Cправочник агронома

Шкідники і хвороби картоплі

Шкідники

Колорадський жук. Масовий шкідник картоплі й інших пасльонових. У своєму розвитку проходить чотири стадії: яйце, личинку, лялечку та імаго (доросла особина). Зимують дорослі жуки в грунті на глибині 20—60 см. Весною, коли грунт прогрівається до 14—15°, вони виходять на поверхню. В пошуках корму жуки можуть перелітати на велику від­стань і зосереджуватись на ранніх посівах картоплі. В цей період самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх переважно на нижньому боці листків. Одна самка за сезон відкладає 500—800, а іноді до 2000 яєць. Через 5—12 днів, залежно від температури повітря, з яєць виплоджу­ються личинки, які протягом 20—25 днів живляться листками картоплі або інших пасльонових. За цей час вони тричі линяють. Личинки четвер­того віку заляльковуються у грунті і через 6—15 днів лялечка перетво­рюється на жука, який виходить на поверхню грунту. Розвиток одного покоління колорадського жука триває 32—45 днів. У степовій зоні рес­публіки цей шкідник має дві повні та одну неповну, а на Поліссі і в Лісостепу — одну повну та одну неповну генерацію, яка за сприятливих для шкідника умов може розвиватися в повну.

Стеблова нематода. Поширена на Поліссі та в західних областях рес­публіки. На півдні може пошкоджувати картоплю на зрошуваних зем­лях. Заселяє в основному бульби картоплі. Джерелом зараження є ін - вазовапі насінні бульби та рослинні рештки (в останніх може зберігати життєздатність до 3 років).

Самка відкладає близько 250 яєць, розвиток яких відбувається при температурі від 6 до 34°. Личинки мають чотири віки. Весь цикл розвит­ку триває 15—45 днів залежно від температури (оптимум 20—25°). За ве­гетаційний період дає декілька поколінь. Особливо інтенсивно розмно­жується в дощові роки. Розвиток і розмноження шкідника проходять у бульбах, внаслідок чого шкірка їх відокремлюється від м’якоті і тріс­кається. М’якоть стає трухлявою і набуває бурого кольору. В уражених бульбах зменшується вміст крохмалю, білка, на хворих рослинах інтен­сивно розвиваються грибні, бактеріальні та інші хвороби. Для зберіган­ня уражені бульби непридатні.

Картопляна міль. На Україні виявлена в Криму і деяких районах південного Степу. Пошкоджує переважно картоплю, особливо бульби В сховищах, де шкідник розмножується протягом усієї зими. Навесні з на­сінними бульбами знову потрапляє в поле, де продовжує свій розвиток. На півдні республіки виліт метеликів може починатись у травні. Літають вони вночі, від заходу і 1—2 години після сходу сонця. Самки відкла­дають яйця на нижній бік листків, стебла, в грунт і неприкриті грунтом бульби картоплі. Відкладання яєць триває 2—16 днів, за цей час самка може відкласти до 300 яєць. Залежно від температурних умов через

З—15 днів виплоджуються гусениці, які вгризаються під епідерміс лист­ка, молодого пагона або шкірку бульби картоплі, вигризають в них хо­ди, поступово заповнюючи їх екскрементами. В середньому за 11 — 14 днів вони закінчують живлення, виходять із листкових мін, стебел чи бульб і роблять кокони між сухими листками, в тріщинах грунту, між бульбами у сховищах, де й заляльковуються. Через 7—12 днів із ляле­чок вилітають метелики, які дають початок новому поколінню. На півдні республіки може розвиватися 3—5 поколінь, які накладаються одне на одне. Тому в природних умовах літ метеликів можна спостерігати з трав­ня до кінця жовтня.

Пошкоджені бульби непридатні для тривалого зберігання.

Дротяники, личинки хрущів. Дротяники вигризають у бульбах вузькі довгі ходи. Пошкоджені бульби втрачають товарні й насінні якості, більше уражуються хворобами, гниють. Дротяники пошкоджують також підземну частину стебла, від чого рослини в’януть і засихають. Личинки травневих жуків вигризають у бульбах круглі ямки з нерівними краями. М’якоть вони з’їдають разом із шкіркою.

Совки. Найбільш поширені озима совка та совка-гамма. Шкоди за­вдають гусениці різних віків, які під’їдають бульби, а також стебла на рівні грунту або дещо нижче. Гусениці совки-гамми, крім того, обгри­зають листки.

Попелиці. Небезпечні, насамперед, як основні пєренощики вірусних хвороб картоплі. На посадках цієї культури найбільш поширені персико­ва, велика і звичайна картопляна попелиці. Заходи боротьби з ними однакові.

Хвороби

Фітофтороз. Грибна хвороба, великої шкоди завдає на Поліссі, в Кар­патах, північно-західних районах Лісостепу, а в окремі руки — і на півдні республіки в умовах зрошення. Уражує бульби, проростки, листки, стебла, генеративні органи. В полі проявляється звичайно після фази бу­тонізації. Тривала тепла і волога погода посилює розвиток хвороби. В роки епіфітотій врожай картоплі знижується на 20—50 % і більше. Джерелом інфекції є уражені бульби, висаджені в поле, а також рослин­ні рештки. В умовах теплої зими гриб — збудник хвороби може збері­гатися також у бульбах, які залишилися в грунті.

Макроспоріоз, або рання суха плямистість. Грибна хво­роба. Значної шкоди завдає в південних і південно-західних районах, в окремі сухі роки — на Поліссі та на півночі Лісостепу. Ознаки хвороби

з’являються за 15—20 днів до цві­тіння у вигляді великих темно-бу­рих округлих або кутастих плям з концентричними колами і слабким чорним нальотом з нижнього боку листка.

Розвиток хвороби посилюється в жарку погоду, за короткочасних дощів, рясних рос. Недобір урожаю в окремі роки становить 10—20 %

1 більше. Джерелом інфекції є рос­линні рештки, а іноді й уражені бульби.

Рак картоплі. Небезпечна ка­рантинна хвороба. Трапляється на Поліссі та в західних областях окремими вогнищами переважно в умовах беззмінної культури на присадибних ділянках. Уражує бульби, столони, а іноді стебла і листки. Шкідливість хвороби про­являється у зниженні врожаю бульб (на 60 % і більше) і швид-

За 1—5 днів до са­діння, після переби­рання бульб

У період масового виходу жуків, які перезимували, при масовому з’явленні личинок на ран­ніх, а також при з’явленні личинок та молодих жуків па середніх і пізніх по­сівах

У період бутоніза­ції — на початку цвітіння або за си­гналом станції за­хисту рослин

При з’явленні ознак хвороби

Через 7—10 днів після попередньо­го обприскування При виявленні по­шкоджених рослин

Підготовка садивного матеріалу: протрую­вання бульб 3—3,5 %-ною суспензією 80 %-ного ТМТД; 1,6 %-ною суспензією 80 %-ного цинебу; 3,7 %-ною суспензією 75 %-ного полікарбацину. Норма витрати робочої рідини 70 л на 1 т бульб Обприскування одним із інсектицидів: хло­рофосом, 80 %-ним з. п. (1,5 кг/га); фта­лофосом, 50 %-ним (1,6 кг/га); фталофо­сом, 20 %-ним к. е. (4 кг/га); волатоном, 50 %-ним к. е, (1,5 кг/га); поліхлоркамфе - ном, 50 %-ним к, е. (2 кг/га); фозалоном, ЗО %-ним з. п. (1,5 кг/га); гамма-ізомером ГХЦГ, 16 %-ним к. е. (1,5 кг/га); дилором, 80 %-ним з. п. (0,4 кг/га); боверином (2 кг/га) з добавкою 0,4 кг хлорофосу. Норма витрати робочої рідини при назем­ному обприскуванні 400—500 л/га Обприскування одним із фунгіцидів: 80 %- ним з. п цинебу (2,5 кг/га), 90 %-ним хлорокисом міді (2,6 кг/га), 50 %-ним кап­таном (3 кг/га), 80 %-ним з. п. купрозану або хомецину (2,4 кг/га), 70 %-ним купро- цином (2,6 кг/га), 80 %-ним полікарбаци - ном (2,5 кг/га), 70 %-ним полімарцином (2,5 кг/га), 60 %-ним фталаном (3,5 кг/га), 1 %-ною бордоською рідиною.

Норма витрати робочої рідини при назем­ному обприскуванні 400—500 л/га Обприскування рослин тими самими препа­ратами

Обприскування тими самими препаратами. При необхідності обприскування повторю­ють

Обприскування хлорофосом, поліхлоркам - феном або гамма-ізомером ГХЦГ в тих са­мих нормах, що й проти колорадського жука

Колорадський жук та інші шкідники, які в цей час пере­бувають на посівах картоплі

Фітофтороз

Фітофтороз, макро - спсріоз

Фітофтороз, макро - споріоз та інші хво­роби

Совки та інші шкід­ники

кому гнитті їх під час зберігання. Розвиток хвороби посилюється при висо­кій вологості грунту та температурі в межах 15—18°. Гриб — збудник хвороби — поширюється головним чином з ураженими бульбами та зара­женим грунтом.

Кільцева гниль. Небезпечна бактеріальна хвороба, особливо пошире­на на Поліссі. Проявляється у формі в’янення рослин і кільцевого за­гнивання бульб. Ураження рослин збільшується при високій вологості та підвищеній температурі повітря. Поширюється з садивним матеріалом, зокрема при різанні бульб. У полі збудник хвороби може переноситися з однієї рослини на іншу дротяниками та іншими грунтовими шкідни­ками.

Чорна ніжка. Бактеріальна хвороба, поширена на Поліссі та в Лісо­степу. Уражує кореневу шийку, внаслідок чого корені не розвиваються і рослини легко висмикуються з грунту. Уражені сходи в більшості ги­нуть.

Розвиток хвороби в полі посилюється за дощової теплої погоди. Уро­жайність ураженої картоплі зменшується на 60—90 %. Зберігається збудник у заражених бульбах.

Зморшкувата та смугаста мозаїки. Вірусні хвороби, поширені в ба­гатьох районах вирощування картоплі, але найбільше на півдні Лісосте­пу. Уражуються листки і їхні черешки, стебла. Урожайність бульб мо­же зменшуватись на ЗО—90 %. Передається вірус через бульби, у полі поширюється сисними комахами.

Систему заходів боротьби з шкідниками і хворобами картоплі пода­но в таблиці 259.