Cправочник агронома

Осушення земель

Осушення заболочених і перезволожених земель та високоефективне їх використання — одна з важливих складових частин дальшої інтенси­фікації сільськогосподарського виробництва.

Агрохімічні та водно-фізичні властивості. За властивостями і сіль­ськогосподарським використанням осушені грунти ділять на дві групи: лучні заболочені та дерново-підзолисті; торфо-болотні й торфовища.

Лучні заболочені грунти поширені головним чином у Лісостепу та на південному Поліссі. Вони багаті гумусом (4—7 %) та поживнимй речовинами. В середній частині профілю значна кількість закисного заліза. Реакція здебільшого нейтральна або слабокисла.

Найбільші площі дерново-підзолистих грунтів на Поліссі. За меха­нічним складом вони в основному піщані, супіщані й подекуди суглин­кові. Порівняно з лучними грунтами менше містять гумусу (2—4 %) та

поживних речовин. Значні площі займають дерново-підзолисті сильно - глейові та поверхнево оглеєні грунти.

Серед торфових грунтів зустрічаються низинні, перехідні й верхові. Найбільш поширені у республіці низинні торфовища (90 %), які за гли­биною торфового шару діляться на мілкі (0,5—1 м), середні (1—2 м) та глибокі (більше 2 м). Грунти з торфовим шаром 0,25—0,5 м належать до торфо-глейових.

Основні агрохімічні показники низинних торфових грунтів наведено в таблиці 81.

81. Агрохімічні властивості низинних торфових грунтів

Осушувальна система і об­ласть

Валовий вміст, %

Вміст золи, %

pH

сольове

N

РА

к2о

СаО

Л ісостеп

Трубі зька Київської Супійська Київської Оржицька Полтавської

27—29

34—35

36,9—39,5

7.4— 7,8 7,2—7,4

7.5— 7,8

2.5— 2,7 2,9—3,2

2.5— 2,6 Полісся

0,4—0,5 0,5—0,6 0,59—0,65

0,08—0,1

0,11-0,13

0,28—0,3

26—28

18—24

Ірпінська Київської Верещицька Львівської Болото «Че-

17—23

17,9—18,9

4,2—5,8 5,6-6,6

2,6—2,9 3,27—3,47

0,12—0,6

0,2—0,34

0,16—0,2

0,02—0,08

2,5—4,4

Ровенської

9,4—14,6

4,2—5,5

3,69—3,85

0,41-0,61

0,1—0,12

2,4—3

Болота, що утворились внаслідок заростання водоймищ, часто мають у придонній частині сапропелі — суміш мінерального й органічного мулу. Сапропелі діляться на органічні (зольність 10,2—36,3%), кремнеземні (60—64 %) та вапнякові (зольність 43—56 %). Сапропелі можна вико­ристовувати для виготовлення добрив, вони містять 1,5—2 % азоту, 0,25—1 фосфору, 0,5—1,5 калію, до 40 % окису кальцію й мікроелементи (кобальт, мідь, марганець, молібден та ін.).

Водно-фізичні властивості осушених мінеральних і торфових грунтів не однакові (табл. 82).

Під час сільськогосподарського використання водно-фізичні власти­вості осушених грунтів змінюються (особливо торфових), але найбільше

82. Водно-фізичні властивості осушених грунтів

Показники

Мінеральні

Торфові

Об’ємна маса, г/см3

1,27—1,65

0,09—0,36

Питома маса, г/см3

2,61—2,74

1,35—2,62

Пористість, % від об’єму

Повна вологоємкість, % від маси сухого

53,7—32,4

79—92

грунту

58-24,1

950—330

об’ємна маса (табл. 83) та повна вологоємкість. Між ними виявлено обернену залежність, за якою можна з достатньою для практичного користування точністю визначити повну вологоємкість торфового або мінерального грунту на основі відомих показників об’ємної маси. Ці дані, а також дані інших таблиць можна використовувати при розра­хунку елементів водного режиму, норм мінеральних добрив та ін.

83. Залежність об’ємної маси орного шару (0—ЗО см) торфових грунтів від інтенсивності їх освоєння

Грунти, зона

Інтенсивність

освоєння

Об’ємна маса, г/см3

Слабокислі торфові Полісся

Слабоосвоені

0,18—0,23

Староорні

0,25—0,35

Карбонатні торфові Лісостепу

Слабоосвоені

0,20—0,26

Староорні

0,30—0,38

Регулювання водного режиму. Способи регулювання водного режиму осушених грунтів залежать від грунтово-кліматичних умов та біологіч­них властивостей сільськогосподарських культур.

Основними показниками, які використовують під час розрахунку во­логозабезпеченості рослин, є сумарне випаровування (транспірація плюс випаровування з грунту), кількість атмосферних опадів (табл. 84—85)

і вологість

грунту.

Остання

залежить від кількості атмосферних опадів

і рівня підгрунтових вод.

84. Атмосферні опади

та сумарне випаровування води сільськогосподарськими

культурами

за вегетаційний період при середніх урожаях

Місяць

Ссрсдпьобагаторічна сума опадів, мм

Сумарне водоспоживання, мм

Лісостеп

Полісся

багаторіч­ні трави

КОРМОВІ

буряки

кукурудза на силос

кар­

топля

капу­

ста

морква

IV

37

38

40

V

50

53

125

40

51

60

50

67

VI

64

72

120

112

65

110

96

100

VII

73

77

170

188

127

185

135

121

VIII

61

73

115

195

100

120

149

117

IX

47

49

85

115

21

20

71

81

IV—IX

332

362

655

650

364

495

501

486

У конкретних умовах господарства сумарне водоспоживання можна визначити, виходячи з запланованого врожаю та коефіцієнтів водоспо­живання культур (табл. 86) за формулою 17.

Загальні запаси вологи в 0,5-метровому шарі осушених грунтів знач­но вищі, ніж у суходільних мінеральних. Визначати їх можна за фор­мулою:

W = h X ПВ х У X Вф, (19)

де W — загальні запаси вологи в грунті, м3/га; h — шар грунту, в якому

Грунт

Червень

Липень

Серпень

Торфовий

93—195

112—180

140—195

Мінеральний

90—108

112—133

102—135

Примітка. Для переведення кількості опадів чи випаровування в метри кубічні або в тонни

на гектар води необхідно показники в міліметрах помножити на Ш.

86. Орієнтовні коефіцієнти використання вологи сільськогосподарськими культурами

(основна продукція) на осушених землях

Осушення земель

Озима пшениця Яра пшениця Овес

Кукурудза на зерно

700—900 Кормові буряки 65—85

470—600 Багаторічні трави на сіно 390—560

560—620 Люцерна на сіно 500—650

600—700 Картопля 180—220

55—65 Капуста 65—86

визначають запаси вологи, м; ПВ — повна вологоємкість грунту, % до сухого грунту; у — об’ємна маса, т/м3; Вф — фактична вологість грунту, % від ПВ.

У кожному грунті певна кількість води становить «мертвий» її запас і не може бути використана рослинами. В торфовому грунті цей запас становить приблизно 40 % ПВ. Тому продуктивні запаси вологи грунту завжди менші від загальних її запасів і визначають їх за формулою;

И7П = h X ПВ X У X (Вф — ВВ), (20)

де — продуктивні запаси вологи, м3/га; ВВ — вологість в’янення («мертвий» запас вологи), % від ПВ; її, ПВ, у— як і в попередній формулі.

Вологість грунту в процентах до абсолютно сухого грунту можна пере­вести в проценти від ПВ за такою формулою:

Б — ВС,^ВІ0° ■ (21)

де В—вологість грунту, % від ПВ; Вс — вологість грунту, % від абсо­лютно сухого грунту.

Навесні, коли осушений грунт майже повністю насичений водою, зайва кількість якої сходить через дрени у відкриті канали, вологість грунту близька до ПВ. У цей період продуктивні її запаси становлять 35—60 % загальної потреби рослин у воді на формування врожаю. За рахунок атмосферних опадів рослини забезпечуються вологою на 40— 90 % (див. табл. 84), решту (до 25 %) необхідно забезпечити за рахунок регулювання водного режиму протягом вегетації.

Водний режим осушених земель регулюють акумуляцією весняних талих вод у водосховищах з наступним використанням їх для зрошення, а при відсутності водосховищ — затриманням частини весняного стоку в канавах, а також шлюзуванням (подача води в канави з водосховищ

по кротових дренах) і дощуванням. Останні є найбільш прогресивними способами двостороннього регулювання водного режиму осушених зе­мель. Вони дають можливість підтримувати оптимальну вологість грунту протягом вегетації (табл. 87).

87. Оптимальна вологість осушених грунтів, % від ПВ в 0—30-сантиметровому шарі

Культура

У період сівби одно­річних культур та відростання бага­торічних трав після укосів

Під час вегетації рослин на грунтах

торфових

мінеральних

Багаторічні трави

75—80

70—75

65—75

Зернові, картопля

70—75

65—70

65—70

Овочеві, технічні

75—80

70—75

65—70

Коренеплоди, силосні

70—75

60—65

65—70

Вологість грунту визначають термостатно-ваговим методом у процен­тах до абсолютно сухого грунту з наступним перерахунком від ПВ. У виробничих умовах часто немає такої можливості. На мінеральних грунтах при встановленні поливних норм вологість грунту визначають вологомірами. Приблизне значення вологості торфового грунту можна визначити за формулою:

В = 95 — 43 ---- y) , (22)

де В—'вологість торфового грунту, % від ПВ; Н — глибина залягання підгрунтових вод під час визначення вологості, м; h — глибина шару грунту, в якому визначають вологість, м.

Рівень підгрунтових вод на осушених торфових грунтах (табл. 88) протягом вегетації найкраще регулювати кротовим дренажем, який на-

88. Орієнтовні рівні підгрунтових вод на осушених торфових грунтах, см

Культури

Період

передпосівний

вегетаційний

Ярі зернові, багаторічні трави

50—60

70—90

Озимі зернові, кормові коренеплоди

55—60

75—100

Цукрові буряки, кукурудза на силос, кар­топля

60—65

90—120

Капуста пізня

60—70

85—100

різують через кожні 2—3 роки. Глибина дрен 70—90 см, діаметр 20— 25 см, відстань між ними 5—10 м, довжина — до 200 м. Створюють кротовий дренаж після збирання врожаю, коли підгрунтові води знаходя­ться нижче глибини закладання дрен.

На осушених мінеральних грунтах рівень підгрунтових вод регулюють залежно від типу грунту та вирощуваних культур (табл. 89).

У посушливі роки доводиться зрошувати сільськогосподарські куль­тури як на осушених мінеральних, так і на торфових чи торфо-глейових грунтах (табл. 90).

Грунти

Культури

піщані та супіща­ні

глинисті

лучно-карбонатні й суглинкові

Кормові та напівцукрові буря­ки, кормова капуста, овес, вико - овес, ЛІ. ОИ

45—55

70—90

70-85

Ячмінь, пшениця, морква

55—65

90—110

80—90

Овочс'ві, картопля

60—75

100—110

85—100

Цукрові буряки, коноплі

70—85

110—120

95—110

Кукурудза

65—75

110—130

90—100

Сіножаті

40—50

60—80

50—60

Пасовища й сіяііі багаторічні трави

55-65

80—110

65—75

90. Режим зрошення сільськогосподарських культур на осушених землях

Культури

Зрошу­

вальна

Поливна

Кількість

Орієнтовний строк

Зрошувальний

норма,

ма/га

норма,

м3/га

поливів

першого поливу

період

Багаторічні трави:

15—30.VIII

першого року

300

300

1

--

другого і третього

року

900

300

3

20—30. VI

20. VI— 1.VIII

Карюпля, буряки

кормові, столові

600

300

2

1—15. VII

1. VII—15. VIII

Кукурудза на си­

лос

600

300

2

15—25. VII

15. VII—15. VIII

Капуста пізня

900

300

3

15—25. VII

15. VII— 1.ІХ

Багаторічні трави сінокісного або пасовищного використання най­більш доцільно поливати після кожного укосу чи циклу випасання і внесення мінеральних добрив під наступний укіс або цикл випасання. Поливну норму для осушених мінеральних грунтів визначають за фор­мулою 16, а для торфових за формулою:

от = А X a х (Вопт. — Вфакт ) х ПВ, (23)

де т — поливна норма, м3/га; h — розрахунковий шар грунту (м) для осушених земель — 0,3 м; V— об’ємна маса, т/м3; Вопт. — оптимальна ВОЛОГІСТЬ грунту ДЛЯ ТІЄЇ ЧИ ІНШОЇ культури, % ВІД ПВ; Вфакт-— фактич­на вологість грунту перед поливом, % ПВ; ПВ — повна вологоємкість.

Дощування слід застосовувати як доповнення до природного чи штучно­го підгрунтового зволоження на осушених гончарним дренажем мінераль­них грунтах, мілких торфовищах і торфо-глейових грунтах, і насамперед на культурних пасовищах і сінождтях, а також на однорічних культурах з неглибокою кореневою системою.

Найбільш ефективним способом осушення заболочених та періодично перезволожених мінеральних грунтів є гончарний дренаж. Прокладають його з стандартних випалених глиняних трубок, довжиною 330 мм, вну­трішнім діаметром — 50, 65, 75, 80, 100, 125, 130, 150, 160, 200 мм. Маса

однієї трубки від 1,4 (діаметр 50 мм) до 8 кг (діаметр 200 мм). Глибина закладання дрен залежить в основному від глибини промерзання грунту і на Україні становить 0,9—1,2 м.

Відстані між гончарними дренами залежать від типу грунту та вод­ного живлення, уклону поверхні й від того, які культури будуть вирощу­вати на осушеній площі (табл. 91).

91. Орієнтовні відстані між гончарними дренами на мінеральних грунтах в умовах України

Механічний склад грунту

Коефіцієнт фІЛЬ-

Відстань між дренами, м, при різних уклонах поверхні

трацп грунту, м/добу

0,005

0,005—0,030

0,030—0,050

Глинистий і важкосуглин - ковий

0,10—0,15 і меише

10—12

12—14

14—16

Ссредньосуглинковий

0,20—0,50

13—15

15—17

17—20

Лсгкосуглинковий

Більше 0,50

15—17

17—19

20—22

На важких слабоводопроникних глинистих грунтах краще застосо­вувати комбінований дренажі, який являє собою поєднання гончарних дрен з кротовими і глибоким розпушуванням. Це сприяє відведенню зай­вих вод з верхнього шару грунту в нижні шари і частковій акумуляції вологи.

Кротовий дренаж нарізують впоперек ліній гончарних дрен на глиби­ні 0,7—0,8 м з відстанню між дренами 5—8 м. Діаметр дрепера 10—12 см.

Глибоке розпушення проводять залежно від глибини залягання ущіль­неного горизонту, але не менше як па 60—70 см впоперек гончарних дрен або під кутом до них розпушувачами ГР-80, РНТ-08 або РГІ-80Б один раз в 3—4 роки. Комбінований дренаж рекомендується створювати в першу чергу на полях, які готують до сівби просапних культур, овочевих, кор­мових коренеплодів, силосних, капусти і картоплі.

Для прискорення поверхневого стоку часто застосовують такі агроме - ліоративні заходи: планування поверхні поля; вибіркове борознування ділянок з наявністю безстічних западин; вузькозагінну оранку, тобто оранку всклад загонами шириною 12—18 м по уклону місцевості; профі­лювання поверхні поля, коли оранку проводять паралельно гончарним дренам таким чином, щоб розгінні борозни знаходились над дренажною засипкою.

При цьому вода з поверхні поля відводиться мережею борозен (роз - гінних і водовідвідних). Ці агромеліоративні заходи рекомендується за­стосовувати на полях, які готують до сівби озимих 1 ярих зернових куль­тур, зернобобових, однорічних і багаторічних трав.

Вибір того чи іншого агромеліоративного заходу залежить від типу грунту та його агрофізичних властивостей (табл. 92—93).

Для правильної організації робіт по експлуатації внутрішньогоспо­дарської осушувальної мережі в господарстві при наявності осушених земель від 150 до 350 га має бути технік-гідротехнік, від 360 до 750 — інженер-гідротехнік, від 750—до 2500 — старший інженер-гідротехнік, а понад 2500 га — головний інженер-гідротехнік.

За каналами, гідротехнічними спорудами та іншими елементами ме­ліоративної системи доглядають руслові ремонтери. При визначенні кількості їх виходять з розрахунку: 1 чоловік на 10—15 км канав. Якщо

92. Характеристика поверхнево перезволожених грунтів Української РСР

(дані Українського НДІ гідротехніки і меліорації)

Характеристика ущільнених горизонтів

Група грунтів

Грунти

глибина заляган­ня, см

коефіцієнт

фільтрації,

м/добу

об’ємна маса, г/см3

І Періодично поверхнево перезволожувані су­глинкові безструктурні

II Те саме + супіщані безструктурні грунти Полісся III Періодично та тимчасо­во перезволожувані з гумусованими підорни­ми шарами, суглинко­ві

1 Дерново-підзолисті поверхнево оглеєні

2 Дерново-глейові (Карпати)

3 Світло-сірі (сірі) лі­сові поверхнево оглеєні (Лісостеп)

1 Дерново-підзолисті глейові

2 Дерново-глейові

1 Дернові опідзолені поверхнево оглеєні

2 Темно-сірі лісові та чорноземно-лучні по­верхнево оглеєні й глеюваті

25—150

0,005—0

1,5-1,6

25—100

0,01—0

1,5—1.7

35—90

0,05—0,001

1,4—1,6

20—80

25—70

0,02-0,01

0,1

1,6—1,8 1,6—1,8

70—140

0,01—0

1,5—1,6

60—100 0,01—0,001 1,4—1,6

93. Схема меліоративної оцінки періодично перезволожуваних грунтів Української РСР

(дані Українського НДІ гідротехніки і меліорації)

Потреба у застосуванні меліоративного заходу

Меліоративний захід

висока (застосування обов’язкове)

середня (застосування ефективне)

низька (застосування недоцільне)

Закритий матеріаль­ний дренаж

Дренаж без розпу­шення підорних ша­рів

Суцільне глибоке розпушення підор­них шарів для до­корінного поліпшен­ня агрофізичних властивостей Хімічна меліорація:

вапнування внесення високих норм

органічних доб­рив

Глибоке розпушен - ня; та кротування на глибину 0,9— 1 м для поліпшення дії дренажу

Усі грунти І, II, III груп

Грунти III групи Грунти І, II груп

Грунти І і II груп

Група II — всі; сильно - і середньо- підзолисті, група І

Грунти III групи

Глеюваті, слабо - оглеєні (1, 2, III, 1)

Грунти II групи

Поверхнево оглеєні й глейові відміни грунтів III групи

Грунти III групи

Дерново-підзолисті, сірі лісові — група І, темно-сірі лісові — група III

Грунти І групи

Глеюваті, слабоог- леєні в областях (III.2, ІІІ. З, III.) Грунти І групи

Глеюваті та слабо - оглеєні грунти III групи

Вапновані грунти III групи

Чорноземні, лучно - чорноземні III гру­пи

Грунти II групи

в господарстві більше БО—100 га осушених земель, створюють меліора­тивну ланку:

Площа, га

50—100

100—300

300—500

500—1000

Кількість чоловік

з

5

7

10

Освоєння осушених земель. Новоосушені землі потребують поперед­нього окультурення. Для цього вирощують на них відповідні культури, застосовують специфічні заходи по удобренню, обробітку та вапнуванню кислих і гіпсуванню засолених грунтів. Попереднім окультуренням пе­редбачається створення в перші роки умов для розкладу органічної речо­вини і нагромадження рухомих елементів живлення, поліпшення фізико - хімічних властивостей грунту. Залежно від типу грунту найкращими по­передніми культурами на осушених землях є овес, озиме жито, вико-вів - сяні сумішки, картопля, турнепс, просо та ін. Після окультурення низин­них торфовищ тут можна вирощувати інтенсивні культури, в тому числі й просапні, застосовуючи підвищені норми мінеральних добрив та більш глибоку оранку. На осушених мінеральних грунтах після проведення культуртехнічних робіт для підвищення їх родючості впроваджують ти­пові для даної зони сівозміни. Після осушення на дерново-підзолистих грунтах з неглибоким гумусовим горизонтом (12—15 см) спочатку сіють багаторічні трави.

Після попереднього окультурення на осушених торфових грунтах з не­глибоким шаром (50—60 см) торфу та торфо-глейовнх з метою збережен­ня їх родючості вирощують лише багаторічні трави (культурні сіножаті й пасовища), а середні й глибокі торфовища використовують у системі сівозмін.

Найбільш продуктивними культурами на осушених землях є кормові та овочеві (табл. 94). Багаторічні трави в сівозмінах на торфових грун­тах повинні становити 45—65 % площі залежно від інтенсивності мінера­лізації торфу.

На глибоких слабомінсралізованих грунтах однорічні польові культу­ри можуть займати 50—60 % площі, в тому числі просапні — до 35, а на

94. Урожайність основних сільськогосподарських культур на осушених землях, ц/га

Культура

Продукція

Середня

багаторічна

Максимальна

Озима пшениця

Зерно

27

50

Ярий ячмінь

»

28

39

Капуста

Г оловки

520

968

Картопля

Бульби

256

460

Морква столова

Коренеплоди

633

1286

Цукрові буряки

»

466

647

Гичка

850

1246

Кормові буряки

Коренеплоди

778

1740

Гичка

510

950

Багаторічні трави

Зелена маса

369

830

Вико-горох-овес

Те саме

340

491

Соя

»

240

256

Кукурудза

»

485

738

Озиме жито

»

329

380

середньо мінералізованих торфових грунтах—відповідно 40—45 і 25%. Решту сівозмінної площі відводять під багаторічні трави.

Орієнтовна структура посівних площ та попередники культур на осу­шених торфових грунтах наведено в таблицях 95—96.

93. Раціональна структура посівних площ на середньомінералізованих торфових Грунтах, %

Зернові

20—25

Картопля та овочеві

5—6

5-6

12—18

Кормові коренеплоди

12—14

6—7

7—8

Кукурудза на силос

9—10

4—5

7—9

Льон-довгунець

Трави

-

2—3

---

однорічні

10—12

8—9

10—11

багаторічні

64—58

55—45

64—54

Культура

Лісостеп

Полісся

Приміські

господарства

36. Кращі попередники сільськогосподарських культур на осушених торфових грунтах

Культура

Попередники

Озимі зернові, льон-довгунець

Багаторічні трави

Ярі зернові

Коренеплоди, кукурудза, озимі

Картопля

Багаторічні трави, кукурудза,

Кормові, цукрові та столові буряки

Картопля, капуста, зернові культури

Кукурудза

Коренеплоди, бобові, кукурудза

Капуста

Картопля, коренеплоди, кукурудза

Багаторічні трави

Однорічні трави, льон, рання картопля

Травосумішки підбирають залежно від типу грунтів, інтенсивності їх осушення та характеру використання травостою (сіножать, пасовище).

На нормально осушених болотах, де підгрунтові води протягом веге­таційного періоду знаходяться на глибині 70—80 см, можна висівати такі травосумішки для 2—3-річного використання: тимофіївка лучна 10 кг/га + + конюшина червона — 5; для 3—4-річного використання на сіно — тимо­фіївка лучна — 8 + костриця лучна ■— 9 + конюшина червона — 4 кг/га.

На осушених грунтах, де підгрунтові води часто знаходяться на гли­бині 40—60 см, замість конюшини червоної висівають рожеву, а на по­стійно перезволожених грунтах (підгрунтові води на глибині 35—45 см) — канарник очеретяний, бекманію, тонконіг болотний.

Для 4—5-річного використання висівають таку травосумішку: тимо­фіївка лучна — 6 кг/га + костриця лучна — 7+ стоколос безостий — 8 + конюшина червона — 4 кг/га.

На сіножатях (осушені мінеральні грунти) для 3—4-річного викори­стання висівають: тимофіївку лучну-—6 кг/га + кострицю лучну — 6+ стоколос безостий — 8 + конюшину червону — 4 кг/га.

На культурних пасовищах (осушені мінеральні грунти) вирощують: тимофіївку лучну —- 6 кг/га + кострицю лучну — 6 + грястицю збірну — 10 + конюшину білу — 3 кг/га.

Сіють трави на насіння звичайним рядковим способом, а для приско­реного розмноження дефіцитних видів трав — широкорядним з міжряд­дям 45—50 см.

Орієнтовні норми висіву трав на насіння такі, кг/га:

Спосіб сівби звичайний широкоряд-

рядковий

ний

16

5—6

18

6—8

18

6—7

20

7—9

8

3—4

10

3—4

10

5—6

10

4—5

14

6—8

15

6—8

20

10—12

15

6—8

12

і

сл

10

4

15

5—6

Трави

Тимофіївка лучна Костриця лучна Грястиця збірна Костриця очеретяна Костриця червона Мітлиця біла Тонконіг болотний Тонконіг лучний Лисохвіст лучний Бекманія

Стоколос безостий Канарник очеретяний Конюшина рожева біла червона

Основний обробіток торфового грунту залежить від попередників, ін­тенсивності осушення і розкладу торфу та від культури, під яку його готують (табл. 97).

Первинний обробіток осушених торфових грунтів після очищення від чагарників під зернові та інші однорічні культури звичайної сівби скла­дається з дворазового фрезерування без оранки, під просапні — з оранки на глибину ЗО см з попереднім фрезеруванням в один слід.

На осушених мінеральних грунтах основний обробіток проводять ди­ференційовано залежно від типу грунту, глибини гумусового горизонту й орного шару та від вимоги культури до глибини обробітку. На лучних грунтах без чагарників під зернові та льон орють на 18—20, а під про­сапні — до 25 см.

97. Орієнтовна схема основного обробітку торфового грунту залежно від ступеня

Строки

Культура

Попередник

недостатньо

розкладеного

нормально осушеного

недостатньо осушено­го

Озиме жито або картопля Багаторічні тра - Фрезерування + оранка на 30—35 см

Коренеплоди

Коренеплоди

ви

Картопля

Кукурудза

Однорічні трави, кукуру - Кукурудза дза, зернові

у вересні

Оранка у вересні на Оранка у вересні на 25—27 см ЗО—35 см

Дискування у ве- Оранка у вересні на ресні на 10—12 см 22—25 см Оранка у вересні на 20—22 см

Багаторічні трави

Однорічні трави Оранка у липні на Оранка у липні на або зернові 22—25 см 20—22 см

На дерново-підзолистих грунтах з неглибоким гумусовим горизонтом під культури звичайної рядкової сівби орють на повну його глибину, а під просапні—на 8—10 см глибше з застосуванням грунтопоглиблюва­чів і приорюванням гною та мінеральних добрив. Після зернових куль­тур лущать стерню й орють на зяб у серпні — вересні, після просапних — орють слідом за збиранням урожаю.

Передпосівний обробіток осушених торфових грунтів полягає у диску - ванпі важкими дисковими боронами в два-три сліди і в коткуванні перед та після сівби важкими водоналивними котками.

Застосування добрив на осушених землях —один з найголовніших за­ходів високопродуктивного їх використання. Ефективність мінеральних добрив на осушених землях в 1,5—2,5 раза вища, ніж на суходільних мінеральних грунтах.

Співвідношення основних елементів живлення в добривах: для осуше­них мінеральних грунтів повинно становити NPK 1 : 0,7—0,8 : 1—1,3, осу­шених торфових під однорічні культури й багаторічні трави 1—2 років використання — РК 1 : 2, під багаторічні трави 3—6 років використання NPK 1 : 0,6—0,8 : 1,3—2.

Норми добрив на торфових грунтах (табл. 98) визначають залежно від ступеня розкладу торфу, забезпеченості грунту поживними речовина­ми та виносу їх рослинами (табл. 99). На торфовищах у перші роки їх освоєння норми мінеральних добрив вищі, ніж на староорних. На Поліс­сі грунти бідніші на зольні елементи, ніж у Лісостепу, тому й ефектив­ність добрив, особливо фосфорних, тут вища. Калійні добрива на торфо­вих грунтах високоефективні як на Поліссі, так і в Лісостепу.

Азотні добрива на торфових грунтах вносять на новоосвоєних, слабо - окультурених площах та на посівах багаторічних трав другого-третього і наступних років використання в нормах 60—120 кг/га поживної ре­човини.

Мідні добрива (5 ц/га піритних недогарків або 25 кг/га мідного купо­росу) в усіх зонах вносять лише на глибоких торфовищах і насамперед під зернові культури, цукрові буряки та кукурудзу.

Дискування у травні на Оранка у жовтні 10—12 см на 20—22 см

Дискування у серпні — Оранка у жовт - на початку вересня на ні на 20—22 см 10—12 см

Оранка у липні на 20— Оранка у липні 25 см на 22—25 см

На осушених мінеральних грунтах, особливо дерново-підзолистих і дерново-карбонатних, органічні добрива застосовують разом з мінераль­ними. Орієнтовні норми мінеральних добрив на цих грунтах наведені в

середньо розкладеного

добре розкладеного

нормально осушеного

недостатньо

осушеного

нормально осушеного

недостатньо осушеного'

його осушення та розкладу

і способи обробітку грунту

Дискування - ф оранка у серпні — вересні на 25—27 см 30—35 см

Оранка у вересні на 22—25 см

Оранка у жовтні Оранка у жовтні на 25—27 см на ЗО—35 см

Дискування у серп- Оранка у вересні на ні—вересні на 10— 25—27 см 12 см

Дискування у трав- Оранка у жовтні ні на 10—12 см на 20—22 см Дискування у ве - Оранка у вересні ресні на 10—12 см на 20—22 см

Дискування у лип - Оранка у липні на ні на 10—12 см 20—22 см

низька

середня

висока

р2о6

к2о

р2о6

к2о

р2о6

К20

Урожайність,

ц/га

Забезпеченість грунту поживними речовинами

Зернові

30—35

60

120

60

90

45

60

Кукурудза на зеле­

ний корм

450—600

90

150

60

120

45

60

Коренеплоди

700—800

90

180

60

150

45

90

Картопля

250—300

60

150

45

120

45

60

Капуста

600—800

90

180

60

150

45

90

Однорічні трави на

45

зелений корм

300—350

60

90

60

Багаторічні трави

на сіно

90—120

60

150

45

120

ЗО

60

9!). Групуванні! торфових грунтів за забезпеченням рухомими формами поживних елементів

Вміст на 100

г грунту, мг '

Групи

Забезпеченість грунту

пя Кірсановим

аа

Егпер—Римом

за Мачигіним

1

Дуже низька

Калій 0—8 —

11

Низька

8—16

<40

<17,5

НІ

Середня

16—24

40—80

17,6—32,0

IV

Вища середньої

24—34

32,1—43,0

V

Висока

34—60

>80

>43,0

VI

Дуже висока

60

І

Дуже низька

Фосфор 0—5 —

II

Низька

5-10

<27

<12,0

III

Середня

10—20

27—54

12,1—18,0

IV

Вища середньої

20-40

18,1—25,0

V

Висока

40—60

>54

<25,0

VI

Дуже висока

>60

Культура

таблиці 100. Органічні добрива вносять під коренеплоди, картоплю і ку­курудзу в таких нормах: на дерново-підзолистих грунтах—ЗО—40, на лучних і дерново-карбонатних •—20—25 т/га. На кислих грунтах застосо­вують вапно, а на дерново-карбонатних грунтах разом з органічними вносять і борні добрива.

Азотні мінеральні добрива на осушених торфових грунтах необхідно вносити під багаторічні травн, починаючи з 2—3-го року використання, а в холодні й затяжні весни — і під просапні (кукурудзу, кормові, цукро­ві буряки, капусту) у нормах: під трави—60—120 кг/га, під просапні — 50—60 кг/га поживної речовини.

Якщо встановлені або розраховані норми азотних і калійних добрив перевищують 120 кг/га поживної речовини, то їх необхідно вносити рів­ними частинами під кожний укіс (на сіножатях) або цикл випасання (на пасовищах).

Забезпеченість грунту поживними речовинами

Культурп

У ро­жа іі-

N

низька

середня

висока

НІСТЬ,

ц/га

р, о5

к2о

р2о5

к2о

р2о6

К20

ВеріишІ

40-50

90—120

80—90

100—120

60-70

90—100

45—50

70—80

Коренеплоди

500

130—160

100—110

150—180

90-100

130—150

60—70

90—100

Кпрі’ОІІЛЯ Кукурудза на си­

300

80— 90

80—90

100—120

60-70

80—90

40-60

50—60

лос

багаторічні зла­

400

120—150

80—90

100—110

60—70

80—90

40—50

60—70

кові трави на сіно

60—60

100—120

70—80

100—110

60—70

80—90

40—60

60—70

Економічна ефективність використання осушених земель.

Одним з основних показників економічної ефективності використання осушених земель є віддача капіталовкладень або строк їх окупності. Ви­значають цей показник на основі даних суми капітальних вкладень на будівництво осушувальних систем та освоєння меліорованих земель і су­ми додаткового чистого доходу за такою формулою:

Т = К + С ■, (24)

Чд

де Т — кількість років окупності (за проектом у середньому 4—5 років); К — капітальні вкладення на будівництво осушувальної мережі, крб.; С — капітальні вкладення на освоєння цих земель, крб.; Чд — приріст річного чистого доходу з меліорованих земель, крб.

Cправочник агронома

Додатки

І. Коефіцієнти переведення побічної та супутньої продукції в основну (по зернових, технічних, кормових культурах і травах — одиниці маси, по плодово-ягідних культурах і винограду — 1000 шт. садивного матеріалу по …

Техніка безпеки

У господарствах за організацію і стан охорони праці відповідають керівники (в колгоспі—голова, в радгоспі—директор). Головні спеціа­лісти господарства відповідають за охорону праці й техніку безпеки окре­мо по галузях: головний агроном — …

Зберігання сільськогосподарської техніки

Трактори, комбайни та іншу сільськогосподарську техніку зберігають здебільшого на відкритих майданчиках з твердим покриттям. У передо­вих господарствах складну техніку (трактори, комбайни) зберігають у закритих приміщеннях. Майданчики для зберігання техніки обладну­ють …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua