Cправочник агронома

Організація території

Організація угідь і сівозмін тісно пов’язана з організацією сільсько­господарського виробництва і технологією його окремих галузей. Це зу­мовлює необхідність розробки питань організації угідь і сівозмін у тіс­ному зв’язку з перспективним планом розвитку господарства, системами заходів по землеробству і тваринництву.

Під організацією угідь і сівозмін розуміють трансформацію та по­ліпшення угідь, встановлення складу сільськогосподарських угідь, видів, кількості й розмірів сівозмін та раціональне їх розміщення.

Територія землекористування господарств та їх виробничих підрозді­лів, як правило, неоднорідна за рельєфом, фізичними властивостями й родючістю грунтів тощо. Щоб створити найкращі умови для постійного росту врожайності й систематичного підвищення родючості грунтів, під кожне угіддя і сівозміну відводять землі, які за природними властивос­тями відповідають культурам певної сівозміни чи угіддя.

Для поліпшення організації виробничих процесів і зменшення транс­портних затрат земельні ділянки під багаторічні насадження повинні знаходитися близько від населених пунктів і по можливості мати пря­мокутну форму.

Під овочеві та інші спеціальні сівозміни виділяють землі, розміщені в основному в долинах річок і добре зволожених днищах балок. Вра­ховуючи великий обсяг робіт, необхідність внесення значної кількості добрив, а також можливість зрошення, овочеві та інші спеціальні сіво­зміни розміщують недалеко від населених пунктів і водних джерел.

Кормові сівозміни, насичені в основному культурами зеленого кон­вейєра, впроваджують біля тваринницьких ферм і літніх таборів, на родючих і достатньо зволожених грунтах, які забезпечують одержання високих урожаїв однорічних культур (кукурудза, кормові буряки, баш­танні та інші) в основних і проміжних посівах.

Основні масиви орних земель, що залишились після розміщення ово­чевих, кормових, грунтозахисних та інших сівозмін, кращі за умовами рельєфу й грунтів, відводять під польові сівозміни.

На Україні найбільш поширені 7—10-пільні сівозміни. При меншій кількості культур і обмеженому розмірі поля доцільно впроваджувати

5— 7-пільні сівозміни з коротшою ротацією. Для кожної сівозміни роз­робляють схему чергування культур і вказують групу близьких за ви­могами до попередників культур (озимі, просапні, багаторічні й одно­річні трави, зернобобові та ін.).

Види сівозмін, їх кількість і розміри залежать від розмірів та спе­ціалізації виробничих підрозділів (відділки, бригади).

Кожне поле сівозміни повинно знаходитись на одному масиві, крім місцевості з незначною контурністю, де поля розміщують на окремих ділянках. Бажано, щоб поля мали форму прямокутника або близьку до нього форму з паралельними довшими сторонами. Найкраща довжина полів у Степу — 2000—2500 м, у Лісостепу— 1500—2000 і на Поліссі — 800—1000 м. Ширину їх визначають залежно від площі й довжини з врахуванням вимог правильної розбивки на робочі загінки.

Враховуючи організаційно-господарські умови, рельєф місцевості, розміщення населених пунктів, лісосмуг, раціональне використання ма­шин і знарядь доцільно збільшувати малі за розміром сівозміни й доводити середню площу поля у Степу до 200—600 га, Лісостепу — 150—500, на Поліссі — 80—200 га з відношенням сторін — відповідно 1:3; 1:3 і 1:4 — 1:5. На окремих грунтових масивах Полісся площа полів може бути й меншою.

33

2 4-2713

У польових сівозмінах різниця в розмірах полів від середньої величи­ни не повинна перевищувати 5—10 %. При більшій різниці утруднюється дотримання встановленого чергування культур.

Проектування кормових, овочевих і грунтозахисних сівозмін має свої особливості. У кормових допускається відхилення площі поля від серед­нього розміру до 15—20 %, в грунтозахисних, де поля розміщуються на схилах, іноді дуже порізаних вимоїнами та ярами, ці відхилення мо­жуть бути ще більшими.

12. Орієнтовні розрахунки структури посівних площ на прикладі колгоспу ім. Ілліча Переяслав-Хмельницького району Київської області

(спеціалізація—виробництво свинини)

Потреба в зерні та іншій продук­ції. Ц

Реальна

врожай­

ність,

Ц/га

Площа

посіву,

га

Структу­ра, %

Всього ріллі

5362

100

Зернові — всього

121 609

34,9

3485

65

в тому числі озима пшениця

46 764

36,0

1299

24,7

озиме жито

1300

26,0

50

0,9

ячмінь

23 635

29,0

815

15,2

овес

560

28,0

20

0,4

кукурудза

ЗО 960

45,0

688

12,8

просо

гречка

•—

Зернобобові

18 390

ЗО

613

11,0

Технічні — всього

X

X

670

12,5

в тому числі цукрові буряки

254 600

380

670

12,5

соняшник

Овочі та картопля — всього

X

X

27

0,5

в тому числі картопля

1800

120

15

0,3

Кормові

X

X

1180

22,0

з них кормові коренеплоди

81500

500

163

3,0

Кукурудза на силос

60 000

400

150

2,8

Кукурудза на зелений корм

15 000

300

50

0,9

Багаторічні трави — всього

X

X

530

9,9

в тому числі на сіно

11 200

40

280

5,2

сінаж

23 500

260

94

1,8

зелену масу

39 000

250

156

2,9

Однорічні трави на сіно

2100

35

60

1.1

на корм

11 400

150

76

1,4

Культурні пасовища

22 650

150

151

2,9

Примітка, х — загальний показник по даних культурах не виводиться.

В овочевих сівозмінах поля повинні мати правильну форму. Відхи­лення від середнього розміру поля може становити до 10—15 %.

Структура посівних площ—іі, е співвідношення між групами культур чи окремими зерновими,, технічними й кормовими культурами в госпо­дарстві, районі, області, республіці, виражене в процентах до загальної площі всіх культур, чорних і сидеральних парів. Науково обгрунтована структура посівних площ є економічною основою сівозмін. її розроб­ляють відповідно до спеціалізації й концентрації виробництва та дер­жавних планів продажу сільськогосподарської продукції з врахуванням природних умов і біологічних особливостей культур (табл. 12).

Виходячи з багаторічних даних наукових установ і передової прак­тики, на найближчу перспективу для різних типів спеціалізованих кол­госпів і радгоспів по зонах республіки можна рекомендувати структуру посівних площ, яка наведена в таблицях 13—15. Питома вага окремих груп і нидів пул і. тур буде змінюватись навіть у межах одного типу спе­ціалізації залежно від розмірів завдань по виробництву продуктів тва­ринниці на, технічних і овочевих культур, наявності в господарстві при­родних сінпжатсії і пасовищ, грунтових та кліматичних умов.

('.уміснісгь культур. Дослідні установи в нашій країні та за рубежем ніоіан. іш основні причини несумісності польових культур і встановили велику санітарну роль сівозмін як біологічного фактора в боротьбі з грунтовтомою, токсичністю кореневих виділень, хворобами, шкідниками, Гіур’янами тощо.

Вирощування культур у сівозміні зменшує ураженість їх грибними і а бактеріальними хворобами. Наприклад, якщо пшеницю сіяти на одно­му місці 2—3 роки, її дуже уражують коренева гниль та бура листкова іржа; ячмінь — попелюха; кукурудзу — пухирчаста сажка, фузаріоз; кар­топлю— фітофтора, вертицильоз (грибне в’янення), чорна ніжка і кіль­цева гниль; люпин і льон — фузаріоз.

У повторних і особливо беззмінних посівах цукрові буряки дуже пошкоджують довгоносики, зернові культури — жужелиця, клоп-черепаш­ка та зернова совка, бобові — бульбочковий довгоносик.

Освоєння сівозмін має важливе значення і в боротьбі з бур’янами. Науково обгрунтоване чергування культур — гарантія значного очищен­ня полів від бур’янів.

Щоб одержувати високі врожаї сільськогосподарських культур, важ­ливо не тільки розміщувати їх після відносно кращих попередників, але й враховувати реакцію на тривалість періоду між повторним виро­щуванням на тому самому полі, або час повернення культури на попе­реднє місце в сівозміні. Особливо це має істотне значення для культур, які значно знижують урожай у повторних посівах (соняшник, цукрові буряки, люпин, горох, озима пшениця). При розміщенні культур у сіво­зміні мінімально допустимий період повернення їх на попереднє місце для люпину становить 7—8 років, льону — 6—7 і соняшнику — 7—9, картоплі, ячменю, озимого жита—1—2, озимої пшениці — 2—3, горо­ху — 3—4, цукрових буряків у районах достатнього зволоження — 2—З, а в районах недостатнього і нестійкого — 3—4 роки.

Кукурудзу можна вирощувати беззмінно 3—5 років без істотного зниження врожаю при внесенні достатньої кількості органічних і міне­ральних добрив і дотриманні інших вимог агротехніки.

Не можна розміщувати в одному полі декілька років підряд різні, близькі за біологічними особливостями культури, особливо зернові.

Проміжні культури. Залежно від способу й часу сівби та періоду ви­користання проміжні культури діляться на післяжнивні, післяукісні, озимі й підсівні.

Післяжнивні культури вирощують після збирання зернових на зерно, післяукісні — після культур, зібраних на зелений корм і силос, а озимі проміжні — після збирання основних культур. Післяжнивно і післяукісно вирощують озимий ріпак, горох, кукурудзу, горохо-вівсяну, вико-вівсяну та інші сумішки.

Серед проміжних посівів кращі умови без зрошення створюються для озимих, бо вони найкраще використовують осінні й весняні опади. Кукурудзу на силос і зелений корм висівають після озимих проміжних культур на зелений корм.

При внесенні під післяжнивні посіви добрив урожай наступних куль­тур у сівозміні не знижується. Крім того, вони забезпечують одержання

■J

35

Спеціалізація господарств

ВІДГОДІВЛЯ

виробництво

Культура

вироб­

ництво

молока

великої

рогатої

худоби

свиней

вирощу­

вання

нетелей

яєць і м’яса птиці

молока та овочів

Зернові

49—51

48—52

58—64

49—55

59—65

44-46

Технічні

10-12

10-12

10—12

10—12

10—12

4-6

Картопля, овочі і баш­танні

2-3

2—3

2—3

2—3

2—3

9—13

Кормові

29—32

30—34

17—20

28—32

17—19

32—36

Кукурудза на силос і зе­лений корм

10—12

11—14

3-5

10-12

10—13

Кормові коренеплоди

2—4

2-3

2

2-3

1—2

3—5

Багаторічні трави

11-13

11-13

7-9

11—13

7—9

13—15

Однорічні трави

4—6

4-6

3—4

4—6

3—4

4—6

Чорний пар

7-8

7—8

8—9

7—8

7—8

7—8

Проміжні посіви одноріч­них культур на корм (післяукісні) до землі в обробітку

5-7

5-7

3—5

5-7

3-5

8—10

14. Структура посівних площ з врахуванням рівня спеціалізації господарств Лісостепу, % до землі в обробітку

Спеціалізація господарств

ВІДГОДІВЛЯ

виробництво

Культура

вироб­

ництво

молока

великої

рогатої

худоби

свиней

вирощу­

вання

нетелей

яєць і м’яса птиці

молока і О304І в

Зернові

50-52

52—54

62—64

50—52

64—66

38—44

Технічні

13—16

13—15

14-16

14—16

14—16

6—8

Картопля і овочі

3—4

3—4

2—3

1—3

2—3

14—16

Кормові

Кукурудза на силос і зе­

30—34

30—32

18—20

32—34

16-18

38—44

лений корм

10—12

9-13

5—6

8—10

8—10

10-14

Кормові коренеплоди

3—5

2—3

2—3

2—3

2-3

3-5

Багаторічні трави

14—16

14—16

9—10

14-16

9—11

18—22

Однорічні трави

5—7

4—5

3—4

5—7

4-5

5—7

Чорний пар

Проміжні посіви одноріч­них культур на корм (післяукісні та після­жнивні) до землі в обро­

1—7

1—7

бітку

6-8

6—8

5—7

6-8

6—7

10-12

Спеціалізацій господарств

виробництво

Культура

вироб­

ництво

молока

відгодів­ля вели­кої рога­тої худо­би

Вирощу­

вання

нетелей

СВИНИНИ

і продук­ції птиці

молока 1 овочів

Зернові

46—42

47—49

47—49

54—56

32—34

Технічні

8—10

8—10

8—10

8—10

Картопля й овочі

6-10

6—10

7—9

7—9

15—20

Кормові

Кукурудза, люпин на силос і зе­

36—40

34—42

26—40

26—30

47—50

лений корм

12—13

10—12

10—14

4—6

12—18

Кормові коренеплоди

4—6

2—3

2—3

2—4

5—6

Багаторічні трави

19—21

18—22

20—22

14—16

20—28

Однорічні трави

Проміжні посіви однорічних культур на корм (післяукісні та післяжнивні) до землі в обро­

4—5

5—7

5-7

5—7

7—9

бітку

10—12

12—14

10—12

10—12

12—14

додаткової кількості кормів, збільшують вміст у грунті органічних реш­ток, а також зменшують кількість бур’янів, шкідників тощо.

Проміжні культури підвищують продуктивність сівозміни в цілому на 4—5%, а в районах достатнього зволоження — на 10—12%.

Cправочник агронома

Додатки

І. Коефіцієнти переведення побічної та супутньої продукції в основну (по зернових, технічних, кормових культурах і травах — одиниці маси, по плодово-ягідних культурах і винограду — 1000 шт. садивного матеріалу по …

Техніка безпеки

У господарствах за організацію і стан охорони праці відповідають керівники (в колгоспі—голова, в радгоспі—директор). Головні спеціа­лісти господарства відповідають за охорону праці й техніку безпеки окре­мо по галузях: головний агроном — …

Зберігання сільськогосподарської техніки

Трактори, комбайни та іншу сільськогосподарську техніку зберігають здебільшого на відкритих майданчиках з твердим покриттям. У передо­вих господарствах складну техніку (трактори, комбайни) зберігають у закритих приміщеннях. Майданчики для зберігання техніки обладну­ють …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua