Cправочник агронома

Шкідники і хвороби овочевих культур у відкритому грунті

Шкідники капусти та інших хрестоцвітих (капустових)

Капустяна попелиця. Поширена на всій території республіки, крім капусти, пошкоджує також редиску, ріпак, брукву та інші хрестоцвіті. Дорослі попелиці та їхні личинки висмоктують соки з рослин, внаслідок чого листки зморщуються і жовкнуть. Ріст пошкоджених рослин уповіль­нюється, врожайність дуже знижується. Найбільш небезпечна попелиця в середині та наприкінці літа, під час інтенсивного розмноження.

Хрестоцвіті клопи. З місць зимівлі ці шкідники виходять наприкінці квітня або на початку травня. Живляться бур’янами, а після висадження в грунт розсади капусти і насінників хрестоцвітих переходять на них. Проколюючи своїм хоботком шкірку листка або квітконосних пагонів, клопи висмоктують з них сік. У місці проколу з’являються світлі крапки,

які через деякий час зливаються у плями. Пошкоджені листки стають зморшкуватими і жовкнуть. Насінники дають щупле, низькоякісне на­сіння.

Хрестоцвіті блішки. Більше поширені й шкідливі у південних і пів­денно-східних районах республіки. Із місць зимівлі виходять рано, зо­крема у південних областях їх можна побачити на бур’янах у кінці березня — на початку квітня, а в північних та центральних — у другій половині квітня. Жуки живляться спочатку сходами бур’янів, пізніше капустою, редискою та іншими хрестоцвітими, виїдаючи в листках цих рослин, особливо по краях, дірочки. При сильному пошкодженні вони зливаються у великі дірки, тканини відмирають і рослини гинуть.

Капустяна совка. Поширена повсюдно і в окремі роки може розмно­жуватись у значній кількості. Протягом літа дає два покоління. Мете­лики першого покоління літають з середини травня до кінця червня, дру­гого — з половини липня протягом серпня та першої половини вересня.

Гусениці спочатку вигризають великі наскрізні отвори у листках, а після зав’язуванння головок вгризаються в їх середину і роблять там ходи, забруднюючи їх своїми екскрементами. Пошкоджені головки за­гнивають і стають непридатними для споживання.

Капустяний білан. Небезпечний шкідник хрестоцвітих, особливо ка­пусти, редиски, редьки і брукви. Гусениці живуть невеликими групами (по 4—-8) і вигризають у листках м’якуш з країв, залишаючи непошкодже - ними лише товсті жилки. Найбільш численними і шкідливими є гусениці другого та третього поколінь (в липні — серпні). Нерідко пошкоджена капуста гине, не встигши навіть зав’язати головки.

Ріпаковий білан. Перше покоління цього шкідника розвивається на бур’янах з родини хрестоцвітих (капустових), друге і третє — на капусті та інших хрестоцвітих. У південних районах дає чотири покоління. Гу­сениці об’їдають листки капусти.

Капустяна міль. Поширена повсюдно, але більшої шкоди завдає в півдешшх і південно-східних районах республіки. Метелики вилітають у квітні і відкладають яйця па різні хрестоцвіті. Гусениці виїдають м’якоть листків маленькими ділянками, залишаючи непошкодженою шкір­ку з верхнього боку. Внаслідок цього па листках утворюються численні напівпрозорі округлі плями, або «віконця», характерні для цього шкід­ника. Пошкоджені листки жовкнуть і засихають, що дуже знижує вро­жай. Протягом літа розвивається три-чотири покоління. Найбільшої шкоди капусті завдає в червні — липні.

Ріпаковий пильщик. Поширений повсюдно, але більшої шкоди завдає у зволожених західних районах Полісся та Лісостепу. Пошкоджує капус­ту, редиску, редьку та інші хрестоцвіті. В окремі роки розмножується в масовій кількості і завдає великої шкоди. Личинки пильщика живляться листками, обгризаючи їх з країв. На дуже пошкоджених рослинах від листків часто залишаються одні лише товсті жилки. Пошкоджує також насінники хрестоцвітих культур, спричиняє уповільнення росту й розвит­ку рослин та зниження врожаю.

Ріпаковий квіткоїд. Завдає значних пошкоджень насінникам овочевих хрестоцвітих культур, знижує врожай насіння.

Жуки пошкоджують квітки й бутони, внаслідок чого вони спочатку жовтіють, а потім опадають. Стручки з пошкоджених квіток розвивають­ся неповноцінними, врожай насіння знижується, а іноді зовсім гине. Ли­чинки живляться пилком квіток.

Капустяна муха. Дуже поширений шкідник капусти, редиски та ін­ших хрестоцвітих. Особливо великої шкоди завдає на півдні республіки та на зрошуваних землях.

Літ мухи починається в другій половині або в кінці квітня, коли грунт

прогріється до 12—13°. Через кілька днів після вильоту з місць зимівлі самки відкладають яйця, розміщуючи їх у грунт біля кореневої шийки рослин або безпосередньо на кореневу шийку. Личинки вгризаються в корені або коренеплоди і живляться їх тканинами, внаслідок чого рос­лини починають в’янути, листя їх темнішає, часто набуває синюватого забарвлення. Розвиток таких рослин уповільнюється або й зовсім при­пиняється і нерідко вони гинуть.

Шкідники цибулі та часнику

Цибулева муха. Трапляється скрізь, де вирощують цибулю, але біль­шої шкоди завдає в районах з достатньою вологістю влітку. Личинки мухи вгризаються в рослини крізь основи листків або збоку денця і до закінчення розвитку перебувають усередині цибулини, живлячись її тка­нинами. Пошкоджені цибулини здебільшого загнивають, листки їх спо­чатку жовтіють і прив’ядають, а згодом всихають.

Кореневий (цибулевий) кліщ. Пошкоджує цибулю і часник як у пе­ріод вегетації, гак і під час зберігання. В цибулини та головки часнику кліщі проникають через денця, потім розселяються між лусками, яки­ми й живляться. Внаслідок пошкодження поверхня луски вкривається буруватою трухлявиною. Пошкоджені цибулини загнивають. При воло­гості повітря понад 70 % кліщі продовжують пошкоджувати цибулю і часник у сховищах під час зберігання.

Тютюновий і цибулевий трипси. В окремі роки завдають значних по­шкоджень цибулі, особливо на півдні республіки. В південних областях на посівах цибулі з’являються в квітні, в середній смузі — в травні. Осе­ляються переважно в піхвах листків і суцвіть, висмоктуючи з них сік, внаслідок чого листки викривляються, жовкнуть та всихають. Суцвіття насінників цибулі, заселені трипсами, засихають або дають щупле насіння низької схожості. Трипси пошкоджують також цибулю під час зберіган­ня у сховищах.

Шкідники пасльонових і гарбузових культур

Шкідники помідорів, баклажанів і перцю. Найбільшої шкоди помідо­рам, баклажанам та перцю завдають гусениці бавовникової совки, особ­ливо в південних областях, а також помідорна та городня совки. Не­безпечним шкідником пасльонових є колорадський жук. З шкідників, які живуть у грунті, майже в усіх областях поширені й завдають шкоди капустянка, справжні й несправжні дротяники, гусениці озимої совки. В останні роки значних пошкоджень помідорам і баклажанам завдає бурий (іржавий) помідорний кліщ. Тютюновий грипе, оранжерейна попе­лиця та павутинний кліщ у деякі роки також сильно пошкоджують бак­лажани і помідори.

З шкідників гарбузових культур дуже небезпечний павутинний кліщ. Найбільшої шкоди він завдає огіркам у сухі жаркі роки. В полі з’яв­ляється в квітні — на початку травня і протягом вегетації дає 5—8 по­колінь. Живуть і живляться кліщі на нижньому боці листків, вкриваючи їх тонкою павутиною. На пошкоджених листках з’являються світлі крап­ки, потім окремі ділянки знебарвлюються і листки засихають.

Дуже поширена також баштанна попелиця, яка завдає найбільшої шкоди гарбузовим культурам на півдні, особливо за помірно вологої і теплої погоди. Пошкоджує вона баклажани й перець. Протягом вегета-

1 — уражене коріння; 2 — спори в клітині ура­женого кореня

Шкідники і хвороби овочевих культур у відкритому грунті

ційного періоду дає 12—15 поколінь. Перші весняні покоління розвива­ються на бур’янах, у другій половині літа переходять на гарбузові культу­ри, висмоктуючи соки з пагонів, лист­ків, зав’язей і квіток. При сильному пошкодженні листки скручуються, в’януть і врешті-решт всихають, а са­мі рослини перестають рости і неза­баром гинуть, так і не зав’язавши плодів.

Хвороби хрестоцвітих (капустових)

Кила. Грибна хвороба. Уражує корені розсади і дорослих рослин ка­пусти протягом усього періоду веге­тації. На коренях утворюються на­рости і пухлини різних розмірів. Уражені рослини пригнічуються, листя жовтіє, в’яне, головки часто зовсім не утворюються. Наприкінці вегетації нарости під впливом грунтових мікроорганізмів загнивають і руйнуються. При цьому звільняється велика кількість спор збудника хвороби, які заражають грунт.

Фузаріозне в’янення, або жовтизна. Грибна хвороба. Уражує розсаду і дорослі рослини. Сім’ядолі й листки ураженої розсади жовтіють і рос­лина гине. Хворі дорослі рослини відстають у рості, їхні листки жовті­ють, втрачають тургор і опадають. Часто хвороба проявляється в одно­бічному ураженні рослин або листків, внаслідок чого рослини розвива­ються нерівномірно. Хворі рослини пригнічені й часто гинуть.

Чорна плямистість (альгернаріоз). Грибна хвороба. Великої шкоди завдає насінникам капусти та іншим хрестоцвітим у вологі роки. Ура­жуються здебільшого стручки і насіння. ГІа стручках утворюються темні круглі плями, які при високій вологості повітря вкриваються темним нальотом. Часто хвороба проявляється у потемнінні й руйнуванні тка­нин кінчиків стручків, внаслідок чого вони розтріскуються.

Суха гниль (фомоз). Грибна хвороба. Уражує рослини в усіх фазах розвитку. Особливо терплять насінники капусти.

В розсади уражуються сім’ядолі, стебла і корінці, на яких з’являють­ся світло-бурі плями з чорними крапками — пікнідами гриба.

У відкритому грунті на рослинах капусти першого року хвороба про­являється на листках, стеблах і коренях. Листки вкриваються світло-бу­рими плямами. На стеблах, здебільшого у прикореневій частині, плями сірі, потім темнішають і вкриваються чорними крапками.

Хвороби помідорів, баклажанів і перцю

Фітофтороз помідорів. Грибна хвороба. Уражує помідори, картоплю та інші пасльонові в усіх зонах республіки. На плодах з’являються корич­нево-бурі, тверді, розпливчасті плями. У вологу погоду на них утворює­ться світло-сірий наліт, що складається з конідієносців і конідій гриба. Уражені плоди швидко загнивають. На уражених листках і стеблах по­мідорів з’являються червоно-коричневі плями. Первинне зараження по­мідорів відбувається від картоплі.

Суха плямистість, або макроспоріоз. Грибна хвороба. Ура­жує листки, плоди і стебла. На нижніх, а потім і верхніх листках утво­рюються темно-бурі округлі плями з концентричними колами. На пло­дах з’являються великі чорні вдавлені плями, розташовані біля плодо­ніжки або в місцях розтріскування плодів. У вологу погоду плями на листках, стеблах і плодах вкриваються чорним нальотом.

Біла плямистість, або септоріоз. Грибна хвороба, поширена у відкритому і закритому грунті. Уражуються, головним чином, листки, зрідка стебла і плоди. Перші ознаки хвороби з’являються на сіянцях і розсаді помідорів у вигляді бруднувато-білих плям з темним обідком і численними темними крапками. При сильному ураженні плями злива­ються і вкривають усю листкову пластинку. Листки жовтіють і заси­хають.

Бактеріальний рак. Проявляється у двох формах. При першій уражує­ться судинна система, внаслідок чого розсада чи дорослі рослини в’януть і засихають. На поперечному розрізі стебла або черешка видно потем­ніння судин. Бактерії по судинах часто проникають в плоди і заражають насіння.

При другій формі спостерігається місцеве ураження плодів, ознакою якого є білі або жовті плями з темним центром. У цій формі хвороба відома під назвою «пташине око». На листках і стеблах місцеве уражен­ня проявляється у вигляді коричневих виразок і тріщин.

Чорна бактеріальна плямистість. На сім’ядолях утворюються чорні видовжені вздовж жилок плями, на листках плями спочатку дрібні, во­дянисті, а згодом збільшуються до 1—2 мм у діаметрі. В центрі вони чорні, а по периферії жовті. На черешках і стеблах утворюються по­здовжні чорні плями. На уражених плодах з’являються опуклі чорні ма­ленькі крапки з водянистим обідком. Пізніше плями на плодах збіль­шуються, в центрі їх тканини западають, іноді загнивають.

Стовбур помідорів. Дуже шкідлива вірусна хвороба, поширена го­ловним чином на півдні республіки. Проявляється на листках, квітках і плодах. Листки хворих рослин дрібні, хлоротичні. З часом забарвлення листків і стебел стає фіолетовим. Частки листків закручуються вгору, на­буваючи форму човника. Листки і стебла стають грубими, ламкими. Уражені квітки деформуються — чашолистики збільшуються в розмірах, часто зростаються і набувають дзвоникоподібної форми. Тичинки і ма­точки недорозвинуті, пелюстки дрібні. Такі квіти здебільшого безплідні. При слабкому ураженні квіток плоди дрібні, дерев’янисті, нерівномірно забарвлені.

Хвороби цибулі

Несправжня борошниста роса (пероноспороз). Грибна хвороба, про­являється через 3—4 тижні після садіння сіянки або сівби насіння цибу­лі. Хворі рослини відстають у рості, листя жовтіє і в’яне, а за вологої погоди вкривається сірувато-фіолетовим нальотом, що складається з грибниці й конідій гриба. На уражені тканини налипають часточки грун­ту, внаслідок чого рослини набувають темно-сірого кольору. На насінни­ках уражуються стрілки і листя, при цьому на них з’являються різного розміру овальні плями, які у вологу погоду також вкриваються сірува­то-фіолетовим нальотом. Уражені стрілки жовтіють, часто підламуються. Насіння не достигає або й зовсім не утворюється. Зимує гриб у цибу­линах, які зовні не відрізняються від здорових, але при висадженні у по­ле з них виростають хворі рослини.

Гниль денця. Грибна хвороба. Уражує рослини в різних фазах роз­витку. Перші ознаки їх проявляються в пожовтінні й відмиранні листків, починаючи з верхівкових. Згодом відмирають корені, і рослина гине. На поверхні ураженої тканини розвивається білий пухнастий наліт гриб­ниці.

Мозаїка. Вірусна хвороба, що завдає особливо великої шкоди насін­никам цибулі. На листках і квітконосах хворих рослин утворюються світ­ло-жовті або білі поздовжні смуги. Листки стають гофрованими, сплюс­нутими, згодом втрачають тургор, звисають вниз, а при сильному ура­женні в період цвітіння відмирають. Квітконоси уражених рослин іноді дугоподібно зігнуті. В суцвіттях мозаїчних рослин мало квіток. Насіння такі рослини дають мало або зовсім не плодоносять.

Шийкова гниль. Одна з найшкідливіших грибних хвороб у період зберігання. Починається в більшості з шийки цибулини, уражена тканина якої розм’якшується, буріє, робиться водянистою, а на її поверхні з’яв­ляється сірий наліт конідієносців і конідій гриба. Пізніше серед нальо­ту можна помітити темні склероції гриба. Рослини заражаються в полі, але оскільки в період вегетації вони стійкі проти хвороби, ознаки її про­являються через один-півтора місяця після збирання.

Хвороби гарбузових культур

Борошниста роса огірків. Грибна хвороба. У відкритому грунті най­більшої шкоди завдає у південних районах. На уражених листках і стеб­лах утворюється білнй або сіруватий наліт, який спочатку має вигляд окремих плям. Пізніше при сильному ураженні листки вкриваються бо­рошнистим нальотом, буріють і засихають.

Антракноз. Грибна хвороба, що уражує огірки, кавуни й дині, особ­ливо у дощові роки. На листках з’являються світло-бурі або жовті ок­руглі, а на плодах, стеблах і черешках — бурі або чорні вдавлені плями у вигляді виразок. У вологу погоду плями вкриваються рожевим або червоно-жовтим нальотом. При сильному ураженні листки і стебла за­сихають, а плоди загнивають.

Фузаріозне в’янення. Грибна хвороба. Найбільшої шкоди завдає ка­вунам і диням. На сходах проявляється у двох формах: в’янення росли­нок і гнилі кореневої шийки.

У дорослих рослин розрізняють також дві форми захворювання: в’я­нення і пригнічення. Часто в’януть окремі пагони. Іноді уражені рос­лини не гинуть, а залишаються карликовими, мають короткі міжвузля, дрібні листки. Плоди на таких рослинах дрібні або зовсім не утворюють­ся. Збудник хвороби проникає через корені й уражує судинну систему.

Бактеріоз огірків. Бактеріальна хвороба. Уражує сім’ядолі, листки, плоди і стебла. На сім’ядолях утворюються невеликі неправильної фор­ми водянисті плями. На листках спочатку з’являються маслянисті, кутас­тої форми плями, обмежені жилками листка. У вологу погоду або зран­ку при наявності роси з нижнього боку листка на плямах виділяються жовті крапельки, в яких міститься велика кількість бактерій. Пізніше плями темнішають, засихають, уражена тканина випадає і листки стають дірчастими. На плодах утворюються водянисті круглі плями, які згодом заглиблюються у тканини і перетворюються на виразки.

Хвороби моркви

Біла гниль. Це одна з найбільш шкідливих грибних хвороб моркви та інших овочевих культур під час зберігання. Уражена тканина коре­неплоду розм’якшується, ослизнюється, а на її поверхні з’являється бі­лий пухнастий наліт грибниці. У сховища інфекція заноситься з хвори­ми коренеплодами і часточками налиплого иа них зараженого грунту.

Чорна гниль, або альтернаріоз. Грибна хвороба, що проявляється в період зберігання моркви у вигляді сухих чорних вдавлених плям збоку або на верхівці коренеплоду.

Зараження відбувається через грунт і насіння. Гриб може зберігатися також у рослинних рештках в місцях зберігання. В сховища інфекція заноситься з коренеплодами і зараженим грунтом.

Фомоз. Грибна хвороба, що завдає великої шкоди насінникам. Прояв­ляється у вигляді гнилі верхівки коренеплоду, а також сірої плямистості на стеблах і суцвіттях. Пізніше на поверхні плям з’являються чорні пік - ніди гриба. Зберігається збудник хвороби в грунті на заражених рос­линних рештках, коренеплодах і насінні. Розвиток хвороби посилюється при високій вологості грунту.

Система заходів боротьби з шкідниками і хворобами — див. табл. 261.

Cправочник агронома

Додатки

І. Коефіцієнти переведення побічної та супутньої продукції в основну (по зернових, технічних, кормових культурах і травах — одиниці маси, по плодово-ягідних культурах і винограду — 1000 шт. садивного матеріалу по …

Техніка безпеки

У господарствах за організацію і стан охорони праці відповідають керівники (в колгоспі—голова, в радгоспі—директор). Головні спеціа­лісти господарства відповідають за охорону праці й техніку безпеки окре­мо по галузях: головний агроном — …

Зберігання сільськогосподарської техніки

Трактори, комбайни та іншу сільськогосподарську техніку зберігають здебільшого на відкритих майданчиках з твердим покриттям. У передо­вих господарствах складну техніку (трактори, комбайни) зберігають у закритих приміщеннях. Майданчики для зберігання техніки обладну­ють …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua