Cправочник агронома

Шкідники і хвороби соняшнику

Шкідники

Соняшниковий вусач. Поширений у лісостеповій і степовій зонах. Жу­ки з’являються наприкінці травня — на початку червня і живляться на посівах соняшнику та інших кошикоцвітих, вигризаючи вузькі смужки на стеблах та біля черешків. Личинки живуть у стеблах, проточуючи зверху вниз ходи та поступово розширяючи їх.

Глибока оранка плугами з передплужниками в агрегаті з котками та боронами: боро­нування (одно-два), культивація (одна-дві) зораного поля на глибину 6—8 см Очищення бурячищ, а також видалення Те саме післяжнивних решток, заорювання їх плу­гами з передплужниками на глибину 25—

27 см

Обробка насіння цукрових буряків захис - но-стимулюючими речовинами на насінних заводах в агрегатах АПС-4 та АОС-5

Сівба сортового насіння сівалками ССТ-12 та ССТ-12А з одночасним внесенням у рядки мінеральних добрив в суміші з ін­сектицидами До туків додають один із таких препаратів: фосфамід гранульо­ваний (75—100 кг/га), фосфаман гранульо - ва ий (75—100кг/га), гамма-ізомер ГХЦГ 2 %-ний (50 кг/га). Інсектициди й добри­ва вносять збоку рядка нижче насіння Внесення борних добрив разом з іншими туками в рядки з розрахунку 0,3— 0,6 кг/га д. р. залежно від забезпеченості грунту цим елементом

Досходове," через 5—6 днів після сівби цукрових буряків, боронування, при похо­лоданні повторно через 2—3 дні до з’яв­лення сходів та післясходове в фазі роз­винутої вилочки — першої пари листків, руйнування грунтової кірки та знищення бур’янів Залежно від ущільнення грунту застосовують легкі або середні зубові бо­рони (З-БП-0,6; З-БЗС-1) чи райборінки вздовж рядків або під кутом 30—40° до посіву. Кірка руйнується також знаряд­дям з ротаційними робочими органами (З-МВ-2,1, або ЗМВ-28).

При загрозі пошкодження крихіткою (як­що не внесений інсектицид в рядки) під післясходове боронування розсівають по рядках грануляти гамма-ізомеру ГХЦГ 2 %-ного або фосфаміду (25—30 кг/га). Інсектицид рівномірно розсівають куль­тиваторами УСМК-5,4 з туковими банка­ми і зразу ж загортають боронуванням

Обприскують посіви інсектицидами, почи­наючи із фази з’явлення сходів переваж­но на крайових смугах (40—60 м) і 1— 2 рази, при необхідності, повторюючи об­робки на всій площі. Норма витрати ро­бочої рідини 25—50 л/га як при наземній, так і авіаційній обробках. Застосовують гамма-ізомер ГХЦГ, 50 %-ний з. п. (0,8 кг/га) і 16. %-ну мм. е. (2—2,5 кг/га);

У фазі 1—2 пар справжніх листків (квітень—травень)

На початку вегета­ції цукрових буря­ків та пасішшкіїі (травень —червень)

У період вегетації, починаючи з (рази 2 — 3 пар справжніх листків

Те саме

Травень—липень фозалон, 35 %-ний к. е. (З—3,5 кг/га); фталофос, 50 %-ний з. п. (2,5—3 кг/га), ба - зудин, 40 %-ний з. п. (2,5 кг/га); дурсбан, 40 %-ний к. е. (1,5—2 кг/га); етафос, 50 %- ний к. е. (2,5 кг/га); вопатон, 50 %-ний к. е. (2,5 кг/га); метафос, 20 %-ний к. е. (2 кг/га); хлорофос, 80 %-ний з п. або т. п. (1,5—

2 кг'га); два останніх препарати застосо­вують при неможливості застосування ін­ших Краще застосовувати подвійні суміші

3 половинною нормою витрати хлорорга­нічних інсектицидів. Рекомендовані також: дилор, 80 %-ний з. її (3—3,5 кг/га) а з препаратів для УМО—базуднп, дурсбан, фозалон.

Одночасно з міжрядним розпушенням вод­ному агрегаті провадять обробку захис­ної зони рядка (шириною 20 см) бетапалом (З л/га)

Крайове (40—60 м) обприскування цукро­вих буряків у фазі розвинутої вилочки — першої пари справжніх листочків і суціль­не насінників у фазі розетки цинебом (3,75 кг/га) або полікарбаципом (2 кг'га). Витрата робочої рідини 200 л/га прн на­земному і 50 л/га при авіаційному обпри­скуванні

Знищення попелиць і кліщів на початку заселення ними посівів Наступні обробки провадити н nix випадках, коли заселена вся площа (понад 15 % рослин), але вра­ховуючи ефективність ентомофагів Проти бурякової мухи ведуть боротьбу то­ді, коли на рослинах (фаза 2— 3 пари лист­ків) налічується 6—8 личинок та яєць Спочатку крайове, а при необхідності су­цільне обприскування одним з препаратів фосфамідом, 40 %-ним к. е (0,5—1 кг/га); трихлорметафосом-3, 50 %-ним к. е (0,7—

0,8 кг/га); метафосом 20 %-ним к. е.

(1,2 кг/га); аміфосом, 40 %-ним к е. (1,2—

1,3 кг/га); піримором, 50 %-ним з п.

(0,6 кг/га). Витрата робочої рідшій не мен­ше 100 л/га.

Розпушування грунту в міжряддях просап­ними культиваторами, обладнаними долото­подібними робочими органами в агрегаті з тракторами, обладнаними і ичковідводжу - вачами Глибина розпушування 8—10 см Можливе одночасно з підживленням доб­ривами

Щоб запобігти заселенню посівів попели­цями, які можуть перелетіти з суміжних

Двосім’ядольні та частково злакові бур’яни

Пероноспороз

Листкова бурякова попелиця, павутин­ний кліщ та інші сисні шкідники, мінуюча муха

Багаторічні та од­норічні бур’яни, хвороби — церко­спороз, борошниста роса, фузаріозна гниль кореня, шкідники — совки, лучний метелик та ін

Бурякова коренева попелиця

Соняшникова міль. Поширена майже скрізь, де вирощують соняшник. Пошкоджує як культурні, так і дикорослі кошикоцвіті. Метелики, з’явля­ючись на початку червня, відкладають яйця по одному в кошики соняш­нику. Гусениці спочатку живляться пилком і органами вже запилених квіток. Пізніше вони прогризають оболонки насінин і цілком або частко­во виїдають ядро. Крім насіння, гусениці пошкоджують і кошики, прото­чуючи в їх нижній частині численні ходи і обгризаючи листки обгортки.

Соняшникова шипоноска. Трапляється скрізь, де вирощують соняшник, але найбільшої шкоди завдає в степовій зоні. Жуки, які літають у трав­ні — червні, відкладають яйця в стебла соняшнику і інших культур. Ли­чинки у великій кількості заселяють стебло, живляться його серцевиною і проточують численні короткі вузькі ходи, внаслідок чого ріст і розви­ток рослин значно ослаблюється.

Південний сірий довгоносик. Небезпечний шкідник багатьох культур у придунайських районах Одеської області. Пошкоджує сходи, а також листки і молоді стебла соняшнику.

Рис. 21. Несправжня борошниста роса соняшника:

1 — уражена рослина: 2 — уражений

листок.

Хвороби

Біла гниль. Дуже поширена грибна хвороба, що уражує схо­ди, стебла і кошики соняшника та багатьох інших культур. На уражених сходах спостеріга­ється підгнивання (побуріння) підсім’ядольного коліна, що призводить до загибелі росли­ни. В дорослих рослин уражу­ються стебла, кошики і насіння. Поверхня ураженого стебла на­буває коричневого кольору і мокріє. Такі стебла переламу­ються. На кошиках спочатку утворюється білий повстяний наліт, на якому пізніше з’явля­ється велика кількість склеро - цпв гриоа. іуошик розпадається на окремі частини. В ураженому насінні замість ядра утворюються склероції. Якщо поширення хвороби незначне, спостерігається побуріння і зниження якості ядра.

Сіра гниль. Грибна хвороба. Поширюється за підвищеної вологості повітря і уражує здебільшого кошики соняшника, а нерідко — сходи і стебло. Па кошиках з’являється густий попелясто-сірий наліт, насіння утворюється іцупле з низькою схожістю. Уражені сходи, як правило, гинуть.

Несправжня борошниста роса. Грибна хвороба. Поширюється за під­вищеної вологості у першій половині вегетації. Проявляється з нижнього боку листків у вигляді білого порошистого нальоту (спороношення гри­ба). При сильному ураженні білий наліт повністю вкриває листки, які згодом засихають, хворі рослини відстають у рості, стають карликовими, при ранньому ураженні зовсім не утворюють насіння.

Іржа. Грибна хвороба, що уражує сходи і дорослі рослини соняшни­ка. На сім’ядолях і листках сходів з’являються жовті плями, під якими утворюються оранжеві ецидіопустули гриба. На листках дорослих рослин з’являються бурі уредо-, а під кінець вегетації чорні телейтопустули. Сильно уражені листки відмирають, що призводить до зниження урожаю насіння і вмісту в ньому олії.

Вовчок. Паразитична квіткова рослина, яка уражує кореневу систему соняшника і висмоктує з рослини поживні речовини. З’являється з грун­ту біля основи стебла до початку цвітіння соняшника.

Заходи боротьби з шкідниками і хворобами соняшнику наведені в таблиці 255.

Зимою при плану - Розміщення соняшнику в багатопільній сі - ванні і весною під возміні з поверненням на попереднє місце час сівби не раніше як через 8—10 років. Кращі по­

передники — зернові культури. Дотриман­ня просторової ізоляції посівів поточного року від полів, на яких соняшник виро­щувався в минулому році, а також від по­сівів цукрових буряків.

Впровадження у виробництво сортів, стій­ких проти шкідників ( хвороб

Веснсго, за 30­45 днів до сівби

Протруєння насіння напівсухим способом або суспензіями (5—10 л води на 1 т на­сіння) препаратів ТМТД, 80 %-ного з. п. або фентіураму, 65 %-ного з. п. (З кг/т). Насіння, яке заражене хворобами чи містить домішки склероціїв білої і сірої гнилі або насіння вовчка, забороняється використо­вувати для сівби

Аерозольна обробка сходів 4 %-ним масля­ним розчином 12 %-ного ГХЦГ (15— 25 кг/га)

Видалення з посіву і знищення рослин, уражених білою і сірою гнилями та не­справжньою борошнистою росою

Обприскування рослин інсектицидами при з’явленні шкідників. Використовують кар­бофос 50 %-ний (0,6—0,8 кг/га), карбофос, 30 %-ний к. е. (І—1,5 кг/га), метафос, 30 %-ний з. п. (0,4—1 кг/га) або метафос, 20 %-ний к. е. (0,5—1 кг/га)

Обприскування рослин хлорофосом, 80 %- ним т чи з. п. (1 — 1,5 кг/га)

За 15—20 днів до Для прискорення достигання і зменшення збирання врожаю втрат від білої і сірої гнилі обробка рос­лин 35 %-ним розчином хлорату магнію (20—ЗО кг/га) або реглоном (2—3 л/га). Більші норми препаратів використовують в умовах знижених температур і підвище­ної вологості

Під час збирання Своєчасне і без втрат збирання врожаю, врожаю і зразу піс - Ретельне очищення полів від післязбираль - ля збирання них решток або подрібнення їх дисковими

знаряддями і наступне глибоке заорюван­ня. Після обробки реглоном врожай збира­ють через 6—8 днів

Обов’язкове знищення сходів падалиці. Для цього може бути використаний гербі­цид 2,4-Д (1,4 кг/га за д. р).