Cправочник агронома

Шкідники і хвороби хмелю

Шкідники

Хмельова попелиця. Поширена і завдає великої шкоди в усіх зонах хмелярства. Зимує на сливі, терні, аличі, малині в стадії яйця. На хміль­никах з’являється в другій-третій декаді травня, даючи за період веге­тації 8—9 поколінь. Висисає соки з листків, які внаслідок цього заси­хають, пошкоджує також квітки і шишки. При масовому розмноженні знижує врожай на 50 % і більше.

Павутинний кліщ. Поширений в усій зоні хмелярства і є одним з найбільш небезпечних шкідників хмелю. Зимують самки колоніями в опалому листі, на бур’янах, у лісосмугах у верхньому шарі грунту. Ма­сове заселення хмільників спостерігається у другій половині червня.

В роки масового розмноження втрати врожаю від цього шкідника можуть становити 50—70 % і більше. Різко знижується сортність шишок.

Стебловий, або кукурудзяний, метелик. Поширений і небезпечний ба - гатоїдний шкідник. Гусінь живе всередині стебла, внаслідок чого у по­шкоджених рослин порушується обмін речовин, вони відстають у рості, подо розвішаються, в’януть.

Хмельова блоха. Навесні, після перезимівлі, жуки пошкоджують схо­ди хмелю. Личинки живляться на мичкуватому корінні, що призводить до пригнічення рослин. В кінці липня жуки пошкоджують шишки хме­лю та інші соковиті частішії рослин. Зимують жуки в опалому листі, бу­р’янах або у поверхневому шарі грунту.

Люцерновий довгоносик. Дуже небезпечний багатоїдний шкідник. На­весні, після перезимівлі, жуки пошкоджують сходи хмелю, з’їдаючи вер­хівки бруньок, а пізніше листки. Личинки живляться корінням, пошкод­жують матку, підземні частини стебла. При середньому і сильному по­шкодженні через рік-два хмільники зріджуються на 40—50 % і можуть загинути.

Хвороби

Несправжня борошниста роса, або псевдопероноспороз. Одна з найнебезпечніших грибних хвороб хмелю. Уражує всі надземні органи рослин протягом вегетаційного періоду. Найбільшого розвитку досягає за вологої погоди з температурою повітря 17—21 °С. Внаслідок ураження рослин врожай шишок зменшується на 25—30 %, якість їх зни­жується.

Борошниста роса. Грибна хвороба. Уражує листки і шишки, які вна­слідок цього спочатку вкриваються білим нальотом, а потім всихають. Найчастіше з’являється в першій декаді липня. Навесні джерелом інфек­ції є уражені рослинні рештки.

Бактеріальний рак. При ураженні цією хворобою на підземних части­нах і матках утворюються нарости різної форми і розміру, які швидко загнивають. Сильне ураження призводить до загибелі рослин, оптималь-

Фенологічний стан рослин

Стан зимового спокою

Те саме

Розпускання бру­ньок

Те саме

Відростання гонів хмелю Відростання па­гонів та з’явлен­ня листочків Те саме

па-

Від з’явлення бічних пагонів до утворення су­цвіть

Те саме

Збирання та знищення рослин­них решток

Обприскування сливових дерев 1 %-ним розчином ДНОКу (10 кг/га)

Ретельне вирізування хворих і гнилих підземних частин та очи­щення маток під час підрізування Вибракування живців із зовніш­німи ознаками пошкодження Обробка живців 0,5 %-ним роз­чином бордоської рідини або 0,05%-ним розчином марганцево­кислого калію

Викорчовування гнилих маток хмелю та дезинфекція ямок хлор­ним вапном

Знищення рослинних решток піс­ля обрізування маток і вирізуван­ня живців

Переорювання меж, канав, діля­нок між плантаціями тощо

Видалення колосоподібних пагін­ців

Обприскування хмільників карбо­фосом, 50 %-нич к. е. (З—6 кг/га)

Збирання і знищення колосопо­дібних і всіх обрізаних пагонів під час рамування Знищення бур’янів

Обприскування метилмеркаптофо - сом, ЗО %-ним к. е. (2 кг/га), фос- фамідом, 40 %-ним к. е. (6 кг/га), антіо, 25 %-ним к. е. (6 кг/га), фозалоном, 35 %-ним з. п. (1 кг/га), карбофосом, ЗО %-ним к. е. (З—4 кг/га), базудином, 40 %-ним з. п. (2—3 кг/га), акре - ксом, 30 %-ним к. е. (2 кг/га), кельтаном, 20%-ним к. е. (7 кг/га) Обприскування 1 %-ною бордо­ською рідиною або хлорокисом міді, 90 %-ним з. п. (8 кг/га), ци - небом, 80 %-ним з. п. (8 кг/га), купрозаном, 80 %-ним з. п.

(6 кг/га) або полікарбацином, 80 %-ним з. п. (6—8 кг/га)

Знищення хмельових бліх, гусе­ні стеблового метелика, павутин­ного кліща та збудників хвороб Знищення зимуючих яєць хме­льової попелиці та інших шкід­ників

Знищення збудників грибних та інших хвороб

Запобігання занесенню збудників хвороб у грунт

Знищення збудників хвороб, що знаходяться на поверхні живців

Знищення вогнищ інфекції

Знищення гусені стеблового ме­телика та збудників хвороб

Створення несприятливих умов для розвитку павутинного кліща, хмельової блохи та інших шкід­ників

Знищення збудників псевдоперо - носпорозу

Знищення хмельової блохи, лю­цернового довгоносика та ін.

Знищення павутинного кліща та збудників псевдопероноспорозу

Створення несприятливих умов для розвитку павутинного кліща, хмельової блохи та інших шкід­ників

Знищення збудників псевдоперо­носпорозу та павутинного кліща

Проти хмельової попелиці та па­вутинного кліща

Проти псевдопероноспорозу та ін. хвороб

Від з’явлення Обприскування суспензією коло - бічних пагонів їдної сірки або її порошку, що до утворення су - змочується (10—15 кг/га), ефек - цвіть тивне також обпилювання меле­

ною сіркою (ЗО кг/га)

Те саме Обприскування вищезазначеними

інсектицидами і акарицидами » Те саме (в разі потреби)

Формування ши - Обприскування хмелю 1 %-ною шок хмелю бордоською рідиною або хлороки-

сом міді

Вищевказані інсектициди і акари­циди

Те саме Розпушення грунту в міжряддях

Технічна стиг- Обприскування хмелю 1 %-ною лість шишок бордоською рідиною

Після збирання врожаю хміль­ники обприскують 2 %-ною емульсією карбофосу Перед зрізуванням стебел об­прискування треба повторити Обрізування, збирання і спалю­вання відмерлих пагонів

Згрібання і спалювання рослин­них решток на хмільниках у за­хисних смугах та в інших місцях

Зяблева оранка, переорювання смуг і суміжних ділянок, що бу­ли зайняті культурами, які пош­коджуються павутинними кліща­ми і стебловим метеликом

Проти павутинного кліща і бо­рошнистої роси

Проти листогризучих гусениць та пильщика

Проти хмельової попелиці, паву­тинного кліща і пильщика при їх одночасному з’явленні Знищення збудника псевдоперо- носпорозу

Проти хмельової попелиці, кліщів, пильщика

Для знищення коконів хмельо­вого пильщика і гусениць під­гризаючих совок

Знищення збудника псевдоперо - носпорозу до закінчення збиран­ня врожаю

Знищення попелиці і кліщів, які залишилися на кущах до перехо­ду в місця зимівлі, а також зи­муючих стадій грибів

Знищення зимуючих гусениць стеблового метелика та павутин­них клішів

Знищення бліх, павутинних клі­щів та інших шкідників, а також збудників псевдопероноспорозу і борошнистої роси Створення несприятливих умов для перезимівлі павутинних клі­щів, бліх, коконів хмельового пильщика, гусениць стеблового метелика

ними умовами для зараження є температура 16—18° і вологість грунту 60—80 %.

Вірусні хвороби. Хміль найчастіше уражується хвилястою та штриху - ватою мозаїками, скручуванням і кучерявістю листя.

Система заходів боротьби з шкідниками і хворобами хмелю наведена в таблиці 258.