Cправочник агронома

Передпосадкова підготовка ділянки

Має на меті вирівнювання поверхні ділянки, глибоку оранку, звичай­ну оранку з глибоким розпушуванням підорного шару без обертання скиби на підзолистих грунтах, внесення добрив та нарізування терас на схилах.

Поверхню ділянки вирівнюють планувальниками, опуклості рельєфу зрізують бульдозерами або скреперами, попередньо перемістивши вбік верхній родючий шар грунту, який пізніше рівномірно розподіляють по поверхні вирівняної ділянки.

Норми внесення добрив на кожний недостаючий до оптимального рівня міліграм фосфору і калію у 100 г грунту в шарі 0—40 см

(табл. 151) становлять: по 90 кг/га фосфору на всіх грунтових відмінах в усіх зонах і по 120 кг/га калію на Поліссі, у Прикарпатті і Закарпат­ті; по 90 кг/га — в Лісостепу і по 60 кг/га в Степу та на світло-сірих лісових легко- і серєдньосуглинкових грунтах Лісостепу.

Дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті, світло-сірі й сірі лісові грунти орють на глибину 28—32 см з розпушуванням підорного шару грунтопоглиблювачем без обертання скиби. Глибина оранки темно-сірих лісових грунтів — 40—45, чорноземів вилугуваних і опідзолених — 50— 70 см. Грунти з відносно неглибоким заляганням карбонатів орють до глибини їх скипання з розпушуванням підорного шару без обертання скиби. Для весняного закладання саду орють восени, а для осіннього — весною або влітку.

На схилах до 6° грунт готують так само, як і на рівнині. На схилах

6— 10° орють контурним способом в напрямку горизонталей. Схили понад 10° терасують за допомогою звичайних тракторних плугів або інших знарядь. Провадять терасування в два етапи. На першому полот­но доводять до заданої ширини (4,2—4,5 м), а на другому йому надають

151. Орієнтовні рівні забезпеченості основних грунтів, що відводяться під плодові культури, рухомими формами фосфору і калію, мг на 100 г грунту

горизонтальності або невеликого уклону в бік, протилежний схилу. Через 5—6 місяців грунт на насипній частині тераси ущільнюється, після чого провадять глибоке розпушування виїмкової частини полотна та вносять 80 т/га гною, а також фосфорні й калійні добрива.

Техніка розбивки площі під сади. Є кілька способів розбивки площі під сад: за допомогою землемірного ланцюга, стрічки або дротяного шнура з нанесеними на ньому мітками; провішуванням або візируванням за допомогою вішок; механізована розмітка великих масивів за допомо­гою трактора й культиватора КРН-4,2; розбивка площі на крутих схи­лах спеціальним шаблоном.

Рис. 1. Схема розбивки ділянки під сад за допомогою мірного дроту при непра­вильній конфігурації кварталу і площі живлення дерев 5X4 м:

АВ — візуальна лінія, провішена тичками та кілочками, що позначають місця садіння де­рев першого ряду; СД — перпендикулярна до першого ряду лінія, на якій закріплюють по­стійні (контрольні) мітки (позначені хрестика­ми); А, В,, А2В2... ЛпВп — мірний дріт з мітка­ми, біля яких ставлять кілочки. На протилеж­них кінцях цього дроту встановлені лебідки - динамометри.

При перших трьох способах роз­бивку починають з провішування ба­зисної лінії, по якій будуть садити перший ряд дерев кварталу. Для цього на початку і в кінці лінії першо­го ряду, тобто на кутах кварталу, відміряють від краю ділянки 4—8 м (звичайна ширина міжрядь) і ви­ставляють вішки. Потім відстань між ними ділять на відрізки, що відпові­датимуть густоті садіння дерев, і теж ставлять вішки обов’язково по одній лінії.

Наступна техніка розбивки, залежно від способів, така:

Розбивка за допомогою землемірного ланцюга. Ви­значивши першу базисну лінію, аналогічно розбивають і протилежний бік кварталу. Виставлені один проти одного з обох боків кілочки по­значають початок і кінець рядів. Потім між кожною парою кілочків, що стоять на базисних лініях, натягують землемірний ланцюг і по мітках па ньому виставляють кілочки. Якщо землемірний ланцюг або стрічка короткі, то посередині кварталу провішують додаткові лінії.

Розбивка дротяним шпуром з мітками. Якщо площа дуже велика і довжина ряду не дозволяє провести одно - або двоетапну розбивку землемірним ланцюгом, ділянку розбивають за допомогою мір­ного дроту з нанесеними на ньому мітками-шайбами на відстанях, іцо відповідають густоті садіння дерев. Цей спосіб найбільш економний, а тому ним доцільніше користуватися у великих садівницьких господар­ствах.

Після визначення базисної лінії першого ряду за допомогою теодоліта чи екера провішують три поперечні лінії перпендикулярно лінії першого ряду: дві по краях кварталу і одну в центрі.

Якщо конфігурація площі неправильна, центральну лінію проводять у найширшому місці, але ближче до центра. Всі три перпендикулярні лінії ділять на проміжки, рівні ширині міжрядь.

У місцях кілочків крайніх перпендикулярів ставлять лебідки для на­тягування шнура, а на центральній лінії — анкер-фіксатор дроту, в який встановлюють мітку-шайбу (рис. 1).

Для рівномірного натягування дроту на обох лебідках мають бути встановлені пружинні динамометри. Вирівнявши та натягнувши дріт, біля його міток забивають кілочки, що відповідатимуть місцям садіння дерев. Забивши всі кілочки, дріт переносять на наступний ряд, натягують і знову забивають кілочки. І так доти, поки не закінчать розбивку всієї площі.

Якщо конфігурація кварталу неправильна і довжина ряду зменшує-

Рис. 2. Схема механізованої розбивки ділянки під сад при площі живлення © |g)

дерев 5X4 м. 1

Розбивку площі під сад на крутих с х и л а х і при шахо­вому розміщенні дерев провадять за допомогою спеціального шаблона, який виготовляють з дерев’яних планок у вигляді рівнобічного три­кутника.