Cправочник агронома

Способи застосування пестицидів

Основними способами застосування пестицидів є обприскування рос­лин, розсівання гранульованих препаратів по поверхні рослин і грунту, передпосівна обробка насіння та внесення в грунт порошкоподібних гра­нульованих або рідких препаратів. Менше поширене застосування інсек­тицидів і акарицидів у формі рідких і твердих аерозолей (для обробки складських приміщень і багаторічних насаджень), а також обпилю­вання.

Окремими способами боротьби з шкідниками є фумігація газоподіб­ними речовинами складських приміщень, рослинної продукції та теплиць, а також використання отруйних принад.

Вибір того чи іншого способу залежить від способу життя і характе­ру живлення шкідників, особливостей рослин, які захищають, вимог охо­рони навколишнього середовища та продуктів урожаю від забруднення пестицидами.

Обприскування — нанесення рідких препаратів (у формі суспензій, розчинів чи емульсій) на оброблювану поверхню. Це найбільш пошире­ний спосіб застосування інсектицидів, акарицидів, гербіцидів.

Залежно від препарату, виду шкідника і рослин та апаратури обпри­скування може бути багатолітражним, мало - і ультрамалооб’ємним. Останнім часом встановлено, що дрібпокраплинне обприскування нероз - ведєними препаратами дає можливість зменшити норму витрати токсич­ної речовини на 25—50 % без зниження ефективності заходу. Однак дріб­ні краплини за несприятливих погодних умов (сильний вітер) можуть зноситися за межі оброблюваної площі або випаровуватися (при високій температурі та низькій відносній вологості повітря). Тому при дрібно - краплинному обприскуванні рекомендується застосовувати малолеткі пре­парати або додавати у їхні водні розчини антивипаровувач. Провадять обприскування рано вранці або пізно ввечері за сприятливих погодних умов.

У багатьох випадках достатня ефективність боротьби з шкідниками досягається, коли на 1 см2 оброблюваної поверхні рослин осідає 20—30 краплин діаметром ЗО—50 мкм для дрібних шкідників і 80—120 мкм для шкідників, які мають великі розміри тіла.

За сприятливих погодних умов доцільніше провадити малооб’ємне та ультрамалооб’ємнс обприскування, які більш високопродуктивні й менш трудомісткі. Орієнтовні норми витрат робочої рідини залежно від спо­собів обприскування наведені в таблиці 241.

Інтенсивність випаровування робочої рідини збільшується при під­вищених температурах та низькій відносній вологості повітря; знесення препарату за межі поля значно зростає в міру збільшення швидкості вітру та інтенсивності висхідних потоків повітря. Тому необхідно регла­ментувати час обробок і провадити їх рано вранці та пізно ввечері, коли швидкість вітру не перевищує 4 м/с для велико - і середньокраплинного обприскувань і 3 м/с — для дрібнокраплинного.

Норми витрати робочої рідини інсектицидів значно менші, ніж фун­гіцидів. Так, якщо у боротьбі з колорадським жуком на картоплі при використанні емульсій та суспензій достатня норма витрати робочої ріди­ни 15—25 л/га, то для боротьби з фітофторозом вона становить 100— 200 л/га.

При обробці плодових культур, коли до інсектициду додають фунгіцид контактної дії (цинеб, каптан) або акарицид (кельтан, акрекс та ін.), норму витрати рідини збільшують до 250—500, а іноді й до 1000 л/га.

Багатолітражне обприскування здійснюється в основному за допомо­гою штангової тракторної, рідше вентиляторної апаратури та літаків.

Малооб’ємне обприскування провадиться як авіаційною, так і назем­ною вентиляторною апаратурою, а також штанговою з рециркуляцією рідини, тобто з повторним перепусканням залишкової кількості її в систему обприскувача за допомогою спеціальних пристроїв.

Авіаційне малооб’ємне обприскування здійснюється за допомогою штангового обприскувача, яким обладнують літаки АН-2, АН-2М та вер­тольоти Ка-26, Ми-1, Ми-2. Штангові обприскувачі літаків та вертольотів мають комплект розпилювачів з різними розмірами вихідних отворів.

Апаратура літака АН-2 обладнується щілинними плоскострумишшми розпилювачами з вихідними отворами ІХІ та 1X5 мм для дрібнокрап - линного обприскування; 2X5 та 3x5 мм для середньо - і 4X4 та 5X5 мм для вслнкокраплинного обприскувань. Для зменшення тиску в штанзі об­прискувача використовують дросельні пристрої (табл. 242).

При велико - та середньокраплинному обприскуванні можна використо­вувати також ежектор, який встановлюється в насосний агрегат, або спе­ціальні пристрої ОЖ-2, призначені для безклапанного відсікання рідини з використанням ежектора всередині штанги.

Для великокраплинного обприскування тиск у штанзі знижують до 0,1 МПа встановленням дросельних пластин з відповідними отворами (5; 7; 8; 9 або 10 мм). Витрата рідини визначається розміром вихідного отвору сопла і практично не залежить від розміру та кількості розпилю­вачів. Але чим більше розпилювачів, тим рівномірніше розподіляється рідина по ширині робочого захвату обприскувача і тим ефективніше пра­цює ежектор.

Обприскувач з пристроєм ОЖ-2 застосовується головним чином для обробки посівів системними гербіцидами, інсектицидами і акарицидами. Проте, коли потрібно застосовувати дрібнокраплинне малооб’ємне обпри­скування, слід використовувати розпилювачі з невеликим вихідним от­вором з ніпельними клапанами.

На штанговій апаратурі вертольотів використовують вихрові розпилю­вачі з діаметрами вихідних отворів 1,25; 2; 3; 4; 5 і 6 мм і один комплект заглушок (табл. 243—244).

Наземне малооб’ємне обприскування провадиться з допомогою венти­ляторних і штангових обприскувачів. При застосуванні обприскувачів OH-400, ОН-400-1, ПОУ, ОП-1600-2 робоча рідина розбризкується гідрав­лічними розпилювачами, які розміщуються на штанзі. Штангові обпри­скувачі забезпечують більш рівномірний розподіл пестициду по ширині захвату. Обприскувач ОН-400 обладнаний широкозахватними дефлектор - ними розпилювачами з діаметром вихідного отвору 1,6 мм, на якому встановлено 7; 9; 13 або 25 діючих розпилювачів. Витрата рідини через один дефлекторний розпилювач при тиску 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 МПа ста­новить відповідно 1,5; 2,1; 2,6; 3; 3,2 л/хв. Обприскувач ПОУ комплек­тується відцентровими — Н 059. 010(01,5 мм); Н 059.020 (02 мм); Н 059.030 (03 мм) та дефлекторними розпилювачами з діаметром вихід­ного отвору 1,6 мм (табл. 245).

Обприскувач ОП-1600-2 обладнують як відцентровими, так і дефле, кторними розпилювачами. При нормі витрати рідини 100 л/га розпилюва­чі всіх типів не забезпечують дрібнокраплинного розпилення рідини; най­більші краплини характерні для дефлекторних розпилювачів (діаметр краплини 600 мкм), набагато менші для розпилювачів УН з діаметром вихідного отвору 1,5 чи 1 мм (відповідно 340 і 308 мкм). При зменшенні норми витрати рідини до 50 та 25 л/га за рахунок рециркуляції роз - •пилювачі УН забезпечують більше розпилення (260 і 175 мкм), при. цьому густота покриття краплинами достатньо висока — 157—128 шт./см2.

Найменш рівномірно розпилюють рідину дефлекторні розпилювачі, проте вони в меншій мірі забруднюються, ніж УН.

Дефлекторними розпилювачами обладнують обприскувачі ОВТ-1А, ОВТ-1В, ОВС-А, ОП-1600, ОН-400. Вентиляторні обприскувачі ОП-450,

ОН-400-3, ОН-400-5 та інші розпилюють робочу рідину за допомогою пневматичних сопел. Витрата робочої рідини у пневматичних обприску­вачах регулюється дозатором і тиском рідини. Основні параметри роботи вентиляторних обприскувачів наведені в таблицях 246—248.

Ультрамалооб’ємне обприскування готовими робочими розчинами ін­сектицидів (рицифон, карбофос, діазинон та інші) або концентратами емульсій (наприклад, фозалон 35 %-ний, фталофос 20 %-ний, дурсбан 40,8 %-ний та ін.) з нормою витрати 1—4 л/га можна провадити з до­помогою авіаційної штангової апаратури літака АН-2 (розпилювачі IX X1 мм), «Тиджет» та вентиляторних обприскувачів ОП-450 із змінним соплом для УМО (табл. 249).

Протруювання насіння та коренеплодів фунгіцидами й інсектицидами провадиться як для знищення збудників хвороб (спор та ін.), так і для захисту від шкідників.

Обробка насінного та садивного матеріалу фунгіцидами є обов’язко­вим агрозаходом для більшості сільськогосподарських культур. Найбільш економічний ефект досягається при застосуванні хімічних протруювачів контактно-системної дії, які здатні проникати в тканини і рухатися по судинній системі рослин. Такі препарати, як вітавакс, бенлат, фундозол

та ін., одночасно знищують збудника хвороби як на поверхні, так і всередині насіння. Інсектициди гептахлор, частково гамма-ізомер ГХЦГ, фосфамід та ін. знищують як грунтових шкідників, так і тих, що по­шкоджують сходи. В зв’язку з цим на заводах виготовляють комбіновані фунгіцидно-інсектицидні протруювачі: гамма-гексан, 50%-ний з. п. (ЗО % гексахлорбензолу+ 20 % гамма-ізомеру ГХЦГ); фентіурам, 65 %-ний з. п. (40% ТМТД+10 % трихлорфеноляту міді-Г 15 % гамма-ізомеру ГХЦГ), а також бакові суміші, до складу яких входять фунгіцид (ТМТД, гранозан, гексахлорбензол, вітавакс, фундазол та ін.) та інсектицидні домішки (гамма-ізомер ГХЦГ, гептахлор, базудин, фосфамід).

Протруюють насіння сухим, напівсухим та мокрим способами, з яких два останні найбільш ефективні й безпечні з санітарно-гігієнічних вимог.

При напівсухому протруюванні на насіння наноситься невелика кіль­кість водної суспензії препарату (5—10 л на 1т).

Завчасне протруювання насіння провадиться за 2—3 місяці до сівби. Формаліном протруюють не раніше як за два дні до сівби. Для оброб­ки насіння використовують спеціальні протруювальні машини (АПС-4, ПСШ-3, ПСШ-5, ПЗ-10 та ін.), відрегульовані на необхідну подачу зер­на і отрути.

Протруювати насіння зернових колосових культур інсектофунгіцидни - ми препаратами доцільно одночасно з обробкою туром (хлорхолінхлори - дом), а інших — з домішками мікроелементів. В тому разі, коли насіння цукрових буряків, кукурудзи та інших культур завчасно обробляють на насінних заводах, у господарствах його, як правило, додатково не про­труюють.

Отруйні принади. Застосовуються в основному проти мишовидних гри­зунів (щурів, мишей) у складських та інших приміщеннях, а також проти полівок і ховрахів у полі. Розрізняють отруйні принади кормові та екологічні. У перших родентицидом або інсектицидом затруюють кор­ми, якими живляться шкідники (зерно, зелена маса тощо), у других — обробляють природні або штучно створювані схованки шкідників.

Проти гризучих шкідників (саранові, кравчики, південний сірий довго­носик, підгризаючі совки та ін.) застосовують кормові або екологічні принади, оброблені кишковими або контактними інсектицидами.

Фумігація — обробка складських та інших приміщень, а також грун­ту леткими отруйними речовинами проти комплексу шкідників. Перед об­робкою приміщення герметизують, обмірюють його кубатуру, при необ­хідності опалюють, щоб температура повітря в ньому становила 16° і вище.

Усі препарати, що застосовуються для фумігації, високотоксичні для людей, тому працівники, зайняті на цих роботах, повинні проходити ме­дичний огляд, спеціальний інструктаж і бути забезпечені засобами інди­відуального захисту.

Найбільш поширені фуміганти — бромистий метил, 99,5 %-ний техніч­ний (норма витрати ЗО—100 г/м3) та препарат 242 96 %-ний технічний (при обробці насіння проти шкідників норма витрати 20—50 г/т, при обробці незавантажених зерносховищ— 20—45 г/м3). При застосуванні препарату 242 необхідно дотримуватися регламентів, передбачених «Ин­струкцией по борьбе с вредителями хлебных запасов (М.: МСХ СССР, 1980, с. 162).

Застосовують фуміганти змочуванням мішковини або розливають їх на металеві деки чи піддони. Експозиція — 1—2 доби, дегазація —

2— 4 доби.

Фумігація грунту проти філоксери провадиться гексахлорбутадієном 94 %-пим із розрахунку 100—350 кг/га згідно з «Указаниями по проведе­нию химической борьбы с филлоксерой на виноградниках, объявленных под карантином», затверджених МСГ СРСР у 1979 році, а також дихло­ретаном та кубовими залишками дихлоретану (800—1200 кг/га).

Застосування гранульованих пестицидів. Гранульовані й мікрограну - льовані пестициди застосовують переважно для боротьби з комплексом шкідників сільськогосподарських культур, а в окремих випадках і проти бур’янів. Залежно від призначення і токсичної дії їх поділяють на кон­тактні, контактно-системні й комплексні. Вносять на поверхню грунту (суцільно, стрічково) чи розсівають з допомогою авіації (на посіви куку­рудзи проти гусениць кукурудзяного метелика, цукрових буряків ■— проти гусениць бурякової молі) або загортають у верхній шар грунту в рядки під час сівби окремих культур (цукрових буряків, озимої пшениці, куку­рудзи та ін.).

У господарства тепер надходять такі гранульовані інсектицидні пре­парати: 2—4 %-ний гамма-ізомер ГХЦГ; 1,6 %-ний фосфамід на супер­фосфаті; 2%-ний фосфаман (суміш фосфаміду та гамма-ізомеру ГХЦГ на суперфосфаті); 5—10 %-ний базудин; 5—10 %-ний волатон; 5—10 %-ний дурсбан; випускається також гранульований гербіцид—10 %-ний бути­ловий ефір 2,4-Д.

Норми витрати препаратів з невеликою концентрацією діючої речови - нм (1—4 %-ні )становлять 50—150 кг/га, а з підвищеною (5—10 %-ні) — під 10 до 50 кг/га.

Контактні інсектициди, що не здатні проникати в рослини через коре­неву систему в значних концентраціях (гамма-ізомер ГХЦГ, базудин, волатон, дурсбан), знищують в основному грунтових шкідників (личинок коваликів, довгоносиків, хрущів, хлібної жужелиці, бурякової крихітки, кореневої попелиці та ін.); при внесенні гранул у поверхневий шар грун­ту та при розсіванні їх на поверхні знищуються земляні блішки, довго­носики, клопи, підгризаючі совки та інші шкідники, які потрапляють в зону дії препаратів.

Контактно-системні інсектициди (фосфамід та ін.) проникають в рос­лини через кореневу систему і, крім грунтових, знищують наземних шкід­ників, які мають гризучий або сисний ротовий апарат (личинки хлібної жужелиці, злакових мух, довгоносиків, клопів, попелиці та ін.). У нормі витрати 50 кг/га і більше вони можуть припиняти розвиток нематод.

Щоб посилити системну дію вищезгаданих інсектонематоцидів, грану­ли висівають під насіння з прошарком грунту між ними в 1 —1,5 см. При внесенні гранул у рядки разом з насінням можливе пригнічення сходів, особливо при нестачі вологи в поверхневому шарі грунту.

Розміщення їх збоку від насіння уповільнює надходження препарату в рослини, знижує його ефективність.

Для розсівання гранул на поверхню грунту та в пазухи листків або розеток культур використовують авіаційні розсіювачі гранульованих пре­паратів, а також туковисівні агрегати, зокрема культиватор рослинопід­живлювач КРН-4,2, сівалки для багаторічних бобових трав.

Внесення їх у рядки проти грунтових шкідників здійснюється з до­помогою туковисівних апаратів звичайних сівалок.