Cправочник агронома

Шкідники і хвороби льону

Шкідники

Льонова блоха. Із місць зимівлі жуки виходять при температурі 15° і вище. Спочатку вони зосереджуються в крайових смугах, а потім по­ширюються по всьому посіву льону, пошкоджуючи сім’ядолі, листки сходів, молоді стебла, а іноді й точку росту. Личинки вигризають довгасті ямки у корінцях.

Льоновий трипс. З’являється на посівах у фазі бутонізації. Пошкоджує головним чином верхівкові листки, внаслідок чого вони скручуються і жовтіють. Бутони і зав’язь опадають.

Льонова плодожерка. Метелики літають у другій половині червня. Самки відкладають яйця з верхнього боку листків і на чашолистики. Гусениці проникають в зелені коробочки і виїдають насіння.

Комар-довгоніг. З’являється па посівах в кінці травня — на початку червня. Личинки підгризають молоді рослини біля кореневої шийки, за­тягують їх у нірки і з’їдають. При великій чисельності шкідник призво­дить до зрідження посіву.

Совка-гамма. Самки відкладають яйця на бур’яни і культурні рос­лини. Гусениці спочатку живляться на тих рослинах, де були відкладені яйця. Починаючи з третього віку, вони стають більш рухливими і в по­шуках їжі можуть переповзати з одного поля на інше. Пошкоджують листки льону, обгризаючи їх з країв або з’їдаючи зовсім, а також квітки, зав’язь і зелені коробочки.

Хвороби

Фузаріозне в’янення. Найбільш поширена і небезпечна грибна хво­роба льону. Уражуються рослини протягом усього періоду вегетації. Збуд­ник проникає в рослішу і поширюється по провідних судинах, порушую­чи водопостачання рослин. Внаслідок цього в них спочатку поникають і буріють верхівки, а потім і інші частими. Рослини можуть уражуватися суцільно по всьому полю.

Фузаріозне побуріння. Грибна хвороба, проявляється в другій поло­вині вегетаційного періоду. На уражених рослинах буріють квітконосні гілочки і коробочки, тоді як нижня частина стебла і коренева система залишаються здоровими. Через стінку коробочки гриб проникає в насін­ня і уражує його.

Антракноз. Грибна хвороба, проявляється протягом усього періоду ве­гетації. Дуже уражуються сходи. Основним джерелом інфекції є зараже­не насіння. Потрапляючи в грунт, воно не проростає або дає хворі схо­ди. На сім’ядолях уражених рослин утворюються чітко обмежені плями. На кореневій шийці і корінцях утворюються яскраво-оранжеві виразки і перетяжки. Пізніше плямистість поширюється на стебла й коробочки. Хвороба спричинює зрідження посівів, зниження врожаю і якості со­ломи та насіння.

Іржа. Грибна хвороба, ознаки якої на рослинах льону проявляються під час цвітіння. На листках, стеблах, бутонах, а пізніше й на коро­бочках з’являються оранжеві подушечки (уредопустули гриба). На по­чатку достигання льону на стеблах в місцях ураження помітні чорні блискучі плями (телейтопустули), які залишаються на волокні у вигля­ді чорної присухи. Хвороба значно знижує вихід довгого волокна, а та­кож урожай насіння.

Взимку, при пла­нуванні розміщення культур у сівозмі­нах

Весною

Завчасно (за 4—5 мі­сяців) або весною, але не пізніше як за два тижні до сівби

Квітень

За 1—2 дні до з’яв­лення сходів

Після з’явлення схо­дів

По сходах і в фазі ялинки

У фазі швидкого росту — бутонізації

У фазі жовтої стиг­лості

Після збирання уро­жаю

Вирощування льону в сівозмінах з таким чергуванням, при якому він повертається на попереднє місце не раніше як через

6— 7 років

Внесення під льон оптимальних норм мі­неральних добрив і мікроелементів відпо­відно до результатів агрохімічного аналі­зу грунту

Впровадження у виробництво сортів, стій­ких проти хвороб, зокрема з підвищеною стійкістю проти фузаріозу і поліспорозу відзначається сорт К-6. Сівба кондиційно­го насіння

Протруювання насіння комбінованими пре­паратами: тигамом, 70 %-ним з, п., фентіу - рамом, 65 %-ним з. п. (З кг/т); ТМТД, 80 %-ним з. п. (З кг/т) чи гранозаном з барвником (1,5 кг/т). Обпудрюють препа­ратами зволожене водою насіння (10— 15 л води на 1 т насіння) або обробляють суспензією цих препаратів Сівба льону в оптимальні строки

Обробка крайових смуг інсектицидами з ме­тою недопущення льонової блохи на посі­ви Застосовують ГХЦГ 12 %-ний (10— 15 кг/т) або інші інсектициди Така сама обробка крайових смуг або всього посіву під час заселення його бло­хою з метою знищення шкідника Обробка посівів льону 0,4 %-ною суспен­зією з 90 % - ного з. п. хлорокису міді (2,2 кг/га) при умові, що насіння не буде використовуватись для виготовлення льо­нової олії

Обробка посівів інсектицидами: хлорофо­сом, 80 %-ним з. п. (0,8—1,2 кг/га), фосфа - мідом, 40 %-ним к. е. (0,7—1 кг/га), кар­бофосом, 50 %-ним к. е. (0,4—0,8 кг/га) або метафосом, 20 %-ним к. е. (0,6— 0,1 кг/га)

Апробація сортових посівів льону з метою виділення площ, вільних від хвороб, або заражених у допустимих межах для пев­ної категорії посіву

Збирання врожаю з насінних посівів. Розсти­лання льоносоломи на стелищах за межа­ми полів сівозміни

Зачистка полів і знищення післязбираль­них решток, які є резерваціями шкідників і джерелами інфекції

Льонова блоха, льо­новий трипс, льоно­ва плодожерка, фу­заріоз, антракноз та інші хвороби

Те саме

Фузаріоз, антракноз, поліспороз і інші хвороби та грунто­ві шкідники

Льонова блоха, ір­жа, антракноз Льонова блоха

Те саме

Комплекс хвороб (антракноз, фузарі­оз, пасмо та ін.)

Комплекс шкідників (трипс, льонова пло­дожерка та ін.)

Комплекс хвороб

Те саме

Льонова плодожер­ка, фузаріоз, пасмо і ін.

Поліспороз, або ламкість стебел. Грибна хвороба. Проявляє­ться протягом усього періоду вегетації. На сім’ядолях сходів, підсім’я - дольному коліні й кореневій шийці з’являються бурі вдавлені плями. Дуже уражені сходи жовтіють і гинуть. В рослин, які не загинули, пля­мистість поширюється на листки, стебло, коробочки і насіння. Волокно з уражених рослин погано очищається від костриці і має низьку якість.

Пасмо. Грибна хвороба. Проявляється наприкінці вегетації. На лист­ках і стеблах з’являються коричневі плями, центральна частина яких з часом світлішає і на ній виступають концентричними колами чорні крап­ки — пікніди гриба. Хвороба поширюється також на коробочки і насін­ня. Заражене насіння є основним джерелом поширення інфекції. Ураже­ні рослини дають низький урожай і волокно низької якості.

Бактеріоз. Уражує льон у всіх фазах розвитку. Є кілька типів прояву хвороби. Заражені проростки загнивають за типом мокрої гнилі. На сі­м’ядолях утворюються коричневі плями, уражується точка росту. На ко­рінцях молодих рослин утворюються штрихи і виразки коричневого ко­льору. Такі рослини не ростуть і засихають. У фазі бутонізації в ураже­них рослинах жовтіє верхівка, припиняється ріст. Хвороба різко знижує урожай соломи, номериість волокна і схожість насіння.

Льонова повитиця. Паразитична квіткова рослина, яка уражує льон до бутонізації. Поширюється насінням і уламками стебел, які довго збе­рігають свою життєздатність. Рослини повитиці гаусторіями (присоска­ми) проникають в судинно-волокнисті пучки рослин льону і висмоктують з них воду й поживні речовини. Це пригнічує рослини і різко знижує їхню продуктивність. Вихід льоносоломи може зменшуватись у два рази.

Система заходів боротьби з шкідниками і хворобами льону-довгунця наведена в таблиці 256.