Cправочник агронома

Отруйні й шкідливі рослини природних кормових угідь

До отруйних належать рослини, які містять алкалоїди, глюкозиди, сапоніни та інші речовини, що спричинюють отруєння і навіть загибель тварин.

Трапляються такі рослини в усіх зонах республіки, але отруйність їх змінюється залежно від грунтово-кліматичних умов, фаз розвитку тощо. Одні з отруйних рослин уражують у тварин центральну нервову систему (блекота чорна, цикута отруйна, жовтці, аконіти, чемериця), інші — органи травлення (молочай, гірчак, кукіль) або серцево-судинну систему (наперстянка, горицвіт, конвалія).

Шкідливі рослини уражують у тварин слизову оболонку рота, очей, за­бруднюють плодами вовну або погіршують якість молока (ковила воло­систа, деякі осоки, люцерна маленька, молочай, цибуля оманна, перестріч гайовий та інші), а такі, як щавель кінський, щавель альпійський, щучка дерниста, кропива дводомна, полин, будяки та інші забур’янюють при­родні сінокоси і пасовища.

Основні види отруйних, шкідливих і бур’янових рослин та заходи бо­ротьби з ними наведені в таблиці 205.

203. Характеристика основних типів природних кормових угідь Української РСР та заходи по їх поліпшенню

Г р> нти

Рослинність

Полісся

Суходільні луки на мінеральних грунтах Абсолютні суходоли Дерново-пІдзо - Переважають ма- Малопродуктивні,

Займають най­більш сухі ділян­ки, де підгрунтові води на глибині 2—3 м і більше. Рослини використо­вують лише атмо­сферні опади і не­рідко від иестачі вологи вигоряють

Докорінне поліп­шення з внесенням органічних добрив і вапнуванням, знищення чагарни­ків, купин, зби­рання каміння та ін.

врожайність сіна 3—4 ц/га або зе­леної маси 15—20 ц/га поганої якос­ті

Дернові Й серед - ньопідзолисті, су­піщаного, легко - і сер едньосуглинко-

У рожай ні сть 5—10 ц/га сіна серед­ньої, рідше низь­кої якості. За на­явності купин і ку­щів механізація збирання врожаю

На кращих траво­стоях — поверхне­ве поліпшення внесенням добрив, підсіванням трав тощо, а на вирод­жених — докорін­не поліпшення з попереднім прове­денням культур­технічних робіт

Вибіркове осушен* іія, докорінне по­ліпшення і ство­рення культурних сіножатей і пасо­вищ

Займають підвище­ні та середні ча­стини схилів. Опа­ди вбираються грунтом, тому такі землі вважають середньозволоже- шми

Без поліпшення дають 10—20 ц/га с і па нижчесерсд - ньої якості. Меха­нізація робіт ут­руднена

Переважно дерно­ві, сильно - й се- рсдньопідзолисті, важкосу глшікові, торф’янисто-гле­йові, на поверхні виражене нагро­мадження органіч­ної маси, pH 4—5

І Іа незначних по­ниженнях, у які стікають поверхне­ві води і які навес­ні і восени пере­зволожені

Осушення і ДОКО* рійне поліпшення

Пониження, тимча­сово надмірно зво­ложені атмосфер­ними і натічними подами, місцями заболочені

сіна

8—15 ц/га поганої якості

вини, містять бага­то органічної ма­си, pH 5-

Докорінне поліп­шення в системі сінокосопасовищ-

Поширені в пониз­зях, серед полів і лісів, біля під-

ІЦучиик дернистий, тонконоги звичай­ний І лучний, міт­лиця біла й соба­ча, осоки та різно­трав’я: жовтці,

гірчак, таволга

в’язолиста. Часто вкриті мохом і ку­щами

Сирі щучникові або осокові луки Дернові суглинно- Переважають іцуч - Врожайність ві, торф’янисті, ник дернистий, дерново-глейові, мітлиці звичайна і недостатньо багаті собача, а також осо­ка поживні речо - ки: звичайна, жов­та, просовидна; різнотрав’я: жовт­ці, таволга в’язо­листа. Дуже зарос­лі зеленими моха­ми

Низинні луки Щучникові низинні луки Дернові, лучні, Переважають щуч - Урожайність сіна дерново-підзолисті ник дернистий, ко - 8—12 ц/га, зеле - глеюваті, дерново - стриця червона, но'і маси 30—40 ц/га

листі, переважно лоцінні злаки: бі - ліщаного, рідше ловус, мітлиця супіщаного і су - звичайна, костриця глинкового складу, овеча, булавоно - Бідні на елементи ссць, а також різ - живлення і гумус, потрав’я — нечуй - рН 4—5,5 вітер волосистий,

безсмертник, пер­стач сріблястий та ін.

Звичайні суходоли Грястиця збірка, костриця лучна, тимофіївка лучна, тонконіг лучний, вого механічного конюшина лучна, складу. Бідні на лядвенець рога - поживні речовини, тий, мітлиця, де­ри 4,5—5,5 ревїй, кульбаба, утруднена

шавлія, щавель та іп. Часто вкриті кущами і деревами Суходоли тимчасового надмірного зволоження

ніжжя схилів. Підгрунтові води весною з’єднують­ся з поверхневими, а влітку не опуска­ються глибше 1,5— 2 м, достатньо, а іноді й надмірно зволожені

Розміщені в глибо­ких пониззях І бі­ля ПІДНІЖЖЯ СХИ­ЛІВ з виходом дже­рельних вод. В більшості перезво­ложені й заболоче­ні

Займають заплави великих і середніх річок. Розріз­няють: заплавні

луки, які розміще­ні иа підвищених елементах рельєфу і є найбільш сухи­ми: на середніх еле­ментах рельєфу з нормальним зволо­женням і розміще­ні в пониженнях з надмірним зволо­женням

Розміщення в за­плавах невеликих річок, старорічищ, балок. Розріз­няють луки високо­го та середнього рівнів, нерідко за­болочені

Поширені пере­важно в заплавах річок, біля схилів,

глейові, торф’я - мітлиця, тонконоги середньої та доб- нисті, багаті гу - лучний і болотний, рої якості. В біль - мусом. Пилува - дрібні осоки, є та - шості можливе ме - то-піщані, рідше кож конюшина 61- ханізоваие сінозби - суглинкові ла й лучна, лядве - рання

нець рогатий і різ­нотрав’я — кульба­ба подорожник, жовтці, волошка лучна та ін.

Осокові болотисті низинні луки Заболочені дерно - Переважають осо - Без поліпшення во-глейові, торф’я - ки, щучник дерни- низькопродуктив - нисті, містять стий, жовтці, ка - ні — дають 8—15 значну кількість люжниця, хвощ ц/га сіна низької органічної речови - болотний, таволга якості ни, багаті на вап - в’язолиста Досить но, азот, залізо, а багато гіпнових часто й на фосфор, мохів. Часто заро- Реакція нейтраль - стають чагарника - на або лужна ми

Заплавні луки Заплавні луки великих і середніх річок У прирусловій час - Травостій злако - Урожайність се - тшіі мало сформо - вий і різнотравний, редня — сіна 15— вані, піщані, бідні в притерасній час - 20 ц/га, або зеле­на поживні речови - типі — різнотрав - мої маси 50—70

ни. В центральній но-осоковий. Трап- ц/га. Механізація заплаві переважно ляються Тимофіїв - робіт па заплавних лучні або дернові ка лучна, костриця луках можлива ви - і дерново-глейові, лучна, стоколос біркова. В цент - з глибоким гумусо - безостий, пирій ральнїй і прите- вим горизонтом су - повзучий, тонконіг расній заплаві піскового і суглин - лучний, келерія, можливе двоукісне нового складу. В мітлиця біла та використання лук притерасній части - ін.; з бобових — ні — мулувато - і конюшина рожева,

торфо-болотнІ лучна, біла, люцер­

на жовта

Заплавні луки малих річок і балок На сухих луках Переважає біло - Сухі луки низько- дернові або опідзо - вус, рідше костри - продуктивні — 4— лені піщаного та ця червона, мітли - 5 ц/га сіна, воло - супіскового скла - ця звичайна, тон - гі — 10—20 ц/га ду, на заболоче - конїг лучний. На сіна середньої і них — мулувато - вологих луках — нижче середньої

болотні, торф’я - щучник дернистий, ЯКОСТІ нисто-болотні, ду - костриця червона, же оглеєні бобові та різно­

трав’я

Болота

Низинні

Торфові, торфово - Переважає осокова Господарська цін - глейові, містять рослинність з до - ність низька, 10— 5—25 % зольних мішкою злаків І 15 ц/га сіна пога­них сівозмін і поза ними. Доцільно створювати куль­турні пасовища. Перезволожені площі перед по­ліпшенням осушу­ють

Осушення і доко­рінне поліпшення. На пилувато-піща­них грунтах потре­бують внесення по 30—40 т/га орга­нічних добрив

На луках із задо­вільним травостоєм можливе поверхне­ве поліпшення; знищення кущів, бур’янів, підсів трав і внесення добрив. На ділян­ках з виродженим травостоєм необ­хідне докорінне поліпшення

Залежно від стану травостою і по­верхні лук прова­дити поверхневе або докорінне по­ліпшення. Пере­зволожені площі необхідно осушува-

ПІсля осушення, розчистки від ча­гарників і пнів мо-

Отруйні й шкідливі рослини природних кормових угідь

у пониженнях. У речовин, pH 5—7 більшості на по­верхні грунту за­стоюється вода

Розміщені пере - Торфово-глейові, важно на вододі - торф містить лише лах 1 надзаплав - 2—5 % золи, pH •них терасах річок, 3—4, бідні на еле - мають випуклі по - менти живлення і верхні від щоріч - вапно ного наростання моху. Вода не має стоку і застою­ються

Господарська цін­ність низька, уро­жайність сіна 5— 15 ц/га низької якості. Механіза­ція робіт утрудпе-

Дають переважно малоцінний корм

а схилах бало Урожайність сіна 6—8 ц/га, а на менш вибитих ху­добою ділянках до 10—12 ц/га. На еро­дованих схилах не більше 5—6 ц/га

Трапляються в ши­роких улоговинах, по річкових тера­сах, на вододілах. Живляться атмос­ферними опадами і підгрунтовими во­дами. Часто буває застоювання води па поверхні, завж­ди перезволожені

Розміщені па схи­лах і по дну ба­лок. Північні схи­ли більш пологі, південні — пере­важно круті. Не­достатньо зволоже­ні, особливо пів­денні схили

Торфові, торфово - глейові, торфово - лучио-болотпі Торф волокнистий дерев’иш істо-мохо- гшй, зольність 4 — 8 %, pH 3,5—5, з недостатнім вміс­том поживних ре­човин

т с п о в і й л у ч н Чернозем», сірі лісові грунти достатньо забезпе­чені поживними речовинами, особ­ливо південні схи­ли. Пологі схили більш родючі різнотрав’я, вкриті иої якості гілковими мохами, а також чагарни­ком (вільха чорна, верболози, береза пухнаста та ін.)

Верхові Вкриті суцільним шаром сфагнових мохів з поодиноки­ми деревами. По­ширена болотна ро­слинність, зокрема різні види осок, а також пухівка піх­вова, журавлина болотна, багно зви­чайне, з окремих дерев — сосни, бе­рези та Ін.

Перехідні Переважають осо­ки та різнотрав’я, майже суцільно вкриті сфагновими мохами, трапляєть­ся багато чагарни­ків і дерев, зокре­ма верби, багно, береза пухнаста, сосна тощо

Лісостепова зона і пасовища н На більш вологих схилах: костриці

червона і борозни­ста, тонконіг вузь­колистий, келерія струнка, мітлиця звичайна, пирій повзучий, кунич - пик наземний, ко­нюшини лучна і бі­ла, лядвеиець ро­гатий, чина запаш­на, люцерни жовта і хмелевидиа, ба­гато різнотрав’я На сухих півден­них схилах рос­туть тонконоги бульбистий і одно - жуть використову­ватись як високо­продуктивні сіно­жаті іі пасовища, а також для виро­щування одноріч­них кормових, тех­нічних і овочевих культур

Після осушення, внесения вапна і мінеральних доб­рив можна перево­дити в орні землі або використову­вати під сіножьтІ і' иаеовища

Після осушення, знищення чагарни­ків, корчування пнів, дерев можуть виковнстовуватись для вирощування однорічних куль­тур і створення культурних сіно­жатей І пасовищ

Поліпшувати схи­лові пасовища до­цільно прискоре­ним залуженням. При цьому на кру­тих схилах застосо­вувати протиеро­зійні заходи, зок­рема черезсмужне залуження, оранку по горизонталях, щілювання, лунку­вання та ін.

Рослинність

Грунти

річний, костриця борозниста, осока рання, деревій зви­чайний, полин ав­стрійський, шавлія степова, чебреці, очиток їдкий, мо­лочай лозяний та

Низинні луки

Поширені в пони­женнях надзаплав­них терас. Під­грунтові води на глибині 0—3 м. Зволожуються ат­мосферними опада­ми і натічними во­дами, тимчасово перезволожені, у західному Лісосте­пу нерідко заболо­чені

На правобережжі На слабозасолених Урожайність сіна Докорінне поліп­і в західних райо - луках переважа - на солонцюватих шення з внесенням

нах України дер - ють костриця схід - луках 3—5 ц/га, органічних добрив

нові, дерново-гле - на, мітлиця біла, солончакуватих і гіпсуванням за-

йові, торф’янисті, пирій повзучий, 10—15 ц/га або солених лук. Ре­На лівобережжі — різні осоки, ситник 25—50 ц/га зелено - гулювання водно-

лучнІ або дернові, Жерарда, лисо - го пасовищного го режиму

солончакуваті. У хвіст; на солонцю - корму середньої

південному Лісо - ватих — костриця якості. Можливе

степу в Придніп - борозниста, пирій механізоване сіао-

ров’ї — солончако - повзучий, покіснн - збирання ві та солонцеві, ця та ін. На солон - Реакція лужна або цях — костриця бо - нейтральна розниста, віниччя

сланке та ін.

Потребують осу­шення і докорін­ного поліпшення. Можуть, викори­стовуватись під однорічні культу­ри

Поширені у запла­вах річок І балок. Перезволожені, вода застоюється на поверхні грун­ту, особливо в за­хідних областях

Низинні болота Торфові, торфово - Переважає осокова Використовуються

глейові. У лівобе - рослинність з до - на сіно, зелену ма-

режному Лісостепу мішкою волого - су. Корм низької

болота місцями за - любних злаків І якості

солені хлоридами різнотрав’я, з ве - і сульфатами, а та - ликою кількістю кож содою. Золь - зелених мохів. По­ні сть торфу до декуди великі пло - 40 %, грунти ма - щі вкриті очеретом ють лужну реак­цію

Заплавні луки з малоцінним траво­стоєм доцільно по­ліпшувати докорін­ним способом шля­хом прискореного залуження. На лу­ках з добрим тра­востоєм достатньо комплексу заходів поверхневого по­ліпшення з вне­сенням мінераль­них добрив

Розміщені в запла­вах Дніпра, Пів­денного Бугу, Вор­скли, Дністра, Північного Дінця та ін. Луки, розмі­щені на підвище­них елементах рельєфу заплави, переважно сухі, недостатньо зволо­жені, на середніх елементах більше вирівняні, дос­татньо зволожені, у понижених еле­ментах часто пере­зволожені

Заплавні луки Заплавні луки середніх і великих річок Здебільшого лучні Переважають кост - Господарська цін-

з глибоким гуму - риця овеча, ке - вість сухих зап-

совим горизонтом лерія, тонконо - лавних лук неви-

супіщаного і су - ги, мітлиці, сто - сока. Вони часто

глинкового складу, колос безос - розмиваються та

Після повені від - тий, а на воло - заносяться піском, кладається мул, гих — лисохвіст Урожайність сіна тому грунти бага - лучний, мітлиця 8—15 ц/га. На во-

ті на поживні ре - біла, костриця логих луках за

човини. Реакція червона, щучник два укоси збира-

нейтральна або дернистий, коню - ють по 20—ЗО ц/га лужна шини: рожева, луч - сіна середньої, а

на, біла, багато на заболочених —

різнотрав’я. На за - до 20 ц/га низької

болочених — осоки, якості

очеретянка, бекма - нія та ін.

і балок

Луки, що розміще­ні на середніх еле­ментах рельє. фу, низьковрожайні — 4—5 ц/га сіна. Во­логі дають по 10— 20 ц/га сіна серед­ньої якості.

угідь дуже низь­ка — 3—5 ц/га па­совищного корму в перерахунку на сі­но. У більшості травостій дуже ви­битий худобою; використовуються в основному для її випасання

луки

Урожайність сіна на подових пирій - них луках 15— 25 ц/га, а на більш підвищених еле­ментах рельєфу 5—10 ц/га, особли­во низька вона в

Розрізняють луки, що розміщені на високих і середніх елементах рельє­фу. На правобе­режжі, особливо в західних областях, заболочені. У пів­денному Лісостепу влітку переси­хають

Займають водороз- дільні рівнини і схили, рідше неве­ликі западини. Зволоження недо­статнє. Підгрунто­ві води глибоко. Південні й східні схплп дуже сухі, круті схили часто еродовані

Розміщені па водо - роздільних рівни­нах, незначних схилах та плоских невеликих запади­нах біля берегів Азовського і Чор - ліого морів. Під­грунтові води гли­боко, тому зволо­ження грунту не­достатнє

■Розміщені серед рівнинних степів у замкнутих пони­женнях, запади­нах, блюдцях. На­весні поди бува­ють надмірно зво­ложені, особливо в

Заплавні луки малих річок Лучні й чорноземо- Переважають тип - видиі, супіскового чак, тонконоги, ке - I суглинкового лерія струнка, міт - складу, структур - лиця вузьколиста, ні. На вологих лу - пирій повзучий, ках лучні або дер - конюшини лучна, нові середньоогле - біла 1 гірська,

єні. На півдні Лі­состепу засолені

лядвенець та ін.

На засолених лу­ках така сама рос­линність, як і на низинних засоле­них. На вологих —« лисохвіст лучний, тимофіївка, костри­ця лучна та іп.

Степ

Степові пасовища на крутих і пологих схилах Здебільшого чор - Рослинність на Продуктивність ноземи та каштано - схилах зріджена, в і різного ступеня В травостої пере - змитості. У Дон ба - важає різнотрав’я, сі вони часто ще - зокрема полин, де - бешопаті. Материн - ревій, віниччя та ські породи часто ін. Із бобових — виходять на иовер - люцерна жовта, хіно; трапляють - буркуни, вика тон - ся також І солоп - колпета, із зла - цюппті грунти та ків — стоколоси солонці Реакція безостий і прпбе - групту переважно режний, типчак, нейтральна або келерія струнка, лужна житняки та ін.

Пасовища на солонцево-солончакових комплексах Темно-каштанові й Переважають такі Пасовища викори-

каштапові солон - злакі, як келерія стовуються пере-

цюиаті у комплек - струнка, житняк, важно для випа­сі з ііесолопціова - костриця борозни - сання овець, про-

тимн, місцями ста, тонконіг вузь - дуктивпість в пе-

трапляються чор - колистий, з доміш - рерахунку на сіно

ноземи неглибокі, кою різнотрав’я. 4—б ц/га

багаті на поживні На солонцях — по - речовини; реакція лин кримський, грунтового розчи- камфоросма, ві - ну лужна ниччя та Ін.

Степові поди або подові У центрі поду по - На глеєсолодях ширені глеєсолоді. ростуть пирій пов- Верхні частини зучий і подовий, схилів подів ма - лисохвіст лучний, гать каштанові со - осока зігнута та лонцюваті грунти, різнотрав’я, на нижні елементи чорноземах осоло - рельєфу — осоло - ділих — костриця

Підлягають доко­рінному поліпшен­ню з попереднім осушенням, зни­щенням чагарни­ків, видаленням пнів, гіпсуванням та внесенням орга­нічних добрив на засолених луках

Степові пасовища на схилах балок краще поліпшува - вати докорінним способом приско­реним залуженням травосумішками з еспарцету, люцер­ни з стоколосом безостим, житня­ком або райграсом високим

Поліпшувати їх доцільно докорін­ним способом з обов’язковим вне­сенням органічних добрив і гіпсуван­ням солонців, під­сіванням трав, при­стосованих до за­солення

Весняне затоплен" ня подових лук ре­гулюють застосу­ванням лиманного зрошення: регулю­ється випасання худоби. На виби­тих ділянках тре-

центральній части­ні, а влітку І восе­ни пересихають Підгрунтові води глибоко і не з’єд­нуються з поверх­невими

Розташовані у за­плавах таких рі­чок, як Дніпро, Південний Буг, Дністро, Північний Донець та ін. Зво­ложення нерівно­мірне. Після па­водка вода швидко випаровується з грунту І часто від­бувається засолен­ня. Влітку грунти заплави дуже ви­сушуються і на по­верхні утворюють­ся глибокі тріщини

ділі чорноземи борозниста, тонко - Достатньо забезпе- ніг вузьколистий, чені поживними осока рання, келе - речовинами, реак - рія сива, типчак та ція нейтральна або ін., на солонцюва - лужна тих грунтах — ко­

стриця борозниста з домішкою жит­няку піщаного, по­линів та ін.

Заплавні луки степової У прирусловій зо - У центральній зап­ій несформовані, у лаві переважають приматериковій зо - типчак, житняк і ні заплави часто пирій, а також зустрічаються со - тонконіг лучний, лончаки, в цент - лисохвіст лучний ральпій зоні не - та ін. На солонцю - рідко бувають со - ватих ростуть ли~

лопцюваті

сохвіст, костриця, лучна, житняк гребінчастий. В приматериковій зоні часто трапля­ються очеретяні і ком йшов і болота

роки без затоплен­ня. Сіно середньої І доброї якості

Кращі заплавні луки в Степу да­ють 20—25 ц/га сі­на, а очеретяні за­рості — 70—80 ц/га грубого корму ба провадити доко­рінне поліпшення

Заплавні луки Сте­пу потребують правильного вико­ристання, регульо­ваного випасання худоби, застосу­вання зрошення, де це можливо, з внесенням добрив

Гірськолучні, гір- ськопідзолисті, де­рново - буроземні, переважно негли­бокі, 10—15 см,

ристовуються пе­реважно як пасо­вища, особливо по­лонини. На поло­гих схилах збира­ють 20 ц/га зеле­ної маси поганої якості. На краще сформованих і більш зволожених грунтах полонин урожайність зеле-

си одержують по 20—30 ц/га сіна се­редньої якості

Розміщені на висо­ті 400—1200 м над р. м. І вище. На пологих схилах високогірного по­ясу знаходяться субальпійські лу~ ки-полоиини. На вершинах понад 1800 м іноді трап­ляються і альпій­ські луки. Дос­татньо зволожу­ються атмосферни­ми опадами, сума яких досягає 1000 мм на рік, а також місцями натічними і підгрунтовими водами

Гірські луки

Гірські луки Карпат На пологих схилах Гірські луки вико-

переважають біло­вусові, щучникові, мітлицсво-костри - цеві, бобово-зла- щебенговаті або кові, різнотравні і кам’янисті. На по - злаково-різнотрав- лонинах дуже ні луки, а на кру - ущільнені. Луки тих схилах — чор - лісового поясу в ницево-біловусові, між гірських доли - мітлицево-костри - нах мають намуле - цеві, щучникові, ні грунти, багаті бобово-різнотравні на поживні речови - луки. У лісовому мої маси до 50 ц/га. ни. Грунти поло - поясі (на висоті На гірських луках нин бідні на по- 600—900 м над лісового живні речовини І р м.) на полянах

поясу, розміщених на по-

переважають тон - лянах, за два уко-

коніг лучний, ко­стриця лучна, ли­сохвіст, конюшина лучна. На полони­нах —* тимофіївка альпійська, мітли­ця звичайна, кост­риця приземкувата та ін.

Переважає по­верхневе поліп­шення з очищен­ням від купин, ча­гарнику і внесен­ням повного міне­рального добрива. Високоефективні органічні добрива, особливо при за­стосуванні змінно­го кошарування. У більшості гірські грунти необхідно вапнувати

Отруйні й шкідливі рослини природних кормових угідь

Знаходяться на ви­соті 1100—1500 м над р. м. Займа­ють більш пониже­ні, зволожені МІС­ЦЯ. Розташовані на узліссях, лісових галявинах і рів­нинних ділянках, в улоговинах, а та­кож на нижніх схи­лах. На східних схилах середньо - рійна сума опадів до 500 мм, а на за­хідних — 780—1000 мм, переважно влітку

Переважно еродо­вані, кам’янисто - щебенюваті, нами­ті кам’янисто-гли­нисті, що містять багато органічної речовини <18—

20 %). Частина

грунтів сформо­

вана на продук­тах вивітрювання вапняків

Гірські луки Криму Переважно злако­ві, різнотравно - злакові та різно - травні травостої.

Із злакових трап­ляються костриця лучна, мітлиця бі­ла, тонконіг вузь­колистий, трясунка середня; із бобо­вих конюшина аль­пійська, середня, мінлива та ін ; із різнотрав’я — під­маренник, таволга шестипелюсткова, герань криваво - червона, гірчак, фіалки, осока при­земкувата та ін.

Найбільш цінні в господарському відношенні луки на західних гірсь­ких схилах та по­ниженнях, порослі кострицею лучною. Урожайність сіна становить 17—20 ц/га, високопро­дуктивні також луки з переважан­ням у травостої конюшини альпій­ської і мінливої, що використову­ються як сіножаті з урожайністю доброякісного сіна 20—30 ц/га

Потребують пере­важно поверхнево­го поліпшення, зо­крема внесення добрив, знищення бур’янів, чагарни­ків, підсівання трав, очищення під каміння, регу­лювання водного режиму, раціо­нального викори­стання сіножатей і пасовищ, прокла­дання скотолрого - нів тощо.

204. Характеристика основних видів багаторічних лучних трав для поліпшення природних кормових угідь

Зона поширення і грунти

Cправочник агронома

Додатки

І. Коефіцієнти переведення побічної та супутньої продукції в основну (по зернових, технічних, кормових культурах і травах — одиниці маси, по плодово-ягідних культурах і винограду — 1000 шт. садивного матеріалу по …

Техніка безпеки

У господарствах за організацію і стан охорони праці відповідають керівники (в колгоспі—голова, в радгоспі—директор). Головні спеціа­лісти господарства відповідають за охорону праці й техніку безпеки окре­мо по галузях: головний агроном — …

Зберігання сільськогосподарської техніки

Трактори, комбайни та іншу сільськогосподарську техніку зберігають здебільшого на відкритих майданчиках з твердим покриттям. У передо­вих господарствах складну техніку (трактори, комбайни) зберігають у закритих приміщеннях. Майданчики для зберігання техніки обладну­ють …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua