Cправочник агронома

Строки і кількість спасувань трав на пасовищах

Випасання худоби на новостворених травостоях необхідно починати з другого року життя трав і тільки при доброму розвитку трав і сприят­ливому стані дернини —в рік сівби, за винятком торфовищ.

Щоб не допустити надмірного спасування молодого травостою, необ­хідно своєчасно припинити випасання. В наступні роки весною випасати починають в фазі повного кущіння злаків при висоті травостою верхових злаків 15—18 см, а з перевагою низових злаків — 12—15 см. Закінчують перший цикл випасання в фазі виходу злаків у трубку—початок коло­сіння при висоті травостою 30—40 см і урожаї зеленої маси 100—150 ц/га. Перший цикл випасання продовжується 25—ЗО днів, при цьому близько
однієї третини загонів пасовища залишаються невикористаними і їх до­цільно скосити для виготовлення сінажу, вітамінного сіна або трав’яного борошна.

Слід мати на увазі, що до викидання рослинами суцвіть тварини по­їдають близько 90 % травостою. З настанням наступних фаз у травах зменшується вміст білка і збільшується процент клітковини, тому тва­рини поїдають їх гірше. Так, під час колосіння — бутонізації перетрав-

224. Способи використання пасовищ та їх ефективність

Спосіб тшаслшш худоби

Ефективність

Суть способу і особливість його проведення

Безсистемний,

нерегульованшї

Загінний, регу­льований

ІІорційшііі

Трави довільно і багаторазово стасуються тваринами. При цьо­му порушуються процеси від­новлення запасних поживних ре­човин, внаслідок чого рослини гинуть від виснаження Чергування 1—2-деішого спасу­вання окремих ділянок загону за допомогою елєктроогорожі з перервою 25—30 днів, необхід­ною для відростання трав до пасовищної стиглості. Рослини мають кращі умови для фото­синтезу, повніше відновлюють запасні поживні речовини і кра­ще використовують внесені доб­ріша

За допомогою елєктроогорожі виділяють ділянки пасовищ із запасом корму, достатнього для поїдання тваринами протягом дня або його половини

Малоефективний. Врожайність трав із року в рік знижується, травостій забур’янюється і ви­роджується

Порівняно з безсистемним спо­собом на одній і тій же площі можна утримувати па 30 % біль­ше худоби з одночасним підви­щенням їх продуктивності в се­редньому на 35 %. Тварини мен­ше уражуються глистяними хво­робами

Порівняно із загінним способом підвищує продуктивність куль­турних пасовищ па 10—15 %. Сприяє вирівнюванню добових, надоїв

иість трав зменшується на 5—10, цвітіння — 10—15 і плодоношення — па 15—20 %. Найбільшу поживність і вміст білка злакові трави мають у фазі кущіння — стеблування, а бобові — в фазі галуження—бутоні­зації.

Наступні цикли випасання проводять в порядку черговості спасува - ннх з весни загонів при досягненні пасовищної стиглості травостою.

Припиняти випасання худоби восени слід за 3—4 тижні до настання постійних заморозків.

На довгорічних пасовищах рекомендується запроваджувати пасовище­зміну, тобто періодично за роками чергувати випасання з укісним вико­ристанням. У разі необхідності окремі загони скошують на сіно після обсіменіння трав. Чергування пасовищного використання з укісним сприяє значному збільшенню врожаю пасовищ.

Залежно від умов зволоження, удобрення та догляду на культурних пасовищах проводять від 3 до 5 спасувань. Зрошувані пасовища на По­ліссі і в Лісостепу спасують 5—б, а в Степу—6—8 разів. За природного зволоження більше половини врожаю припадає на перші два цикли спа­сування (табл. 225).

Щоб запобігти негативному впливу випасання на травостій, не слід перевантажувати пасовище худобою. Оптимальним навантаженням для

223. Орієнтовний розподіл урожаю зеленої маси культурних пасовищ,

% взід загального урожаю (за даними А. П. Мовсісянца, 1976)

Зона і тип лук

Характер зволоження

Цикли спасування

і

2 1

3

4

5

Пол ісся

Сух:оділ

Природне

35

30

21

14

Те ісаме

Зі зрошенням

22

19

18

21

20

Низяїнні луки

Природне

25

24

14

21

16

Те ісаме

Зі зрошенням

22

19

18

21

20

Запілавні луки

Природне

33

27

28

12

Те саме

Зі зрошенням

27

29

29

15

Осушене болото

Без зрошення

17

28

24

18

13

Лісостеп

Сужоділ

Природне

35

29

26

10

Те саме

Зі зрошенням

25

22

20

18

15

Запілава середньої ріки

Природне

24

35

23

18

Те саме

Зі зрошенням

20

28

23

21

8

Схили балок

Природне

53

36

11

Степ

Сужоділ

Природне

50

35

15

Те саме

Зі зрошенням

28

26

22

16

8

незрошуваних пасовищ вважають дві дорослих тварини великої рогатої худоби на гектар, а зрошуваних пасовищ — 3—3,5 голови. Навантажспість пасовища визначають за формулою:

Строки і кількість спасувань трав на пасовищах

де Н — навантажспість на 1 га, голів худоби;

У •—урожай зеленої маси за відповідний період, кг/га;

К—кількість зеленої маси, кг на 1 голову на добу;

Д—тривалість періоду використання пасовища, днів.

Приклад. Урожай зеленої маси за пасовищний період У становить 18 000 кг/га. Добова кількість зеленої маси на голову великої рогатої худоби К — 50 кг, тривалість періоду використання пасовища Д — 180 днів. Навантаженість становитиме:

„ 18 000 0 . ,9Я, Н = -=рг—гцтг- = 2 голови на 1 га. (28)

DU * I oU

В зв’язку із зниженням інтенсивності відростання трав на пасовищі в другу половину літа слід передбачати поповнення зеленої маси з після­укісних посівів орних земель з розрахунку 20—ЗО кг на корову, або 2 т на весь період. Це компенсуватиме невикористаний худобою весняний надлишок зеленого корму, з якого виготовили сінаж, сіно тощо. Крім того, нестача корму в цей період може бути поповнена також за рахунок отав сіножатей, якщо вони розміщені поряд з пасовищем.

Для забезпечення високої продуктивності із заходів догляду за пасо­вищами застосовують такі, як підкошування після кожного циклу не­з’їдених решток трави; систематичне підживлення злакового травостою мінеральними добривами після кожного спасування; зрошення, розгрі­бання екскрементів після закінчення випасання, підсівання трав та інші.

Cправочник агронома

Додатки

І. Коефіцієнти переведення побічної та супутньої продукції в основну (по зернових, технічних, кормових культурах і травах — одиниці маси, по плодово-ягідних культурах і винограду — 1000 шт. садивного матеріалу по …

Техніка безпеки

У господарствах за організацію і стан охорони праці відповідають керівники (в колгоспі—голова, в радгоспі—директор). Головні спеціа­лісти господарства відповідають за охорону праці й техніку безпеки окре­мо по галузях: головний агроном — …

Зберігання сільськогосподарської техніки

Трактори, комбайни та іншу сільськогосподарську техніку зберігають здебільшого на відкритих майданчиках з твердим покриттям. У передо­вих господарствах складну техніку (трактори, комбайни) зберігають у закритих приміщеннях. Майданчики для зберігання техніки обладну­ють …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов оборудования:

Внимание! На этом сайте большинство материалов - техническая литература в помощь предпринимателю. Так же большинство производственного оборудования сегодня не актуально. Уточнить можно по почте: Эл. почта: msd@msd.com.ua

+38 050 512 1194 Александр
- телефон для консультаций и заказов спец.оборудования, дробилок, уловителей, дражираторов, гереторных насосов и инженерных решений.