської державної аграрної академії [4] внесення азотних добрив може затримувати старіння рослинного організму, посилювати і продовжувати життєдіяльність листків. Як правило, при достатньому і надмірному забезпеченні культурних рослин азотом їх ростові процеси прискорюються, а розвиток затримується, в той час як при азотному голодуванні розвиток рослин переважає над ростом.

За даними В. П. Корміна. і Є. Д. Волкова Є. Д. [5], приріст сухої речовини при внесенні N30P30 найвищим був у фазу молочної стиглості, а до фази повної він дещо знижувався через зменшення облистяності рослин.

В нашому досліді протягом трирічних спостережень наростання вегетативної маси рослини і накопичення нею сухої речовини визначали таким структурним елементом, як облистяність рослин та площа асиміляційної поверхні. Для оцінки забезпеченості рослин ріпаку азотом в період формування врожаю на різних фонах азотного живлення визначали вміст азоту і хлорофілу в листі.

Насіннєву продуктивність рослин ярого ріпаку визначали за кількістю стручків і масою насіння на одній рослині.

В нашому досліді кількість листя на рослині, як видно з даних табл. 1 залежала як від погодних умов року, так і від умов живлення, які складались на різних варіантах досліду. Найнижчим середнім по досліду показником облистяності рослин ріпаку виділявся 2009 рік, а найвищим - 2011 рік з різницею 4,6 листка на одну рослину.

Таблиця 1 - Облистяність рослин ріпаку ярого на час квітування залежно від варіантів азотного живлення

Варіант досліду

2009 р. 1 2010 р. 1 2011р. 1 Середнє за три роки

На одній рослині

Кількість

листя,

шт.

Площа

листя,

см2

Кількість

листя,

шт.

Площа

листя,

см2

Кількість

листя,

шт.

Площа

листя,

см2

Кількість

листя,

шт.

Площа

листя,

см2

Без добрив (контроль)

12

206

14

240

16

254

14,0

235

Р60К60 - фон

12

208

15

248

16

260

14,3

239

<DoH+Naa60 під оранку

14

218

16

268

18

272

16,0

253

Фон + Naa60 під передпосівну культивацію

13

240

17

276

19

290

16,3

269

Фон+ЫабО під передпосівну культивацію

14

248

17

282

19

302

16,7

275

Фон + Nk60 при підживленні

13

212

15

252

17

264

15,0

243

Щодо впливу фонів вирощування, то в 2009 році на всіх дослідних варіантах кількість листя на 1-2 штуки на рослину була більшою по відношенню до абсолютного і фонового контролю з абсолютно однаковими показниками - по 12 штук на рослину.

Виявити безпосередню дію форм азотних добрив чи строків їх внесення на утворення листя було нереальним через відсутність будь-яких закономірностей.

Впродовж двох наступних років найнижчим показником облистяності рослин серед дослідних варіантів характеризувався варіант, де вся норма азоту переносилась в підживлення рослин, а найвищими - варіанти, де вся норма азоту, не дивлячись на форми азотних добрив, вносилась під передпосівну культивацію.

До кращих можна віднести варіанти з повним внесенням азоту - N60 (аміачної селітри і сульфату амонію) під передпосівну культивацію. В 2011 році найбільшою кількістю листя на рослині характеризувалися також ці варіанти з внесенням азоту у формі аміачної селітри та сульфату амонію - під передпосівну культивацію. В середньому за три роки за облистяністю рослин найгіршим був варіант з позакореневим підживленням повною дозою карбаміду.

З таблиці 1 також видно, що із внесенням азотних добрив під ріпак паралельно із збільшенням кількості листя зростала і площа листового апарату на одній рослині, хоч знову ж таки найменшою площею листя на рослині в середньому за три роки виділявся варіант, де вся норма азоту використовувалась в підживлення рослин на початку викидання бутонів. На ділянках, де вся норма азоту вносилась під передпосівну культивацію, рослини виділялись найбільшою площею листя і деяку перевагу при цьому мало використання сульфату амонію над аміачною селітрою.

Отже, найбільша кількість листя на одній рослині з найбільшою площею формувалась на рослинах ріпаку ярого у варіантах, де вносили азот до сівби у формі сульфату амонію та аміачної селітри.

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua