“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

За даними зарубіжної і вітчизняної біологічної і сільськогосподарської науки [1-3], азот грунту впливає одночасно на процеси росту і розвитку рослин.

Згідно даних Уманської державної аграрної академії [4] внесення азотних добрив може затримувати старіння рослинного організму, посилювати і продовжувати життєдіяльність листків. Як правило, при достатньому і надмірному забезпеченні культурних рослин азотом їх ростові процеси прискорюються, а розвиток затримується, в той час як при азотному голодуванні розвиток рослин переважає над ростом.

За даними В. П. Корміна. і Є. Д. Волкова Є. Д. [5], приріст сухої речовини при внесенні N30P30 найвищим був у фазу молочної стиглості, а до фази повної він дещо знижувався через зменшення облистяності рослин.

В нашому досліді протягом трирічних спостережень наростання вегетативної маси рослини і накопичення нею сухої речовини визначали таким структурним елементом, як облистяність рослин та площа асиміляційної поверхні. Для оцінки забезпеченості рослин ріпаку азотом в період формування врожаю на різних фонах азотного живлення визначали вміст азоту і хлорофілу в листі.

Насіннєву продуктивність рослин ярого ріпаку визначали за кількістю стручків і масою насіння на одній рослині.

В нашому досліді кількість листя на рослині, як видно з даних табл. 1 залежала як від погодних умов року, так і від умов живлення, які складались на різних варіантах досліду. Найнижчим середнім по досліду показником облистяності рослин ріпаку виділявся 2009 рік, а найвищим - 2011 рік з різницею 4,6 листка на одну рослину.

Щодо впливу фонів вирощування, то в 2009 році на всіх дослідних варіантах кількість листя на 1-2 штуки на рослину була більшою по відношенню до абсолютного і фонового контролю з абсолютно однаковими показниками - по 12 штук на рослину.

Виявити безпосередню дію форм азотних добрив чи строків їх внесення на утворення листя було нереальним через відсутність будь-яких закономірностей.

Впродовж двох наступних років найнижчим показником облистяності рослин серед дослідних варіантів характеризувався варіант, де вся норма азоту переносилась в підживлення рослин, а найвищими - варіанти, де вся норма азоту, не дивлячись на форми азотних добрив, вносилась під передпосівну культивацію.

До кращих можна віднести варіанти з повним внесенням азоту - N60 (аміачної селітри і сульфату амонію) під передпосівну культивацію. В 2011 році найбільшою кількістю листя на рослині характеризувалися також ці варіанти з внесенням азоту у формі аміачної селітри та сульфату амонію - під передпосівну культивацію. В середньому за три роки за облистяністю рослин найгіршим був варіант з позакореневим підживленням повною дозою карбаміду.

З таблиці 1 також видно, що із внесенням азотних добрив під ріпак паралельно із збільшенням кількості листя зростала і площа листового апарату на одній рослині, хоч знову ж таки найменшою площею листя на рослині в середньому за три роки виділявся варіант, де вся норма азоту використовувалась в підживлення рослин на початку викидання бутонів. На ділянках, де вся норма азоту вносилась під передпосівну культивацію, рослини виділялись найбільшою площею листя і деяку перевагу при цьому мало використання сульфату амонію над аміачною селітрою.

Отже, найбільша кількість листя на одній рослині з найбільшою площею формувалась на рослинах ріпаку ярого у варіантах, де вносили азот до сівби у формі сульфату амонію та аміачної селітри.